- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Panaid I.V., Pankulych V.I.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Tetskoi I.M., Hloby K.V.
- Prosecutor : Kozachyna S.S.
Справа № 760/7590/19
Провадження №11-сс/991/189/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
підозрюваного ОСОБА_1
захисників Тецької І.М., Глоби К.В.
прокурора Козачини С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Тецької Інни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 13 листопада2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 13 листопада2019 року, частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 січня 2020 року до 13 години 05 хвилин.
Визначено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 384 200,00 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі двісті гривень).
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
За умови внесення застави покладено на підозрюваного такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Тецька І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року та постановити нову, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , захисники Тецька І.М. та Глоба К.В., прокурор Козачина С.С.
Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_1 , захисників Тецької І.М. та Глоби К.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора Козачини С.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга двоката Тецької І.М. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 11 листопада 2019 року о 13 год. 06 хв., ОСОБА_1 був затриманий в порядку п.3 ч.1 ст. 208 КПК України та доставлений до приміщення Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3.
11 листопада 2019 року о 17 год. 38 хв., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Старший детектив П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевський В.В. 12 листопада 2019 року звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №656/БТ про надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» під заставу об`єктів нерухомості. Однак, Національним банком України під час прийняття даного рішення допущені суттєві порушення норм законодавства, що регулюють порядок та підстави надання стабілізаційних кредитів банкам України.
В порушення пункту 3.1. Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджене Постановою Правління НБУ №327 від 13.07.2010), в якому міститься вичерпний перелік документів, які Банк має подати до НБУ для отримання стабілізаційного кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» на момент прийняття Постанови «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» №656/БТ від 10.10.2014 не надав до Національного банку України: програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та програму капіталізації банку, затверджену його спостережною (наглядовою) радою.
13.10.2014 службовими особами ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено з Національним банком України кредитний договір № 43 від 13.10.2014 про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 1 200 млн. грн.
Забезпеченням по отриманому стабілізаційному кредиту являлось:
1. приміщення цеху по виробництву лікеро-горілчаної продукції, розташованому за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Промислова 29, що належить майновому поручителю ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ-32873692, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд/ 9, офіс 33). Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 1 250 000 000 грн.
2. Нежитлова будівля літ. «А-2» площею 574,7 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гвардійців - Широнівців, 106, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 23 000 000 грн.
3. Нежитлова будівля літ. «А-1» площею 802,2 кв. м. за адресою м. Харків, вул.Гвардійців - Широнівців, 86, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 32 000 000 грн.
4. Нежитлова будівля літ. «2Б-6» площею 6180,9 кв. м. за адресою м. Харків, вул.Академіка Павлова, 120, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 545 000 000 грн.
5. Майнова порука власника істотної участі банку ОСОБА_18 .
В ході досудового розслідування встановлено, що звіти про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення, а проведеними будівельно-оціночними експертизами встановлено, що загальна вартість переданого для Нацбанку в заставу майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить 72 619 895 грн.
Крім того, в період з 22.10.2014 по 21.11.2014 в порушення постанови НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ шляхом проведення операцій щодо перерахунку на кореспондентський рахунок підконтрольного ОСОБА_18 Банку, шляхом зняття готівки через підконтрольні суб`єкти господарської діяльності, проведення операцій за допомогою платіжних карток через POS термінали із ПАТ «ВіЕйБі Банк» виведено та обернуто на користь бенефіціарного власника Банку 247 943 821 грн.
За результатом досудового розслідування встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , який будучи директором ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», діючи умисно, сприяв вчиненню злочину - протиправному вибуттю з володіння НБУ під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди, організованому за наведених обставин ОСОБА_18 у співучасті та за попередньою змовою з головою спостережної ради ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_19 , головою правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_20 , першим заступником Голови НБУ ОСОБА_21 внаслідок зловживання учасниками змови своїм службовим становищем, а також за пособництва заступника голови Правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_22 , засновника ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» ОСОБА_23 , директора ТОВ «Станіславська торгова компанія» ОСОБА_24 , директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ ОСОБА_25 , директора Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_26 , головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_27 , першого заступника начальника ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_28 , начальника управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_29 , начальника відділу роботи із заставою управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_30 та службове підроблення, за обставин, викладених в повідомленні про підозру.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належало призначити слідчим суддею, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного, становить 1 301 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 2 500 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року зазначене клопотання було частково задоволено.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за викладених у клопотанні обставин. Вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали провадження, дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та правильність кваліфікації його дій.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:
1.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14636 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника Голови НБУ ОСОБА_21 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
2.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14638 від 07.10.2014 на ім`я заступника директора Генерального департамента - Директора департаменту пруденційного нагляду ОСОБА_26 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
3.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14635 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області ОСОБА_28 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;
4.Службова запискою начальника відділу роботи із заставою ОСОБА_30 від 08.10.2014 №06-309 відповідно до якої вартість заставного майна ПАТ «ВіЕйБі банк» є завищеною;
5.Службова запискою начальника управління правового забезпечення ОСОБА_31 від 08.10.2014, відповідно до якої надано зауваження щодо можливості отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту;
6.Електронне повідомлення заступника начальника Головного управління Мєзєнцевої І.С. від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якого вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ;
7.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003/18447/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлені недоліки та невідповідність клопотання нормативно-правовим актам НБУ;
8.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003, відповідно до якого станом на 16 годину 09.10.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» не усунуті зауваження структурних підрозділів НБУ щодо пакету поданих документів на отримання стабілізаційного кредиту;
9.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»;
10.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18501, відповідно до якого за результатом розгляді пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо застави, наданого на усунення зауважень, встановлені невідповідності у звітах про незалежну оцінку нерухомості, а також не надано рецензії на звіти з оцінки майна;
11.Постанова правління НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», відповідно до якої прийнято рішення надати ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1 200 млн грн строком на 2 роки;
12.Відповідь НБУ від 01.03.2018 №41-0009/12288/БТ, відповідно до якої сума заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед НБУ за стабілізаційним кредитом станом на 21.11.2014 становить 1 211 712 328,77 грн, а станом на 26.02.2018 - 1 224 209 240.01 грн;
13.Висновок судово-технічної експертизи документів №572-273/1 від 29.09.2017, відповідно до висновків якої звіти про незалежну оцінку майна ТОВ «Бізнес Центр Експертиза» є підробленими, оцінювачем Драмарецькою не підписувались;
14.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/187-СЕ/17 від 12.02.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 106, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 054 075 грн.;
15.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/136-СЕ/17 від 12.10.2017, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 16 236 000 грн.;
16. Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/169-СЕ/17 від 31.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 44 764 259 грн.;
17.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/186-СЕ/17 від 04.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 86, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 809 818 грн.;
18. Висновок комісійної судово-економічної експертизи №274/18 від 04.06.2018, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі Банк» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» від 13.07.2010 № 327. Крім того, відповідно до вказаного висновку ринкова вартість нерухомості, яке передавалося в забезпечення кредиту не відповідає вимогам Постанови НБУ №327 від 13.07.2010 та документально підтверджує висновки Довідки бухгалтерського дослідження щодо втрати активів Національного банку України на загальну суму 1 200 000 000 грн.;
19.Протокол обшуку від 01.02.2018 за адресою: м. Київ, провулок Новопечерський 19/3, корп. 1, оф. 20 , відповідно до якого за вказаною адресою знаходилась первинна фінансово-господарська документація як ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» так і підприємств, кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_18 , зокрема ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Канзас», ПАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика»;
20.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 106; Харківська область, м. Харків , вул . Гвардійців -Широнінців , буд. 86 ; Харківська область, м . Харків, вул. Павлова Академіка , буд. 120 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
21.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
22.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 106 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
23.Звіт про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 86 від 08.10.2014, виконаній ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
24.Звітом про незалежну оцінку майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120 від 08.10.2014, виконаним ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
25.Статут ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», затвердженим протоколом №2 від 25.05.2009 загальних зборів учасників товариства, відповідно до якого до якого ОСОБА_1 як директор, в силу покладених на нього обов`язків, був службовою особою підприємства;
26.Протоколом №1/13 від 28.03.2013 Загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», на яких прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 директором;
27.Наказом №2 від 29.03.2013 ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» про прийняття на роботу директора ОСОБА_1 ;
28.Договором на проведення незалежної оцінки від 10.09.2014 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза»;
29.Актом прийому-передачі виконаних робіт від 08.10.2014 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза», відповідно до якого директор останнього передав ОСОБА_22 звіти про незалежні оцінки;
30.Показаннями оцінювача ОСОБА_6 , яка вказала що не готувала та не підписувала звіти про незалежну оцінку від 08.10.2014;
31.Рецензією №037-ЕР від 22.06.2015 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
32.Рецензією від 26.09.2017 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 86 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
33.Рецензією №038-ЕР від 22.06.2015 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Івано- Франківська область, м. Івано- Франківськ, вул. Промислова, буд. 29 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
34.Рецензією від 26.09.2017 на звіт про незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Гвардійців -Широнінців, буд . 106 від 08.10.2014, відповідно до якої вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та не професійним, і тому не може бути використаним;
35.Протоколом обшуку від 02.02.2018 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого за адресою проживання ОСОБА_1 вилучено електронний файл із переліком функціональних обов`язків останнього, які підтверджують пов`язаність із ПАИ «ВАБ».
А тому, доводи захисників про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також його ролі в наданні стабілізаційного кредиту спростовуються вищезазначеними документами.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також службове підроблення. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжкими корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Розмір шкоди у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Підозрюваний ОСОБА_1 на момент обрання запобіжного заходу володів паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 11.05.2016. За період з 16.04.2017 по 04.06.2019 6 разів перетнув державний кордон України, а тому міг безперешкодно та швидко залишити територію України.
На думку колегії суддів матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи, що декілька інших осіб, причетних до скоєння злочину покинули територію України, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 підозрюється у службовому підробленні, що обґрунтовано дає підстави вважати про можливе внесення останнім будь-яких змін, виправлень, уточнень у документи, які мають відношення до кримінального провадження.
Враховуючи, що досудове розслідування на даний час не завершене і процес збору доказів триває, існує вірогідність того, що ОСОБА_1 може знищити або сховати документи, які дають підстави підозрювати його та інших співучасників у вчиненні кримінального правопорушення або ж надати вказівку знищити, сховати чи спотворити документи, які стосуються отримання стабілізаційного кредиту в сумі 1 200 000 000 грн. та подальшого його виведення та привласнення, оригінали яких не було вилучено у ході проведення досудового слідства.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими зазначені в ухвалі слідчого судді ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про те, що ризики, зазначені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, спростовується обізнаністю ОСОБА_1 про існування даного кримінального провадження, за час якого він жодного разу не ухилявся від слідства, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено лише 11 листопада 2019 року після його затримання в порядку п.3 ч. 1 ст. 208 КПК України, а тому попередня належна процесуальна поведінка до затримання та вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Колегія суддів погоджується, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, один із яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегії суддів погоджується, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_1 , доведених у судовому засіданні ризиків, застава у сумі 384 200,00 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі двісті гривень) здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.
Однак, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , в межах Київської області проживають його батьки, які за віком та станом свого здоров`я потребують його піклування, а тому просив скасувати покладений на нього ухвалою слідчого судді обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду, з одночасним покладенням на нього обов`язку не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду. Прокурор Козачина С.С. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 .
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження. Проте, з огляду на сімейні обставини ОСОБА_1 та думку прокурора Козачини С.С., колегія суддів вважає за можливе скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року в частині встановлення обов`язку підозрюванго не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду з одночасним покладенням на нього обов`язку не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Тецької Інни Михайлівни задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 в частині встановлення обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду - скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В іншій частині оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
В.І. Панкулич