Document No. 86647892

Справа № 303/1425/18

Провадження1-кп/991/80/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Демченко Л.О.

прокурорів Луговського О.С., Щербай Т.А.

захисників Гетика О.М., Пекара І.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, у порядку, передбаченому статями 314, 315, 316 КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000237 від 03 липня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кропивницький (м. Кіровоград), громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Великі Ком`яти, Виноградівського району, Закарпатської області, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні прокурори не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважали обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України, а підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутніми.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Пекар І. М., заперечуючи проти призначення судового розгляду, заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування прокурору через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема, у клопотанні зазначено, що обвинувальний акт не скріплено печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційних документів. Як на обґрунтування своєї позиції заявники посилаються на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05.08.2015 року №521/12725/14-к та правову позицію Верховного суду України у справі № 5-50кс15 від 09.07.2015 року. Крім того, зазначено, що прокурором затверджено обвинувальний акт, в якому відсутні такі реквізити як час, місце, фактичні обставини скоєння саме ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а також не доведені такі кваліфікуючи ознаки, як попередня змова та вимагання. Вважають, що відносно ОСОБА_1 було вчинено провокацію злочину, та він не є пособником у вчиненні злочину. Одночасно посилаються на невстановлення органами досудового розслідування умислу ОСОБА_1 на вчинення злочину. Крім того, вказують на порушення органами досудового розслідування порядку внесення даних до ЄРДР, а також на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Гетик О.М., підтримали заявлене клопотання та вважали за необхідне направити обвинувальний акт прокурору для усунення наведених недоліків, а тому заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Прокурори заперечили проти заявленого клопотання та надали письмове заперечення, в якому зазначають про безпідставність доводів клопотання. В обґрунтування заперечень зазначили, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, є такими, які прокурор вважає встановленими, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акта відсутні. На думку прокурорів, недоліки, на які посилаються захисник та обвинувачений, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його не відповідності ст. 291 КПК України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Як убачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 42017070000000237 від 03 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, останній складений за підозрою, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказані у ньому як обвинувачені. В подальшому в обвинувальному акті міститься вказівка на формулювання висунутого обвинувачення, а не підозри, а відтак, доводи обвинуваченого та його захисника в цій частині, на увагу не заслуговують. Окрім цього, у постанові Верховного суду України від 24.11.2016 р. №5-328кс16 зазначено, що відсутність вказівки в обвинувальному акті на обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджає судам нижчих інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані рішення.

Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017070000000237 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом та на що звертають уваги прокурори, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, а саме відсутність відомостей про час, місце та спосіб вчинення злочину, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, суд відкидає, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені. На думку суду формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

Доводи сторони захисту про те, що в ході досудового розслідування не зібрано жодних доказів, що вказували на будь-яку можливість ОСОБА_1 скоїти злочин, використовуючи своє службове становище, відсутність вказівки на те, які саме дії були проведені останнім відносно ОСОБА_3 , відсутність ознак вимагання хабара, не встановлення ознаки злочину, передбаченої ч. 5 ст. 27 КПК України, не встановлення умислу, а також дії органу досудового розслідування щодо провокації хабаря, на даній стадії до уваги колегією суддів не беруться.

Суд звертає увагу, що питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та постановлення вироку в нарадчій кімнаті. За змістом кримінально-процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Колегія суддів не бере до уваги також твердження обвинуваченого та його захисника про відсутність на обвинувальному акті гербової печатки, оскільки наведене спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема, як вбачається із направленого до суду обвинувального акта, останній скріплено печаткою Генеральної прокуратури України. В свою чергу, згідно долучених до акту розписок, обвинувачені та їх захисники отримали копії обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Відсутність гербової печатки на копії обвинувального акта, наданій захиснику та обвинуваченому, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки її обов`язковість не передбачена вимогами КПК України. Так, у ч. 3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підписання слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. В ст. 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Під час розгляду клопотання захисником та обвинуваченим не наведено, якими саме вимогами закону взагалі встановлюється обов`язковість засвідчення печаткою обвинувального акта з метою надання йому статусу офіційного. Наведена захисником позиція, вказана у постанові ВСУ від 09.07.2015 року №5-50кс15, стосується інших документів, тому не є обов`язковою в даних правовідносинах. Що стосується посилання на рішення апеляційного суду, то відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Що стосується твердження про невнесення всіх необхідних відомостей в реєстр матеріалів досудового розслідування, то хоча суд і вважає, що вказаний документ має містити всі дані, вказані в ч. 2 ст. 109 КПК України, без винятку, проте неповнота такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акта, також не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, і може бути з`ясована в ході судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.

Згідно зі ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом із обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам статей 109 та 291 КПК України, оскільки містить в собі відомості, які повинен містити обвинувальний акт. Протиріччя, які містяться в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування прокурором та судом можуть бути усунені під час судового розгляду обвинувального акту.

Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При розгляді клопотання судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. В той же час недоліки обвинувального акту, на які вказує сторона захисту, повинні бути перевірені під час судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 109, 291, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Пекара І. М. про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю ст. 291 КПК України у кримінальному провадженні №42017070000000237 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст проголошено 23 грудня 2019 року о 17 годині 30 хвилин.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.