Document No. 87019187

Справа № 991/409/20

Провадження1-кс/991/411/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене старшим прокурором у кримінальному провадженні прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, - громадянина України,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17.11.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням погодженим прокурором, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою та уразійого застосування просила визначити підозрюваному заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, які передбачають основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, зокрема кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів, крім того існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання не визнали, заперечували проти задоволення клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.1ст.52КПК України встановлено обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, в тому числі, передбачених ч.1 ст. 255 та ч.5 ст. 191 КК України, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно ч.3 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов`язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

У відповідності до вказаних положень закону слідчим суддею ухвалою від 14.01.2020 було доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м.Києві призначити підозрюваному ОСОБА_4 захисника.

На виконання ухвали слідчого судді, в судовому засіданні приймає участь захисник ОСОБА_5, який діє на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м. Києві №026-0000285 від 14.01.2020.

При розгляді клопотання встановлено наступне.

Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003517 від 17.11.2016 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.366КК України. Вказане провадження виділено із кримінального провадження №12013220540000400 від 31.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено:у березні 2010 року колишній Президент України ОСОБА_8 організував та очолив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти державної власності, до складу якої, крім інших, увійшли окремий структурний підрозділ під керуванням ОСОБА_9, службові особи Національного банку України, окремих банківських установ, а також інші особи.

З метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації, на виконання вказівок ОСОБА_9 іншими невстановленими на цей час слідством учасниками злочинної організації упродовж 2010 2012 років створено (придбано) ряд юридичних осіб, в тому числі ПІДПРИЕМСТВО «ЮРАЙ» У ФОРМІ ТОВ.

Крім того, у 2011 році для обслуговування діяльності злочинної організації ОСОБА_10 у м. Харкові організував придбання контрольного пакету акцій ПAT «РЕАЛ БАНК» (код 14360721, МФО 351588) із використанням підконтрольних йому підприємств з ознаками фіктивності, після чого забезпечив формування складу органів управління ПAT «Реал банк» з довірених йому осіб, зокрема члена злочинної організації ОСОБА_11, який обійняв посаду голови правління банку.

Одним з об`єктів вчинення злочинів ОСОБА_12 i ОСОБА_13 визначено майно Національного банку України, зокрема кошти, надані як стабілізаційний кредит ПAT «РЕАЛ БАНК». Для заволодіння коштами Національного банку України в особливо великих обсягах у період з квітня 2013 року по лютий 2014 рік ОСОБА_12 залучено структурний підрозділ злочинної організації під керуванням ОСОБА_9, до складу якого входили, зокрема ОСОБА_14, а також інших членів злочинної організації, зокрема Голову Національного банку України ОСОБА_15, заступника Голови Національного банку України ОСОБА_16, директора Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України ОСОБА_17 та інших невстановлених слідством осіб.

Відповідно до відведеної ролі у вчиненні злочину ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та іншими невстановленими слідством учасниками злочинної організації, вирішив використати придбані злочинною організацією фіктивні підприємства та в тому числі ПІДПРИЕМСТВО «ЮРАЙ» У ФОРМІ ТОВ, забезпечити виготовлення та підписання директорами цих підприємств низки офіційних документів, необхідних для створення уяви законності відповідних фінансово-господарських відносин, та передачу таких документів учасникам злочинної організації для використання при вчиненні злочину.

Так, на виконання вказівки ОСОБА_9, в один з днів листопада 2012 року учасники злочинної організації вступили у злочинну змову із ОСОБА_22, схилили останнього за грошову винагороду до вчинення фіктивного підприємництва шляхом придбання ОСОБА_22 ТОВ «ЮРАЙ» з метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації під керівництвом ОСОБА_9 та до співучасті у вчиненні розкрадання чужого майна із використанням цього підприємства, на що той погодився.

Реалізуючи зазначену вище домовленість, приблизно у листопаді 2012 року ОСОБА_23 у невстановленому місці надав невстановленому учаснику злочинної організації свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру для виготовлення установчих документів ТОВ «ЮРАЙ». Після чого, з метою створення видимості дотримання чинного законодавства при заснуванні ТОВ «ЮРАЙ», забезпечив складання та підписання договору купівлі-продажу (відступлення) частки в Статутному капіталі ТОВ «ЮРАЙ» від 29.11.2012, протоколу №29/11 загальних зборів учасників ТОВ «ЮРАЙ» від 29.11.2012, Статуту ТОВ «ЮРАЙ» від 29.11.2012, та наказу ТОВ «ЮРАЙ» № 4 від 30.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_23 приступав до виконання обов`язків директора ТОВ «ЮРАЙ та подав вище вказані офіційні документи до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації. Вказані дії надали можливість ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншим невстановленим слідством учасникам злочинної організації використовувати банківський рахунок підприємства для здійснення незаконної діяльності.

У подальшому упродовж квітня-вересня 2013 року ОСОБА_14, в інтересах фактичного власника банку ОСОБА_9 та під контролем останнього, маючи на меті незаконне заволодіння коштами Національного банку України в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом організації укладення та виконання банком низки удаваних кредитних та депозитних договорів забезпечив створення штучної заборгованості банку на загальну суму 800 млн. грн. перед підконтрольними злочинній організації підприємствами з ознаками фіктивності ТОВ «ЮРАЙ» та ТОВ «КИЇВОБЛ-ІМПОРТТРЕЙД», тобто штучну загрозу втрати банком ліквідності як необхідну умову одержання стабілізаційного кредиту.

Так, 13.09.2013 в місті Харкові ОСОБА_14 за попередньою змовою з ОСОБА_13, ОСОБА_22 та іншими учасниками злочинної організації, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч вимогам «Положення про банківську операцію «Залучення депозитів суб`єктів господарювання», «Положення про управління ризиком ліквідності ПАТ «РЕАЛ БАНК», забезпечив шляхом надання вказівок підлеглим працівникам і прийняття організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських рішень укладення завідомо неправдивого офіційного документа - договору між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ТОВ «ЮРАИ» від 13.09.2013 № 4308/09-113 про залучення на строковий депозит грошових коштів суб`єкта господарювання, відповідно до якого ТОВ «ЮРАЙ» нібито передав банку тимчасово вільні грошові кошти на загальну суму 500 млн. грн. на строк до 13.10.2014 зі сплатою відсотків у розмірі 21 % річних, та з правом достроково припиняти дію договору та вилучати кошти з депозитного рахунку шляхом надання банку письмової заяви за 5 робочих днів до дати припинення.

Фактично зазначені кошти у сумі 500 млн. грн. ТОВ «ЮРАЙ» та ОСОБА_26 не належали, а були зараховані на рахунок ТОВ «ЮРАЙ» з метою незаконного заволодіння державними коштами НБУ у вигляді стабілізаційного кредиту.

У свою чергу ОСОБА_23, на виконання відведених йому функцій у вчиненні злочину, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі злочинної організації, усвідомлюючи, що ТОВ «ЮРАЙ» придбано для вчинення учасниками злочинної організації тяжких та особливо тяжких злочинів, достовірно знаючи, що кошти у сумі 500 млн. грн. є власними коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК», які надійшли на банківський рахунок ТОВ «ЮРАЙ» внаслідок вчинення низки удаваних фінансових операцій, у вересні 2013 року у невстановленому місці підписав завідомо неправдивий офіційний документ - договір між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ТОВ «ЮРАЙ» від 13.09.2013 № 4308/09-113 про залучення на строковий депозит грошових коштів суб`єкта господарювання.

На виконання умов вказаного договору невстановленими слідством учасниками злочинної організації із використанням наданих ОСОБА_22 засобів дистанційного керування поточним рахунком ТОВ «ЮРАЙ» № НОМЕР_1, відкритим у ПАТ «РЕАЛ БАНК», 13.09.2013 здійснено перерахування коштів у сумі 500 млн. грн. із зазначеного поточного рахунку на депозитний рахунок № НОМЕР_2, відкритий ТОВ «ЮРАЙ» у ПАТ «РЕАЛ БАНК».

Таким чином, ОСОБА_23, будучи учасником злочинної організації, забезпечив створення фіктивної заборгованості ПАТ «РЕАЛ БАНК» перед ТОВ «ЮРАЙ» на суму 500 млн. грн.

У жовтні 2013 року ОСОБА_14, перебуваючи у приміщенні ПАТ «РЕАЛ БАНК» за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 60, продовжуючи злочинну діяльність у складі злочинної організації, зловживаючи своїм службовим становищем, організував складання невстановленими слідством особами листів ТОВ «КИЇВОБЛ- ІМГЮРТТРЕЙД» та ТОВ «ЮРАЙ» на адресу ПAT «РЕАЛ БАНК» щодо дострокового розірвання депозитних договорів на загальну суму 800 млн. грн.

У свою чергу ОСОБА_23, на виконання відведених йому функцій у вчиненні злочину, умисно, з корисливих мотивів, діючи у складі злочинної організації, усвідомлюючи, що ТОВ «ЮРАЙ» придбано ним для вчинення учасниками злочинної організації тяжких та особливо тяжких злочинів, достовірно знаючи, що кошти у сумі 500 млн. грн. не належали йому та підприємству, у жовтні 2013 року у невстановленому місці підписав завідомо неправдивий офіційний документ - лист ТОВ «ЮРАЙ» на адресу ПАТ «РЕАЛ БАНК» про дострокове повернення депозитних коштів у сумі 500 млн. грн., який 22.10.2013 зареєстрований у ПAT «РЕАЛ БАНК» за № 1742-а.

Фактично зазначені грошові кошти ОСОБА_26 та ТОВ «ЮРАЙ» не належали, а були зараховані учасниками злочинної організації на банківський рахунок ТОВ «ЮРАЙ», з метою наступного заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку України.

Таким чином, упродовж квітня-жовтня 2013 року учасники злочинної організації ОСОБА_14 та ОСОБА_23 спільно з іншими учасниками злочинної організації ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами Національного банку України в особливо великих розмірах, умисно, шляхом складання завідомо неправдивих документів, створили штучну видимість загрози стабільності роботи банку та безпідставну необхідність підтримання його ліквідності.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, голова Правління ПAT «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_14, за попередньою змовою з ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з відома ОСОБА_27 та ОСОБА_7, діючи із корисливих мотивів, маючи на меті незаконне заволодіння коштами Національного банку України в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч вимогам Положення НБУ №327 та Технічного порядку НБУ, 18.10.2013 перебуваючи у м. Харкові, звернувся до Управління Національного банку України в Харківській області (далі - УНБУ в Харківській області) з клопотанням № 04-0611/394/БТ про надання стабілізаційного кредиту в розмірі 800 млн. грн.. яке містило завідомо неправдиві відомості щодо підстав надання кредиту, переліку забезпечення та його розмірів, напрямів спрямування кредитних коштів та умисно укрив інформацію стосовно фіктивно створеної ОСОБА_22 та ОСОБА_27 заборгованості банку перед ТОВ «КИЇВОБЛ-ІМПОРТТРЕЙД» та підприємством «ЮРАЙ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

За результатами розгляду клопотання ПAT «РЕАЛ БАНК» від 18.10.2013 № 04-0611 /3 94/БТ та доданих до нього документів, УНБУ в Харківській області, листами від 25.10.2013 за № 05-168/8854, від 30.10.2013 за № 05-168/9006 вказало голові Правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_25 на зазначені вище порушення та невідповідність поданих банком документів для отримання стабілізаційного кредиту вимогам Положення НБУ № 327.

Голова Правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_14 01.11.2013 у м. Харкові, за попередньою змовою з ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також ОСОБА_22, ОСОБА_27, з метою заволодіння коштами Національного банку України в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч вказаним вище вимогам Положення НБУ № 327, не усунувши недоліки, викладені у листах УНБУ в Харківській області № 05-168/8854 від 25.10.2013, № 05-168/9006 від 30.10.2013 щодо порушення банком Положения НБУ № 327, діючи умисно, повторно звернувся до УНБУ в Харківській области з аналогічним за змістом клопотанням від 31.10.2013 № 11-0611 /414«А»/БТ та з тими ж документами до нього про надання стабілізаційного кредиту у розмірі 800 млн. гривень.

У клопотанні ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 31.10.2013 № 11-0611/414 «А»/БТ та додатних до нього документах ОСОБА_14 зазначив завідомо неправдиві відомості, у тому числі надані ОСОБА_28 щодо: створеної заборгованості ПАТ «РЕАЛ БАНК» перед ТОВ «КИЇВОБЛ-ІМПОРТТРЕЙД» та ТОВ «ЮРАЙ» за укладеними депозитними договорами на загальну суму 800 млн. грн., які фактично вносились до банку за рахунок коштів ПАТ «РЕАЛ БАНК»; звернення ТОВ «КИЇВОБЛ-ІМПОРТТРЕИД» та ТОВ «ЮРАЙ» із заявами про дострокове повернення депозитів на загальну суму 800 млн. гривень; вартості та стану нерухомого майна, що пропонується у заставу комплекс (нафтогавань та нафтобаза), за адресою: м. Херсон, вул. Чайковського, 236 та вул. Нафтогавань, будинок б/н та незавершена будівництвом будівля за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 6, яка була незаконно завищена на суму 1 199 580 896,33 грн. (без ПДВ), а фактично складала 203 926 437 грн. (без ПДВ), що не покривало суму стабілізаційного кредиту; джерел погашення стабілізаційного кредиту за рахунок кредитних коштів, виданих на підконтрольні ОСОБА_24 підприемства з ознаками фіктивності: ТОВ «СМТ ТАЙМ», ТОВ «АМОН-СУЛ», ПП «КОМБІАГРОІНДАСТРІ», ТОВ «МАЕСТРО ТОРГ», ТОВ «КИЇВОБЛПРОПАНГАЗ», які фактично фінансово-господарською діяльністю не займались, матеріальними активами не володіли, а співучасники злочину не мали наміру повертати отримані кредитні кошти.

У свою чергу ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, виконуючи відведену їм роль у вчиненні спланованого злочину, зловживаючи своїм службовим становищем, з відома ОСОБА_9, сприяли незаконному заволодінню державними коштами на загальну суму 800 млн. грн. шляхом забезпечення прийняття до розгляду НБУ клопотання ПАТ «Реал Банк» про надання стабілізаційного кредиту, яке відповідно до законодавства не могло бути задоволено та подальшого безперешкодного проходження процедур з позитивного розгляду поданого пакету документів, зокрема, складання та підписання із порушенням встановлених законодавством вимог доповідної записки від 06.11.2013 за № В/47-308/20724/БТ про надання ПАТ «РЕАЛ БАНК» стабілізаційного кредиту, складання, погодження та підписання усупереч вимогам законодавства та Регламенту роботи Правління НБУ, постанови Правління НБУ від 07.11.2013 № 448/БТ про надання ПАТ «РЕАЛ БАНК» стабілізаційного кредиту та його подальшої видачі.

У період з 08.11.2013 до 15.11.2013 ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, діючи у складі злочинної організації спільно з ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_27, маючи на меті заволодіння державними коштами, будучи обізнаними про неможливість видачі банку стабілізаційного кредиту, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи зазначені вище вимоги Положення НБУ № 327 та Технічного порядку НБУ, забезпечили укладення службовими особами УНБУ в Харківській області з ПAT «РЕАЛ БАНК» завідомо збиткового для держави та незабезпеченого належною заставою кредитного договору № 1 від 08.11.2013.

На виконання зобов`язань за цим кредитним договором Національним банком України прийнято неналежне забезпечення, а саме об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Київ, вул. Лабораторна, 6, та нерухомість за адресами: м. Херсон, вул. Чайковського, 236 та вул. Нафтогавань б/н, з визначенням завідомо неправдивої завищеної ринкової вартості в сумі 1 403 507 333,33 грн. тоді, як фактична вартість заставного майна становила 203 926 437 грн. без ПДВ, тобто завищена на 1 199 580 896,33 грн.

На виконання умов кредитного договору Національним банком України 11.11.2013 та 15.11.2013 кошти стабілізаційного кредиту в сумах 164 000 000 грн. та 636 000 000 грн. відповідно перераховано з рахунку № НОМЕР_3 операційного управління НБУ на рахунок № НОМЕР_4 ПАТ «Реал банк», у результаті чого зазначені кошти протиправно обернено на користь учасників злочинної організації.

У період з 11 до 18 листопада 2013 року Голова Правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_14, продовжуючи здійснення відведених функцій у вчиненні злочину, забезпечив проведення ПАТ «РЕАЛ БАНК» низки удаваних фінансових операцій з коштами стабілізаційного кредиту за рахунками підконтрольних ОСОБА_24 товариств з ознаками фіктивності та їх легалізацію шляхом зняття частини коштів у сумі 208 500 000 грн. готівкою, конвертування іншої частини коштів у сумі 591 500 000 грн. у 72 980 000,00 доларів США, виведення валюти за межі України на користь підконтрольних власнику банку ОСОБА_24 нерезидентів.

Внаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_7, вчинених у складі злочинної організації у співучасті з ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_32, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27 та іншими співучасниками, які виразились у заволодінні чужим майном - коштами Національного банку України шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та службового підроблення, Національному банку України заподіяно матеріальних збитків на суму 787 396 148,99 грн., тобто в особливо великих розмірах, а ПАТ «РЕАЛ БАНК» став неплатоспроможним, що потягло віднесення кого до категорії неплатоспроможних постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 109, а отже i неможливість повернення здобутих злочинним шляхом коштів.

17.10.2016 щодо ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.366 КК України.

24.10.2016 постановою прокурора військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_33 підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук.

У зв`язку з чим, повідомлення про підозру ОСОБА_26 направлено поштовим зв`язком, у спосіб, передбачений статтями 135, 278, главами 6, 11 КПК України, за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, а також через житлово-експлуатаційну організацію.

18.09.2019 Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 101-IX у Кримінальному кодексі України виключено статтю 205. Вказана норма законодавства набрала чинності з 25.09.2019.

В зв`язку з чим постановою прокурора від 14.01.2020 кримінальне правопорушення в межах кримінального провадження № 42016000000003517 від 17.11.2016 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України.

Станом на 13.01.2020 ОСОБА_4 перебував у розшуку.

13.01.2020 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до вимогст. 208 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2019, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістомст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннямист. 178 К КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до положень ч.ч.1,2, ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин ( рішення ЄСПЛ «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України»)

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.4ст.28,ч.2ст.366КК Українидоводиться зібранимипо кримінальномупровадженню доказами,а саме:висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.06.2015 №5262/10748/15-45, відповідно до якого документально підтверджується завдання матеріальних збитків Національному банку України в сумі 787 396 148,99 грн. при видачі Національним банком України у листопаді 2013 року стабілізаційного кредиту ПАТ «РЕАЛ БАНК»; договором купiвлі-продажу (відступлення) частки в Статутному капіталі ТОВ «ЮРАЙ» від 29.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_34 передав ОСОБА_26 свою частку у статутному капіталі товариства, яка складає 380,00 грн., що становить 100 % статутного капітулу, а ОСОБА_23 приймае у власність вказану частку; протоколом № 29/11 загальних зборів учасників ТОВ «ЮРАЙ» від 29.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_34 передав частку у статутному капіталі ТОВ «ЮРАЙ», що складае 100 % від загального розміру статутного капіталу, на користь ОСОБА_7, i останній призначаються на посаду директора товариства; наказом ТОВ «ЮРАЙ» № 4 від 30.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_23 приступав до виконання обов`язків директора ТОВ «ЮРАЙ»; статутом ТОВ «ЮРАЙ», в якому визначено права та обов`язки директора підприємства; актом позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПAT «РЕАЛ БАНК» за період з 01.01.2013 по 01.09.2014, відповідно до якого встановлено, що кошти, отримані в якості депозиту від ТОВ «ЮРАЙ» фактично сформовані за рахунок коштів самого ПAT «РЕАЛ БАНК», наданих у цей же день у якості кредитів ТОВ «АРІСТОКРАТ TIM» та ТОВ «КИЇВМОНТАЖ», а кошти стабілізаційного кредиту, наданого ПAT «РЕАЛ БАНК» для дострокового повернення депозитів та підтримання ліквідності банку, використано з 12.11.2013 по 18.11.2013, у тому числі, через перерахування їх частини на банківський рахунок ТОВ «ЮРАЙ» га низки наступних транзакцій - для покриття витрат фізичних та юридичних осіб, а саме в сумі 208 500 000,00 грн. знято готівкою фізичною особою ОСОБА_35, та в сумі 591 500 000,00 грн. шляхом придбання 72 980 000,00 доларів США i перерахування їх за межі України, що є порушенням п. 2.2 Статуту ПAT «РЕАЛ БАНК». B результаті зазначених вище дій НБУ завдано шкоди (збитків) на суму 787 396 148,99 грн.; іншими матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність зазначених ризиків стверджується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, при цьому детектив посилається на ризик незаконного перетину підозрюваним державного кордону, у зв`язку з відсутністю контролю за частиною державного кордону на сході країни, де також можуть переховуватись інші члени злочинної організації.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваним ОСОБА_4 .

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, слід врахувати характер вчинених злочинів у складі чітко структурованої злочинної організації, із залученням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення (протягом майже 5-ти років), чіткий розподіл функцій кожного співучасника, відкритий характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів, що в своїй сукупності може свідчити про можливість вчинення підозрюваним приховування майна, яке належить йому чи злочинній організації та здобутих злочинним шляхом коштів.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яка стверджується доданими до клопотання матеріалами, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому вважає необхідність у застосуванні щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені вст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюванимправопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 1ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України(даліКПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Наведені обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 3 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд, у відповідності до вимог ч.4 ст. 182 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік, його сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії особливо тяжких.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210 200,00 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5ст.182КПК України та вимогам ст. ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК Українипокласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6ст. 194 КПК Українизазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене старшим прокурором у кримінальному провадженні прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто на 56 днів, до 08 березня 2020 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі100прожитковихмінімумівдля працездатнихосіб,щостановить210200,00грн (двісті десять тисяч двісті)грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суду Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів.

Строк дії ухвали до 08.03.2020 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1