- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
- Judge (HACC AC): Bodnar S.B., Panaid I.V.
- Secretary : Muzyky Kh.I.
- Lawyer : Tymoshenka A.S.
- Prosecutor : Kravets V.V.
Справа № 991/606/19
Провадження №11-сс/991/184/19
У Х В А Л А
09 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,
за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,
прокурора Кравця В.В.
адвоката Тимошенка А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги адвоката Тимошенка Андрія Сергійовича та прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравця Віталія Васильовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000810 від 21.08.2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Іванова О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Старший детектив Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванов О. В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання послався на те, що детективами здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.03.2016 року за результатами проведеного конкурсу філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» укладено договір поставки ЦЗВ-14-00816-01 на придбання у ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» (у 2018 році назву змінено на ТОВ «Воленс Трейд») дизельного палива в обсязі 100 000 тон на загальну суму 1 395 900 000,00 грн.
29.03.2016 року службові особи філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця»» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з представниками ТОВ «Вог Аеро Джет» ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , на користь та в інтересах цієї юридичної особи, зловживаючи своїм службовим становищем, за відсутності коливання ціни на ринку, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» забезпечили укладення додаткової угоди № 3 до вказаного договору поставки, відповідно до якої безпідставно збільшили вартість дизельного палива з 15 339 грн/т до 16 849 грн/т, у результаті чого ПАТ «Укрзалізниця» спричинено шкоду у розмірі 92 476 978 грн.
При цьому, ОСОБА_1 здійснював фактичне управління господарською діяльністю ТОВ «Вог Аеро Джет» у період 2015-2016 років, налагодив товариські та ділові стосунки з посадовими особами керівного складу Укрзалізниці, які були уповноваженими приймати рішення про перемогу того чи іншого учасника в конкурсних торгах, укладенні договорів поставки та додаткових угод до них, зокрема, щодо підвищення ціни паливно-мастильних матеріалів.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 підозрюється за ознаками ч. 3
ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України в організації та керуванні зловживанням службовим становищем, тобто, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Детектив вважає, що у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Серед ризиків наводить можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, детективам Національного антикорупційного бюро України не вдалося вручити ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 17.07.2018 року у зв`язку з неможливістю встановити його місцезнаходження. Повідомлення вручене представникам житлово-експлуатаційних організацій за місцем проживання та за місцем реєстрації підозрюваного. Крім того, підозрюваний не з`являвся для проведення процесуальних та слідчих дій, не повідомляв про причини свого неприбуття. 07.09.2017 року ОСОБА_1 перетнув кордон з Польщею та до цього часу на територію України не повертався. Постановою детектива від 09.08.2018 року його оголошено в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування, а постановою від 20.08.2018 року - в міжнародний розшук з направленням матеріалів про розшук до Укрбюро Інтерполу.
Існують також ризики, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають значення для розслідування кримінального правопорушення; здійснювати вплив на свідків, інших підозрюваних у кримінальному правопорушенні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється.
Наведене, за висновком детектива, свідчить про неможливість запобігти ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому слід обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2019 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Дослідивши докази, надані сторонами, слідчий суддя визнав обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Надавши оцінку ризикам, заявленим стороною обвинувачення, визнав обґрунтованим ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.
Відмова у задоволенні клопотання мотивована тим, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише у разі, якщо прокурором буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим, доданий до клопотання детектива витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не містить процесуального рішення щодо оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук. За відсутності внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідного рішення не можна вважати, що орган досудового розслідування вжив всіх необхідних заходів для оголошення особи у міжнародний розшук. Ця обставина унеможливлює обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.
В апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді адвокат просить її змінити, доповнити мотивувальну частину посиланням на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення; відсутність у ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного; відсутність передбачених законом ризиків для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу; відсутність підтвердження оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
Необґрунтованість підозри мотивує тим, що ОСОБА_1 не є і не був службовою особою ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ», ДП «Укрзалізничпостач» або філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і не міг керувати діями чиновників «Укрзалізниці». Обставини укладення між ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» договору поставки палива та додаткових угод до нього мають виключно господарсько-правовий характер та не можуть бути предметом перевірки у кримінальному провадженні. Припущення сторони обвинувачення про існування протиправної домовленості між сторонами не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, що міститься у матеріалах, доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу. ОСОБА_1 не набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру повинно було здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України на підставі запиту про міжнародну правову допомогу, що не було здійснено органами досудового розслідування. Ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування відсутні, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів отримання ОСОБА_1 повісток про виклик для участі у процесуальних діях. Крім того, його не було належним чином оголошено в міжнародний розшук. Відповідно до Правил Інтерполу, оголошенням особи в міжнародний розшук слід вважати публікацію щодо неї картки-оповіщення червоного кольору, яка дозволяє встановити місцезнаходження, здійснити арешт та екстрадицію особи. Такої публікації здійснено не було. Долучені детективом до клопотання про обрання запобіжного заходу додатки до листів, якими на адресу Національного антикорупційного бюро України направлено копії повідомлень НЦБ Інтерполу в Республіці Словенія начебто щодо ОСОБА_1 , виготовлені на неофіційних бланках та не містять засвідченого належним чином перекладу українською мовою і не можуть бути використані для підтвердження чи спростування будь-яких обставин у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді прокурор просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що єдиною підставою для відмови в задоволенні клопотання детектива слідчим суддею визначено відсутність у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, доданому до клопотання, відомостей про процесуальне рішення щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук. Однак виходячи зі змісту пп. 3 п. 4 Розділу I Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не повинен містити відомостей про процесуальне рішення щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. Крім того, на підтвердження внесення відомостей про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук до Єдиного реєстру досудових розслідувань сторона обвинувачення надала відповідні пояснення прокурора, а також постанови детектива НАБУ від 09.08.2018 та 20.08.2018 року, згідно з якими відомості про розшук ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
27 листопада 2019 року адвокат Тимошенко А. С. в інтересах ОСОБА_1 подав через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора, які є аналогічні доводам апеляційної скарги адвоката.
Колегія суддів вжила всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду апеляційних скарг, однак він повторно не з`явився в судове засідання, у зв`язку з чим скарги розглянуто у відсутність підозрюваного.
Обговоривши доводи апеляційних скарг адвоката і прокурора, які підтримали в судовому засіданні свої вимоги у повному обсязі, заперечення адвоката на апеляційну скаргу прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу адвоката слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 17.07.2018 року вручено 17.07.2018 року під розписку представникам житлово-експлуатаційних організацій за місцем реєстрації та за останнім відомим місцем проживання підозрюваного.
Колегія суддів вважає, що орган досудового розслідування вжив заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 135 КПК України, а тому погоджується з висновком слідчого судді про набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Доводи захисту про законодавчу вимогу представникам житлово-експлуатаційних організацій передати повідомлення про підозру ОСОБА_1 слушні, але висновку слідчого судді не спростовують, оскільки КПК України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення органом досудового розслідування. За змістом ст.135 КПК України дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації, не повідомляє про зміну місця проживання органи реєстрації, житлово-експлуатаційні органи або переховується від органів досудового розслідування полягає не в обов`язку членів сім`ї, адміністрації за місцем роботи, житлово-експлуатаційної організації повідомити таку особу про виклик до слідчого, прокурора, суду чи вручити їй процесуальні документи (хоча такий обов`язок при наявності можливості безумовно має бути виконаний), а в тому, що про свій виклик чи надходження інших повідомлень особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї, джерел.
Колегія суддів погоджується також з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, про що відображено в ухвалі.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був службовою особою ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ», ДП «Укрзалізничпостач» або філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» і не міг керувати діями чиновників «Укрзалізниці», колегія суддів відхиляє, оскільки підозра стосується організації злочину, яку може здійснювати не тільки службова особа. Необґрунтованими визнаються і доводи стосовно того, що відносини між господарюючими суб`єктами носили виключно господарський характер, оскільки матеріали клопотання містять відомості про підвищення додатковою угодою раніше узгодженої ціни на пальне на 9 відсотків за умови незначного коливання ринкових цін на вказаний товар (біля 3 відсотків), внаслідок чого продавець безпідставно отримав додаткові кошти з Укрзалізниці, чим останній спричинено шкоду у розмірі 92 476 978 грн.
Колегія суддів вважає обґрунтованим ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки матеріали клопотання містять відомості, що підозрюваний не з`являвся на виклики для проведення процесуальних та слідчих дій, не повідомляв про причини свого неприбуття, в тому числі, двічі не з`явився в судове засідання апеляційного суду, який вжив всіх заходів для повідомлення його про час і місце розгляду апеляційних скарг. 07.09.2017 року ОСОБА_1 перетнув державний кордон України в пункті перетину Краківець і до цього часу не повертався на територію України, що підтверджено листом Державної прикордонної служби України. Крім цього, як зазначає слідчий суддя, звернення ОСОБА_1 до Інтерполу стосовно його перебування у міжнародному розшуку, свідчить про реальність ризику переховування від органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Колегія суддів вважає правильним і належно обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що виходячи з положень ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України, кримінальний процесуальний закон жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку, що в даному випадку і було здійснено детективом Національного антикорупційного бюро України Івановим О. В. постановою про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного від 20.08.2018 року. Крім того, 11.10.2018 року Національне антикорупційне бюро України направило матеріали для міжнародного розшуку ОСОБА_1 до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.
Правильно слідчий суддя відзначив, що відповідно до п. 4.4. Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України N 3/1/2/5/2/2 від 9 січня 1997 р., підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Водночас, правильно встановивши підстави та порядок оголошення особи у міжнародний розшук слідчий суддя помилково вважає, що запит до Інтерполу є підставою для початку процедури оголошення міжнародного розшуку підозрюваного. Згідно з п. 1.4. Інструкції, запити в НЦБ стосуються проведення правоохоронними органами зарубіжних держав необхідних оперативно-розшукових заходів, а в деяких випадках - слідчих дій. Інструкція не регулює питання оголошення осіб у міжнародний розшук. Звернення правоохоронного органу із запитом до НЦБ для проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій є формою реалізації (виконання) рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.
Колегія суддів відхиляє доводи адвоката про те, що оголошення особи в міжнародний розшук здійснюється шляхом публікації Інтерполом червоної картки- оповіщення та вкотре наголошує: правила Інтерполу не регулюють питання оголошення осіб в міжнародний розшук; Інтерпол не є органом, який уповноважений оголосити кого-небудь в розшук; Інтерпол є одним із органів, який за певних умов може виконувати рішення (розшукувати) про оголошення особи в міжнародний розшук.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходив фактично тільки з того, що доданий до клопотання витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не містить відомостей про рішення слідчого стосовно оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук, а відтак такі відомості до реєстру не були внесені, що свідчить про недостатність вжитих заходів для оголошення особи в міжнародний розшук.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком, вважає його недостатньо обґрунтованим та таким, що призвів до прийняття помилкового рішення по суті.
Безумовно, внесення відомостей про оголошення особи в міжнародний розшук до Єдиного реєстру досудових розслідувань є вимогою закону і орган досудового розслідування зобов`язаний такі відомості до реєстру внести. Однак відсутність відомостей про виконання вказаного обов`язку у витягу з Реєстру не є достатнім для висновку, що відомості не внесені до Реєстру взагалі.
Як пояснив прокурор в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчим суддею, зазначив в апеляційній скарзі та підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду, що відповідно до пп. 3 п. 4 Розділу I Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не повинен містити відомостей про процесуальне рішення щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. Тому сформувати витяг з Реєстру з зазначенням таких відомостей технічно неможливо. Це не означає, що відповідні відомості до Реєстру не внесені. Вони внесені, і на підтвердження цього ним додано роздруківку скріншота з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Колегія суддів не вбачає можливості відхилити доводи прокурора як необґрунтовані, хоча зауважує, що він міг би більш переконливо доводити перед слідчим суддею факт внесення до Реєстру відомостей про оголошення особи в міжнародний розшук, наприклад, довідкою за підписом слідчого, прокурора, які внесли відповідні відомості.
При цьому, слід відзначити, що не дивлячись на важливість внесення відомостей про міжнародний розшук особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішальним при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою має бути те, чи обґрунтовано його оголошено в розшук, а саме: чи містить клопотання достатні дані, які вказують на ознаки залишення особою території України і знаходження за її межами з метою переховування від органу досудового розслідування і суду.
Зазначені обставини знайшли належне підтвердження у ході розгляду клопотання слідчим суддею і не викликали жодних сумнівів в колегії суддів за наслідками розгляду апеляційних скарг.
Обґрунтована підозра, доведені прокурором ризики, оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук дають підстави для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Саме такий запобіжний захід є необхідним на даний час, оскільки жоден із більш м`яких не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України і встановленим у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання детектива щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 281, 309, 407, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2019 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Іванова О. В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Апеляційну скаргу адвоката Тимошенка Андрія Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід