- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Mykhailenko D.H.
- Secretary : Marysenko L.V.
Справа № 760/17679/19
Провадження №11-сс/991/225/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,
секретаря судового засідання Марисенко Л.В.,
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року про повернення скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 травня 2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000210 від 14 березня 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
30 травня 2019 року старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабар С.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000210 від 14 березня 2019 року.
Не погодившись з вказаною постановою, 18 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою, проте ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року та 05 листопада 2019 року матеріали скарги передані для розгляду до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 травня 2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000210 від 14 березня 2019 року, повернуто особі, яка її подала, на підставі того, що скарга про закриття кримінального провадження не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді через її невідповідність вимогам ч.1 ст.33-1 КПК України, за якою Вищому антикорупційному суду непідсудні кримінальні провадження стосовно злочинів, передбачених статтею 170 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 15 листопада 2019 року та зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути по суті його скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала порушує матеріальні та процесуальні права скаржника, оскільки поза увагою слідчого судді Вищого антикорупційного суду залишилась та обставина, що ОСОБА_1 подавалась заява про вчинення кримінальних правопорушень за ст.170, ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України, серед яких є корупційні діяння, у зв`язку з чим дана справа підсудна Вищому антикорупційному суду, проте слідчим суддею в оскаржуваному рішенні не прийнято до уваги вимоги ст.ст.216, 218 КПК України та невірно зроблені висновки щодо непідсудності та повернення поданої скарги. Крім того, слідчим суддею не виконані вимоги ч.5 ст.304 КПК України, відповідно до яких в разі висновку про непідсудність скарги слідчий суддя повинен був повернути скаргу саме до Солом`янського районного суду м.Києва. Також повернення скарги особі, яка її подала, фактично порушує право скаржника на оскарження рішення про закриття кримінального провадження з тих підстав, що десятиденний процесуальний строк оскарження даного рішення сплинув 19 червня 2019 року, а КПК України не надає гарантованих підстав для його поновлення.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги поданої апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити на підставі обставин, викладених у скарзі.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено без участі прокурора.
Мотиви суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Вимогами ст. 304 КПК України передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК України).
При цьому, за положеннями ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.
Згідно положень статті 331 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пп.2 п.20-2 Розділу ХІ КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 цього Кодексу.
З витребуваних матеріалів судового провадження вбачається, що 18 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 травня 2019 року про закриття кримінального провадження №52019000000000210 за ознаками ст.170 КК України. Суд зазначає, що хоча скаржник і подавав заяву про вчинення кримінальних правопорушень як за ст.170, так і за ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України, за наданими до слідчого судді матеріалами вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000210 здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого саме ст.170 КК України, постановою від 30 травня 2019 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю встановлення в діяннях особи кримінального правопорушення, передбаченого саме і лише ст.170 КПК України, відомостей щодо здійснення досудового розслідування відносно будь-яких інших статей Особливої частини КК України матеріали судового провадження не містять.
Відтак, вказане кримінальне провадження розпочато та закінчено за кваліфікацією злочину, передбаченого статтею 170 КК України, який відповідно до примітки статті 45 КК України не є корупційним злочином, тому викладені в оскаржуваній ухвалі висновки та мотиви слідчого судді Вищого антикорупційного суду про те, що дане кримінальне провадження не підпадає під процесуальні критерії предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, і як наслідок за ч.1 ст.331 п.20-2 Перехідних положень КПК України не підсудне Вищому антикорупційному суду, є вірними.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками судді, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не має повноважень здійснювати судовий контроль у цьому кримінальному провадженні, в межах якого ОСОБА_1 подав скаргу на рішення детектива в порядку ст.303 КПК України про закриття кримінального провадження за ст.170 КК України.
Щодо незгоди ОСОБА_1 з рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду в частині повернення скарги саме ОСОБА_1 , як особі яка подала скаргу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.
За вимогами ч.3 ст.304 КПК України копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається (а.с.1-9, а.с.96-104), що особою, яка подала скаргу, є саме ОСОБА_1 , який 18 червня 2019 року звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва зі скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 травня 2019 року про закриття кримінального провадження.
Колегією суддів вбачається, що отримавши повторно направлені, в тому числі після направлення з Вищого антикорупційного суду, Солом`янським районним судом м.Києва матеріали скарги ОСОБА_1 , яка не є підсудною Вищому антикорупційному суду, за умов недопустимості спорів про підсудність між судами, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, дотримуючись та виконуючи вимоги п.2 ч.2 ст.304 КПК України, правомірно прийняла рішення про повернення скарги у зв`язку з тим, що скарга не підлягає розгляду (непідсудна) Вищому антикорупційному суду.
Таким чином доводи скаржника, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мала повернути скаргу та усі додані до неї матеріали слідчому судді Солом`янського районного суду м. Києва суперечать вимогам ч.3 ст.304 КПК України, так як дані норми визначають повернення матеріалів скарги саме і лише особі, яка її подала, та не передбачають іншого. При цьому, направлення скарги до іншого суду за вказаних обставин, в тому числі на підставі загальних засад кримінального провадження за ч.6 ст.9 КПК України, не є правомірним, оскільки вищевказаними положеннями ч.3 ст.304 КПК України чітко визначені можливі дії слідчого судді при встановленні непідсудності отриманої скарги. Натомість, отримання (в тому числі повторно) непідсудної Вищому антикорупційному суду скарги, поданої до іншого суду, за умов порушення підсудності не надають повноважень слідчому судді порушувати встановлені ст.304 КПК України вимоги.
При цьому, апеляційний суд не вбачає порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». Положення практики Європейського суду з прав людини стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно, визначення та дотримання правил підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим, підстави для його скасування не вбачаються.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст. 304 КПК України не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, у зв`язку з чим посилання заявника про порушення його права на оскарження судового рішення та доступу до правосуддя є необґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 306, 309, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2019 року про повернення скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 30 травня 2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000210 від 14 березня 2019 року, залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.