- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
- Judge (HACC) : Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
Справа № 761/24033/19
Провадження1-кп/991/204/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
28 грудня 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі суд), - отримавши обвинувальний акт та матеріали судового провадження у кримінальномупровадженні,внесеному до Єдиного реєструдосудових розслідувань(далі-ЄРДР) 28.02.2019 року за №52019000000000177 щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. ч. 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 вселі ПорошковоПеречинського району Закарпатської області,громадянин України,українець,одружений,зареєстрований тафактично проживаєза адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження
24грудня 2019року до Вищого антикорупційногосуду надійшов обвинувальний акт разом із матеріалами судового провадження №761/24033/19 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 року за №52019000000000177 щодо обвинувачення :
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ч. ч. 3, 4 ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» КК,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК.
Такі матеріали надійшли згідно листа Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2019 року та ухвали колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_6 та суддів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від 14.11.2019 року в справі №761/18132/18, відповідно до пункту 1 резолютивної частини якої до Вищого антикорупційного суду передано для розгляду в установленому порядку кримінальне провадження №52018000000000142 від 21.02.2018 року, а за пунктом 2 резолютивної частини тієї ж ухвали до Вищого антикорупційного суду передано для розгляду в установленому порядку та для вирішення питання про об`єднання кримінальне провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року .
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 року, відповідно до статті 334 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), для вирішення питання про об`єднання (спільного розгляду) кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
2. Обґрунтування правової позиції суду
Вирішуючи питання про можливість розгляду питання щодо об`єднання зазначеного кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 334 КПК, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
За частиною 2 ст. 334 КПК, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
Колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.02.2018 року за №52018000000000142, щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 209«Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», ч. ч. 3, 4 ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів», ст. 366-1 «Декларування недостовірної інформації» ККУ,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»,; ч. 5 ст.27, ст. 209«Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» ККУ.
Відповідно до вимог підпункту 2 абзацу першого пункту 20-2 розділу ХІ«Перехідні положення»КПК підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо початкуроботи Вищогоантикорупційного суду» (№100-IX від 18.09.2019 року), якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до вимог підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, з дня набрання чинності Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо початкуроботи Вищогоантикорупційного суду» (№100-IXвід 18.09.2019року) у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, за частиною 1 статті 31 КПК, суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
За частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
27.09.2019 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду на своєму офіційному веб-сайті розмістив роз`яснення порядку передачі кримінальних проваджень до Вищого антикорупційного суду, згідно якого кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, мають бути передані до нього на підставі ухвал тих судів, у яких ці кримінальні провадження перебувають на розгляді. У випадку виникнення спірних питань стосовно того, чи підлягає справа передачі до ВАКС, вони можуть бути вирішені Верховним Судом у порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України.
Системний аналіз наведених норм кримінального процесуального права у взаємозв`язку із роз`ясненням Верховного Суду свідчить про те, що до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому КПК порядку від інших судів шляхом постановлення належного судового рішення у формі ухвали повинні передаватися кримінальні провадження саме тим складом суду, який визначено під час автоматизованого розподілу справ у суді першої інстанції.
Однак з матеріалів судового провадження в справі №761/24033/19 видно, що за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019 року, відповідно до ч.3 ст.35 КПК для розгляду кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року визначено колегію суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_9, суддів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Ухвалою цієї колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 14.08.2019 року призначено судовий розгляд кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року та одночасно його матеріали передано іншій колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням в іншій справі №761/18132/18 (а саме кримінальним провадженням №52018000000000142 від 21.02.2018 року).
В подальшому колегія суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не прийнявши до розгляду в установленому КПК порядку кримінальне провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року (судова справа №761/24033/19) та не вирішивши шляхом прийняття відповідного судового рішення питання щодо можливості об`єднання (чи відмови у такому об`єднанні) такого кримінального провадження із кримінальним провадженням №52019000000000142 від 21.02.2018 року (судова справа №761/18132/18), постановила ухвалу від 14.11.2019 року в справі №761/18132/18, відповідно до пункту 1 резолютивної частини якої до Вищого антикорупційного суду передано для розгляду в установленому порядку кримінальне провадження №52019000000000142 від 21.02.2018 року (яке перебувало на їх розгляді), а за пунктом 2 резолютивної частини цієї ж ухвали до Вищого антикорупційного суду передано для розгляду в установленому порядку та для вирішення питання про об`єднання кримінальне провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року (яке не перебувало на їх розгляді).
Отже, колегія суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без жодних правових підстав самостійно направила до Вищого антикорупційного суду кримінальне провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року (судова справа №761/24033/19) для вирішення питання щодо можливості його об`єднання з іншим кримінальним провадженням.
Такий висновок також підтверджується тим, що у матеріалах даної справи №761/24033/19 є лише копія ухвали колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 14.11.2019, постановлена в іншійсудовій справі №761/18132/18, а не у справі №761/24033/19.
«Суд, встановлений законом» (тобто законний суд) є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає частина 1 статті 6 Європейської конвенції з захисту прав та основоположних свобод людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Зазначена вимога стосується і суду як установи, так і складу суду для розгляду конкретної кримінальної справи. Враховуючи практику ЄСПЛ, суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної, суб`єктної та територіальної юрисдикції та підсудності у законному складі.
За таких обставин, колегія суддів Вищого антикорупційного суду вважає, що кримінальне провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року було передане Шевченківським районним судом міста Києва з порушенням норм КПК неналежним складом колегії суддів, який не було визначено для розгляду даного кримінального провадження відповідно до вимог частини 11 статті 31 та частини 3 статті 35 КПК, тоді як належним складом колегії суддів (визначеним відповідно до частини 3 статті 35 КПК) не було постановлено будь-якого судового рішення щодо передачі до Вищого антикорупційного суду цього кримінального провадження.
Відтак колегія суддів Вищого антикорупційного суду вважає неможливим постановити законне та обґрунтоване судове рішення щодо об`єднання (чи відмови у цьому) кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року із кримінальним провадженням №52018000000000142 від 21.02.2018 року.
Відповідно до вимог абзацу другого частини 3 статті 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Нормами КПК не визначено іншого порядку направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення цього кримінального провадження до іншого суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 31,34,35КПК та підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019 року), суд
ПОСТАНОВИВ:
Звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням для вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. ч. 3, 4 ст. 358, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3