Document No. 86364591

Справа № 991/1463/19

Провадження1-кс/991/3047/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, наразі утримується у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор»,

у кримінальному провадженні №22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2019 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

1. Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_7 за попередньою змовою зі своїм «помічником» ОСОБА_3 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 80 тис. доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10332566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника ОСОБА_9, після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_10 представника ТОВ «Фірма Катран-К», грошові кошти у розмірі 1000000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе 25/3, яку віднесено до історико-культурної спадщини.

В подальшому 14.08.2019 після отримання другої частини коштів вплив на суддів Верховного суду в розмірі 30 тис. доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 тис. доларів США, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було затримано.

Ґрунтуючись на цих обставинах детектив робить висновок про наявність у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Необхідність продовження строку тримання під вартою викликана потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які в силу особливої складності провадження та необхідністю виконання значного комплексу процесуальних дій неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Так детектив вказує, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.08.2019 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 4000000 грн. Ухвалою Печерського районного суду у м. Києві від 09.10.2019 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 14.11.2019, визначено заставу у розмірі 2082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3999 522 грн. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019 строк тримання під вартою продовжено до 12.12.2019.

При прийняті таких рішень слідчі судді дійшли висновків щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням детектива на теперішній час ризики встановлені слідчими суддями не зменшилися та продовжують існувати.

Наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду детектив обґрунтовує тяжкістю інкримінованого йому злочину; можливістю використання зв`язків ОСОБА_7 із працівниками правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади, для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території України; багаторазовими виїздами протягом 2014-2017 рр. за межі України, зокрема до Республіки Австрія, Республіки Польща, Республіки Білорусь, Російської Федерації, що може свідчити про наявність у нього стійких зв`язків у цих державах та використання їх з метою переховування від органів досудового розслідування.

Ризик того,що ОСОБА_3 може знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення орган досудового розслідування обґрунтовує тим, що наразі ними здійснюються заходи із встановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів), а тому у разі якщо ОСОБА_3 не буде обмеженим у пересуванні, він може вжити заходів до зняття та приховання цих грошових коштів, у разі якщо вони знаходяться на банківських рахунках. Також орган досудового розслідування зазначає про те, що ОСОБА_3, враховуючи його обізнаність із матеріалами кримінального провадження та наявність родинних зв`язків із ОСОБА_7 матиме змогу, як особисто, так і через працівників правоохоронних органів та службових осіб органів державної влади, контактувати, зокрема з іншими співучасниками злочину та консультувати їх з приводу приховування чи знищення доказів.

Про схильність ОСОБА_3 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження свідчать дії останнього, які були направлені на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів.

Існування ризикунезаконного впливуна потерпілих,свідків,іншого підозрюваного,атакож ризику,вчинення іншогокримінального правопорушення детектив обґрунтовує тривалістю вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливістю впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні детектив пов`язує із наявністю між ним та ОСОБА_7 родинних зв`язків, що свідчить про те, що останні з метою уникнення кримінальної відповідальності зможуть узгодити спільні показання, що мало місце на ранніх етапах досудового розслідування. Можливість впливу на інших осіб у кримінальному провадженні свідків, спеціалістів, експертів, понятих детектив пов`язує із наявністю у ОСОБА_3 стійких зв`язків серед службових осіб органів державної влади, які він зможе використати для незаконного впливу як свідків, так і понятих та інших осіб у цьому кримінальному провадженні.

Існування ризикузапобігання спробамперешкоджання кримінальномупровадженню іншимспособом детектив обґрунтовує тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_3 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, детектив зазначає, що на сьогоднішній день проведена значна кількість слідчих (розшукових) дій, для встановлення обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, проте у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження завершити досудове розслідування до 12.12.2019 не виявляється за можливе, оскільки для цього необхідно, зокрема: завершити проведення експертизи відеозвукозапису; отримати від підозрюваних зразки почерку; призначити та провести судово-почеркознавчу експертизу; допитати свідків, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є керівниками та засновниками ТОВ «Фірма «Катран-К» від імені та в інтересах яких діяли ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ; встановити та допитати інших свідків; встановити можливу причетність до вчинення злочину інших ймовірних співучасників; провести тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», які містять інформацію про дату, час, тривалість сеансів зв`язку, місцезнаходження абонентів, за телефонними номерами операторів мобільного зв`язку, які перебували у користуванні підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ; отримати та провести розтаємнення ухвал суду та інших документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; додатково допитати підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та за необхідності провести їх одночасний допит; встановити місцезнаходження частини предмету неправомірної вигоди, в тому числі шляхом отримання тимчасового доступу до речей і документів з метою перевірки наявності цих коштів, зокрема, на банківських рахунках; здійснити повідомлення про підозру у остаточній редакції, виконати вимоги ст. 290 КПК України. Враховуючи, що перелічені процесуальні дії мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 на строк до 14.02.2020 року продовжено строк досудового розслідування.

У зв`язку із вищевикладеним, детектив зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інших захід не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3, а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 2082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3999 522 грн.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про продовження тримання під вартою підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України та підтверджують, що заявлені та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. Вказав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та належну процесуальну поведінку. За твердженням прокурора, стан здоров`я ОСОБА_3 не перешкоджає тримання його під вартою.

3. Доводи сторони захисту

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечила та просила застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на факт неодноразової зміни як правової кваліфікації дій ОСОБА_3, так і підслідності кримінального провадження, без наявності достатніх на це правових підстав з метою штучного об`єднання з кримінальним провадженням №12014000000000046 від 04.02.2014 та визначення підслідності кримінального провадження у Чернігівській області. Крім цього захисник посилається на те, що усі обвинувачення органу досудового розслідування ґрунтуються на провокації. На цю обставину вказує те, що заявники у цьому кримінальному провадженні є заявниками і в інших кримінальних провадженнях за ознаками злочинів, передбачених ст. 368, ст. 369-2 КК України.

Також захисник стверджує, що зібраними матеріалами досудового розслідування не підтверджується факт вимагання неправомірної вигоди, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 369-2 КК України та відповідно можливість застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Захисник стверджує, що органом досудового розслідування не доведено існування жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, заперечуючи проти доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду захисник послалася на таке:

- з 15.03.2014 на громадян України розповсюджується дія Закону РФ «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в`їзду до Російської Федерації» згідно з яким в`їзд на територію РФ можливий лише за запрошенням приймаючої сторони, який оформлюється протягом 20 робочих днів з дня подачі документів. Крім того, термін перебування на території РФ не може перевищувати 90 днів за півроку. При чому дозвіл на в`їзд оформлюється за наявності ряду інших гарантій з боку приймаючої сторони надання житлової площі, грошової підтримки, оплати медичного полісу та ін.;

- відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2018 № 284/287/214/150/64/175/266/75 введено в дію Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, як перетинають кордон. Такою системою є «Аркан», яка має запобігати ризикам незаконного перетину кордону, у тому числі особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Існування такої системи, за твердженням захисника, унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід.

Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі та переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування чи суду.

Щодо тверджень сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховання чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення захисник зазначила, що основними документами, які нібито підтверджують причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину є матеріали НС(Р)Д, частина з яких на сьогоднішній день навіть не розсекречена, що виключає можливість їх знищення ОСОБА_3 чи іншими особами за його вказівкою. Твердження сторони обвинувачення щодо звернення із тимчасовим доступом до банківських рахунків ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_13, на думку захисника, є безпідставними оскільки ці рахунки не є власністю ОСОБА_3 і відповідно доступ до них він отримати не може.

Безпідставними вважає захисник і твердження сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. За твердженням захисника, основними свідками сторони обвинувачення є ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які на їх думку є агентами СБУ та НАБУ, що відповідно унеможливлює здійснення впливу на них. Інші свідки вже допитані, а тому вплинути на них ОСОБА_3 вже також не зможе. Щодо впливу на інших осіб, які можливо причетні до вчинення злочину зазначила, що слідство триває вже 5 місяців і за цей час орган досудового розслідування вже мав би встановити таких осіб. Твердження сторони обвинувачення щодо можливого впливу на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням того, що проведення експертиз доручено СБУ, вважає також необґрунтованими.

Захисник стверджує, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, а тому вважає, що їх не можна враховувати при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Щодо розміру застави, яку сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_3, то захисник вважає її непомірною, такою що неспівмірна із наявними у ОСОБА_3 доходами та його майновим станом у цілому.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою захисник просила врахувати дані, що характеризують ОСОБА_3 . Так, захисник зазначає, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання; є пенсіонером; має усталені соціальні зв`язки; багато років проживає однією родиною з ОСОБА_14 ; має доньку від першого шлюбу, яку виховував самостійно після смерті дружини, та виховував доньку ОСОБА_14 ; має матір, яка є переселенкою та потребує догляду; вся сім`я проживає на території м. Києва та Київської області; раніше не судимий, до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався.

Про той факт, що ОСОБА_3 не може утримуватися під вартою, за твердженням сторони захисту, вказує стан його здоров`я. Так, остання зазначила, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, має цукровий діабет типу 2 та є інсулінозалежним, також має ожиріння ІІ ст., неоперабельну пахову грижу, та серцеву недостатність. Захисник переконана, що отримати належну медичну допомогу у стінах місця попереднього ув`язнення ОСОБА_3 не може.

На підтвердження доводів, викладених у запереченнях надала відповідні докази.

Зокрема, на підтвердження неможливості тримання ОСОБА_3 під вартою надала копії медичної картки стаціонарного хворого за 2015 та 2019, довідки за результатами обстеження ОСОБА_3 .

На підтвердження факту неможливості отримання кваліфікованої медичної допомоги у стінах слідчого ізолятора надала відповідь завідувача Чернігівської міської медичної частини лікара ОСОБА_15 щодо стану здоров`я ОСОБА_3 і періодичності його обстеження.

Для надання пояснень щодо обстеження та лікування ОСОБА_3 захисник просила допитати у судовому засіданні завідувача Чернігівської міської медичної частини філії ДУ ЦОЗ ДКВС України в Чернігівській області ОСОБА_15 .

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.08.2019, щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 4000000 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.10.2019 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 14.11.2019.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019 запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 продовжено до 12.12.2019 із визначенням застави у розмірі 2082 прожиткових мінімумів, що становить 3 999 522 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку тримання слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_3 до злочину, вчинення якого йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання про продовження строку тримання під вартою доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 14.08.2019, під час якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 ;

- протоколом обшуку квартири ОСОБА_3 від 14.08.2019 у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_16 ;

- протоколом огляду вилучених коштів у ОСОБА_3 від 15.08.2019, у ході якого оглянуто виявлені та вилучені у ході обшуку попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_16 ;

- протоколом обшуку автомобіля Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 від 14-15.08.2019, у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_3, а також попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_10 . Передав ОСОБА_3 ;

- протоколами огляду відеозаписів обміну ОСОБА_3 грошових коштів від 16.08.2019, яке підтверджує факт обміну останнім на національну валюту грошових коштів, отриманих від ОСОБА_8 через ОСОБА_9 ;

-протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_3, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та іншими особами, а також підтверджується факт вимагання та одержання ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15-16.08.2019, який підтвердив, обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_3 зустрічався із ОСОБА_8 від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_7 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_3 ;

- протоколом слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 із ОСОБА_9, а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 24.09.2019, щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАНК» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе, 25/3;

- протоколом огляду мобільного телефону від 15.08.2019, який містить листування у тому числі щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Щодо заперечень сторони захисту про безпідставність зміни підслідності та відсутності доказів на підтвердження факту вимагання з боку ОСОБА_3 та відповідно відсутності кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України слідчий суддя зазначає, що оцінка правомірності визначення підслідності, так само як і правильності кваліфікації дій не є предметом дослідження під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Вирішення питання щодо підслідності відноситься до компетенції прокурора, а питання щодо перекваліфікації до компетенції слідчого та прокурора, які відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності. Крім цього, слід зазначити, що відповідно до змісту ч. 5 ст. 217 КПК України, рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування не підлягає оскарженню

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;

- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_3 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім тяжкості злочину вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_3, слідчий суддя, враховуючи перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у родинних відносинах, не виключає можливості використання ОСОБА_3 зв`язків ОСОБА_7 із працівниками правоохоронних органів та службовими особами ряду органів державної влади для незаконного виїзду за межі України, з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду.

У зв`язку із цим слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо неможливості виїзду за межі України у зв`язку із наявністю особливого порядку виїзду до Російської Федерації та наявністю системи «Аркан», яка створена для запобігання ризикам перетину кордону особами яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України

Отже наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини ОСОБА_3 у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає доведеним факт існування ризику знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_3 та ОСОБА_7 під час вчинення злочину. Це підтверджує схильність та здатність ОСОБА_3 приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними способами та засобами. Так, з метою ймовірного приховування вчинення інкримінованих стороною обвинувачення дій ОСОБА_3 після одержання неправомірної вигоди у сумі 50000 дол. США провів обмін отриманих грошових кощтів на гривню у пункті обміну банку.

З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема отримати вільні зразки підпису ОСОБА_3, отримати тимчасові доступи до речей і документів для встановлення обставин, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, беручи до уваги, зокрема, факт невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів) вважає, що ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зберігає свою актуальність.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Оскільки стороною обвинувачення обґрунтовується існування цього ризику лише щодо іншого підозрюваного, свідків та понятих, слідчий суддя оцінює наявність цього ризику лише частині впливу на зазначених осіб.

Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Так, в цій частині зазначений ризик підтверджується як спільною зацікавленістю в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_7 ОСОБА_13, згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану є рідною сестрою ОСОБА_3 .

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний ОСОБА_3 знатиме, як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

У клопотанні детектив посилається на необхідність допиту керівників та засновників ТОВ «Фірма «Катран-К» від імені та в інтересах яких діяли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Крім того матеріали клопотання містять повідомлення до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виклик ОСОБА_18 та Українського державного інституту культурної спадщини про виклик ОСОБА_19 .

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, ці ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:

1) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

2) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

3) репутація підозрюваного;

4) вік та стан здоров`я підозрюваного, та інші обставини.

1) Вирішуючи вказане питання слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Як зазначалося вище злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Цей злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується посягання на належне функціонування найвищих органів державної влади та посягання на об`єкти культурної спадщини.

2) Згідно з наявною інформацією підозрюваний ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрований у Київській області у м. Ірпінь. У м. Києві проживає у орендованій на підставі відповідного договору квартирі. Доказів наявності у ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків (місця роботи, утриманців чи майна) стороною захисту не надано.

3) Підозрюваний ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався. До матеріалів клопотання стороною обвинувачення додано відомості про реєстрацію заяв про вчинення ОСОБА_3 злочинів, які полягають у заволодінні чужим майном шляхом обману та незаконному заволодінні транспортним засобом. Водночас ці документи, враховуючи відсутність судових рішень, якими б була встановлена винуватість ОСОБА_3 за цими фактами, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою не враховую.

4) У роз`ясненнях, що наведені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено, що врахування стану здоров`я підозрюваного при вирішенні питання про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має важливе значення для забезпечення гарантування права особи на свободу і права на життя.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно переконатися, що його застосування не призведе до погіршення стану здоров`я особи. Коли підозрюваний, обвинувачений тяжко хворий і в умовах слідчого ізолятора не має можливості здійснювати необхідне лікування, до нього не варто застосовувати такий запобіжний захід.

У своєму рішенні від 16.05.2013 у справі «Барило проти України» Європейський суд з прав людини встановив порушення п. 1 ст. 5 з тих підстав, що у заявниці було наявне тяжке захворювання (третя група інвалідності), у зв`язку з чим вона потребувала спеціального лікування, дієти і постійного медичного нагляду. За результатами огляду заявниці було призначено 4 ін`єкції інсуліну на день. Вона була змушена вводити собі інсулін самостійно, оскільки медичний працівник ІТТ перебував у відпустці, а працівники швидкої допомоги відмовлялися приїжджати до ІТТ.

У рішенні від 14.03.2013 у справі «Салахов та Іслямова проти України» Європейський суд з прав людини встановив порушення ст. 2 Конвенції в контексті матеріального аспекту з огляду на недотримання державою позитивного обов`язку щодо захисту здоров`я та життя заявника. Зокрема, йому було відмовлено в терміновій госпіталізації, яку він вимагав протягом двох тижнів; він тримався під вартою без будь-якого обґрунтування, перебуваючи при цьому в критичному стані, і всупереч рекомендаціям лікарів під час перебування в лікарні його постійно тримали в наручниках, що спричинило погіршення стану здоров`я.

Разом зцим,ВССУ наголошує,що наявністьрізноманітних захворюваньмає бутиналежним чиномпідтверджена медичноюдокументацією. Слідчий суддя повинен переконатися у наявності підтвердної медичної документації про стан здоров`я та оцінити можливість надання ефективної допомоги в лікуванні захворювання обвинуваченого в умовах СІЗО.

Сторона обвинувачення стверджує, що стан здоров`я ОСОБА_3 дозволяє утримуватися йому під вартою. На підтвердження цієї обставини до матеріалів клопотання надано довідки завідувача Чернігівської міської медичної частини лікаря філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України в Чернігівській області ОСОБА_15 від 26.11.2019 за вих. № 146/05/19-ЧГ та від 03.12.2019 за вих. № 155/05/19-ЧГ про те, що стан підозрюваного ОСОБА_3 в умовах слідчого ізолятора є стабільним.

В свою чергу стороною захисту надано медичні картки стаціонарного хворого за 2015 та 2019 рік, отримані на адвокатський запит з Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня».

Згідно з лікарськими виписками із цих медичних карток, станом на 19.03.2019 основне захворювання, яким страждає ОСОБА_3 є цукровий діабет за типом 2, важкої форми, яким останній хворіє більше 14 років. У зв`язку із цим ОСОБА_3 є інсулінозалежним в стадії субкомпенсації. Вказане захворювання супроводжується рядом інших хвороб, зокрема, хронічним пієлонефритом, хворою нирок 3 стадії, артеріальною гіпертензією, вираженими трофічними змінами ступнів та гомілок, дисцеметаболічною і дисциркуляторною енцефалопатією ІІ-ІІІ ступенів. Супутніми захворюваннями є церебральний атеросклероз, як наслідок перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу, серцева недостатність, хронічний холецестит та панкреатит, рубцевий фімоз з обструкцією. Слідчий суддя також враховує довідки за результатами обстеження ОСОБА_3 .

Водночас, довідки надані завідувачем Чернігівської міської медичної частини не відображають повної картини стану здоров`я підозрюваного з урахуванням як виписок з медичних карток ОСОБА_3, так і з урахуванням довідок за результатами обстеження ОСОБА_3 21.08.2019, 29.09.2019, 07.10.2019, 26.11.2019.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про допит завідувача Чернігівської міської медичної частини ОСОБА_15 слідчий суддя з урахуванням документів, наданих на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_3 дійшов висновку про недоцільність його допиту.

Оцінивши надані стороною захисту документи щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя вважає, що в умовах слідчого ізолятора останній, з урахуванням тяжкості та характеру наявних у нього хвороб, не зможе отримати кваліфіковану медичну допомогу, що унеможливлює його подальше тримання під вартою.

З урахуванням тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_3 та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає, що запобіжним заходом, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризиком є цілодобовий домашній арешт.

Застосовуючи такий захід слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_3 необхідно покласти такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_3, без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_7, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Отже за наведених вище обставин, клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 10лютого2020року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_3, без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_7, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, звільнити з-під варти і негайно доставити до місця проживання.

Доручити виконання ухвали в частині доставлення до місця проживання підозрюваного ОСОБА_3 . Національному антикорупційному бюро України.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1