Document No. 86330689

Справа № 760/7590/19

Провадження №11-сс/991/198/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Рудниченка В.В., Резнікової Г.І., Батуріна С.В.

прокурора Подгорець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Рудниченка Володимира Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каленське, Коростенського району, Житомирської області, освіта вища, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року, частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каленське, Коростенського району, Житомирської області, освіта вища, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №12016100000001664 від 08.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонено підозрюваному ОСОБА_1 залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 .

Покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

-не відлучатися з території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали встановлено до 12 січня 2020 року включно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Рудниченко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою та доповненнями, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та призначити підозрюваному запобіжний у вигляді особистого зобов`язання.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Захисником Батуріним С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засідання подано письмові пояснення, в яких він просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива та призначити підозрюваному запобіжний у вигляді особистого зобов`язання.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , захисники Рудниченко В.В., Резнікова Г.І., Батурін С.В. та прокурор Подгорець С.В.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_1 та захисників Рудниченка В.В., Резнікової Г.І. та Батуріна С.В., які підтримали подану апеляційну скаргу з доповненнями та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора Подгорець С.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Рудниченка В.В. з доповненнями не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України.

В межах даного кримінального провадження 11 листопада 2019 року о 22 годині 12 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

12 листопада 2019 року старший детектив П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевський В.В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №656/БТ про надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» під заставу об`єктів нерухомості. Однак, Національним банком України під час прийняття даного рішення допущені суттєві порушення норм законодавства, що регулюють порядок та підстави надання стабілізаційних кредитів банкам України.

В порушення пункту 3.1. Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджене Постановою Правління НБУ №327 від 13.07.2010), в якому міститься вичерпний перелік документів, які Банк має подати до НБУ для отримання стабілізаційного кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» на момент прийняття Постанови «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» №656/БТ від 10.10.2014 не надав до Національного банку України: програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та програму капіталізації банку, затверджену його спостережною (наглядовою) радою.

13.10.2014 службовими особами ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено з Національним банком України кредитний договір № 43 від 13.10.2014 про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 1 200 млн. грн.

Забезпеченням по отриманому стабілізаційному кредиту являлось:

1. Приміщення цеху по виробництву лікеро-горілчаної продукції, розташованому за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Промислова 29, що належить майновому поручителю ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ-32873692, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд/ 9, офіс 33). Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 1 250 000 000 грн.

2. Нежитлова будівля літ. «А-2» площею 574,7 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гвардійців - Широнівців, 106, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 23 000 000 грн.

3. Нежитлова будівля літ. «А-1» площею 802,2 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Гвардійців - Широнівців, 86, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 32 000 000 грн.

4. Нежитлова будівля літ. «2Б-6» площею 6180,9 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, що належить ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно звіту про незалежну оцінку майна проведеного ТОВ «Бізнес центр «Експертиза» (ЄДРПОУ 35982015), приміщення оцінено у 545 000 000 грн.

5. Майнова порука власника істотної участі банку ОСОБА_24 .

Встановлено, що звіти про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення, а проведеними будівельно-оціночними експертизами встановлено, що загальна вартість переданого для Нацбанку в заставу майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить 72 619 895 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 22.10.2014 по 21.11.2014 в порушення постанови НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ шляхом проведення операцій щодо перерахунку на кореспондентський рахунок підконтрольного ОСОБА_24 банку, шляхом зняття готівки через підконтрольні суб`єкти господарської діяльності проведення операцій за допомогою платіжних карток через POS термінали із ПАТ «ВіЕйБі Банк» виведено та обернуто на користь бенефіціарного власника Банку 247 943 821 грн.

За результатом досудового розслідування встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , який як перший заступник начальника ГУ НБУ у м. Києві та Київській області, діючи умисно, сприяв вчиненню злочину - протиправному вибуттю з володіння НБУ під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди, організованому за наведених обставин ОСОБА_24 у співучасті та за попередньою змовою з головою спостережної ради ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_25 , головою правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_26 , першим заступником Голови НБУ ОСОБА_27 внаслідок зловживання учасниками змови своїм службовим становищем, а також за пособництва заступника голови Правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_28 , засновника та директора ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , директора ТОВ «Станіславська торгова компанія» ОСОБА_31 директора Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_32 , головного економіста відділу нагляду за діяльністю банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 груп Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_33 , першого заступника начальника ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_1 , начальника управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_34 , начальника відділу роботи із заставою управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_35 та службове підроблення, за обставин, викладених в повідомленні про підозру.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належало призначити слідчим суддею, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного, становить 10 411 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року зазначене клопотання детектива було задоволено частково. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за викладених у клопотанні обставин. Однак вважає, що з урахуванням віку, стану здоров`я і наявності у підозрюваного інвалідності ІІ-ої групи, застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу може нанести його здоров`ю непоправної шкоди, а тому для запобігання доведеним у суді ризикам, вважає достатнім обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зі ст. 178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали провадження, дійшла обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та остаточність кваліфікації його дій.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:

1.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14636 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника Голови НБУ ОСОБА_27 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

2.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14638 від 07.10.2014 на ім`я заступника директора Генерального департамента - Директора департаменту пруденційного нагляду ОСОБА_32 щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

3.Лист ПАТ «ВіЕйБі Банк» №01-14635 від 07.10.2014 на ім`я першого заступника начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області ОСОБА_1. щодо розгляду питання про надання кредиту рефінансування в сумі 6 млрд грн терміном на 5 років із заставою нерухомого майна;

4.Службова запискою начальника відділу роботи із заставою ОСОБА_35 від 08.10.2014 №06-309 відповідно до якої вартість заставного майна ПАТ «ВіЕйБі банк» є завищеною;

5.Службова запискою начальника управління правового забезпечення ОСОБА_36 від 08.10.2014, відповідно до якої надано зауваження щодо можливості отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту;

6.Електронне повідомлення заступника начальника Головного управління Мєзєнцевої І.С. від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якого вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ;

7.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003/18447/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлені недоліки та невідповідність клопотання нормативно-правовим актам НБУ;

8.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-003, відповідно до якого станом на 16 годину 09.10.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» не усунуті зауваження структурних підрозділів НБУ щодо пакету поданих документів на отримання стабілізаційного кредиту;

9.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»;

10.Електронне повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18501, відповідно до якого за результатом розгляді пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо застави, наданого на усунення зауважень, встановлені невідповідності у звітах про незалежну оцінку нерухомості, а також не надано рецензії на звіти з оцінки майна;

11.Електронне повідомлення від 10.10.2014 №06-003/18587/БТ, відповідно до якого за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлено прийнятність та достатність заставного майна для отримання стабілізаційного кредиту у сумі 1 200 000 000 грн.;

12.Постанова правління НБУ від 10.10.2014 № 656/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», відповідно до якої прийнято рішення надати ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1 200 млн грн строком на 2 роки;

13.Відповідь НБУ від 01.03.2018 №41-0009/12288/БТ, відповідно до якої сума заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед НБУ за стабілізаційним кредитом станом на 21.11.2014 становить 1 211 712 328,77 грн, а станом на 26.02.2018 - 1 224 209 240.01 грн;

14.Висновок судово-технічної експертизи документів №572-273/1 від 29.09.2017, відповідно до висновків якої звіти про незалежну оцінку майна ТОВ «Бізнес Центр Експертиза» є підробленими, оцінювачем Драмарецькою не підписувались;

15.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/187-СЕ/17 від 12.02.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 106, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 054 075 грн.;

16.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/136-СЕ/17 від 12.10.2017, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 16 236 000 грн.;

17. Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/169-СЕ/17 від 31.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 44 764 259 грн.;

18.Висновок судової оціночно-будівельної експертизи №19/13-3/186-СЕ/17 від 04.01.2018, відповідно до висновків якої звіт про незалежну оцінку майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 86, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а вартість будівлі становить лише 5 809 818 грн.;

19. Висновок комісійної судово-економічної експертизи №274/18 від 04.06.2018, відповідно до якої пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі Банк» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» від 13.07.2010 № 327. Крім того, відповідно до вказаного висновку ринкова вартість нерухомості, яке передавалося в забезпечення кредиту не відповідає вимогам Постанови НБУ №327 від 13.07.2010 та документально підтверджує висновки Довідки бухгалтерського дослідження щодо втрати активів Національного банку України на загальну суму 1 200 000 000 грн.;

20.Довідка НБУ від 06.05.2014, відповідно до якої встановлено, банк не дотримувався напрямків використання кредитів про підтримання ліквідності;

21.Доповідна запискою заступника директора Генерального департаменту - директора Департаменту інспектування банків НБУ ОСОБА_18 від 19.05.2014 № В/42-011/28071, відповідно до якої встановлено, що 13.92% наданого забезпечення по кредитам ПАТ «ВіЕйБі» Банк на суму 1 850 000 000 є неприйнятним. Також довідкою підтверджено, що Ukrlandfarming PLC, ТОВ «Карпатська нафтова компанія, ТОВ «Станіславська торгова компанія»», ТОВ «Едель БАу», ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика» є компаніями, пов`язаними із ОСОБА_24 ;

22.Звіт про моніторинг ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 01.04.2014, відповідно до якого встановлено, що найбільшими позичальниками є ТОВ «Мульті Фінанс», ПП «Газпостач», ТОВ «Колоспродінвест», ТОВ «Хвиля», ТОВ «Прайм Цукор». Найбільшими кредиторами банку є зокрема ТОВ «Карпатська нафтова Компанія» (1,3 млрд грн.), ТОВ «Станіславська торгова компанія» (1,2 млрд грн), ПАТ «ШП «Світанок» (0,273 млрд грн);

23.Звіт про інспектування ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 01.09.2014, відповідно до якого встановлено, основною метою діяльності Банку було фінансування потреб агропромислових компаній власника банку ОСОБА_24 за рахунок залучених коштів населення;

24.Показання свідка ОСОБА_23 , відповідно до яких ним у складі інспекційної групи проводилась інспекційна перевірка діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк». В ході перевірки встановлено, що керівництво Банку є залежним в прийнятті управлінських рішень, від ОСОБА_24 перевіркою також встановлено, що банк фактично використовувався його власником для обслуговування власних компаній;

25.Показання свідка ОСОБА_22 , відповідно до яких вона очолювала інспекційну групу НБУ, яка проводила інспекційну перевірка діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк». В ході перевірки встановлено, що банком видавались кредити для своїх компаній. Про те що було видано стабілізаційний кредит під час триваючої інспекційної перевірки, їй не було відомо. Про виявлені під час проведення інспекційної перевірки факти, вона доповідала своєму керівництву - ОСОБА_18 та ОСОБА_32 ;

26.Показання свідка ОСОБА_21 , відповідно до яких вона як керівник інспекційної групи перевірки банків у 2014 році проводила тематичну перевірку ПАТ «ВіЕйБі банк». В ході перевірки нею було встановлено, що Банк не дотримується обмежень, встановлених постановою НБУ №91 від 24.02.2014: надання кредитів овердрафт по платіжним карткам та перерахування 50 млн. грн на рахунок ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Також встановлено факти нецільового використання коштів, отриманих, як кредити від НБУ. Про виявлені факти було відомо керівництву Генерального департаменту та Пруденційного департаменту черес систему «Досьє Банків». В ході проведення інспектування, висновки доповідались ОСОБА_32. Про факт отримання стабілізаційного кредиту їй не відомо;

27.Показання свідка ОСОБА_18 , відповідно до яких працівниками Департаменту інспекційних перевірок проводилася планова інспекційна перевірка ПАТ «ВіЕйБі Банк» за наслідками якої Банк визнано неплатоспроможним. Про виявлені під час перевірки факти та порушення ним доповідались ОСОБА_40. В ході інспектування не ставилось завдання дослідити доцільність надання стабілізаційного кредиту, хоча така можливість була;

28.Протокол огляду даних про відвідувачів НБУ від 22.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 в жовтні 2014 року 5 разів відвідували приміщення НБУ;

29.Показання свідка ОСОБА_37 від 22.09.2017, відповідно до яких вона у період з 1991 по 2015 рік вона працювала в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, а в 2014 році здійснювала порівняльний аналіз вартості майна, яке передавалося в заставу ПАТ «ВіЕйБі Банк». В ході проведеного нею аналізу встановлено, що вартість майна є завищеною, а заява банку щодо отримання стабілізаційного кредиту не підлягала задоволенню.

А тому доводи захисників про відсутність у матеріалах провадження доказів стосовно причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також його ролі в наданні стабілізаційного кредиту є безпідставними та спростовуються вищезазначеними документами.

Так, відповідно до Наказу Голови НБУ ОСОБА_38 від 09.02.2011 №173-к ОСОБА_1 було призначено на посаду першого заступника начальника ГУ НБУ у м. Києві та Київській області (том 2 а.с.83).

Згідно пп. «в» п. 3.1 Положення про філії (територіальні управління), затвердженої наказом НБУ від 01.02.2010 №36, (зі змінами та доповненнями внесеними постановою правління НБУ від 05.10.2012 №418) територіальні управління розглядають звернення банків регіону щодо підтримання їх ліквідності через відповідні інструменти рефінансування та надання стабілізаційних кредитів, перевіряють виконання ними основних вимог, установлених для одержання кредитів, здійснюють перевірку запропонованого забезпечення, готують висновки щодо прийнятності та достатності запропонованого ними забезпечення, подають НБУ свої пропозиції щодо їх рефінансування та надання стабілізаційних кредитів (том 2 а.с.85-99).

Відповідно до наказу ГУ НБУ по м. Києву та Київської області від 11.07.2014 №138-од «Про розподіл функціональних обов`язків між начальником Головного управління і його заступниками та підписання документів», начальник ГУ НБУ по м. Києву та Київській області розглядає звернення банків щодо надання стабілізаційних кредитів, підтримки ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (з урахуванням повноважень, наданих заступникам начальника), підписує листи до НБУ щодо результатів перевірки виконання банками установлених вимог для отримання кредитів рефінансування (стабілізаційних кредитів) або зміни умов діючих кредитних, забезпечувальних договорів.

Згідно п.2 вказаного наказу ГУ НБУ вбачається, що у разі тимчасової відсутності начальника ГУ НБУ у м. Києві та Київській області виконання його функціональних обов`язків здійснюється його першим заступником.

На момент розгляду звернення ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту начальником ГУ НБУ по м. Києву та Київській області була ОСОБА_39 , яка, як встановлено в судовому засіданні з пояснень наданих ОСОБА_1 , в той час знаходилась на лікарняному, а тому виконання її функціональних обов`язків здійснювалось ОСОБА_1 .

В електронному повідомленні заступника начальника Головного управління Мєзєнцевої І.С. від 09.10.2014 №06-105/18415 вказано на невідповідність клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про надання стабілізаційного кредиту вимогам нормативно-правових актів НБУ (том 1 а.с. 30-31).

Згідно електронного повідомлення першого заступника начальника ГУ НБУ ОСОБА_1 від 09.10.2014 №06-003/18447 (том 1 а.с. 32) станом на 11 годину 09.10.2014. клопотання банку про отримання кредиту не відповідало вимогам, встановленим Положенням про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України.

Відповідно до електронного повідомлення від 09.10.2014 №06-105/18415 пакет документів, поданий ПАТ «ВіЕйБі» для отримання стабілізаційного кредиту не відповідав вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Згідно електронного повідомлення першого заступника начальника ГУ НБУ ОСОБА_1. від 10.10.2014 №06-003/18587/БТ (том 1 а.с. 39) за результатами розгляду пакету документів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо надання стабілізаційного кредиту встановлено прийнятність та достатність заставного майна для отримання стабілізаційного кредиту у сумі 1 200 000 000 грн.

А отже, ОСОБА_1 було попередньо відомо про виявлені в ході перевірок порушення. Однак, відповідно до електронного повідомлення від 10.10.2014 №06-003/18587/БТ, він, знаючи про виявлені порушення, все одно вважав прийнятним та достатнім заставного майна для надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України , а саме: пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, вказаний злочин є особливо тяжкими корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Підозрюваний ОСОБА_1 на момент обрання запобіжного заходу володів паспортами громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 26.07.2013, а також серія та номер НОМЕР_3 від 06.06.2017, за період з 04.03.2015 по 22.10.2019 10 разів перетнув державний кордон України, а тому міг безперешкодно та швидко залишити територію України.

На думку колегії суддів, матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи, що декілька інших осіб, причетних до скоєння злочину покинули територію України, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що враховуючи довгий час протягом якого підозрюваний займав посади першого заступника (з 10.02.2011 по 09.10.2014) та начальника (з 01.12.2014 до 03.04.2018) Головного управління НБУ по м.Києву і Київській області, а з 17.04.2018 є членом Ради Національного банку України. Ці посади наділяли і наділяють його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління, а враховуючи тривалий час роботи в цій установі, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного для інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про існування ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування не встановлене місцезнаходження оригіналів деяких документів, які мають суттєве значення для кримінального провадження. А той факт, що ОСОБА_1 довгий час займав посади в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області та може мати доступ до таких документів, або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться, свідчить про високу ймовірність такого ризику.

Колегія суддів не погоджується з доводами захисника Рудниченка В.В. про те, що ризики, зазначені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, спростовується обізнаністю ОСОБА_1 про існування даного кримінального провадження, за час якого він жодного разу не ухилявся від слідства, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено лише 11 листопада 2019 року, а тому попередня належна процесуальна поведінка до вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Розглядаючи клопотання детектива слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 виповнилося 64 роки, він є інвалідом другої групи довічно та має хронічні захворювання (що підтверджується випискою з акта медико-соціальної експертизи від 20.02.2015 та довідкою від 04.11.2019), має міцні соціальні зв`язки на території України, постійне місце проживання, є Членом Ради Національного банку України, раніше не судимий. З наявних у справі матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 має гарну репутацію, позитивно характеризується за місцем діяльності, дисциплінарні стягнення до нього не застосовувалися, нагороджувався нагрудним знаком Служби безпеки України, подякою Голови Державної прикордонної служби України, дипломом та пам`ятною медаллю номінанта «Золота книга української еліти». Указом Президента України від 03.11.2000 йому присвоєне почесне звання «Заслужений економіст України». Є кандидатом економічних наук (диплом НОМЕР_4), член Ради Національного банку України (згідно з указом Президента України від 17.04.2018 № 102/2018).

Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що враховуючи зазначені вище обставини, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність достатньо міцних соціальних зв`язків на території України, позитивні характеристики та репутацію підозрюваного, обставини вчинення злочину та інші дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , тримання під вартою є занадто обтяжливим заходом забезпечення кримінального провадження та може нанести непоправної шкоди його здоров`ю, а досліджені обставини свідчать про можливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м?якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваної іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки або застави не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, адже вони пов`язані з перебуванням підозрюваного на території вчинення злочину і з потенційним доступом останнього до свідків та матеріалів даного кримінального провадження.

На думку колегії суддів доводи сторони захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , який значно погіршився після обрання підозрюваному запобіжного заходу, а також необхідність бути присутнім на засіданнях Ради Національного банку України, оскільки ОСОБА_1 є її членом, не спростовує висновків слідчого судді, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та не вказує на неможливість виконання підозрюваним обраного запобіжного заходу.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В., погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Рудниченка Володимира Віталійовича - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич