Document No. 86825520

Справа № 760/724/17-к

Провадження1-кп/991/162/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої Білоус І. О.,

суддів: Танасевич О. В., Сікори К. О.,

секретар судового засідання Манохіна О. Є.,

за участі:

прокурора Олефіра Ю. О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Деменка А. Г., Князьської Н. А.,

Ковальової Л. Ф., Степ`юка В. С.,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12016100090003550 від 26 березня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Оратів Вінницької області, проживає у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився у м. Шепетівка Хмельницької області, проживає у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який народився у с. Пищики Сквирського району Київської області, проживає у АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

11 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Печерського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої Білоус І. О., суддів Танасевич О. В., Сікори К. О.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Деменко А. Г. надіслав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вважає пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення некоректним, зазначає, що викладені в обвинувальному акті обставини не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та базуються на неналежних доказах. Крім цього, захисник Деменко А. Г. вказує, що в обвинувальному акті не встановлено об`єктивну та суб`єктивну сторони дій ОСОБА_3 , обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Степ`юк В. С. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в у його тексті зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , обвинувачуються у вчиненні певних кримінальних правопорушень, передбачених КК України, при цьому КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, а не кримінальними правопорушеннями, і в законодавстві відсутнє визначення терміну «кримінальне правопорушення».

2. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні зазначав про відсутність підстав для задоволення клопотань захисників Деменка А. Г. та Степ`юка В. С., оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Крім того, наголосив, що доводи заявлених клопотань щодо невідповідності фактичних обставин кримінального провадження обставинам, викладеним у обвинувальному акті, та підтвердження їх неналежними доказами не можуть бути перевірені на стадії підготовчого судового засідання.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позицію прокурора щодо відсутності підстав для повернення обвинувального акту.

Інші учасники підтримали доводи клопотань захисників Деменка А. Г. та Степ`юка В. С. щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 наполягав на задоволенні цих клопотань, оскільки вважає, що інкриміноване йому обвинувачення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.

3. Оцінки та мотиви суду

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань захисників Деменка А. Г. та Степ`юка В. С. про повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Отже обов`язок доведення того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, в даному обвинувальному акті, зокрема, зазначено, що його складено у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року, і під час досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 - за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а ОСОБА_3 - за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Враховуючи викладене, посилання захисників Деменка А. Г. та Степ`юка В. С. на невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

На переконання суду, відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компетентним органом твердження про вчинення ними відповідних злочинів, передбачених КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти них обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Разом із цим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту, не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, оскільки на даній стадії судового провадження фактичні обставини справи та докази, якими такі обставини підтверджуються судом не досліджуються.

З огляду на викладене, клопотання захисників Деменка А. Г. та Степ`юка В. С. про повернення обвинувального акту прокурору із викладених ними підстав не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 291, 314, 315, 316, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника Деменка А. Г. про повернення обвинувального акту прокурору- відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника Степ`юка В. С. про повернення обвинувального акту прокурору- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Білоус І. О.

Судді: Танасевич О. В.

Сікора К. О.