Document No. 86168050

Справа № 477/1668/18

Провадження № 1-кп/991/103/19

УХВАЛА

3 грудня 2019 року місто Київ

Колегія Вищого антикорупційного суду у складі суддів Ногачевського В.В. (головуючий), Галабали М.В., Крикливого В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Валько К.І.,

прокурора Козачини С.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Ягунова Д.В.,

розглянула у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000000647.

Відповідно до даного акта:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Херсона, проживає по АДРЕСА_2

обвинувачується за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України - у проханні надати для себе та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Із Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 8 жовтня 2019 року колегією отримано обвинувальний акт.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, у яке викликано прокурора, обвинувачену та її захисників.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта, внесення подання про визначення підсудності немає.

Під час підготовчого судового засідання захисник Ягунов Д.В. звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору. Вважає його таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Клопотання мотивоване наступними доводами:

-в обвинувальному акті є посилання на пункт «г» частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», який визначає суб`єктів, на яких поширюється дія цього закону та не включає застосування стосовно обвинуваченої, яка є суддею;

-відбулась провокація злочину та участь агента-провокатора;

-не вказано чи було рішення судді ОСОБА_1. законним чи незаконним;

-19 квітня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, що не відповідає дійсності;

-про підозру ОСОБА_1 повідомлено неуповноваженою особою та неналежним чином;

-виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення містить абстрактні категорії такі як «приблизно», «орієнтовно» та інші;

-16 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру і в цей же день було складено обвинувальний акт, а тому її було позбавлено права на захист шляхом неможливості подати свої заперечення проти обвинувального акта;

-в обвинувальному акті зазначено про проведення експертизи від 2 липня 2017 року, а кримінальне провадження не могло існувати у 2017 році, що свідчить про умисне або необережне внесення неправдивої інформації.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання та думку захисника.

Прокурор Козачина С.С. зазначив про безпідставність цього клопотання та просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши обвинувальний акт та заслухавши думку учасників, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу (пункт 3 частини третьої статті 314 КПК України).

Вимоги до обвинувального акта регламентовано у статті 291 КПК України.

При цьому, захисник у своєму клопотанні не вказує, які конкретні відомості передбачені статтею 291 КПК України не містить обвинувальний акт.

1.В обвинувальному акті є посилання на пункт «г» частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», який передбачає, що суб`єктами на яких поширюється дія цього закону є військові посадові особи. Одночасно з цим, в обвинувальному акті вказано, що суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є професійні судді. Окрім цього, зазначено, що ОСОБА_1 є суддею Каланчацького районного суду Херсонської області.

Вказана описка щодо пункту норми закону не є підставою для повернення обвинувального акта. Неточність може бути усунуто під час судового розгляду.

2.Захисник у своєму клопотанні вказує про провокацію злочину, участь агента-провокатора, законність або незаконність прийнятих суддею ОСОБА_1 рішень, порушень під час повідомлення їй про підозру.

На думку колегії, вказані обставини не можуть бути перевірені на стадії підготовчого судового засідання.

Перелік завдань, які має вирішити суд у підготовчому засіданні визначено у частині третій статті 314 та в статті 315 КПК України.

Зміст зазначених норм дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу. Основною метою його проведення є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Перевірка конкретних фактів кримінального провадження, про які йдеться в клопотанні захисника, на даному етапі є передчасним.

3.Зазначення в клопотанні, що виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення містить абстрактні категорії такі як «приблизно», «орієнтовно» та інші не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору та є необґрунтованим.

4.Твердження захисника про неможливість подати заперечення проти обвинувального акта та як наслідок позбавлення права на захист є необґрунтованими та не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Частина четверта статті 291 КПК України передбачає перелік обов`язкових додатків до обвинувального акта. Серед них відсутні заперечення проти обвинувального акта. До того ж, надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Окрім цього, обвинувачений та сторона захисту наділена правом захищатися від обвинувачення під час судового розгляду.

5.Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні проведення експертизи, зокрема, доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 23 травня 2018 року, а висновок експерта за результатами експертизи отримано 13 червня 2018 року.

Зазначення в обвинувальному акті датою проведення експертизи 2 червня 2017 року не може вказувати на умисне або необережне внесення неправдивої інформації до нього.

До того ж, пункт 8 частини другої статті 291 КПК України вимагає виключно зазначення в обвинувальному акті розміру витрат на залучення експерта у разі проведення експертизи під час досудового розслідування і не містить обов`язку зазначення реквізитів такої експертизи.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а саме статті 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, а тому підстави для повернення обвинувального акта прокурору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

- відмовити захиснику Ягунову Д.В. у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 42018000000000647 про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

М.В. Галабала В.В. Ногачевський В.В. Крикливий