Document No. 86228245

Справа № 761/11248/17

Провадження №11-кп/991/21/19

У Х В А Л А

05 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

прокурора Козачини С. С.

адвоката Іонкіна Д. Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Козачини С.С. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 31.10.2019 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000200 від 23 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.10.2019 року під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала мотивована тим, що в обвинувальному акті повинні бути відображені дії всіх співучасників, причетних до вчинення кримінального правопорушення, в тому числі й тих, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження. При цьому, у ньому не повинно зазначатися прізвищ та імен тих співучасників, яким не висуното обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що співучасть ОСОБА_1 виражалася у пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, обвинувачення ОСОБА_1 повинно обмежуватись лише тими обставинами, які стосувалися його ролі та ступеня участі у спільних діях. Однак всупереч вимогам закону, фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення ОСОБА_1 викладені таким чином, що обвинувальний акт стосується не тільки самого ОСОБА_1 , але й інших зазначених в ньому осіб, що, за висновком суду, є неприпустимим як з точки зору презумпції невинуватості, так і з точки зору меж судового розгляду, який повинен проводитися лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити кримінальне провадження до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акта, починаючи зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду. Вказує, що відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення. Розгляд справи без формулювання конкретного обвинувачення, зокрема, зазначення прізвищ та імен всіх співучасників злочину, є неможливим, а винесене судове рішення буде вважатися незаконним. Зазначає, що з метою забезпечення виконання вимог ст.337 КПК України прокурором під час розгляду кримінального провадження неодноразово наголошувалось на необхідності заміни судом у випадку прийняття будь-якого рішення даних, що ідентифікують інших співучасників злочину, на знеособлені. На думку прокурора, Вищий антикорупційний суд дійшов помилкового висновку про те, що Шевченківський районний суд у своїй ухвалі від 31.01.2018 року вирішував питання відповідності обвинувального акта вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки рішення прийнято щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2018 року, яка набрала законної сили, встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого та його захисника, які поклалися у вирішенні апеляційної скарги на розсуд суду; дослідивши обвинувальний акт в необхідному обсязі колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 291 КПК України в обвинувальному акті повинні міститися, серед іншого, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). До обвинувального акта додається розписка про отримання підозрюваним його копії.

В обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 зазначено про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення у співучасті з іншими особами, прізвища та імена яких в ньому теж вказані, у зв`язку з чим, за висновком суду, він не відповідає вимогам кримінально-процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи прокурора, оскільки в обвинувальному акті мають зазначатися анкетні відомості обвинувачених, яким висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні. Стверджувати про вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті особами із зазначенням їх анкетних даних, яким обвинувачення не висунуто, або висунуто в іншому кримінальному провадженні, є порушенням вимог кримінально-процесуального права. Такий обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

З цих причин колегія суддів відхиляє й інші доводи апеляційної скарги прокурора як такі, що не спростовують вищенаведеного висновку, не мають істотного значення та не впливають на правильність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні

№ 52017000000000200 від 23 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27

ч. 5 ст. 191 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід