- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
- Judge (HACC): Maslov V.V., Strohyi I.L.
- Secretary : Bilenko V.K.
- Prosecutor : Vysotska N.V.
Справа № 348/1674/19
1-кп/991/165/19
У Х В А Л А
11 грудня 2019 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Біленко В.К.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 42018000000003211 стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водиця Рахівського району Закарпатської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення - прокурор Висоцька Н.В.,
сторона захисту - захисник Федосін А.В.,
обвинувачений ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в:
12 листопада 2019 року дане кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року призначено підготовче судове засідання, у якому судом з`ясовано думку учасників щодо можливості призначення справи до судового розгляду, зокрема, наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених п. 1- 5 ч.3 ст. 314 КПК України.
З цього приводу, під час підготовчого судового засідання захисник Федосін Артем Вікторович подав клопотання про повернення обвинувального акту. Клопотання обґрунтоване тим, що на копії обвинувального акту, яка надана його підзахисному відсутня печатка Генеральної прокуратури України, а на екземплярі, направленому до суду, вона наявна. Таким чином, вважає, що обвинуваченому не було надано саме копію обвинувального акта. А сам обвинувальний акт направлений до суду по закінченню строків досудового розслідування.
Обвинувачений підтримав клопотання.
Прокурор заперечувала проти його задоволення, вважала необґрунтованим.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у ст. 291 КПК України. В силу ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
А тому суд, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, виходить із положень зазначеної статті.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, і реєстру матеріалів досудового розслідування (ч. 2-4 ст. 291 КПК України).
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у даному провадженні, підписаний детективом і прокурором та затверджений прокурором. До обвинувального акту додані усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, в тому числі, розписка про отримання копії обвинувального акту, також обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Оремо, суд зазначає, що КПК України взагалі не встановлює вимоги проставляння відтиску мокрої печатки на підпис прокурора. Звідси, відсутність печатки на копії обвинувального акту не є підставою для його повернення та не свідчить про те, що обвинуваченому не було надано саме копію. Адже за змістом обвинувальний акт, отриманий обвинуваченим, повністю відповідає наданому суду.
Так само, є безпідставними посилання сторони захисту на те, що обвинувальний акт направлений до суду по закінченні строку досудового розслідування з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, що слід включати у стадію ознайомлення з матеріалами справи.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що, на його погляд, це проміжок часу з моменту фактичного ознайомлення сторони захисту із матеріалами та стверджував, що у прокурора не було перешкод для продовження строків досудового розслідування з метою ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження та направлення обвинувального акту до суду.
Зазначені твердження, на переконання суду, спростовуються положеннями КПК України.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 листопада 2017 року у справі № 5-272кс(15) особливістю кримінально-процесуальних норм, на відміну від, наприклад, кримінально-правових, є те, що їхні структурні елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) у переважній більшості випадків не зосереджені в одній статті КПК України, а окремо викладені законодавцем у різних статтях, іноді навіть розділах, КПК України, а отже, зміст окремої норми може бути виявлено лише шляхом системного тлумачення положень КПК України.
За змістом ст. 290 КПК України відкриття матеріалів іншій стороні стороною обвинувачення розпочинається із повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 295, 295-1 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений тільки, якщо додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин. Відповідно, строк досудового розслідування не може бути продовжений для відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту та направлення обвинувального акта до суду.
З системного аналізу вищенаведених положень суд доходить висновку, що хоч стадія досудового розслідування закінчується направленням до суду обвинувального акта, однак у строк досудового розслідування не включається проміжок часу з винесення стороною обвинувачення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту до такого направлення.
Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, судом встановлено, що обвинувачений повідомлений про підозру 25 березня 2019 року. 20 травня 2019 року прокурором продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців. 10 червня 2019 року винесено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту. При цьому, ухвалою слідчого судді від 12 липня 2019 року у зв`язку зі зволіканням сторони захисту із ознайомленням з матеріалами досудового розслідування було встановлено відповідний строк до 26 липня 2019 року.
Таким чином, станом на 10 червня 2019 року (винесення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту) строк досудового розслідування не був закінчений та проміжок часу з 10 червня 2019 року до направлення обвинувального акту в суд до нього не включається.
З огляду на це, колегією суддів не встановлено порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час подання прокурором до суду обвинувального акта, які б становили підставу для його повернення прокурору.
Так само, є безпідставними посилання сторони захисту на підтвердження своєї позиції на рішення Вищого антикорупційного суду в іншому складі в іншій справі, а також іншого місцевого суду. Адже такі рішення згідно з чинним законодавством України не мають преюдиціального значення. І відповідно, у сторони захисту не можуть бути обґрунтовані очікування з цього приводу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 291, 314-316, 372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника Федосіна Артема Вікторовича про повернення обвинувального акту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак