- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
- Judge (HACC AC): Pankulych V.I., Semennykov O.Yu.
- Secretary : Dubyna T.Yu.
- Lawyer : Yehorova B.S., Biriukovoi O.M.
- Prosecutor : Ponomarenko V.P.
Справа № 991/1231/19
Провадження №11-кп/991/30/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панкулича І.В., Семенникова О.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.
прокурора Пономаренка В.П.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2
захисників Єгорова Б.С., Бірюкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурорап`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренка Віталія Павловича та обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання адвоката Єгорова Б.С., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року задоволено клопотання адвоката Єгорова Б.С., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року,за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренко В.П. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу суду з призначенням нового розгляду обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також з апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду звернувся обвинувачений ОСОБА_1 , в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року та змінити її мотивувальну частину. Вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, відсутність повноважень у прокурора Пономаренка В.П. в даному кримінальному провадженні. Вважає, що ухвала підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
09 грудня 2019 року матеріали кримінального провадження № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року з апеляційними скаргами прокурора Пономаренка В.П. та обвинуваченого ОСОБА_1 надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, по яким ухвалою від 10 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
Крім того, 18 грудня 2019 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 на апеляційну скаргу прокурора Пономаренка В.П., в яких він зазначає, що обвинувальний акт складено та затверджено поза процесуальними строками досудового розслідування, що є суттєвими порушеннями, які не можуть бути усунуті судом при судовому розгляді кримінального провадження, у зв`язку із чим унеможливлюють призначення його до розгляду.
Також, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 16 грудня 2019 року надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора Пономаренка В.П. та письмова правова позиція, а 21 грудня 2019 року заперечення на доповнену апеляційну скаргу та пояснення щодо строків досудового розслідування адвоката Бірюкової О.М., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 .
В судове засідання з`явились прокурор Пономаренко В.П., обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисники Єгоров Б.С. та Бірюкова О.М. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Пономаренка В.П., який підтримав подану апеляційну скаргу і просив задовольнити її в повному обсязі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , думку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисників Єгорова Б.С. та Бірюкової О.М., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Пономаренка В.П. підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що 25 листопада 2019 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину постановленого судом рішення, а повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 29 листопада 2019 року, колегія суддів вважає за можливе поновити обвинуваченому ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, 28 жовтня 2019 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником Єгоровим Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , було подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Підставами для подачі клопотання стали відсутність печатки на обвинувальному акті, відсутність повноважень у прокурора на його затвердження, неконкретність обвинувачення, невідповідність реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам частини другої статті 109 КПК України через відсутність повного переліку реквізитів процесуальних рішень, прийнятих по справі, складення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування з огляду на те, що прокурор не приймав процесуального рішення про поновлення досудового розслідування після відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення у зв`язку з цим попереднього обвинувального акту.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 рокузазначене клопотання було задоволено.
Згідно оскаржуваної ухвали, суд дійшов висновку, що встановлений законом строк досудового розслідування закінчився 21 квітня 2018 року. А отже, затвердження прокурором обвинувального акту від 11 жовтня 2019 року, відбулося поза межами строку досудового розслідування, що є суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального закону. А тому обвинувальний акт, затверджений 11 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року, підлягає поверненню прокурору у зв`язку з суттєвим порушенням кримінального процесуального закону під час його затвердження та необхідністю приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не погоджується з такими висновками колегії суддів Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки вимоги до обвинувального акту, визначені ст. 291 КПК України, прокурором були дотримані. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням конкретних протиправних дій, які були вчиненні обвинуваченими з огляду на об`єктивну сторону кримінальних правопорушень.
Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт вийшов за межі повноважень, наданих йому кримінальним процесуальним законом на стадії підготовчого судового засідання.
Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тобто суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.
Зокрема, на стадії підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України. Вказана стаття містить конкретний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та не підлягає розширеному тлумаченню.
Проте, на думку колегії суддів, повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав затвердження обвинувального акту від 11 жовтня 2019 року поза межами строку досудового розслідування, суд вийшов за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.
Таким чином, суд в порушення вимог кримінального процесуального закону вийшов за межі, передбачені для стадії підготовчого провадження та надав оцінку доказам під час підготовчого судового засідання, що є порушенням ст. ст. 314, 315 КПК України, оскільки в підготовчому судовому засіданні вирішується питання про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а саме змісту та формі.
Посилання суду в ухвалі на ту обставину, що обвинувальний акт складено після спливу строку досудового розслідування не є порушенням змісту, форми чи структури обвинувального акту.
За таких обставин висновок суду про те, що обвинувальний акт складений поза межами строку досудового розслідування, є передчасним та таким, що не перешкоджає його призначенню до розгляду.
Також, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про відсутність у прокурора Пономаренка В.П. повноважень на затвердження обвинувального акту в кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року.
Відповідно до відомостей, що містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, після внесення відомостей до ЄРДР 23 червня 2015 року прокурор Пономаренко В.П. двічі виділяв та об`єднував матеріали кримінального провадження, а саме 03 січня та 26 травня 2017 року, та у зв`язку з цими діями відповідно виносилися постанови про призначення групи прокурорів, а саме 04 січня та 26 травня 2017 року.
Кримінальне процесуальне законодавство не містить вимог щодо призначення прокурорів у кримінальному провадженні за умов його об`єднання з іншим, оскільки об`єднання матеріалів кримінального провадження жодним чином не припиняє повноважень раніше визначеного прокурора чи групи прокурорів. Не призначення прокурора в кримінальному провадженні до його об`єднання з іншим не впливає на обсяг повноважень прокурора у об`єднаному кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності у прокурора Пономаренка В.П. повноважень для затвердження обвинувального акту.
Крім того, безпідставними на думку колегії суддів є доводи сторони захисту, що відсутність печатки на обвинувальному акті позбавляє його статусу офіційного документа.
Вимоги до форми обвинувального акту як процесуального документу містяться в ст. 291 КПК України, відповідно до частини третьої якої обвинувальний акт повинен містити підпис слідчого та прокурора, який його затвердив, або лише прокурора, якщо він склав цей акт самостійно. А тому та обставина, що обвинувальний акт не містить печатки органу прокуратури не свідчить про його невідповідність вимогам закону.
Посилання сторони захисту на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідуваннята порушення вимог щодо конкретності обвинувачення як на підставу повернення прокурору обвинувального акту є необґрунтованими.Адже відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст.291 КПК, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, будь-яким чином конкретизувати чи уточнювати, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною чи неточною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення ж обсягу такого обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки суд першої інстанції, ухваливши рішення про повернення обвинувального акту прокурору, припустився порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для розгляду у тому ж складі суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити обвинуваченому ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Пономаренка Віталія Павловича задовольнити.
Ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання адвоката Єгорова Б.С., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26 травня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України скасувати та направити обвинувальний акт для розгляду до суду першої інстанції у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: В.І. Панкулич
О.Ю. Семенников