Document No. 86168048

Справа № 991/1942/19

Провадження1-кс/991/2463/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Шмітька В.В. та адвоката Козачини А.М., розглянувши скаргу адвоката Козачини А.М., в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката Козачини А.М. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро розпочате кримінальне провадження №52019000000000207 від 13.03.2019 за фактом можливого подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Оскільки кримінальне провадження здійснюється за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 конкретного кримінального правопорушення, адвокат вважає, що в такому випадку ОСОБА_1 повинен користуватися процесуальними правами підозрюваного, передбаченими ст. 42 КПК України.

В зв`язку з чим, 05.11.2019 ОСОБА_1 було подане клопотання до НАБУ в порядку ст.ст. 220, 221 КПК України про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №52019000000000207 від 13.03.2019.

Однак, станом на 18.11.2019 відповіді на вказане клопотання ОСОБА_1 не отримав, в зв`язку з чим адвокат звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детектива НАБУ, в якій просить зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2019, подане відповідно до вимог ст. 220 КПК України в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000207 від 13.03.2019, про що повідомити ОСОБА_1 .

На вказану скаргу до суду надійшли заперечення старшого детектива НАБУ Шмітька В.В ., в яких він зазначив, що наведені в скарзі твердження адвоката Козачини А.М. - безпідставні, оскільки адвокат та сам ОСОБА_1 не являються стороною захисту, яким надано право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку ст.221 КПК України та подавати клопотання згідно ст.220 КПК України, а тому бездіяльність детектива відсутня, оскільки на даний час не вбачається підстав для розгляду клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2019.

В судовому засіданні адвокат Козачина А.М. підтримала подану скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, вказала, що стосовно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження, в ньому здійснюються слідчі дії, а тому він має право користуватися правами підозрюваного.

В судовому засіданні старший детектив НАБУ Шмітько В.В. заперечував проти задоволення скарги адвоката, просив залишити її без задоволення, вважає, що бездіяльності в даному випадку не допущено, оскільки ні адвокат, ні сам ОСОБА_1 не мають повноважень для звернення з клопотанням в порядку ст.ст. 220,221 КПК України в рамках даного кримінального провадження, а у випаду надання адвокату Козачині А.М. та ОСОБА_1 для ознайомлення вказаних матеріалів - це призведе до незаконного розголошення відомостей досудового розслідування.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 статті 9 КПК України встановлено, що п ід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає зокрема у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Адвокат Козачина А.М. в своїй скарзі посилається на те, що детективом не було розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2019 у визначений статтею 220 КПК України строк, чим допущено бездіяльність.

При перевірці вказаних доводів скарги слідчим суддею встановлено наступне.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро розпочате кримінальне провадження №52019000000000207 від 13.03.2019 за фактом можливого подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

На даний час в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру нікому не пред`явлено, тобто кримінальне провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення.

05.11.2019 ОСОБА_1 було подане клопотання до Національного антикорупційного бюро України, в якому ставилось питання про надання для ознайомлення матеріалів провадження №52019000000000207 від 13.03.2019.

Клопотання подане в порядку ст. 220 КПК України.

Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання до слідчого прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом можуть бути подані: стороною захисту, потерпілим і його представником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представником.

При цьому порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення встановлений ст.221 КПК України, яка визначає, що слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

В ч.1 ст. 3 КПК України роз`яснено терміни, які вживаються в КПК України, згідно яких стороною кримінального провадження з боку захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Відповідно ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

При цьому як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні не вручалося, а тому він не є підозрюваним у розумінні статті 42 КПК України.

Разом з тим, положеннями ст.ст. 220, 221 КПК України встановлено чітко визначений перелік осіб, які можуть звернутися до слідчого, прокурора з клопотаннями під час досудового розслідування, а також осіб, які мають право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування до його завершення, до яких ОСОБА_1 та його адвокат не належать.

Про що детективом НАБУ Шмітьком В.В. було повідомлено ОСОБА_1 листом, в якому зазначались мотиви неможливості розгляду детективом поданого клопотання в порядку ст.220 КПК України.

Відповідно до ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 та адвокат Козачина А.М. на даному етапі досудового провадження не являються суб`єктами, які наділені правом звертатися до слідчого, прокурора з клопотаннями в порядку ст.ст.220 ,221 КПК України у кримінальному провадженні №52019000000000207 від 13.03.2019.

Частиною 5 статті 40 КПК України встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність бездіяльності детектива Національного антикорупційного бюро України щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2019.

Враховуючи вищевикладене, скарга адвоката Козачини А.М., в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката Козачини А.М., в інтересах ОСОБА_1 про зобов`язання детектива Національного антикорупційного бюро України розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.11.2019, подане в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000207 відповідно до вимог ст. 220 КПК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько