Search

Document No. 86729610

  • Date of the hearing: 26/12/2019
  • Date of the decision: 26/12/2019
  • Case №: 760/25108/19
  • Proceeding №: 52017000000000209
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
  • Secretary : Sevriuk K.A.
  • Lawyer : Odynets I.V.
  • Prosecutor : Ponomarenko V.P.

Справа № 760/25108/19

Провадження1-кс/991/3367/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора Пономаренка В.П.

адвоката Одинець І. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 (на підставі ордеру),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Одинець Ірини Валеріївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 щодо здійснення кримінального провадження( або окремих процесуальних дій у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року

ВСТАНОВИЛА:

17 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Одинець І. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - заявниця), щодо здійснення кримінального провадження ( або окремих процесульних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Клопотання стосується кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (КК України).

Обґрунтування клопотання

У клопотанні заявниця зазначає, що клопотання подається в порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Провадження № 52017000000000209 здійснюється Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) з 24 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК україни за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) при розробленні порядку розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії ( Порядок) , який затверджений постановою НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 року.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою детективів НАБУ, до складу якої входять 15 детективів, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється 6 прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Хід розслідування вказаного кримінального провадження викликає зацікаленість з боку суспільства і відповідно систематичного висвітлювання засобами масової інформації.

Заявниця вказує, що саме актуальність у розслідуваннs цього провадження пов`язана, що завдяки маніпуляціям з боку зацікалених осіб, затвердження вкаазаногго Порядку у суспільстві асаціюють з підвищенням тарифів на електроенергію для населення і саме у зв`язку з цим Порядок набув назви «формула Роттердам +»

Заявниця зазначає, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснюється вже майже три роки. Остаточного процесуального рішення досі не прийнято.

Заявниця також зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 повідомлення про підозру складено 08.08.2019 , тобто офіційні звинувачення висунуті через 28 місяців розслідування.

Заявник вважає, що протягом тривало часу ОСОБА_1 перебуває у невизначеному статусі в кримінальному провадженні, що відповідно позбавляло його можливості використовувати права, які надані стороні захисту. Після вручення повідомлення про підозру з ОСОБА_1 не проведено жодної процесуальної дії, окрім як вручення процесуальних документів, пов`язаних з продовженням строку досудового розслідування та застосування запобіжного заходу та продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Заявниця також зазначає, що починаючи з 08 серпня 2019 року орган досудового розслідування не здобув жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкремінованих діянь. Вважає, що прокурором не виконуються вимоги статті 283 Кринільного процесуального кодексу України, що призводить до неправданого продовження строків досудового розслідування.

В даному кримінальному проваджені двічі прийнято процесуальне рішення про продовження сроку досудового розслідування. При цьому прокурором зазначались однакові підстави, що на думку заявника вказує на невиконання групою детективів НАБУ процесуальниї дій задля проведення яких прокурором приймається рішення про продовження строку досудового розслідування. Вважає, що сторона обвинувачення використовує формальні підстави для продовження досудового розслідування, внаслідок чого не забезпечується проведення розслідування в розумні строки.

НАБУ у цьому кримінальному провадженні здійснювалися слідчі дії:отримувалися документи на підставі тимчасового доступу, проводився обшук, проводилися експертизи, допитувалися свідки. Крім того, стороною захисту передані стороні обвинувачення експертні висновки для їх оцінки у сукупності з іншими доказами. Також стороні обвинувачення були надані судові рішення ,ухвалені адміністративними судами. Заявник впевнена, що зміст вказаних судових рішень дає чітке розуміння того, що Постанова НКРЕКП від 03.03.2019 № 289 прийнята в межах повноважень. Обгрунтовано,безстороньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів.

Заявниця зазначає, що не дивлячись на проведення в зазначеному кримінальному провадженні цілого комплексу процесуальних дій та наявності великої кількості доказів, остаточного процесуального рішення не прийнято.

Таким чином, заявниця, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та норми кримінального процесуального закону, просить про встановлення строку на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року в межах розумного строку, який не може перевищувати 30 днів з дня постановлення ухвали (у разі задоволення клопотання).

Доводи сторін

У судовому засіданні адвокат підтримала клопотання, попросила його задовольнити. Фактично, адвокат просить встановити строк досудового розслідування в межах 30 днів з дня постановлення ухвали, тобто до 26.01.2020 року

Детектив у судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на клопотання, просив розгляд судовий розгляд проводити без його участі. В запереченнях зазначено, що прохальна частина клопотання захисника Одинець І.В. не відповідає засадничим принципам та нормам Кримінального процесуального строку, суперечить принципу законності, зазначеному в статті 9 КПК України. Вказує, що єдиною можливою та передбаченою процесуальним законом випадку є реалізація своїв прав у судовому порядку шляхом зобов`язання органу досудового розслідування виконати окремі процесуальні діїі ( з наведенням прямих доказів необхідності їх проведення для дослідження предмету доказування у справі та підтвердження факту зволікання слідчого із їх проведенням), що , в тому числі , може произвести до отриання доказів, які б вказували на необхідність прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України). Також детективом в запереченні зазначено, що 08.08.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000209 шести особам повідомлено про підозру, а відтак з моменту вчиненя вказаної процесуальної дії і розпочався перебіг строку досудового розслідування. Крім того, 02 грудня 2019 року постановою Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проджовжено до 6-ти місяців.. Прохання адвоката встановити строк закінчення досудового розслідування - є позбавленною правового підгрунтя спробою завершити кримінальне провадження у довільно визначений строк без проведення усього комплексу процесуальних дій в порушення принципу законності, дискреційних повноважень органу досудового розілідування та виступає формою нав`язування прийняття процесуального рішення без наявності факту всебічно, повно та неупереджено дослідити всі обставини справи. Тому орган досудового розслідування просить відмовити в задоволенні вканого клопотання.

Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити.

Мотивація суду

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України (ч. 6 ст. 28 КПК України). Таким чином, для розгляду клопотання необхідно встановити, чи клопотання подано суб`єктом, що має право на звернення до суду (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інша особа, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування) на момент подання клопотання.

Притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п.14 ст. 3 КПК України). У цьому провадженні ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 08.08.2019 року.Таким чином він набув статус підозрюваного. Адвокат Одинець І.В. діє на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 08 жовтня 2019 року, тому є такою особою що має право подавати клопотання. Тому, слідча суддя вважає за необхідне розглянути клопотання по суті.

Слідча суддя повинна встановити, чи доведені обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Частина 1 статті 219 КПК України у редакції, чинній на момент розгляду клопотання, зазначає, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Втім, необхідно зазначити, що такі положення було додано Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, що вносив зміни до КПК України. У примітці щодо доповнень та змін до статті чітко зазначається, що такі зміни «не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін» (переважна більшість змін набула чинності у березні 2018 року) Оскільки провадження було відкрите 24.03.2017 року, станом на тоді діяла інша редакція цієї статті КПК України на момент внесення. Ця редакція частини 1 статті 219 КПК України сформульована так:

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Ця редакція встановлює граничні строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру.

Слідча суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів в період проведення дізнання та досудового слідства, може встановити строки кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. ОСОБА_1 було вручено повідомленя про підозру 08.08.2019 . Таким чином, слідча суддя вирішує, чи доцільно обмежити строк досудового розслідування протягом тридцяти днів з моменту винесення ухвали слідчою суддею, з урахуванням постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування.

Слідча суддя критично ставиться до доводів заявниці щодо розумного строку у цьому випадку. Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи у розумний строк, що необхідно для того, щоби особа не перебувала під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також відповідних органів.

Слідча суддя бере до уваги доводи детектива у запереченні стосовно того, що у слідчого є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження. Слідча суддя також вважає, що справи, що стосуються вчинення корупційних злочинів, самі по собі є складними, що може бути пов`язано з перешкоджанням здійсненню розслідування (переховуванням осіб), вчиненням прихованих дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу (часто із залученням значної кількості осіб, залучених до провадження), наявністю складних економічних транзакцій, а також корупційною складовою, яка часто передбачає значну кількість організаційних заходів, пов`язаних з передачею неправомірної вигоди.

Необхідно врахувати той факт, що провадження, у якому проводиться досудове розслідування, стосується можливого вчинення корупційного злочину із завданням збитків у сумі 18 868 148 667,62 гривень, з кількома підозрюваними, деякі з яких не перебувають в Україні, а також стосується складних операцій з економічною формулою.

З урахуванням викладеного стосовно складності справи та обставин, що вказують на необхідність проведення слідчих дій у строк, який було встановлено постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02.12.2019 року, слідча суддя приходить до висновку про неможливість встановлення більш коротких строків досудового розслідування у цьому провадженні.

З урахуванням викладеного, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Одинець Ірини Валеріївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 щодо здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) у кримінальному провадженні № 520170000000002019 від 24.03.2017 року.

Повний текст ухвали було оголошено 27 грудня 2019 року о 16 годині 45 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.