Document No. 86729599

Справа № 760/17572/19

Провадження1-кс/991/3400/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Кимлика Р.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Лисака О.М., Ковальової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Р.В., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 12015000000000200 від 04.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.2019 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000200 від 04.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

З грудня 2014 по лютий 2015 року (точного періоду розслідування не встановлено) ОСОБА_1 обіймав посаду голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа». У порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, п. 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136, та п.2.7 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної діяльності за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 № 51/1, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 організував та керував підготовкою, а також вчиненням директором з енергозбуту ВАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_2 злочину, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для ПрАТ «ХК «Енергомережа» використання ним службового становища всупереч інтересам служби як директором з енергозбуту ВАТ «Запоріжжяобленерго». Злочин вчинено шляхом укладення п`яти договорів про відступлення права вимоги заборгованості за поставлену електричну енергію до ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ДП «ЗТМК»), ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «ЗТМК») та ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» (далі - ПАТ «Дніпроспецсталь»), які суперечили законодавству у сфері електроенергетики та змінювали порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Внаслідок вчинення злочину ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» недоотримали доходи у вигляді грошових коштів на загальну суму 346 220 522,10 грн, у тому числі 196 823 482,14 грн, які боржниками ДП «ЗТМК», ПАТ «Дніпроспецсталь» та ТОВ «ЗТМК» сплачено на рахунки ПрАТ «ХК «Енергомережа» на виконання відповідних договорів про відступлення права вимоги, та 149 397 039,96 грн, які також підлягали сплаті боржниками ДП «ЗТМК», ПАТ «Дніпроспецсталь» та ТОВ «ЗТМК», але щодо яких ПрАТ «ХК «Енергомережа» прийнято рішення про припинення зобов`язань шляхом прощення та застосування дисконту.

За цих же обставин ОСОБА_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа», діючи умисно, заволодів чужим майном - грошовими коштами на загальну суму 196 823 482,14 грн, які були сплачені боржниками на рахунки ПрАТ «ХК «Енергомережа» на виконання згаданих договорів про відступлення права вимоги.

Орган досудового розслідування кваліфікує дії ОСОБА_1 за:

- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України - організація вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;

- ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою особою.

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана наявністю ризиків, встановлених слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку дії обов`язків, які на сьогоднішній день не зменшилися, а також наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Так прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.04.2019, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 07.05.2019, щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 3 650 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 011 650 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України в разі внесення застави.

19.04.2019 за ОСОБА_1 внесено визначену в ухвалі слідчого судді суму застави. З цього моменту вважається що до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 28.05.2019, 25.07.2019, 28.08.2019 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 продовжувався строк дії обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.

При прийняті таких рішень слідчі судді дійшли висновків щодо існування обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням прокурора на теперішній час ризики встановлені слідчими суддями не зменшилися та продовжують існувати.

Наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду прокурор обґрунтовує тривалим перебування ОСОБА_1 у розшуку.

Існування ризику впливу на свідків, експертів, іншого підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує встановленням факту здійснення ОСОБА_1 спроб вплинути на результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго», що проводилася у межах кримінального провадження. Під час допиту колишній керівник АК «Харківобленерго» повідомив, що ОСОБА_1 висловлював йому погрози за відмову виконувати вказівки останнього та вчиняти дії в інтересах ПрАТ «ХК «Енергомережа». Це, на думку прокурора, свідчить про те, що ОСОБА_1 може здійснювати незаконний вплив і на інших учасників кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України.

2. Позиція сторони обвинувачення

У судовому засіданні прокурор Кимлик Р.В. клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та підтверджують, що заявлені та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК, України на теперішній час не зменшилися. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, за твердженням прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти наявним ризикам.

3. Позиція та доводи сторони захисту

Захисником Гарматюком А.Д. подано клопотання про розгляд клопотання без його участі.

Захисники Лисак О.М. та Ковальова Т.А. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 заперечили.

В обґрунтування своїх заперечень послалися на такі обставини:

- необґрунтованість повідомленої підозри. У письмових запереченнях захисника Лисака О.М. зазначено, що зі змісту клопотання неможливо визначити у чому саме підозрюється ОСОБА_1 , що позбавляє можливості здійснювати ефективний захист;

- не доведено існування ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, у письмових запереченнях ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 перетнув кордон України до повідомлення про підозру, а тому він не міг усвідомлювати, що орган досудового розслідування має намір повідомити його про підозру. Оголошуючи ОСОБА_1 у розшук, орган досудового розслідування не вжив усіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про підозру. Оцінюючи наявність цього ризику захисники просили звернути увагу на той факт, що за ініціативою ОСОБА_1 застосовано спрощену процедуру екстрадиції.

Посилання на існування ризику незаконного впливу на свідків вважають необґрунтованим, оскільки протягом усього строку досудового розслідування органом досудового розслідування не зафіксовано жодного реального факту вчинення ОСОБА_1 таких дій. До клопотання не надано доказів впливу ОСОБА_1 на свідків. Із зазначеними в клопотанні свідками ОСОБА_1 навіть не знайомий.

При вирішенні питання захисники просили врахувати позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем роботи, на підтвердження чому надали характеристику за підписом в.о. Голови правління Холдингової компанії «Енергомережа» від 02.07.2016 за вих. № 239.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Слідчий суддя встановив, що 21.06.2016 старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюком Р.В. за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Генеральної прокуратури України Кравченком М.М. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

У зв`язку із невстановленням місцезнаходження ОСОБА_1 повідомлення про підозру вручено йому не було.

Постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В. від 29.06.2016 ОСОБА_1 оголошено у розшук.

15.04.2019, у зв`язку із встановленням місцезнаходження ОСОБА_1 та його затриманням цього ж дня, детективом винесена постанова про відновлення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.04.2019, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 07.05.2019, щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 3 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 011 650 грн., із покладенням таких обов`язків у разі внесення застави: прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою, не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування, що стосується даного кримінального провадження з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 28.05.2019, 25.07.2019, 28.08.2019 підозрюваному ОСОБА_1 продовжувався строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В ухвалі від 25.07.2019 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва виключено обов`язок носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2019 до 27.12.2019 продовжено строк дії таких обов`язків, покладених на ОСОБА_1 :

- прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування, що стосується даного кримінального провадження з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За змістом ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При застосуванні такого запобіжного заходу на підозрюваного покладаються обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку тримання слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема такими доказами є:

- копії договорів про відступлення права вимоги від 22.12.2014 № 641214/41, № 651214/42, від 05.12.2015 № 01/05150023, від 12.05.2015 № 23 та № 24 та договори про порядок проведення розрахунків по договорах про відступлення права вимоги від 23.12.2014 № 43,44, від 06.01.2015 № 02/05150022, від 12.02.2015 № 25 та № 26, які підписані ОСОБА_1 як головою правління ПрАТ «ХК «Енергомережа»;

- рішення господарських судів у справах № 910/1416/16, № 910/1417/16, № 910/1421/16, № 910/1424/16, № 910/2694/16, якими визнано недійсними вищевказані договори про відступлення права вимоги у зв`язку із їх невідповідністю вимогам законодавства у сфері електроенергетики;

- акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.12.2014 по 27.01.2016, якою виявлені порушення вимог законодавства у сфері електроенергетики в діяльності товариства, зокрема положень ст. ст. 15-1, 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.3. Правил користування електричною енергією, п. 1 Положення та п. 2.7. Умов та Правил, що спричинило збитки у розмірі 344 520 522,1 грн.;

- довідка спеціаліста-головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції України ОСОБА_8 , у якій зазначається про завдання збитків ДП «Енергоринок» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 152 907 088,84 грн. та 4 261 242,11 грн. відповідно, внаслідок відступлення права вимоги між ВАТ «Запоріжжяобленерго», ПрАТ «ХК «Енергомережа», ДП «ЗТМК», ТОВ «ЗТМК» та ПАТ «Дніпроспецсталь», а також недоотримання доходів Державним бюджетом України у розмірі 196 823 482,14 грн.;

- висновок судово-економічної експертизи від 17.05.2016 № 6335/6768/16-45, яким підтверджено висновки ревізії, з урахуванням довідки спеціаліста про недоотримання ДП «Енергоринок» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 152 907 088,84 грн. та 4 261 242,11 грн. відповідно, а також недоотримання доходів Державним бюджетом України у розмірі 196 823 482,14 грн. ;

- інформація Фонду державного майна України від 13.05.2016 № 10-17-8894 щодо порушення визначеного ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» порядку прийняття ВАТ «Запоріжжяобленерго» рішення про укладення договору про відступлення права вимоги заборгованості до ДП «ЗТМК»;

- документи бухгалтерського обліку ПрАТ «ХК «Енергомережа», що були вилучені під час обшуку, щодо фінансового стану підприємства.

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів за викладених у клопотанні обставин.

З огляду на заперечення сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цих злочинів КПК України не передбачено.

Отже враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , а також беручи до уваги факт тривалого перебування останнього у розшуку, слідчий суддя вважає доведеним факт існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Посилання сторони захисту на те, що саме за ініціативою ОСОБА_1 була застосована спрощена процедура екстрадиції останнього в Україну не спростовують існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків не є необґрунтованими.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя беручи до уваги тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин за яких можливо вчинено злочин, дійшов висновку про необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Позитивної характеристики підозрюваного за місцем роботи, на яку посилається сторона захисту з урахуванням характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та підтвердження існування ризиків, зокрема переховування від слідства недостатньо для доведення того в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження він виконуватиме процесуальні обов`язки, передбачені КПК України. До того ж, ця характеристика датується 02.07.2016 року.

Стороною захисту не надано інших доказів, які б дали можливість слідчому судді дійти висновку, що ОСОБА_1 без покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе виконувати процесуальні обов`язки та не перешкоджатиме кримінальному провадженню.

4.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

Вирішуючи питання про строк продовження обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 23.08.2019 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що до цього часу сторона захисту своє право на ознайомлення не реалізувала, процес ознайомлення з матеріалами кримінального провадження триває.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч.3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 24.02.2020 включно.

Покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

Продовження обов`язків, які зазначені у клопотанні має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кимлика Романа Володимировича про продовження строку дії обов`язків задовольнити.

Продовжити до 24.02.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування, що стосується даного кримінального провадження, з підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін