- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Budkovoi V.O.
Справа № 991/3002/19
Провадження1-кс/991/3614/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря Будкової В.О.,
представника скаржника Якименка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга обґрунтовується тим, що 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 направив до Національного антикорупційного бюро України заяву, в якій повідомив про кримінальні правопорушення передбачені ст. 364, 365, 366, 370, 371, 372, 375, 376, 384 КК України. Ця заява отримана 19.12.2019, однак в порушення ч. 1 ст. 214 КПК України відомості за його зверненням не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить зобов`язати особу, відповідальну за внесення відомостей до ЄРДР Національного антикорупційного бюро України внести до реєстру відомості про кримінальне правопорушення за його заявою.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги скарги, просив задовольнити її.
Детектив в судове засідання не з`явився, подав пояснення, в яких проти скарги заперечує, просить в її задоволенні відмовити. Посилається на те, що подана ОСОБА_1 заява не містила відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, яке віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
У відповідності до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, примітка до ст. 45 КК України відносить до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
За таких умов слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги в порядку статі 303 КПК, зокрема, на рішення слідчого виключно в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306 КПК).
З матеріалів провадження вбачається, що скарга подана на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо внесення до ЄРДР відомостей, зазначених в заяві ОСОБА_1 від 16.12.2019 про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, 365, 366, 370, 371, 372, 375, 376, 384 КК України. Серед зазначених у заяві кримінальних правопорушень, до підсудності Вищого антикорупційного суду належить лише ст. 364 КК України. Тому слідчий суддя досліджує обставини щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виключно стосовно відомостей про злочин, передбачений цією статтею КК України.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно із п. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
У відповідності до п. 4 ч. 5 цієї статті до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи із аналізу зазначених норм, слідує висновок, що умовою виникнення обов`язку уповноваженої особи щодо внесення відомостей до ЄРДР є отримання заяви / повідомлення, в якому викладені обставини, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення. А зважаючи на положення ст. 216 КПК України, відповідний обов`язок уповноваженої особи НАБУ виникає у разі подання такої заяви / повідомлення щодо кримінального правопорушення, яке віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Підслідність НАБУ визначається ч. 5 ст. 216 КПК України, якою встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: вчинення злочину спеціальним суб`єктом (перелік яких визначений п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину; злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Як свідчить зміст доданої ОСОБА_1 до скарги заяви від 16.12.2019, яка була адресована НАБУ, заявник в ній зазначає, що Королівським районним судом м. Житомира щодо нього розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню за ст. 190, 369 КК України та наводить обставини неправомірних, на його думку, дій слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 42017060000000007 від 23.01.2017, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Так, заявник зазначає, що службовими особами здійснено стосовно нього незаконне повідомлення про підозру, а прокуратурою Житомирської області підтримується обвинувачення на підставі підробних документів та з використанням наслідків провокації, тощо, що у відповідності до КПК України, виключає можливість здійснення такого обвинувачення. Надалі заявник наводить доводи в підтвердження таких обставин і в результаті робить висновок про вчинення службовими особами прокуратури Житомирської області та УСБУ в Житомирській області, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Стаття 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Істотною шкодою у цій статті вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. 3 примітки до цієї статті).
Проаналізувавши зміст заяви від 16.12.2019 щодо наявності в ній відомостей, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, слідчий суддя зазначає таке.
Зазначені в заяві обставини зводяться до незгоди ОСОБА_1 із слідчими і процесуальними діями, що здійснювалися органом досудового розслідування (слідчими і прокурорами) в межах кримінального провадження № 42017060000000007 від 23.01.2017, досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Однак КПК України передбачає відповідні процедури, які обумовлюють можливість захисту прав і інтересів ОСОБА_1 (як підозрюваного) під час досудового розслідування у межах цього кримінального провадження № 42017060000000007 від 23.01.2017. А судовий контроль за дотриманням його прав і свобод має здійснюватися саме в межах такого кримінального провадження.
Заявник не зазначає в заяві відомостей про обставини, які б свідчили про визнання неправомірними дій слідчих, детективів у кримінальному провадженні № 42017060000000007 від 23.01.2017. Ті ж обставини, на які він посилається у заяві, мають бути предметом дослідження під час судового контролю у зазначеному кримінальному провадженні, а неправомірні, на думку заявника, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути предметом оскарження слідчому судді в межах такого провадження.
Окрім обставин, які свідчать про незгоду із процесуальними діями слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні 42017060000000007, ОСОБА_1 не наводить відомостей, які свідчать про умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам. Не вказуються в заяві й обставини, що описували б неправомірну вигоду, яку мали на меті отримати службові особи Житомирської області та УСБУ в Житомирській області. Також відсутні відомості, які б свідчили про розмір шкоди, завданої діями цих службових осіб та її відповідності ознакам істотної шкоди, як передумови для кримінальної відповідальності за ст. 364 КК України.
За таких умов слідчий суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_1 від 16.12.2019 не містила відомостей, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, яке віднесене до підслідності НАБУ.
Як свідчать матеріали клопотання, детектив Національного антикорупційного бюро України Головацький Г. Г., листом від 23.12.2019 № 111-225/45754 повідомив ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви від 16.12.2019. В цьому листі детектив зазначив, що у зв`язку з відсутністю в заяві відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, яке є підслідним НАБУ, така заява направлена за підслідністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому.
За таких умов скаржник ОСОБА_1 не надав слідчому судді переконливих доказів, які б свідчили про наявність обов`язку уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які зазначені в його заяві від 16.12.2019. Водночас під час розгляду скарги ОСОБА_1 в судовому засіданні не підтвердилися обставини наявності в його заяві від 16.12.2019 обумовлених вимогами ст. 214 КПК України відомостей про вчинене кримінальне правопорушення. Зокрема в заяві відсутні відомості про вчинення злочину, визначеного ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 216, 33-1 КПК України є підслідним Національному антикорупційному бюро України та підсудним Вищого антикорупційного суду. А відомості, викладені в заяві від 16.12.2019 не свідчать про вчинення злочину, зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017060000000007 від 23.01.2017, де він є підозрюваним.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко