- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
- Secretary : Zaplatynskoi K.V.
Справа № 4910/77/19
Провадження1-кс/991/3098/19
У Х В А Л А
26 грудня 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотанняпрокурора шостого другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяка В.В., про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні№ 52019000000000692 від 07.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло клопотанняпрокурора шостого другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяка В.В., про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні№ 52019000000000692 від 07.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
У зазначеному клопотанні прокурор просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, у паперовому та електронному вигляді з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні оператора (провайдера) телекомунікацій - Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (ПРАТ «ВФ Україна», ЄДРПОУ 14333937, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15), та містять інформацію про споживача телекомунікаційних послуг з абонентських номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та про телекомунікаційні послуги, що вони отримали, за період з 01.12.2016 по 01.01.2019, а саме:
-дані щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювались з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання за вказаний період;
-інформацію про міжнародний ідентифікатор споживача телекомунікаційних послуг (IMSI);
-паспортні дані фізичної особи чи реєстраційні дані юридичної особи - споживача телекомунікаційних послуг (у разі, якщо такі послуги надаються на умовах контрактного підключення).
Клопотання обґрунтоване тим, що вказане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненням голови ГО «Стейтвотч» ОСОБА_1 , щодо можливого вчинення ОСОБА_2 , генеральним директором Державної компанії «Укроборонпром» (генеральним директором Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»), кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3661 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у поданих ним деклараціях за 2016-2018 роки у розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» із рідних та близьких осіб вказує лише батька та мати, з якими він, нібито, проживає.
У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_2 зазначено: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності; садовий (дачний) будинок за адресою: АДРЕСА_2 (який перебуває у безоплатному користуванні та належить на праві власності батьку); земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 яка перебуває у безоплатному користуванні та належить на праві власності батьку).
Окрім того, починаючи з 01.12.2017 ОСОБА_2 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .
У розділі «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» зазначає право безоплатного користування автомобілем марки «Nissan» моделі «Х-Тrail», що належить на праві власності його брату. Власних транспортних засобів у ОСОБА_2 немає.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва по справі 760/3095/16-ц від 07.04.2016, встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 2004 року. Також з вказаного рішення стало відомо, що з 2004 року ОСОБА_2 проживає однією сім`єю з ОСОБА_4 та виховує її дочку ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). У 2011 році у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народився спільний син - ОСОБА_6 .
На ОСОБА_4 оформлено ряд нерухомості та транспортних засобів, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_5 ; квартира за адресою: АДРЕСА_6 ; автомобіль Range Rover; автомобіль Range Rover Sport (реалізовано 22.05.2019); автомобіль BMW X5 (реалізовано 05.03.2016);
За ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 4-х кімнатну квартиру загальною площею 98,9 м. кв. за адресою: АДРЕСА_7 , яку остання отримала в дар.
03.10.2019 під час допиту свідок ОСОБА_4 пояснила, що з ОСОБА_2 познайомилась приблизно в середині 2008 року. Станом на час допиту стосунки підтримує виключно в зв`язку з вихованням спільної дитини ОСОБА_7 , 2011 р. В період з 2011 до кінця 2014 р.р. вона та ОСОБА_2 мешкали разом за адресою: АДРЕСА_5 .
Під час проведення допиту свідок ОСОБА_3 пояснила, що на праві приватної власності їй належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , яку вона передала в оренду ОСОБА_2 . До протоколу допиту ОСОБА_3 надано договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_4 , від 01.12.2018, який було укладено між нею та ОСОБА_2 . В ході додаткового допиту ОСОБА_3 пояснила, що квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , передала в оренду ОСОБА_2 в грудні 2017, під час попереднього допиту помилково вказала 2018 р.
Під час допиту ОСОБА_8 пояснив, що він з дружиною ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_4 , з 2012 р. та приблизно по 2016 р. після чого вони переїхали мешкати за адресою: АДРЕСА_8 . Коли саме він та дружина переїхали з квартири по вул . Механізаторів він не пам`ятає.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 використовує номер телефону НОМЕР_3 , а ОСОБА_8 користується номером НОМЕР_4 , якими користувались у 2017-2018 р.р.
Відповідно до декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 вказав у декларації за 2017 фактичне мешкання за адресою: АДРЕСА_4 . Вказані відомості суперечать договорам оренди квартири, які надані для долучення до матеріалів провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, слідством розглядається версія умисного безпідставного декларування ОСОБА_2 факту орендування квартири за адресою: АДРЕСА_4 , з метою недекларування майнового стану особу, з якою він проживав без реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .
Згідно з наявною інформацією розмішеної в Інтернет ресурсі, Єдиного Державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 не вніс до електронних декларацій за 2016-2017 р.р. інформацію про наявність у нього та членів його сім`ї нерухомого й рухомого майна, а також права на користування та розпорядження таким майном, серед якого зокрема наявні автомобілі, земельна ділянка, тощо.
Тобто, ОСОБА_2 , використавши свій електронно-цифровий підпис, подав декларації за 2016-2018 рік, в порушення п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону, не вказавши в них інформацію про членів його сім`ї нерухоме й рухоме майно. Вказані обставини свідчать про можливу наявність у діях останнього ознак складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.
З метою встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , під час досудового розслідування виникла необхідність у тимчасовому доступі до речей і документів, володільцем яких може бути ПАТ «ВФ Україна», що містять інформацію стосовно абонентських номерів: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно, а саме: про телефонні зв`язки, їх тривалість з вказанням точного часу, маршрутів передавання з прив`язкою до базових станцій передавання та вказанням адрес їх місць розташування, які здійснювалися з використанням вказаного абонентського номеру, що має значення доказів у кримінальному провадженні, та не може бути встановлено та отримано іншим способом, окрім як отримання дозволу суду на тимчасовий доступ.
Отримана інформація матиме суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки може містити відомості щодо фактичного мешкання ОСОБА_3 у 2017-2018 р. та встановити рік з якого ОСОБА_2 можливо орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Крім того, прокурор просив прийняти рішення про розгляд вказаного клопотання у закритому судовому засіданні, з метою збереження таємниці досудового розслідування, задля захисту інформації про зміст клопотання від її розголошення, без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, з метою запобігання знищення, спотворення або приховання таких речей та документів, тимчасовий доступ до яких необхідно отримати.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Пунктом 7 частини 1 статті 162 КПК України встановлено, що до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання у закритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
У клопотанні прокурора зазначено достатні підстави, які свідчать про реальну загрозу зміни або знищення речей та документів і необхідність розгляду клопотання без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. На цій підставі, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність розгляду даного клопотання без виклику представника особи, у володінні якої знаходяться зазначені у клопотанні речі та документи.
До початку судового засіданні прокурором Мусіякою В.В. подано заяву, в якій він просить розглянути клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав, додаткових пояснень не надав та просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і тимчасового доступу до речей та документів, можливе лише якщо:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52019000000000692 від 07.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,за фактом декларування недостовірної інформації під час подання декларацій за 2016-2018 роки генеральним директором Державної компанії «Укроборонпром» (генерального директора Державної компанії з експорту та імпорту військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт») ОСОБА_2 .
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більше, що відповідно до практики ЄСПЛ, факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, що підтверджується матеріалами справи, а саме: витягом ЄРДР; копією щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_2 за 2016 рік; копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата на посаду, поданої ОСОБА_2 за 2017 рік; копією щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_2 за 2018 рік; копіями протоколу допиту свідків від 06.09.2019; копіями протоколу допиту свідків від 07.10.2019, 03.10.2019 та 21.11.2019; копією договору оренди житлового приміщення від 01.12.2018; копією акта прийому-передачі від 01.12.2017; копією повідомлення про підозру.
Враховуючи той факт, що санкція ст. 366-1 КК України, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, а згідно примітки ст. 45 КК України, інкримінований ОСОБА_2 злочин віднесений до категорії корупційних, слідчий суддя переконаний, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора. Крім цього, за допомогою застосування такого заходу забезпечення як тимчасовий доступ до документів дійсно може бути встановлено факти, що становитимуть предмет доказування у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 5, ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до змісту клопотання та доказів, наданих прокурором, документи, до яких останній просить надати доступ можуть перебувати у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», ЄДРПОУ 14333937, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15.
Прокурором доведено, що зазначені документи дійсно мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки отримані в результаті проведення такої процесуальної дії документи, можуть бути використані під час досудового розслідування як докази умисного, безпідставного декларування ОСОБА_2 факту орендування квартири, з метою недекларування майнового стану особи, з якою проживав останній.
Оскільки інформація, яка знаходиться в документах, до яких прокурор просить надати дозвіл на тимчасовий доступ, містить охоронювану законом таємницю, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, то доступ до неї можливо отримати лише з дозволу слідчого судді. Таким чином, необхідна органу досудового розслідування інформація не може бути здобута іншим способом, окрім як отримання дозволу суду.
Тим часом, відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження, яка звертається з відповідним клопотанням.
Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що крім надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПАТ «ВФ Україна», прокурор просить надати дозвіл на вилучення документів у паперовому та електронному вигляді для досягнення мети отримання доступу до речей і документів - використання відомостей, які містяться у вищевказаних документах, як доказів для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За таких обставин, враховуючи необхідність досягнення зазначеної мети отримання доступу до документів, які перебувають у володінні ПАТ «ВФ Україна», їх вилучення, слідчий суддя вважає виправданим, оскільки такий ступінь втручання до вказаних документів повністю виправдовує потреби досудового розслідування.
Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосовування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, оскільки прокурором у своєму клопотанні доведено, що у володінніПАТ «ВФ Україна» можуть перебувати зазначені в клопотанні документи, які самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відомості, що містяться у вказаних документах, можуть бути використані як докази доведення чи спростування факту подання ОСОБА_2 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016-2018 рік, а також у зв`язку з тим, що на даний час неможливо у інший спосіб довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.
З огляду на зазначене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 107, 132, 159-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ :
Клопотання прокурора шостого другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяка В.В., про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні№ 52019000000000692 від 07.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - задовольнити.
Надати детективу Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коліснику Дмитру Вікторовичу та детективам Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієляну Руслану Романовичу, Жуваці Сергію Олександровичу, Ліпі Олексію Павловичу, Доценко Катерині Володимирівні, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяці Валентину Володимировичу, тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, у паперовому та електронному вигляді з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні оператора (провайдера) телекомунікацій - Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», ЄДРПОУ 14333937, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15, та містять інформацію про споживача телекомунікаційних послуг з абонентських номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та про телекомунікаційні послуги, що вони отримали, за період з 01.12.2016 по 01.01.2019, а саме:
-дані щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювались з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання за вказаний період;
-інформацію про міжнародний ідентифікатор споживача телекомунікаційних послуг (IMSI);
-паспортні дані фізичної особи чи реєстраційні дані юридичної особи - споживача телекомунікаційних послуг (у разі, якщо такі послуги надаються на умовах контрактного підключення).
Визначити строк дії ухвали тривалістю тридцять днів, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями Кримінального процесуального Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак