Document No. 86729654

Справа № 991/2160/19

Провадження1-кс/991/2707/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

представника власників майна Захватаєва А.С,

прокурора Гарванко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Захватаєва Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52013110060002990 від 02.04.2013,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду 27.11.2019 надійшло клопотання адвоката Захватаєва А. С., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного згідно з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у кримінальному провадженні № 52013110060002990 від 02.04.2013, на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

1.1.Відповідно до клопотання, у провадженні Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України перебувало кримінальне провадження № 52013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України. Як стверджує заявник, 22.11.2018 з матеріалів цього кримінального провадження було виділена справа відносно ОСОБА_3 , якій присвоєний номер 42018000000002930, а Генеральний прокурор доручив подальше досудове розслідування кримінального провадження № 52013110060002990 від 02.04.2013 підрозділу детективів Національного антикорупційним бюро України.

1.2.В клопотанні адвокат Захватаєв А. С. зазначає, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладений арешт на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою збереження речових доказів. На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим з підстав невідповідності арештованого майна ознакам речових доказів, а матеріалами справи не встановлений будь-який причинно-наслідковий зв`язок між придбанням майна ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та діями підозрюваного ОСОБА_3 . Адвокат зазначає, що майно було набуте правомірно та посилаючись на абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України стверджує, що арештоване майно не було набуте безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ніж ринкова вартість, а тому на таке майно не міг бути накладений арешт. Також заявник посилається на те, що з клопотанням про арешт майна третіх осіб до суду може звертатися виключно прокурор, а з клопотанням про арешт майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всупереч ч. 2 ст. 64-2 КПК України звернувся слідчий. Вказує, що на сьогоднішній день відсутня потреба в подальшому застосуванні арешту нерухомого майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52013110060002990 від 02.04.2013 та відсутня така підстава для арешту, як обґрунтованість підозри, через відсутність у ньому підозрюваних внаслідок виділення з нього інших проваджені щодо підозри конкретних фізичних осіб.

1.3.Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме на гаражі АДРЕСА_1 , та квартиру

АДРЕСА_2. 2 .В судовому засіданні представник власників майна клопотання підтримав, просив його задовольнити і скасувати арешт, накладний на вказані об`єкти з викладених у клопотанні підстав.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання. Послався на те, що на даний час матеріали кримінального провадження № 52013110060002990 від 02.04.2013 не надійшли до Національного антикорупційного бюро України після визначення його підслідності, а тому він не може подати вмотивованих заперечень.

3. Заслухавши пояснення представника власників майна і прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1.Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

3.2.Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали слідчим суддею задоволено клопотання старшого слідчого групи - заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупка Р. О. та накладений арешт на нерухоме майно ряду фізичних осіб, зокрема на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме гаражі АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 .

3.3.Постановою Генерального прокурора України від 18.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 доручене детективам Національного антикорупційного бюро України.

У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.

3.4.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається те, що арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке за постановою слідчого від 11.09.2018 року визнано речовими доказами, накладено саме з метою збереження цих речових доказів.

Разом з тим, у порушення вимог ст. 170 КПК України в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, в межах якого подано клопотання, відповідає зазначене нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

3.5.Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Тим самим, чинним кримінально-процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора.

Статус ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні - треті особи, щодо майна яких вирішувалось питання про арешт. Як вбачається з ухвали слідчого судді від 09.10.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого ГПУ, погодженого прокурором ГПУ.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що арешт на вищевказане нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта.

3.6.Слідчий суддя не надає оцінку наданим представником власника майна аргументам щодо джерела походження коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для придбання арештованого майна, оскільки вони не впливають на висновок слідчого судді про необґрунтованість накладеного арешту.

3.7.Також слідчий суддя відхиляє доводи представника власника майна з посиланнями на абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України, оскільки цією нормою врегульований порядок накладення арешту з метою спеціальної конфіскації. А зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 09.10.2018 слідує, що арешт накладався з іншою метою - збереження речових доказів. А тому приписи абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України в цьому випадку не підлягають застосуванню.

3.8.Посилання прокурора на відсутність у нього матеріалів кримінального провадження № 52013110060002990 від 02.04.2013 не приймаються слідчим суддею до уваги, оскільки наявних у матеріалах клопотання документів достатньо слідчому судді для встановлення обставин, які підлягають дослідженню під час розгляду клопотання про скасування цього арешту. При цьому слідчий суддя враховує необхідність дотримання розумних строків у кримінальному провадженні. Так, відповідне клопотання було подане до Вищого антикорупційного суду 27.11.2019, судові засідання про його розгляд призначалися чотири рази, однак відкладалися через неявку прокурора або за його клопотанням. Власник майна не повинен нести негативних наслідків через тривалість органами досудового розслідування передачі матеріалів досудового розслідування за підслідністю.

3.9.Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 накладено не за клопотанням прокурора та без відповідного належного обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України.

3.10.Виходячи із зазначеного вище, слідчий суддя дійшла висновку про те, арешт підлягає скасуванню, оскільки накладено необґрунтовано.

4.За таких умов слідчий суддя дійшла висновку про те, арешт підлягає скасуванню, оскільки накладений необґрунтовано. А тому клопотання адвоката Захватаєва А. С. слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання адвоката Захватаєва Андрія Сергійовича про скасування арешту майна задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 758/13006/18 в кримінальному провадженні № 52013110060002990 від 02.04.2013, на майно:

2.1. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ):

- АДРЕСА_3 (13,5 кв.м.);

-АДРЕСА_4 (68,1 кв.м.);

- АДРЕСА_5 (50,1 кв.м.);

- АДРЕСА_6 (84 кв.м .).

2.2. ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ):

- АДРЕСА_7 (13,5 кв.м.);

- АДРЕСА_10 (13,5 кв.м.);

- АДРЕСА_8 (82,3 кв.м.);

- АДРЕСА_9 ( 96,2 кв .м.).

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 27 грудня 2019 року о 09:00 год.

Слідчий суддя В.В. Михайленко