Search

Document No. 86131372

  • Date of the hearing: 04/12/2019
  • Date of the decision: 04/12/2019
  • Case №: 760/7945/19
  • Proceeding №: 52017000000000889
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
  • Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Chornenka D.S.
  • Secretary : Marysenko L.V.
  • Lawyer : Domahalskoho V.M.

Справа № 760/7945/19

Провадження №11-сс/991/172/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Чорненької Д.С.,

секретаря судового засідання Марисенко Л.В.,

захисника - адвоката Домагальського В.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу захисника Домагальського Віктора Миколайовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000889 від 20 грудня 2017 року за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

04 березня 2019 року детективами Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 28 лютого 2019 року проведено обшук об`єкта житлової нерухомості (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

В ході проведення обшуку, серед іншого, виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 15000 грн, 58933 доларів США, 7415 Євро та 22610 хорватських кун.

В подальшому, до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва в рамках вказаного кримінального провадження надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна, ухвалою слідчого судді від 10 квітня 2019року клопотання детектива про арешт майна задоволено, накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти.

Рішення слідчого судді обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, майно відповідає критеріям визначеним ст.170 КПК України, перебуває у власності підозрюваного, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, та може бути конфісковано у випадку застосування покарання за інкримінуємим правопорушенням, що в сукупності надало слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою уникнення його приховування, перетворення або знищення.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, захисник Домагальський В.М. звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про арешт майна, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника Домагальського В.М.,передані для розгляду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник Домагальський В.М. вказує на необґрунтованість та невідповідність ухвали слідчого судді вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки грошові кошти в сумі 58933 доларів США належать іншій фізичній особі та фактично знаходились на зберіганні у ОСОБА_1 , детектив Національного антикорупційного бюро України Ліпа О.П. раніше звертався до слідчого судді з аналогічним клопотанням про арешт майна, проте в задоволенні клопотання відмовлено. Також захисник зазначає, що вказані грошові кошти не є предметом ані злочину, ні спеціальної конфіскації, а в обґрунтування клопотання детектив, окрім іншого, не надав доказів про наявність цивільного позову в кримінальному провадженні, належності вилучених коштів на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеними підставами захисник Домагальський В.М. в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про арешт майнаскасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива про арешт майна відмовити та зобов`язати детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Липу О.П. повернути майно.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник Домагальський В.М. та підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі із зазначених у ній підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, вважає доводи захисника необґрунтованими, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Мотиви суду.

Заслухавши позицію підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч.ч.2,5 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Колегія суддів зазначає, що слідчим суддею належним чином з`ясовано, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру, окрім іншого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна відповідно до п.3 ч.ч.2, 5 ст.170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що наведені у клопотанні доводи підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах провадження, та свідчать про наявність передбачених ст. ст. 132, 170 КПК України підстав для вжиття відповідного заходу забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного.

При цьому колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на етапі досудового розслідування сукупністю наданих слідчому судді матеріалів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений у судовому засіданні, проте слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною (чи невинною) у вчиненні інкримінуємого кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на відомості, надані стороною обвинувачення в обґрунтування заявленого клопотання, суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Таким чином, з огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи те, що майно перебуває у власності підозрюваного, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна, запобігання можливості його приховування та зникнення, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, оскільки незастосування такої заборони може привести до втрати майна.

До зауважень захисника Домагальського В.М. про належність вилучених грошових коштів в сумі 58933 доларів США, які знаходились на зберіганні у підозрюваного, іншій фізичній особі, суд зазначає, що зазначені грошові кошти виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного в квартирі, яка належить йому на праві власності, доказів іншого сторонами провадження під час розгляду клопотання слідчим суддею не надано, про поважні причини неможливості надання таких доказів та/або відкладення розгляду судом питання щодо застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження для надання таких доказів слідчому судді не заявлено.

З урахуванням того, що надані до суду апеляційної інстанції стороною захисту відомості про належність вилучених грошових коштів в сумі 58933 доларів США іншій особі (копії попереднього договору купівлі-продажу квартири та правовстановлюючих документів на вказаний об`єкт нерухомості) були відомі стороні захисту, проте не надані слідчому судді при вирішенні 10 квітня 2019 року безпосередньо за участі підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Домагальского В.М. питання щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, за вимогами положень ч.3 ст.404 КПК України колегія суддів не досліджує зазначені докази при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали слідчого судді від 10 квітня 2019 року. Натомість, будь-яких інших належних та допустимих доказів про належність вилучених грошових коштів іншій фізичній особі до суду не надано та в судовому розгляді не досліджено.

Доводи захисника про ненадання детективом доказів про наявність цивільного позову в кримінальному провадженні, а також про те, що грошові кошти не є предметом ані злочину, ані спеціальної конфіскації в обґрунтування неможливості застосування вищевказаного заходу забезпечення провадження, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки підставою для арешту майна підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до п.3 ч.2, 5 ст.170 КПК України є забезпечення можливого застосування до підозрюваного покарання у виді конфіскації майна за інкримінуємим злочином за ч.5 ст.191 КК України, про що правомірно зазначено в ухвалі слідчого судді.

Так само захисником не надано жодних відомостей в обґрунтування посилань на попередні звернення детектива Ліпа О.П. до слідчого судді з аналогічним клопотанням про арешт майна, в задоволенні якого відмовлено. Натомість колегія суддів відзначає, що факт неодноразового звернення органів досудового розслідування з подібними клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не впливає на встановлення обставин та висновки як слідчого судді за результатами розгляду 10 квітня 2019 року клопотання детектива, так і суду апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваної ухвали за поданою захисником Домагальским В.М. апеляційною скаргою.

Відтак, за вищевказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст.131, 132, 170-173 КПК України 10 квітня 2019 року вирішив питання про накладення арешту на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_1 .

Під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваного в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги захисника Домагальського В.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 173, 309, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Домагальського Віктора Миколайовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Чорненька Д.С.