Document No. 86729653

Справа № 991/2213/19

Провадження1-кп/991/180/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі - головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І. та Шкодіна Я.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Кравченка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бєляєва Д.П.,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 06.11.2017 року за №52017000000000754 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нова Синжерея Лазовського району Молдовської РСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонер (на час вчинення кримінального правопорушення - заступник Міністра екології та природніх ресурсів України), одружений, раніше не судимий) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника Беляєва Д.П. щодо звільнення від кримінальної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження

28.11.2019 року до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.11.2017 року за №52017000000000754 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.12.2019 року в кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, у яке викликано учасників судового провадження - прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Відповідно до частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у підготовчому засіданні суду необхідно з`ясувати, чи не має підстав для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 КПК, й зокрема, щодо закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК.

Під час підготовчого судового засідання захисник Беляєв Д.П. подав клопотання щодо вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення 21.10.2016 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а також щодо звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення 07.03.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2016 рік, відповідно до статей 45, 48 КК у зв`язку із дійовим каяттям та зміною обстановки.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання захисника підтримав та зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, щиро розкаюється, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Прокурор підтримав подане захисником клопотання, пропонував звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, разом з тим вважаючи передчасним звільнення від кримінальної відповідальності щодо декларування недостовірної інформації за 2016 рік, відповідно до статей 45, 48 КК у зв`язку із дійовим каяттям та зміною обстановки, внаслідок відсутності втрати першим кримінальним правопорушенням правового значення.

2. Короткий виклад обвинувачення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації», якою передбачено відповідальність за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб`єктом декларування зазначеної декларації.

За приміткою до статті 366-1 КК, суб`єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За чинною у 2016 році редакцією, відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, наставала у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних розмірів заробітної плати. За чинною з 01.01.2017 року редакцією, відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За обвинувальним актом ОСОБА_1 , займаючи з 27.04.2016 року посаду заступника Міністра екології та природних ресурсів України - керівника апарату, а з 28.12.2016 року - заступника Міністра екології та природних ресурсів України як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подавати декларацію, передбачену ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VІІ.

21.10.2016 року о 19 годині 46 хвилин ОСОБА_1 шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) подав декларацію за 2015 рік, а 07.03.2017 року о 17 год. 47 хв. також подав декларацію за 2016 рік, в яких у порушення положень ч. 1 ст. 46, п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділах декларації 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування», 3 «Об`єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» задекларував завідомо недостовірні відомості про місце фактичного проживання, а також стосовно об`єктів декларування, не зазначивши відомості про:

1) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 556,4 м2 та земельну ділянку площею 0,1607 га за тією ж адресою, право володіння та користування якими належить ОСОБА_1 з 2014 року, та які належать на праві власності дочці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не зазначивши дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату та вартість майна на дату набуття його у володіння та користування, відомості про власника цього майна. Вищезазначені домоволодіння та земельна ділянка придбані дочкою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 05.06.2007 ВЕР № 438782 вартістю 3 002 136 гри. та ВЕР № 438783 вартістю 2 047 864,00 грн. відповідно.

2) квартиру загальною площею 42,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , придбану чоловіком дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2011 ВРН № 521397, вартістю 725 788,00 грн.

3) транспортний засіб марки ТОYОТА, моделі LAND CRUSER 200 VX 4.5L 2008 року випуску, (серійний номер: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 ), придбаний дочкою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 19.09.2009 року (довідка- рахунок серії НОМЕР_3 ), ринковою вартістю на дату придбання 485 556,30 грн., а також транспортний засіб марки LEXUS, моделі RX 350, 2009 року випуску, (серійний номер: НОМЕР_4 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 ), придбаний матір`ю дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 16.03.2010 року (довідка-рахунок серії НОМЕР_6 ) та право керування яким 02.04.2010 оформлено на ОСОБА_2 , ринковою вартістю на дату придбання 640 403,40 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 21 жовтня 2016 року становив 1450 грн. Відомості, які подані ОСОБА_1 у декларації за 2015 рік відрізняються від достовірних на суму понад 4759 (3 002 136 грн. + 2 047 864,00 + 725 788,00 + 485 556,30 + 640 403,40 = 6 901 747 грн./ 1450 грн.) мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 07 березня 2017 року становив 1600 грн. Відомості, які подані ОСОБА_1 у декларації за 2016 рік відрізняються від достовірних на суму понад 4313 (3 002 136 грн. + 2 047 864,00 + 725 788,00 + 485 556,30 + 640 403,40 = 6 901 747 грн./ 1600 грн.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому сторона обвинувачення стверджувала, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, які полягають у підриві авторитету органів державної влади, посадові особи яких зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також дискредитації заходів зі здійснення державної антикорупційної політики в цілому та діяльності передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» системи фінансового контролю зокрема.

3. Обґрунтування правової позиції суду

Відповідно до статті 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК, здійснюються виключно судом.

За статтею 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За статтею 48 КК, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Статтею 49 КК встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до частини другої статті 12 КК злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція статті 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації» передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сто п`ятдесят до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, є злочином невеликої тяжкості, й у 2016 і 2017 роках стаття 366-1 КК не належала до корупційних злочинів, вичерпний перелік яких наведено у примітці до статті 45 КК.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок:

«відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК».

Судом встановлено, що вчинене 21.10.2016 року ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений раніше не судимий, вину визнає та щиро розкаюється, строк давності сплив о 24.00 20.10.2019 року.

Також судом роз`яснено обвинуваченому, що за фактом декларування недостовірної інформації за 2015 рік, за яким згідно обвинувального акту він обвинувачується, закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.

Отже, суд вважає, що на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності треба звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене 21.10.2016 року кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік та закрити кримінальне провадження в цій частині.

Разом з тим, суд відзначає, що статті 45 та 48 КК передбачають звільнення від кримінальної відповідальності особи у випадках вчинення нею злочину вперше.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз`яснено, що такою, що вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

На час розгляду клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статей 45, 48 КК вчинене ОСОБА_1 07.03.2017 року кримінальне правопорушення, передбачене статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2016 рік не вважається таким, що вчинене вперше, оскільки раніше вчинене ним 21.10.2016 року таке ж саме кримінальне правопорушення ще не втратило правового значення внаслідок відсутності судового рішення (яке набрало законної сили) щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

Тому суд вважає, що у задоволенні клопотанні захисника в частині звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку з дійовим каяттям та із зміною обстановки треба відмовити.

Керуючись статтями 12,45,48,49 КК, статтями 284-288, 314, 369, 372, 376, 532 КПК суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Беляєва Д.П. щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності задовольнити частково.

Закрити кримінальне провадження №52017000000000754 від 06.11.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні 21.10.2016 року кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2015 рік та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку з закінченням строків давності.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Беляєва Д.П. щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у вчиненні 07.03.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, щодо декларування недостовірної інформації за 2016 рік, відповідно до статей 45,48 КК у зв`язку із дійовим каяттям та зміною обстановки.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в частині закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Повний текст ухвали буде оголошено 27.12.2019 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 41

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Задорожна Л.І.

Шкодін Я.В.