Document No. 86293529

Справа № 623/261/19

Провадження1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07 жовтня 2019 року із Балаклійського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та заявив клопотання щодо здійснення судового виклику до суду свідків, яких сторона обвинувачення планує допитати під час розгляду кримінального провадження.

Захисники Дульський О.Л., Пархета А.А. зазначили, що у минулому судовому засіданні вони заявляли клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, яке було вирішено судом з постановленням ухвали, тому вони реалізували своє право на висловлення позиції щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду. Просили здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні та вважали за доцільне зобов`язати компетентних осіб скласти досудову доповідь стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . З приводу виклику та допиту свідків сторони обвинувачення не заперечували.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Дем`янчук Г.В. з приводу призначення обвинувального акта до судового розгляду підтримала позицію захисників Дульського О.Л. та Пархети А.А., не заперечувала проти виклику свідків сторони обвинувачення.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали позицію захисників Дульського О.Л., Пархети А.А. та Дем`янчук Г.В.

Заслухавши думки учасників судового провадження щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, розглянувши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.

Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлене клопотання про виклик свідків, яке, з урахуванням думки учасників судового провадження, та відповідно до ст. 315 КПК України підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про скасування запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 .

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про скасування застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави та про повернення заставодавцю ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 70 480,00 гривень, внесених за нього у якості застави. Своє клопотання мотивував тим, що згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2018 до нього було застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 70 480,00 грн із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 28.05.2018, а ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначив, що під час досудового розслідування його процесуальна поведінка була належною, застава в дохід держави не зверталася, вважає, що оскільки строк дії обов`язків, покладених на нього закінчився 28.05.2018, тому і запобіжний захід у вигляді застави втратив свою правову сутність, що вказує на відсутність правових підстав для можливого її звернення. Зазначив, що існують обґрунтовані правові та законодавчо визначені підстави для скасування вказаного запобіжного заходу. Повідомив суд, що заставодавцем є його батько ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІІ групи та потребує коштів на лікування. Зазначив, що з метою повернення батьку коштів, внесених у якості застави, він взяв кредит, та на даний час сплачує за нього великі відсотки. При вирішенні питання про скасування запобіжного заходу просив врахувати дану обставину, а також те, що він з моменту застосування до нього запобіжного заходу одружився та проходить військову службу у Збройних Силах України.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та захисники Дем`янчук Г.В., Дульський О.Л., Пархета А.А. не заперечувати проти задоволення клопотання, вважали, що наявні всі підстави для його задоволення.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що застава є безстроковим запобіжним заходом, який повинен забезпечувати виконання покладених обов`язків. Вказував, що обвинуваченим не доведено, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також зазначив, що фінансові труднощі обвинуваченого не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу, а отже просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті.

Відповідно до ст. ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у вигляді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності, строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Як убачається з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2018, до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 70480,00 грн (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень), що становить 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з застосуванням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 194, ст. 195 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатися із м. Дружківка Донецької області без дозволу детектива або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків було визначено в межах досудового розслідування до 28.05.2018 включно.

20.04.2018 заставодавцем ОСОБА_2 була внесена застава у розмірі 70 480,00 грн.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2018 у прийнятті клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_2 було відмовлено.

Виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого ухвалою слідчого судді про обрання цього запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Суд зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З огляду на викладене, доводи обвинуваченого про те, що у зв`язку із закінченням строків дії обов`язків, до нього наразі не застосовано жодного запобіжного заходу, що запобіжний захід у вигляді застави втратив свою правову сутність та не забезпечує мети досягнення дієвості кримінального провадження, є необґрунтованими. У зв`язку з чим у цій частині в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження даного кримінального провадження не завершене, однак при цьому приймаючи до уваги майновий і сімейний стан обвинуваченого, обставини, які змінилися після ухвалення попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу (одруження обвинуваченого, вступ на військову службу за контрактом до Збройних Сил України), його процесуальну поведінку, суд дійшов висновку про можливість зменшення застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 гривень, оскільки вказаний розмір застави відповідає меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У клопотанні обвинувачений також просить повернути заставодавцю ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 70 480,00 гривень, внесені за нього у якості застави. Однак сам заставодавець з таким клопотанням до суду не звертався, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання обвинуваченого в цій частині слід відмовити.

Отже, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення заставодавцю ОСОБА_2 грошових коштів, внесених в якості застави підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотань про витребування матеріалів судових справ.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Дем`янчук Г.В. заявила чотири клопотання в порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України про витребування певних документів, а саме: просила витребувати із Солом`янського районного суду м. Києва копії матеріалів судової справи з розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, в результаті якого було постановлено ухвали від 08.05.2018 та 20.04.2018 та клопотання про витребування із Київського апеляційного суду копій матеріалів судової справи за клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_4 , за результатами розгляду якого було постановлено ухвали від 20.04.2018 та 09.02.2018.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокати Дульський О.Л. та Пархета А.А. також заявили чотири клопотання про витребування певних документів, а саме: просили витребувати із Солом`янського районного суду м. Києва копії матеріалів судової справи за клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку в результаті якого слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва Бобровником О.В. було постановлено дві ухвали від 12.12.2017 та надано дозвіл на проведення обшуку та клопотання про витребування із Київського апеляційного суду копії матеріалів судової справи за клопотанням про надання дозволу на використання результатів НСРД, в результаті розгляду якого було постановлено ухвали від 30.03.2018 та 30.05.2018.

Свої клопотання захисники обґрунтовують однаковими доводами, а саме тим, що витребування вказаних копій матеріалів судових справ сприятиме забезпеченню ефективності судового розгляду для виконання поставлених перед ним завдань та ухвалення правосудного вироку, надасть можливість стороні захисту спростувати висунуте обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та сприятиме зібранню достовірних та достатніх відомостей для спростування обставин, на які посилається сторона обвинувачення, сприятиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, забезпечить встановлення обставин про подію кримінального правопорушення та інших обставин, які підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні в силу вимог ст. 91 КПК України. Вказували, що витребування копій справ необхідно для подальшого посилання сторони захисту на відповідні документи при подачі клопотань щодо недопустимості доказів.

В судовому засіданні захисники підтримали заявлені ними клопотання та тотожні за обґрунтуванням клопотання, заявлені іншими захисниками, та просили їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання захисників, просили їх задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що до клопотань не додано жодного додатку, стороною захисту самостійно не було вжито заходів щодо збирання доказів, крім того Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено порядок витребування документів, які містять охоронювану законом таємницю. Вважав клопотання передчасним, оскільки судом під час підготовчого судового засідання не досліджуються докази та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Виходячи зі змісту ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження, користуючись засобами, передбаченими ст. 93 КПК України, мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В клопотаннях та доданих до них матеріалах відсутні будь-які підтвердження того, що захисники зверталися з вимогою про витребування зазначених у клопотанні матеріалів або з клопотаннями про ознайомлення з ними, або отримали відмову. Крім того, у клопотаннях не конкретизовано, які саме копії справ необхідно витребувати, не міститься посилань на номер справи та номер кримінального провадження, чи взагалі мають вказані матеріали відношення до цього кримінального провадження та чи не здійснювалися вказані слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії в інших кримінальних провадженнях, що, в разі витребування відповідних матеріалів, може потягти за собою втручання в таємницю досудового розслідування.

Крім того, суду не відомо, чи буде сторона обвинувачення використовувати у якості доказів у цьому кримінальному провадженні результати проведених обшуків та негласних слідчих (розшукових) дій, чи будуть надані прокурором процесуальні документи, які стали правовою підставою для проведення відповідних обшуків та негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки ці питання вирішуються під час судового розгляду. З огляду на викладене, на цій стадії судового провадження клопотання захисників є передчасними та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Щодо клопотання про виклик свідків.

У підготовчому судовому засіданні від захисників Дульського О.Л. та Пархети А.А. надійшло письмове клопотання про здійснення судового виклику для допиту осіб, перелічених у клопотанні. У клопотанні захисники зазначили, що вказані особи є працівниками Дружківського міського суду Донецької області і на момент настання подій, викладених у обвинувальному акті, працювали в цьому суді, що їхній допит необхідний для забезпечення повноти та результативності судового розгляду, а також співставлення показань цих свідків з іншими доказами, що мають суттєве значення для вирішення цієї справи та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що під час досудового розслідування вказані свідки не допитувалися, стороні обвинувачення покази вказаних свідків не відкривалися.

Захисник Дем`янчук Г.В., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Розглянувши клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. В розумінні ч. 1 ст. 95 КПК України показаннями свідка є відомості, які надаються ним в усній або письмовій формі під час допиту щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

У своєму клопотанні захисники обґрунтовують необхідність допиту зазначених осіб загальними тезами, посилаючись на цілі і завдання судового провадження, але при цьому не зазначають, які обставини, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, вказані особи можуть повідомити, що свідчить про необґрунтованість клопотання.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторона захисту, враховуючи принцип змагальності кримінального провадження, повинна вказати обставини, у яких свідок повинен свідчити, та продемонструвати, що виклик цього свідка є необхідним для пошуку істини (Краксі проти Італії). У зв`язку з цим вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи. Національний суд може вільно, за умови дотримання умов Конвенції, відмовитися викликати свідків, запропонованих захистом (Хусейн та інші проти Азербайджану; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії; Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія).

Більше того, суд ще раз зазначає, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду, кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 290 КПК України законодавцем встановлено обов`язок сторін кримінального провадження щодо відкриття одна одній доказів та інших матеріалів, які вони збираються використовувати у суді. Крім того, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами та іншими матеріалами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що фактичні дані, які можуть міститися у показаннях свідків, яких просить викликати для допиту сторона захисту, стороні обвинувачення не відкривалися, що не відповідає вимогам ст. 290 КПК України, хоча відповідно до ч. 8 ст. 95 КПК України сторона захисту має право отримати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які хоча і не є джерелом доказів, але можуть забезпечити дотримання принципу змагальності кримінального провадження шляхом надання стороні обвинувачення можливості представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно зі стороною захисту.

У судовому засіданні захисник Дульський О.Л. повідомив, що не бажає відкривати ці докази стороні обвинувачення, оскільки вважає, що остання може якимось чином вплинути на свідків, зазначивши разом з тим, що ці свідки можуть надати показання на підтвердження невинуватості обвинуваченого, однак відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК України сторона захисту має право не надавати прокурору доступ лише до матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Більше того відповідно до п. d) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на який посилаються у своєму клопотанні захисники, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення, тобто у такий же, передбачений кримінальним процесуальним, законом спосіб.

Отже, стороною захисту не доведена необхідність та доречність допиту у якості свідків зазначених у клопотанні осіб та у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку не відкриті стороні обвинувачення фактичні дані, які можуть міститися у показаннях цих осіб, у зв`язку з чим клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Разом з тим, сторона захисту не позбавлена можливості повторно звернутися із таким клопотанням в разі дотримання зазначених вимог.

Щодо скарг сторони захисту.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. заявив такі скарги: на незаконні дії заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. щодо порушення порядку повідомлення обвинуваченому про підозру; на незаконне рішення прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьяна А.О. про виділення матеріалів досудового розслідування; на незаконні дії начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Козачини С.С. щодо порушення порядку повідомлення обвинуваченому про підозру, а також надав заперечення на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.06.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, вказавши в них на процесуальні порушення, які, на його думку, мали місце під час досудового розслідування, просив суд врахувати зазначені порушення під час ухвалення будь-якого судового рішення, в тому числі, рішення про призначення судового розгляду.

Також під час підготовчого судового засідання захисниками обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатами Дульським О.Л. та Пархетою А.А. в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України подано три скарги на незаконні рішення детектива НАБУ Соснова О.І. про визнання речовими доказами та скаргу на незаконне рішення заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. про продовження строку досудового розслідування, в яких захисники просили суд під час ухвалення будь-якого судового рішення врахувати наявність істотного порушення вимог КПК України під час збирання та зберігання стороною обвинувачення доказів у даному кримінальному провадженні.

Зі скаргою на незаконне рішення детектива НАБУ Соснова О.І. про визнання речовими доказами з обґрунтуванням, аналогічним зі скаргами захисників Дульського О.Л. та Пархети А.А., звернулася і захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Дем`янчук Г.В.

Скарги на незаконні рішення детектива НАБУ Соснова О.І. про визнання речовими доказами обґрунтовані тим, що детективом, при прийнятті постанов від 18.09.2018 про визнання речовими доказами було порушено вимоги ч. 5 ст. 110 КПК України, а тому вказані постанови вважають незаконними. Разом з тим, зазначали, що саме ці рішення слугували прийняттю низки інших рішень у цьому кримінальному провадженні, у тому числі складанню та затвердженню обвинувального акта.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Дем`янчук Г.В. звернулася до суду зі скаргою на незаконне затримання ОСОБА_4 , в обґрунтування якої вказала на порушенням вимог ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначила, що існують дві самостійні підстави для визнання незаконного затримання ОСОБА_4 , а саме те, що протокол затримання було складено через 10 год 25 хв після фактичного затримання ОСОБА_4 та він містить формальне посилання на п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, як на підставу його затримання, без будь-яких фактичних даних, опису обставин та конкретизації умов, за яких було необхідним затримання. Просила визнати затримання 15 травня 2018 року ОСОБА_4 детективом НАБУ Сосновим О.І. - незаконним.

В судовому засіданні захисники скарги підтримали, просили їх врахувати під час ухвалення будь-якого судового рішення, в тому числі, рішення про призначення судового розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 скарги захисників підтримали.

Прокурор просив відмовити у задоволенні скарг, посилаючись на постанову Верховного Суду та зазначав, що КПК України не передбачено можливість скасування постанов органів досудового розслідування, просив відкласти дані скарги та надати їм оцінку у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо скарг захисників Дульського О.Л., Пархети А.А. та Дем`янчук Г.В., дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді, не передбачені у частинах першій та другій цієї статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання, суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, оскільки відповідно до ст. 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини підлягають дослідженню під час судового розгляду. Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування взагалі не може бути оскаржене.

Однак, з огляду на те, що сторона захисту у скаргах та у наданих суду поясненнях просить врахувати зазначені нею порушення норм кримінального процесуального закону органом досудового розслідування під час ухвалення будь-яких судових рішень, в тому числі, про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд вважає за необхідне визнати такі скарги передчасними, у зв`язку з чим відмовити у їх задоволенні. При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Щодо питання про складання досудової доповіді.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених КПК України, за власною ініціативою та за клопотанням захисників і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні, в тому числі, тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, які згідно з ч. 4 ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, нижня межа санкції яких не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З огляду на викладене, враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч. 5 ст. 314, 314-1 КПК України суд в інтересах прав людини та з метою отримання інформації, що характеризує обвинувачених, вважає за необхідне доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти та подати до суду досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинувачених та захисників.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України у відкритому судовому засіданні на 19 грудня 2019 року о 09-30 год у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).

Судовий розгляд здійснювати колегією суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинувачених та захисників.

Задовольнити клопотання прокурора про виклик свідків.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у виді застави та повернення заставодавцю ОСОБА_2 грошових коштів, внесених в якості застави, - задовольнити частково. Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420,00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

У задоволенні клопотань захисників Дем`янчук Г.В., Дульського О.Л. та Пархети А.А. про витребування із Солом`янського районного суду м. Києва копій матеріалів судових справ за клопотаннями про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №52018000000000291, - відмовити. Роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

У задоволенні клопотань захисників Дем`янчук Г.В., Дульського О.Л. та Пархети А.А. про витребування із Київського апеляційного суду копій матеріалів судових справ за клопотаннями пронадання дозволу на проведення НСРД у кримінальному провадженні №52018000000000291, - відмовити. Роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

У задоволенні клопотання захисників Дульського О.Л. та Пархети А.А. про виклик свідків - відмовити. Роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню у порядку, встановленому КПК України.

У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Дем`янчук Г.В. на незаконне рішення детектива НАБУ Соснова О.І. про визнання речовими доказами та на незаконне затримання ОСОБА_4 , - відмовити.

У задоволенні скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. на незаконні дії заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І., на незаконне рішення прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьяна А.О. про виділення матеріалів досудового розслідування, на незаконні дії начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Козачини С.С., - відмовити.

У задоволенні скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатів Дульського О.Л. та Пархети А.А. на незаконні рішення детектива НАБУ Соснова О.І. про визнання речовими доказами, на незаконне рішення заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. про продовження строку досудового розслідування, - відмовити.

Доручити керівнику Філії Центру пробації в Донецькій області у строк до 28 грудня 2019 року підготовити досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 12 грудня 2019 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна