- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
Справа № 991/558/19
Провадження1-кс/991/2677/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
представника скаржника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Онішкевича М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Онішкевича М.М. про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 6 січня 2017 року
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (банку) Онішкевича М. М. (заявника) про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №52017000000000027 від 6 січня 2017 року.
Виклад фактичних обставин
Заявник зазначає, що 14.11.2019 року банку з Державного реєстру прав власності стало відомо про внесення 13.11.2019 року обтяження на підставі ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019 року у справі 991/558/19. Цією ухвалою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , заборонено розпоряджатися вказаними квартирами.
Вказаною ухвалою було задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Слоневського М . М. про накладення арешту на майно належне ОСОБА_3 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000027 від 6 січня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України), а саме на квартиру, загальною площею 67,51 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1889319880000) та квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер обмеження державного реєстру іпотек - 6482081) із забороною розпоряджатися та відчужувати це майно.
29.01.2008 року АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО- ЕКСПОРТНИЙ БАНК», повним правонаступником якого є АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та фізична особа ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 17/08-Ф. Банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_3 кредит в сумі 900 000 доларів США. 29.01.2008 між кредитором та позичальником укладено іпотечний договір предметом якого є чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 190,40 кв. м., жилою площею 82,90 кв. м.
Обґрунтування клопотання
Заявник стверджує, що станом на час подання заяви до суду в Шевченківському районному суді м. Києва розглядається цивільна справа № 716/25104/15-ц за позовом банку до ОСОБА_3 з позовними вимогами в 884 201,88 доларів США та 155 555,71 грн. та судового збору у розмірі 3 654,00 грн. (ціна позову).
Він зазначив, що ухвалою Вищого антикорупційного суду про накладення арешту на квартири, які належать ОСОБА_3 , зачіпаються права та інтереси банку и цей факт унеможливлює виконання стягнення заборгованості за кредитним договором. Підставою для цього є, на думку заявника, пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Доводи сторін
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання, попросив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_3 , представник підозрюваного адвокат Бем М.В. до суду не з`явились. Надали суду заяву про розгляд клопотання без їх участі.
Детектив в судове засідання не з`явився. Надав суду письмові заперечення проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, та скасування арешту майно може привести до втрати зазначеного майна та завдання іншим учасникам провадження матеріальної шкоди.
Мотивація суду
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. Разом з тим, перевірка ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду не проводиться. Слідча суддя не уповноважена на такий розгляд - це може здійснювати лише суд апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 31 КПК України. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду в апеляційному порядку, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу Вищого антикорупційного суду про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
Таким чином, перевіряються обставини, на які у клопотанні посилається заявник.
Щодо питання чи може слідча суддя Вищого антикорупційного суду розглядати це клопотання
У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні (арешт майна є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 461/233/17-ц.
Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Тобто, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України. Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ № 335/12096/15-ц (постанова від 15 травня 2018 року) та № 569/4374/16-ц (постанова від 23 травня 2018 року).
Слідча суддя приходить до висновку, що скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, а тому Вищий антикорупційний суд може вирішити питання щодо скасування арешту.
Щодо можливості зі скасуванням арешту майна
Клопотання було подане заявником, який представляє інтереси АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на підставі довіреності № 10200/49. Як вбачається з матеріалів клопотання, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» є правонаступником АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», з яким ОСОБА_3 уклав кредитний договір № 17/08-Ф та договір іпотеки від 29.01.2008 року.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку»). Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»). Підставою для передачі предмета іпотеки іпотекодержателю є задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до матеріалів клопотання, а саме витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, власником об`єкту нерухомості, який є предметом іпотеки ( АДРЕСА_4 ), власником об`єкту нерухомості є ОСОБА_3 . Користується та розпоряджається цим майном ОСОБА_3 .
Слідча суддя також критично оцінює доводи заявника (представника банку) щодо посилання на практику Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року, де у рішенні зазначено, що особа, яка вважає, що накладений арешт на майно порушує її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту. Дійсно, особа, яка вважає, що накладений арешт на майно порушує її право власності, може звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту. Слідча суддя бере це до уваги, проте зазначає, що в іпотекодержателя не виникло право власності на даний об`єкт нерухомості.
Хоча іпотекодержатель і не був присутнім на судовому засіданні, у якому розглядався арешт майна, станом на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, і до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки не володільцем чи власником майна, що було передано в іпотеку, в іпотекодержателя нема правових підстав звертатися із захистом свого права власності, оскільки він не є власником або володільцем такого майна, тому такий арешт майна не порушує його права власності та пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Враховуючи вищезазначене, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, оскільки подане суб`єктом, що не має права власності на об`єкт нерухомості, на який було накладено арешт.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
У задоволенні клопотання представника АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Онішкевича М. М. про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52017000000000027 від 6 січня 2017 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Широка К. Ю.