Document No. 86100898

Справа № 761/16104/18

Провадження1-кп/991/139/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Шкодіна Я.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Олефіра Ю.О.

захисника Горбового В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання та скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків та зобов`язання прокурора усунути недоліки обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 26 червня 2017 року за № 52017000000000434, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 заявив три клопотання, у яких просив повернути обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні прокурору для усунення недоліків та зобов`язати прокурора усунути недоліки обвинувального акту.

Подані клопотання обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовує наявністю низки порушень кримінального процесуального закону органом досудового розслідування та прокурором, сутність яких зводиться до того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та вимогам кримінального процесуального закону, оскільки: 1) ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальних провадженнях, які були порушені за його заявами у зв`язку із вчиненням кримінальних правопорушень детективами НАБУ та прокурорами САП під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000434, однак в обвинувальному акті про це не зазначено, як не зазначено, що він звертався у цьому кримінальному провадженні із заявою про визнання його цивільним позивачем; 2) прокурором Олефіром Ю. не відкрито всіх матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захисникам в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, чим порушено його право на захист; 3) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та виклад обвинувачення є некоректним та не конкретним; реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, бо в ньому відсутні відомості про час внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення, відсутні відомості про складення обвинувального акта та реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу, оскільки на ньому відсутня печатка установи.

Також обвинувачений ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання звернувся зі скаргою, в якій просив визнати незаконною бездіяльність детективів НАБУ та детективів, які входили до слідчої групи у даному кримінальному провадженні, яка полягає у нерозгляді клопотання адвоката Кремова І.Г. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у недопуску адвоката Кремова І.Г, як захисника підозрюваного ОСОБА_1 та бездіяльності, яка полягає у порушенні порядку вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, у зв`язку з чим просив повернути обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні прокурору для усунення недоліків та зобов`язати прокурора усунути недоліки, зазначені у клопотанні.

Захисник Горбовий В.А. повністю підтримав заявлені клопотання та скаргу, додав, що також вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань та скарги, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, твердження обвинуваченого ОСОБА_1 не є підставою для повернення обвинувального акту, більшість підстав викладені стороною захисту повинні бути досліджені під час судового розгляду. Вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання та скаргу, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначено ст. 291 КПК України. Інших вимог до обвинувального акта закон не містить.

Дослідивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що він містить всі необхідні відомості та реквізити, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що він є потерпілим у інших кримінальних провадженнях, які були порушені за його заявою у зв`язку із вчиненням кримінальних правопорушень детективами НАБУ та прокурорами САП під час проведення досудового розслідування цього кримінального провадження та провадження яких на даний час не закінчено, а також про його звернення із заявами про визнання цивільним позивачем, суд зазначає, що ст. 291 КПК України викладення таких відомостей у обвинувальному акті стосовно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не передбачено. Отже, в цій частині клопотання є необґрунтованими.

Щодо посилання обвинуваченого на невідкриття йому та його захисникам всіх матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим було порушено право на захист обвинуваченого, суд зазначає, що у відповідності до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Враховуючи викладене, у випадку встановлення факту не відкриття доказів у кримінальному провадженні стороні захисту, суд може визнати зазначені докази недопустимими під час судового розгляду, але не під час підготовчого судового засідання, тому зазначені обставини не можуть бути підставою для повернення прокурору обвинувального акта .

Щодо некоректності та неконкретності викладу фактичних обставин та обвинувачення, суд зазначає, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (постанова ВСУ від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).

У вказаному обвинувальному акті наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, тобто в ньому детально викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, сформульовано обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію правопорушення. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Тому у цій частині клопотання обвинуваченого також є необґрунтованим.

Щодо твердження обвинуваченого про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, суд зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування є лише додатком до обвинувального акта, а інформація, яка міститься в ньому, є лише зафіксованим орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має, тому наявність в реєстрі незначних формальних невідповідностей, не є перешкодою для призначення судового розгляду, а тому обвинувальний акт з цих підстав не може вважатись таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Позиція обвинуваченого щодо необхідності скріплення обвинувального акта гербовою печаткоюбазується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу, які містяться у підзаконних нормативно-правових актах, що визначають правила діловодства та документообігу. Такий підхід суперечить ст. 1 КПК України, відповідно до якої порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. У зв`язку з чим в цій частині доводи обвинуваченого також є необґрунтованими.

Щодо скарги обвинуваченого на бездіяльність слідчого, суд зазначає таке.

Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії та бездіяльність органу досудового розслідування, в тому числі щодо повідомлення особі про підозру, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини підлягають дослідженню під час судового розгляду.

Отже, суд дійшов висновку, що доводи, які викладені обвинуваченим в зазначених клопотаннях та скарзі не знайшли свого підтвердження, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, підстав для його повернення прокурору суд не вбачає, а тому клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань та скарги обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків та зобов`язання прокурора усунути недоліки обвинувального акту, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 04 грудня 2019 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Я.В. Шкодін