Document No. 86168049

Справа № 428/4041/18

Провадження № 1-кп/991/146/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В. провела підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016130000000218. Згідно з обвинувальним актом у цьому провадженні прокурор висунув обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних та фізичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб, та у складенні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: Демківа Д.М.

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

захисників: Ножовнік О.І., Степ`юка В.С.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.04 листопада 2019 року, на виконання ухвали Верховного Суду, з Сєвєродонецького міського суду Луганської області до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 07 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016130000000218, щодо ОСОБА_1 .

2.У судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.Захисник Степ`юк В.С. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, обґрунтовуючи його тим, що у акті не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. На переконання адвоката, в обвинувальному акті прокурор повинен був відобразити вищенаведені відомості саме із використанням терміну, передбаченого у ч. 2 ст. 291 КПК України, - «кримінальне правопорушення», а не «злочин».

4.Захисник Ножовнік О.І. також заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Адвокат обґрунтовує його таким: 1) обвинувальний акт не містить відомості про прізвище, ім`я, по батькові та займані посади усіх слідчих, прокурорів; 2) прокурором не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення в достатньому обсязі; 3) в обвинувальному акті не сформульовано обвинувачення щодо кожного інкримінованого кримінального правопорушення окремо 4) в акті не відображено обставин, які виправдовують обвинувачену.

5.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисників не підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.1.В КПК України терміни «злочин» та «кримінальне правопорушення» вживаються як частина та ціле. До поняття кримінального правопорушення включено два поняття: злочину та проступку (п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України). Відтак при складанні обвинувального акта допускається вживання як поняття «злочин», так і поняття «кримінальне правопорушення».

5.2.Невідповідність між обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування, в тому числі стосовно прізвищ, імен, по батькові та займаних посад слідчих, прокурорів, не може слугувати підставою для повернення його прокурору з огляду на таке. В розумінні п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України така невідповідність не може бути кваліфікована, як невідповідність обвинувального акта вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України. Під час судового розгляду справи сторони зможуть надати оцінку наявності повноважень слідчих та прокурорів вчиняти процесуальні дії в межах кримінального провадження № 42016130000000218.

5.3.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»

5.4.Складений 7 квітня 2018 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що, в свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння обвинуваченою суті висунутого проти неї обвинувачення.

5.5.У обвинувальному акті зазначається:

«Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних та фізичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб, та у складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.»

Зважаючи на наведене немає підстав стверджувати, що обвинувачення не сформульовано, оскільки воно містить опис як фактичної моделі інкримінованих злочинів, так і опис їх правової моделі. При цьому, таке обвинувачення сформульовано щодо обидвох інкримінованих злочинів.

5.6.Наявність в обвинувальному акті відомостей про те, що слідством не встановлено низки фактів, не може свідчити про невідображення в ньому викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

5.7.Процесуальний закон уповноважує сторону обвинувачення відображати у обвинувальному акті саме ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які вона вважає встановленими. Сторона захисту ж на виконання приписів ст. 22 КПК України зможе під час судового розгляду самостійно обстоювати правову позицію щодо невинуватості обвинуваченої та надати суду відповідні докази.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.У клопотанні захисників Степ`юка В.С. та Ножовнік О.І. від 06 грудня 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016130000000218 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.В. Галабала

Судді: В.В. Крикливий

В.В. Ногачевський