Document No. 86162680

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 760/28660/19

провадження № 51-5999 ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фоменка Сергія Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката на дії та бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Іванова О.В.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою адвоката на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року.

У касаційній скарзі адвокат Фоменко С.О., посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року й постановити нове судове рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Згідно з положеннями статті 310 КПК оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Це означає, що процедури касаційного оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження в цій частині касаційної скарги має бути відмовлено.

Перевіривши доводи касаційної скарги адвоката Фоменка С.О. щодо ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 6 статті 399 КПК ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Положеннями частини 3 статті 307 КПК встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Визначений перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Не передбачають можливості окремого оскарження такої ухвали слідчого судді і положення частини першої та другої статті 309 КПК, які містять вичерпний перелік судових рішень слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді.

Згідно з частиною 3 статті 309 КПК, інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме в такий спосіб законодавець забезпечив реалізацію прав особи на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та доступу до правосуддя щодо рішень слідчого судді, які не визначені положеннями статті 309 КПК.

Отже, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 23 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження обґрунтовано дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому діяла відповідно до положень частини 4 статті 399 КПК і прийняла законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і суд касаційної інстанції.

Суд наголошує, що встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керується такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи викладене, в частині оскарження ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги адвоката Фоменка С.О..

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК у разі, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, то суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фоменка Сергія Олександровича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2019 року.

Ухвала Суду остаточна й оскарженню не підлягає.

Судді:

С.Б. Фомін М.І. Ковтунович Ю.М. Луганський