Document No. 86584673

Справа № 760/18987/18

Провадження №11-кп/991/24/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів: Павлишина О. Ф., Чорненької Д. С.

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: прокурор Щербай Т. А., обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисники Черезова Т. О. та Усович О. І., представник цивільного позивача Семенюк П. А.,

розглянула апеляційну скаргу цивільного позивача (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та апеляційну скаргу прокурора Щербая Т. А. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08.11.2019 в частині повернення цивільного позову у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016.

Історія провадження

1.08.11.2019 ухвалою Вищого антикорупційного суду за результатами підготовчого судового засідання вирішено, серед іншого, призначити судовий розгляд кримінального провадження та повернути позовну заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення цивільному позивачу (далі - ухвала суду).

2.15.11.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги цивільного позивача (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та прокурора на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08.11.2019 про повернення цивільного позову у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016 (далі - апеляційні скарги) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.18.11.2019 суддя-доповідач вирішив відкрити апеляційне провадження, встановив учасникам судового провадження строк для подачі заперечень на апеляційну скаргу до 28.11.2019, запропонував учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або клопотання про їх витребування.

4.Під час підготовки до апеляційного розгляду від захисників ОСОБА_1 адвокатів Черезова І. Ю. та Літучої Г. М. - надійшли листи-повідомлення, в яких повідомляється про припинення дії договору про надання правової допомоги між АО «Адвокат Черезов і партнери» та ОСОБА_1 , через що вказані адвокати не представляють більше інтереси останнього.

5.28.11.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_2 адвоката Усовича О. І. на апеляційні скарги прокурора та цивільного позивача.

6.28.11.2019 захисником ОСОБА_1 адвокатом Черезовою Т. О. було надіслано заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

7.28.11.2019 суддя-доповідач закінчив підготовку до апеляційного розгляду та призначив апеляційний розгляд апеляційних скарг.

Зміст і доводи оскаржуваної ухвали суду

8.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.11.2019 за результатами підготовчого судового засідання вирішено, серед іншого, призначити судовий розгляд кримінального провадження та повернути позовну заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення цивільному позивачу.

9.Прийняте рішення мотивоване тим, що 25.10.2019 ухвалою суду першої інстанції було залишено без руху позовну заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (його правонаступника) та надано строк до 08.11.2019 для усунення таких недоліків позовної заяви: (1) позов не містить поштових індексів, реєстраційних номерів облікових карток платників податків або номерів і серій паспортів для фізичних осіб - громадян України, відомих номерів засобів зв`язку, офіційних електронних адрес та адрес електронних пошт (Відповідача-1 та Відповідача-2); (2) обґрунтованого розрахунку суми ціни позову, що підлягає стягненню; (3) зазначеного змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів - обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (або ж підстав для звільнення від сплати судових витрат); (4) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

10.08.11.2019 цивільний позивач надав суду та сторонам кримінального провадження позовну заяву, просив прийняти її до розгляду.

11.Перевіривши позовну заяву в новій редакції суд встановив, що вона не містить реєстраційних номерів облікових карток платників податків, номерів засобів зв`язку -цивільних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені адреси місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідають дійсним місцям проживання та реєстрації обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які було зазначено в обвинувальному акті та встановлювались судом в ході підготовчого судового засідання, в якому брав участь представник цивільного позивача.

12.Також позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що підлягали б стягненню. Виключне посилання в цивільному позові на те, що заявлений Мінекономрозвитку розмір шкоди (збитків) обґрунтовується документами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, аудиторським звітом, не відповідає вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

13.У позовній заяві позивач просить стягнути збитки у розмірі 296 840 119, 93 грн (за курсом НБУ на день подання заяви), при цьому посилається на те, що аудиторським висновком встановлено нанесення збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманих доходів) ДП «ОГКХ» в розмірі 13 838 740, 57 доларів США, суд вважає, що позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (підлягали б стягненню), як цього вимагає статті 175 ЦПК.

Вимоги і доводи апеляційних скарг прокурора та цивільного позивача

14.В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування ухвали суду в частині повернення позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та зобов`язання суду першої інстанції повторно розглянути питання про прийняття цивільного позову нового розгляду в суді першої інстанції.

15.Апелянт обґрунтовує свої вимоги:

(1) істотним порушенням норм КПК: так, КПК не передбачає повноважень суду в підготовчому провадженні вирішення питання про повернення позову (так само як і відкриття провадження за позовом, залишення позовної заяви без руху); крім того, пунктом 4 частини 2 статті 315 КПК встановлено перелік клопотань учасників судового розгляду, які підлягають розгляду при вирішенні питань, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду, серед яких не має клопотання про залишення позовної заяви без руху чи повернення позовної заяви;

(2) невідповідністю вказаного рішення завданням та загальним засадам кримінального та кримінально-процесуального законодавства, таким як завдання захисту держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; правове забезпечення охорони власності від злочинних посягань; право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди; шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;

(3) створенням оскаржуваною ухвалою суду умов, для повернення грошових коштів та майна, на яке було накладено арешт з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, а отже й для уникнення відшкодування шкоди, заподіяної обвинуваченими у випадку постановлення обвинувального вироку суду, що є непропорційним заходом по відношенню до предмету та розміру злочинного посягання, обставин кримінального правопорушення, інтересів держави;

(4) порушенням ухвалою суду принципу пропорційності як елементу принципу верховенства права, що полягає, зокрема у тому, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею;

(5) невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи: (а) щодо визнаного судом недоліку, що полягає у відсутності обґрунтованого розрахунку ціни позову прокурор зазначає, що у доданих до позову матеріалах міститься розрахунок суми ціни позову (так, у аудиторському звіті та висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи від 23.10.2017 зазначено суму недоотриманого ДП «ОГХК» доходу у розмірі 12 867 390 доларів США, а повідомленні про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 15.01.2018 обґрунтовано перерахунок збитків із доларів США у гривні); (б) щодо визнаного судом недоліку, що полягає у відсутності реєстраційних номерів облікових карток платників податків (далі - РНОКПП), номерів засобів зв`язку відповідачів прокурор зазначає на вимоги ухвали суду від 28.10.2018, в якій зазначалось на необхідність вказівки або РНОКПП або серій та номерів паспортів обвинувачених та відомих засобів зв`язку, в позовній заяві, поданій на виконання ухвали про залишення позову без руху цивільним позивачем було зазначено серії та номери паспортів обвинувачених (аркуш 1 позову), та про те, що позивачу не відомі актуальні номери телефонів обвинувачених, оскільки вони не пов`язані зобов`язаннями користуватись постійними номерами мобільних телефонів; (в) щодо невідповідності поштових індексів та зазначених цивільним позивачем адрес проживання відповідачів, які не співпадають із даними обвинувального акту та встановленими під час судового засідання фактичними даними обвинувачених прокурор зазначив, що на аркуші 1 позову зазначено відомі цивільному позивачу адреси проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , серія та номер їх паспортів, при цьому не зазначено поштових індексів, та відомих номерів зв`язку, офіційних електронних адрес та адрес електронних пошт, оскільки позивачу такі невідомі. Також прокурор звертає увагу, що легітимною метою зазначення індексу, поштових та електронних адрес відповідачів є можливість скерування копії позову та доведення його змісту до їх відома, вказаний цивільний позов Мінекономіки 08.11.2019 під час підготовчого судового засідання було вручено усім учасникам судового провадження, у тому числі захисникам та обвинуваченим. Крім того, обвинувачені не обмежені в порядку, встановленому КПК, змінювати місце проживання та покидати територію України, при цьому суд не лише не обмежений, а й зобов`язаний встановити дійсні анкетні дані обвинувачених.

16.З огляду на наведене, прокурор вважає, що цивільний позов Мінекономіки в цьому кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК та ЦПК, а можливі неточності щодо адрес та інших анкетних даних обвинувачення не досягають рівня істотних помилок, за наявності яких не можуть бути виконані завдання кримінального судочинства та додержані права учасників кримінального провадження.

17.В апеляційній скарзі цивільного позивача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України містяться аналогічні вимоги, а такі ж доводи, якими ці вимоги обґрунтовуються, що й в апеляційній скарзі прокурора.

Доводи заперечень сторони захисту

18.У своїх запереченнях захисник ОСОБА_2 адвокат Усович О. І. просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

19.Свою позицію він обґрунтовує таким:

(1) форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (частина 4 статті 128 КПК);

(2) цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина 5 статті 128 КПК);

(3) сукупний аналіз статей 314, 315 та 128 ЦПК дає йому підстави для висновку, що питання, пов`язані з прийняттям цивільного позову судом мають бути вирішені до початку судового розгляду на підготовчому засіданні з урахуванням норм ЦПК, так само як суд має вирішити відповідність обвинувального акту вимогам статті 291 КПК;

(4) твердження апелянтів про неможливість виконання завдань кримінального судочинства у зв`язку з поверненням цивільного позову та порушення загальних засад кримінального провадження є незрозумілим, оскільки і за відсутності цивільного позову відбудеться розгляд обвинувального акту;

(5) повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову;

(6) необхідність виконання завдань кримінального судочинства зводяться до можливості ігнорування вимоги ухвали суду та закону через їх малозначність, вказане вважає порушенням засади - обов`язковість судового рішення;

(7) підставою для накладення арешту стала не наявність позову (який був поданий пізніше), а наявність шкоди, спричиненої злочином;

(8) за частиною 2 статті 411 КПК ухвала підлягає зміні чи скасуванню з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру;

(9) вимоги пункту 2 апеляційних скарг не узгоджуються з повноваженнями апеляційної інстанції, передбаченими статтею 407 КПК.

20.У своїх запереченнях захисник ОСОБА_1 адвокат Черезова Т. О. також просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

21.Свою позицію вона обґрунтовує тим, що цивільним позивачем не було усунуті усі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, зокрема, не зазначено РНОКПП (хоча вони мали бути відомі йому, оскільки містяться в обвинувальному акті, з яким він ознайомився); також невірно зазначено місця проживання та реєстрації обвинувачених та поштові індекси та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються. Також адвокат Черезова Т. О. вважає, що оскаржувана ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до частини 4 статті 314 КПК.

Позиції учасників провадження

22.У судовому засіданні прокурор та цивільний позивач підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати ухвалу суду в частині повернення позовної заяви та зобов`язати суд першої інстанції повторно розглянути питання про прийняття цивільного позову.

23.Обвинувачені та їх захисники просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг з мотивів, наведених ними у своїх письмових запереченнях, наданих Суду.

Оцінка та мотиви Суду

24.Враховуючи наведене, Суд має визначити: (1) чи підлягає ухвала суду апеляційному оскарженню; (2) які вимоги щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні з урахуванням засад кримінального провадження; (3) чи можуть бути недоліки, зазначені в ухвалі суду, підставою для повернення цивільного позову у цьому кримінальному провадженні.

Чи підлягає ухвала суду апеляційному оскарженню?

25.Оскарження інших ухвал суду, у випадках, передбачених КПК, здійснюється в апеляційному порядку (стаття 392 КПК).

26.Дійсно, за наслідками підготовчого засідання (провадження) в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

27.У той же час, нормами КПК, зокрема, статтями 314-316 КПК, прямо не передбачено можливість прийняття рішення (ухвали) про повернення цивільного позову через виявлені недоліки його форми та змісту. Тобто, постановлення вказаної ухвали як окремого судового рішення чи як частини ухвали про призначення судового розгляду за наслідками підготовки до судового розгляду, не передбачено нормами КПК, тому не може бути ані дозволу, ані заборони її апеляційного оскарження.

28.За таких обставин, ухвала суду може бути оскаржена цивільним позивачем в апеляційному порядку, виходячи з загальних засад кримінального провадження.

29.Такий підхід Суду відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 237/1459/17, щодо права на оскарження ухвали слідчого судді, яка не передбачена КПК.

Які вимоги щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні з урахуванням засад кримінального провадження і чи можуть бути недоліки, зазначені в ухвалі суду, підставою для повернення цивільного позову у цьому кримінальному провадженні?

30.Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).

31.Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 КПК).

32.Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (частина 2 статті 127 КПК).

33.У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (частина 3 статті 314 КПК).

34.З метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (частина 2 статті 315 ЦПК).

35.Щодо інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, до їх переліку Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відносив, зокрема, визнання особи законним представником цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування (Лист ВССУ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

36.Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (частина 4 статті 128 КПК).

37.Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина 5 статті 125 КПК).

38.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк на їх усунення.

39.08.11.2019 Вищий антикорупційний суд прийшов до висновку, що в поданій на виконання зазначеної вище ухвали суду позовній заяві (новій її редакції) такими, що не усунуті, залишились наступні недоліки позовної заяви: (1) позовна заява не містить реєстраційних номерів облікових карток платників податків, номерів засобів зв`язку - цивільних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; (2) позовна заява не містить місця проживання, а також поштових індексів цивільних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; (3) позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що підлягали б стягненню.

40.Щодо вказаних недоліків суд додатково зазначив таке.

41.Відомості щодо номерів облікових карток платників податків, номерів засобів зв`язку були відомі цивільному позивачу в силу того, що представник цивільного позивача знайомився з обвинувальним актом та іншими матеріалами кримінального провадження, які містять вказані реквізити цивільних відповідачів.

42.Зазначені цивільним позивачем адреси місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та обвинуваченого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) не відповідають дійсним місцям проживання та реєстрації обвинувачених ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .), які було зазначено у обвинувальному акті та встановлювались судом в ході підготовчого судового засідання, в якому брав участь представник цивільного позивача.

43.Щодо обґрунтованого розрахунку сум, що підлягали б стягненню, суд вказав, що виключне посилання в цивільному позові на те, що заявлений Мінекономрозвитку розмір шкоди (збитків) обґрунтовується документами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема аудиторським звітом Мінекономрозвитку № 5202-03/13 не відповідає вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). Крім того, в самій позовній заяві цивільний позивач просить стягнути збитки в розмірі 296 840 119,93 грн. (за курсом НБУ на день подання заяви), але разом з тим посилається на те, що вказаним аудиторським висновком встановлено нанесення збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманих доходів) ДП «ОГКХ» в розмірі 13 838 740,57 доларів США. Суд, не надаючи оцінку розміру заявлених позовних вимог та підстав для задоволення чи незадоволення позову, вважає, що цивільним позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (підлягали б стягненню), як цього вимагає стаття 175 ЦПК.

44.Суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг цивільного позивача (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та прокурора, скасування ухвали суду в частині повернення цивільного позову з огляду на таке.

45.Частина 3 статті 175 ЦПК дійсно містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку частини 1 та частини 3 статті 185 ЦПК. У той же час вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (частина 5 статті 125 КПК).

46.Так, одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян та законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню. Головний обов`язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини, тому вся діяльність осіб, які ведуть кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення права і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).

47.У статті 91 КПК закріплено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

48.Вказані елементи предмету доказування у кримінальному провадженні тісно перетинаються із предметом доказування за позовами про відшкодування позадоговірної (у цьому випадку - деліктної) шкоди у позовному провадженні за правилами ЦПК, та, відповідно, окремими, змістовними вимогами до оформлення позовної заяви. Це, зокрема, стосується (1) особи відповідача (як то повне найменування або ім`я відповідача, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, податковий номер відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти); (2) підстави позову (виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини); (3) ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

49.На відміну від цивільного судочинства, в якому обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (частина 1 статті 81 ЦПК), у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин, у тому числі, особи, яка завдала шкоди кримінальним правопорушенням, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (стаття 92 КПК), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.

50.Відповідно, зазначені вище відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та відомі суду, який розглядає вказаний обвинувальний акт по суті. Крім того, винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатами розгляду обвинувального акту по суті у вироку суду і не завжди може бути достеменно відома потерпілому (цивільному позивачу) на момент звернення з цивільним позовом (але в будь-якому випадку до початку судового розгляду).

51.Викладене свідчить про формальний, не обов`язковий характер суворого дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні в зазначеній вище частині та недоцільності висування судом до цивільного позивача вимог дублювання чи виправлення в позові тієї інформації, яка вже є в розпорядженні суду (останнє підтверджується змістом самої оскаржуваної ухвали суду).

52.Цивільний позивач наділений правом брати участь у доказуванні підстав та розміру цивільного позову за допомогою подання органові, що веде провадження, відповідних доказів, брати участь у слідчих (розшукових) діях, пов`язаних із встановленням характеру та розміру заподіяної шкоди, брати участь у безпосередній перевірці відповідних доказів тощо, оскільки він зацікавлений у відшкодуванні завданої йому кримінальним правопорушенням шкоди, що стимулює його брати активну участь у доказуванні підстав та розміру пред`явленого цивільного позову. Але це його право, КПК не містить такого обов`язку цивільного позивача.

53.Більше того, щодо необхідності зазначення точної адреси проживання цивільних відповідачів та номерів їх засобів зв`язку, Суд вважає слушними аргументи апелянтів, що обвинувачені у цьому кримінальному провадженні (цивільні відповідачі) не обмежені будь-якими вимогами чи зобов`язаннями стосовно вільного вибору місця проживання (перебування) в будь-який момент часу, вибору чи зміни номерів та/чи засобів зв`язку, і точні дані про це цивільному позивачу можуть бути невідомі.

54.Вказане підтверджується й змістом норм, що містяться в частинах 6-8, 10 статті 187 ЦПК, за якими суд самостійно встановлює (перевіряє) шляхом направлення запитів до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, використання даних Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Тобто, ЦПК покладає на суд обов`язки по здійсненню дій щодо встановлення дійсного місця проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Така інформація необхідна суду для здійснення виклику такої особи. І навіть якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, вказане не перешкоджає відкриттю провадження у справі, тільки виклик здійснюється в інший спосіб (через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України).

55.У кримінальному ж провадженні, з урахуванням легітимної мети вказаної вимоги (а саме направлення учасникам справи судових викликів та повідомлень про дату, час і місце судового засідання), обізнаності суду про анкетні даніобвинувачених та потерпілих (статті 283, 287, 291 КПК) та необхідності здійснення судового виклику осіб навіть у справах, в яких не заявлений цивільний позов (стаття 134 КПК), вказані вимоги до цивільного позову тим більше не можуть бути суворо імперативними. Крім того, в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 не було зазначено про такий недолік позовної заяви, який би стосувався відомостей про місце проживання (перебування) цивільних відповідачів, тож не було підстав зазначати його в ухвалі суду як такий, що не був усунутий всупереч вимогам рішення суду.

56.Суд також звертає увагу, що навіть стаття 175 ЦПК описує вимоги щодо зазначення в позовній заяві інформації про податковий номер відповідача (РНОКПП або серія та номер паспорту для тих осіб, хто за релігійними мотивами відмовився від присвоєння РНОКПП); номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної поштине в категоричній формі. Зазначена інформація вказується лише, якщо вона відома позивачу.

57.У поданому цивільному позові (том 2 а. с. 2) щодо наведених даних про цивільних відповідачів зазначено, що вони невідомі цивільному позивачу. Вказівка суду на присутність представника цивільного позивача під час встановлення судом анкетних даних обвинувачених в підготовчому засіданні не дає підстав для рішення про повернення позовної заяви з цих мотивів, адже вказана інформація вже відома суду, і є проявом необґрунтованого та надмірного формалізму.

58.Вказане свідчить, що вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, перетину предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином.

59.Правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені статтею 187 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК.

60.Незазначення цивільним позивачем у позові в кримінальному провадженні податкових номерів обвинувачених як платників податків, номерів засобів зв`язку, точних даних про місце проживання чи місце перебування обвинувачених (цивільних відповідачів) та обґрунтованого розрахунку суми ціни позову, що підлягає стягненню, не перешкоджає суду в цьому кримінальному провадженні (та й in abstracto) розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом.

61.Надмірний формалізм до форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні порушує право особи, що постраждала від злочину, на доступ до правосуддя. Так, у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 (§49, заява № 28090/95) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнав, що фактично суворе застосування національними судами процесуального правила позбавило заявника права доступу до суду. При застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (§ 29 рішення ЄСПЛ у справі Walchli v. France від 26.07.2007, заява № 35787/03).

62.Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу на очевидну непропорційність вжитого обмеження прав цивільного позивача суспільній небезпечності інкримінованого злочину та ймовірному розміру завданої шкоди (зазначеному в обвинувальному акті), що порушує принцип верховенства права та суперечить завданням кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, в цьому випадку, цивільного позивача.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

63.Оскарження інших ухвал суду, у випадках, передбачених КПК, здійснюється в апеляційному порядку (стаття 392 КПК).

64.Ухвала суду може бути оскаржена цивільним позивачем в апеляційному порядку, виходячи з загальних засад кримінального провадження, оскільки постановлення вказаної ухвали як окремого судового рішення чи як частини ухвали про призначення судового розгляду за наслідками підготовки до судового розгляду, не передбачено нормами КПК, тому не може бути ані дозволу, ані заборони її апеляційного оскарження.

65.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу (пункт 4 частини 1 статті 407 КПК).

66.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (пункт 3 частини 1 статі 409 КПК). Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина 1 статті 412 КПК).

67.Як мотивовано вище, досліджені Судом в судовому засіданні матеріали провадження та аналіз норм КПК свідчать, що суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (частини 5 статті 128 КПК) в частині акцесорного застосування норм ЦПК щодо вимог стосовно форми і змісту позовної заяви у кримінальному провадженні без належного врахування специфіки та загальних засад кримінального провадження. Вказане призвело до необґрунтованого повернення цивільного позову особі, яка його подала.

68.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала суду підлягає скасуванню в частині повернення позовної заяви з постановленням нової ухвали в цій частині.

69.Керуючись статтями 91, 92, 128, 129, 283, 291, 314, 315, 316, 392, 407, 409, 412, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги цивільного позивача, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та прокурора Щербая Т. А. - задовольнити частково.

2.Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08.11.2019 у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016 - скасувати в частині повернення позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення цивільному позивачу.

3.Направити матеріали за цивільним позовом до Вищого антикорупційного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ф. Павлишин

Д. С. Чорненька