Document No. 87013131

Справа № 752/18921/17

1-кп/991/170/19

УХВАЛА

28 листопада 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Малик О.І.

обвинувачений - ОСОБА_1

захисники - Гончарюк Т.В., Лисенко В.А.

представник цивільного позивача - Михальчук Н.П.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 52015000000000016, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прилуки Чернігівська області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні 28 листопада 2019 року під час підготовчого судового засідання захисник Лисенко В.А., посилаючись на п. 1 ч. 4 ст. 47 КПК України, подав суду письмову заяву про відмову від виконання обов`язків захисника Корітка В.В., мотивувавши її неможливістю узгодження правової позиції сторони захисту з обвинуваченим або його довіреними особами, встановлення результату, якого бажає досягнути обвинувачений, відомостей щодо можливого конфлікту інтересів, через відсутність даних щодо місцезнаходження обвинуваченого, поштового, телефонного та будь-якого іншого зв`язку з ним.

Зазначені обставини, на думку захисника, можуть суттєво зашкодити інтересам іншого обвинуваченого, що є неприпустимо, враховуючи основні завдання адвокатури України.

Під час з`ясування судом обґрунтованості наведених у вказаній заяві мотивів, захисник Лисенко В.А. змінив свою позицію та просив прийняти його відмову від виконання обов`язків захисника Корітка В.В. на підставі п. 4 ч. 4 ст. 47 КПК України через відсутність у нього належної кваліфікації для надання правової допомоги у даному провадженні, що є особливо складним.

Особлива складність кримінального провадження, на думку захисника, полягає у тому, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та перебуває на території, яка не підконтрольна Україні, що позбавляє його можливості спілкування з обвинуваченим для з`ясування усіх необхідних для здійснення захисту обвинуваченого обставин.

Захисник Гончарюк Т.В., посилаючись на положення ч.1 ст. 46 КПК України, підтримала клопотання захисника Лисенка В.А. про відмову від виконання обов`язків захисника Корітка В.В., вважаючи його обґрунтованим та поданим в інтересах обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 не вбачав за можливе давати оцінку кваліфікації захисника Лисенка В.А., висловивши прохання про проведення судового розгляду кримінального провадження в найкоротший строк.

Представник цивільного позивача - Михальчук Н.П. покладалася на розсуд суду при вирішенні заявленого захисником Лисенком В.А. клопотання про відмову від виконання обов`язків захисника Корітка В.В.

Прокурор Малик О.І. не вбачала за можливе давати оцінку кваліфікації захисника Лисенка В.А., зазначивши, що з матеріалами кримінального провадження, які знаходяться у прокурора, вказаний захисник не ознайомлювався, та вважала за необхідне у випадку задоволення заявленого клопотання повідомити Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві про те, що захисник Лисенко В.А. відмовився від виконання обов`язків захисника Корітка В.В. саме на підставі п. 4 ч. 4 ст. 47 КПК України.

Розглядаючи клопотання захисника Лисенка В.А. про відмову від виконання обов`язків захисника, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» визначив, що право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником є однією з основних ознак справедливого судового розгляду.

Відповідно до ст. 47 КПК України особливістю участі захисника у кримінальному провадженні є його обов`язок здійснювати всіма можливими засобами забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів свого клієнта.

Частина 4 ст. 47 КПК України містить вичерпний перелік випадків, коли захисник має право відмовитися від виконання своїх обов`язків, серед яких відсутність належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним ( п. 4 ч. 4 ст. 47 КПК України).

Процесуальне законодавство не дає критеріїв для віднесення того чи іншого кримінального провадження до категорії особливо складних, разом із тим, на переконання суду, складність кримінального провадження може визначатись категорією злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, кількістю епізодів злочинної діяльності, співучасників, потерпілих тощо.

У судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві у даному кримінальному провадженні був призначений захисник Лисенко В.А. для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2

30 серпня 2019 року захисник Лисенко В.А. ознайомився з матеріалами кримінального провадження, які перебували в суді, після чого не висловлював жодних заперечень щодо подальшого здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_2 через відсутність у нього належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні.

Лише після передачі кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду захисник Лисенко В.А. під час підготовчого судового засідання зазначив про відсутність у нього належної кваліфікації щодо справ, пов`язаних з корупційними правопорушеннями і про те, що дану обставину він усвідомив безпосередньо у цьому судовому засіданні.

Таким чином, перед судом постало питання кваліфікації захисника, адже низька кваліфікація свідчить про неналежний захист.

Водночас, суд мав бути обережний у своїх висновках, оскільки демонстрація низької кваліфікації на початковому етапі судового процесу може бути стратегією захисту.

З огляду на це, суд проаналізував процесуальну поведінку обох захисників обвинуваченого ОСОБА_2 та дані, що можуть вказувати на кваліфікацію захисника Лисенка В.А.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час розгляду справи Голосіївським районним судом м. Києва, захист ОСОБА_2 здійснював захисник Свєтлічний І.В., призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві.

8 лютого 2019 року захисник Свєтлічний І.В. подав до суду заяву про відмову від виконання своїх обов`язків, яку обґрунтовував наявністю обставин, що виключають його участь у кримінальному провадженні. Зокрема, вказував на неможливість узгодження правової позиції зі своїм підзахисним через відсутність із ним будь-якого зв`язку. (т. 2, а.с. 105-108)

Після задоволення судом вказаної заяви Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві 2 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було призначено захисника Лисенка В.А.

Останній, вже 26 вересня 2019 року, подав до Голосіївського районного суду м. Києва заяву про відмову від виконання своїх обов`язків. Зміст цієї заяви практично повністю співпадав зі змістом заяви, поданої попереднім захисником Свєтлічним І.В.

Після надходження справи до Вищого антикорупційного суду захисник Лисенко В.А. в ході підготовчого засідання повторно подав заяву про відмову від виконання своїх обов`язків, посилаючись на ті ж самі обставини. (т. 2, а.с.154-155)

Під час з`ясування судом обставин вказаної відмови захисник Лисенко В.А. повідомив суду, що змінює підставу для відмови від виконання своїх обов`язків і зазначив про відсутність у нього належної кваліфікації для надання правової допомоги у даному провадженні.

Така суттєва зміна позиції захисника Лисенка В.А. упродовж одного судового засідання, давала суду додаткові підстави для сумнівів у дійсних мотивах поданої ним заяви.

Водночас, нові доводи вимагали від суду детального з`ясування даних щодо кваліфікації захисника та порівняння цих даних з відомостями, що вказують на складність даного кримінального провадження

Відтак, суд враховував, що у даному кримінальному провадженні двом обвинуваченим - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості. Крім того, прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов про стягнення завданої злочинами шкоди.

З пояснень захисника, а також із даних Єдиного реєстру адвокатів України, судом було з`ясовано, що Лисенко В.А. є адвокатом з 2012 року і здійснює свою практичну діяльність у м. Києві, де зареєстрував адвокатське бюро. За час своєї діяльності захисник склав державні іспити та отримав право надавати безоплатну правову допомогу у всіх категоріях справ, за дорученням Центру з надання безоплатної правової допомоги.

Як повідомив у судовому засіданні сам захисник, за час роботи він здійснював захист клієнтів, що обвинувачувались як у злочинах невеликої тяжкості так і у тяжких та особливо тяжких злочинах, брав участь у судових процесах із декількома обвинуваченими та багатоепізодних справах, здійснював захист у Верховному суді, однак не здійснював захист клієнтів від обвинувачення у корупційних правопорушеннях.

Зазначені обставини, на переконання суду, вказують на достатню кваліфікацію захисника Лисенка В.А. для участі у кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , навіть незважаючи на відсутність у нього практики у справах пов`язаних з корупційними правопорушеннями. Адже наявність досвіду у різних категоріях справ дає можливість захиснику застосувати набуті знання, вміння та навички у новій для нього категорії справ.

За таких обставин, процесуальна поведінка захисника Лисенка В.А., на переконання суду, дає підстави для висновків про наявність узгодженої стратегії сторони захисту, що спрямована на затягування судового процесу шляхом зловживання правом на відмову від виконання обов`язків захисника.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01 липня 2014 року у справі «S.A.S. проти Франції», п. 66, визначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.

У даному кримінальному провадженні зловживання захисником своїми правами полягає у діях з приводу реалізації права відмови від виконання своїх обов`язків, які хоч формально відповідають змісту наданого захиснику суб`єктивного права, однак виходять за межі його здійснення і спрямовані на створення перешкод у виконанні завдань кримінального провадження.

Таким чином, беручи до уваги вказані обставини, а також те, що участь захисника у кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є обов`язковою, суд дійшов висновку, що клопотання захисника Лисенка В.А. про відмову від виконання своїх обов`язків слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 47, 49, 369-372 КПК України КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Лисенка Володимира Анатолійовича про відмову від виконання обов`язків захисника - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак