Document No. 86396990

Справа № 127/13972/17

Провадження №11-п/991/178/19

УХВАЛА

16 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Калугіної І. О., Семенникова О. Ю., Михайленка Д. Г.

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.

прокурора Пономаренка В.П.

адвокатів Левковця А. Ю., Лазаренко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Левковця Андрія Юрійовича та адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни про направлення кримінального провадження № 52017000000000025 від 05.01.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду,

В С Т А Н О В И Л А:

10.12.2019 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Левковця А. Ю. про направлення даного кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є службовцями вищого офіцерського складу Служби Безпеки України, тобто, не є суб`єктами, визначеними у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому відсутні підстави для розгляду кримінального провадження Вищим антикорупційним судом.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 24 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні триває понад 30 місяців. Якщо справа буде розглядатись спочатку Вищим антикорупційним судом, це змусить обвинувачених повторно здійснювати ті самі процесуальні дії, нести витрати на надання правової допомоги, що призведе до суттєвого порушення їх права на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Розгляд справи спочатку, на думку адвоката, порушить право обвинувачених на захист, закріплене у ст. 20 КПК України, оскільки прокурор вже обізнаний з правовою позицією захисту.

Також Левковець А.Ю. вважає, що відповідно до ст. 125 Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Вищий антикорупційний суд не можна вважати спеціалізованим судом, оскільки він розглядає визначену законом категорію справ у певній галузі права, тому цей суд є особливим і Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» суперечить вимогам ст. 125 Конституції України.

Виходячи з вищенаведеного, кримінальне провадження потрібно передати з Вищого антикорупційного суду на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.

Доводи клопотання адвоката Лазаренко Е.О. є фактично аналогічними доводам клопотання адвоката Левковця А.Ю.

Будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду клопотань обвинувачені в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим подання розглянуто у їх відсутність.

Адвокати Левковець А.Ю. та Лазаренко Е.О. в судовому засіданні свої клопотання підтримали, просили їх задовольнити з зазначених в клопотаннях підстав. Адвокат Левковець А.Ю. додатково відзначив, що кваліфікацією дій обвинувачених охоплюється предмет кримінального правопорушення тільки в розмірі 25000, а не 50000 доларів США.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважає що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обговоривши доводи клопотань адвокатів та заперечень прокурора, дослідивши обвинувальний акт в необхідному обсязі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених статтями 368 та 369-2 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду, оскільки вони зазначені у примітці ст. 45 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України розмір предмета злочину або завданої ним шкоди для підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду повинен в п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_2 , будучи начальником 1 сектору відділу КЗЕ Управління СБУ у Вінницькій області, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , заступником начальника Могилів-Подільського МРВ Управління СБУ у Вінницькій області, вимагали неправомірну вигоду у розмірі 50000 доларів США від ОСОБА_5 та директора ТОВ «Рада-Інвест» ОСОБА_6 за неперешкоджання у здійсненні господарської діяльності, не здійснення тиску на їх діяльність, а також за вплив на прийняття рішення слідчим СВ Голосіївського управління поліції ГУНП України в місті Києві щодо повернення майна, вилученого під час обшуку ТОВ «Рада-Інвест» у іншому кримінальному провадженні.

15.03.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали частину неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США, після чого були затримані співробітниками Національного антикорупційного бюро України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час вчинення злочинів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» № 1801-VIII становив 1600 гривень. Сума у п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становила 800000 грн. Неправомірна вигода у розмірі 50000 доларів США станом на 15.03.2017 року за офіційним курсом Національного банку України становила 1345214,8 грн., тобто, більше ніж в п`ятсот разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час вчинення злочинів.

Кримінальні правопорушення вчинені службовими особами СБУ, тобто, державного органу.

За таких обставин кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК України, оскільки вчинені кримінальні правопорушення охоплюються приміткою статті 45 КК України, розмір предмета злочинів більше ніж в п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суб`єкти злочинів є службовими особами державного органу, як вимагає п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи адвоката стосовно того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є суб`єктами, передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду за ознакою, передбаченою п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Необґрунтованими колегія вважає і доводи адвокатів про те, що кваліфікацією дій обвинувачених охоплюється предмет кримінального правопорушення тільки в розмірі 25000, а не 50000 доларів США. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінується кримінальне правопорушення, яке виразилося у вимаганні 50000 доларів США, частину яких вони отримали в розмірі 25000 доларів США. Тобто, предметом інкримінованого кримінального правопорушення є 50 000 доларів США незалежно від того, правильно чи не правильно кваліфіковані дії обвинувачених органом досудового слідства. Правильність кваліфікації може бути перевірена тільки під час розгляду кримінального провадження по суті.

Інші доводи адвокатів стосовно порушення права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки і неконституційності Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» колегія суддів відхиляє як такі, що виходять за межі предмету розгляду клопотання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні клопотань адвокатів Левковця Андрія Юрійовича та Лазаренко Ельвіри Олександрівна про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду слід відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити в задоволенні клопотань адвоката Левковця Андрія Юрійовича та адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни про направлення кримінального провадження № 52017000000000025 від 05.01.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников

Д. Г. Михайленко