Document No. 86524902

Справа № 991/1857/19

Провадження1-кс/991/2375/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника Гуменюка В.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу в.о. Голови Верховного суду України Гуменюка Василя Івановича на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Панайотова Є.О. від 01.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019100000001012 від 06.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга в.о. Голови Верховного суду Гуменюка В.І. із вимогами про скасування постанови детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Панайотова Є.О. від 01.11.2019 про закриття кримінального провадження № 1201910000000102 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364 КК України та направлення матеріалів кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що оскаржувана постанова прийнята детективом Національного антикорупційного бюро України без всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин та з перевищенням своїх повноважень.

Заявник стверджує, що до спливу строку досудового розслідування детектив фактично не вчинив жодної процесуальної дії необхідної для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Зокрема зазначає, що детектив не вжив заходів щодо визначення розміру нецільового використання бюджетних коштів та розміру шкоди, що заподіяна службовими особами, не визначився із остаточною кваліфікацією та колом винних осіб, внаслідок чого передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування.

Крім цього, посилаючись на положення ч. 4 ст. 284 КПК України зазначає, що детектив не мав повноважень на закриття кримінального провадження з підстав, визначених у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 18.11.2019 для розгляду скарги визначено слідчого судді Хамзіна Т.Р. Ухвалою від 20.11.2019 слідчим суддею відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявник вимоги скарги з підстав у ній наведених підтримав. Просив скаргу задовольнити. Під час розгляду скарги додаткового зазначив, що зазначене кримінальне провадження не може бути закрите з підстав закінчення строку досудового розслідування, оскільки кримінальні правопорушення, які розслідуються у його межах є продовжуваними злочинами. За твердженням заявника протиправна діяльність посадових осіб органів державної влади допущена при ліквідації Верховного суду України і досі триває.

Детектив Національного антикорупційного бюро України Панайотов Є.О. у судовому засіданні від 09.12.2019 заперечив проти задоволення скарги. Надав пояснення про те, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України матеріали цього кримінального провадження надійшли лише у жовтні 2019 року. До цього часу слідчими СУ ГУНП у м. Києві проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано осіб, яким могли бути відомі обставини, що були предметом розслідування у межах кримінального провадження №12019100000001012 від 06.09.2019. Враховуючи положення ч. 7 ст. 217 та вимоги абз. 2 п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, які зобов`язують слідчого закрити провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, ним 01.11.2019 була винесена відповідна постанова про закриття кримінального провадження

У судове засідання призначене на 18.12.2019 детектив не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Його неявка відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши доводи заявника, детектива, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12019100000001012 від 06.09.2019 слідчий суддя дійшов таких висновків.

Під час розгляду скарги встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002680 від 29.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 365-2, ч. 1 ст. 376 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 за заявою виконувача обов`язків Голови Верховного Суду України Гуменюка В .І. щодо можливих неправомірних дій Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації спрямованих на захоплення державної влади, нецільового використання державних коштів, самовільного присвоєння владних повноважень, зловживання службовим становищем, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, втручання в діяльність судових органів.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Власова О.С. від 06.09.2019 із матеріалів кримінального провадження № 42018000000002680 від 29.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 376, ч. 1 ст. 365-2, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 210 КК України в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364 КК України та присвоєно номер кримінального провадження №12019100000001012.

14.09.2019 прокурором першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Власовим О.С. підслідність у кримінальному провадженні №12019100000001012 від 06.09.2019 визначено за детективами Національного антикорупційного бюро України.

Постановою керівника Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кроловецькою О.С. від 02.10.2019 визначено слідчу групу серед детективів Національного антикорупційного бюро України для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100000001012.

01.11.2019 детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Панайотов Є.С. виніс постанову про закриття кримінального провадження.

Підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строків досудового розслідування.

Абзацом 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

За змістом ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов`язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Ст. 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Водночас, дослідивши зміст оскаржуваної постанови, матеріали кримінального провадження, перевіривши характер та обсяг слідчих (розшукових) дій, що були виконані для встановлення обставин, які підлягали доказуванню у межах цього кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято без проведення повного, неупередженого та ефективного досудового розслідування, за формальними ознаками, що суперечить засадам кримінального процесуального законодавства.

Констатуючи факт закінчення строків досудового розслідування та приймаючи рішення про закриття кримінального провадження з цих підстав, детектив у постанові лише послався на проведення у межах кримінального провадження ряду слідчих дій(допити свідків) та той факт, що в ході проведення цих дій підстав для повідомлення будь-яким особам про підозру не встановлено. В той же час, жодного аналізу проведеним діям детектив у постанові не наводить, що не відповідає вимогам щодо вмотивованості процесуального рішення, наведеним у ст. 110 КПК України.

Будь-яких процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального провадження, з моменту їх отримання (02.10.2019) та до часу прийняття рішення про закриття кримінального провадження детективом не вчинено.

Констатуючи факт відсутності осіб, яким може бути повідомлено про підозру, детектив не вчинив жодної дії та не надав жодної оцінки наявності події кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 294 КПК України передбачено, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абз. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений п.п. 1-3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.

Разом з цим, із таким клопотанням детектив до слідчого судді не звертався. Жодних пояснень у судовому засіданні із цього приводу не надав.

За наведених обставин, слідчий суддя погоджується із доводами заявника про передчасність та безпідставність рішення про закриття кримінального провадження №12019100000001012.

Разом з цим, слідчий суддя не погоджується із доводами заявника про відсутність у детектива повноважень на закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування. Повноваження слідчого на закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування, передбачено абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи викладене, скаргу в.о. Голови Верховного суду України Гуменюка В.І. належить задовольнити. Поряд із цим слідчий суддя зазначає, що скасування постанови про закриття кримінального провадження має наслідком продовження досудового розслідування.

Керуючись статтями 2, 9, 110, 283, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу в.о. Голови Верховного суду України Гуменюка Василя Івановича задовольнити.

Скасувати постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Панайотова Є.О. від 01.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019100000001012 від 06.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 364 КК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін