Document No. 87033702

Справа № 991/384/20

Провадження1-кс/991/386/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора Луговського О. С.,

детектива НАБУ Єгізарова Р. А.,

захисника Семеновича С. М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Єгізарова Романа Альбертовича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, громадянина України, раніше не судимого, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52018000000000251 від 14.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

14 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Єгізарова Р. А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

У клопотанні зазначається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

У клопотанні зазначається, що 30.12.2014 розпорядженням Київського міського голови № 547 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора КП «Спецжитлофонд». Як зазначає детектив, ОСОБА_1 у період з 02.01.2015 до 09.03.2016 обіймав посаду у КП «Спецжитлофонд», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у зв`язку з чим відповідно набув статусу службової особи.

30.05.2014 КП «Спецжитлофонд» в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «БВК УРБІ» в особі ОСОБА_4 уклали договір № б/н купівлі-продажу майнових прав на 52 квартири, в тому числі на 20 квартир №№ 428, 429, 430, 482, 488, 257, 258, 284, 286, 287, 291, 292, 41, 68, 72, 86, 87, 131, 132, 135 (квартири №№ 135, 488, 72 є двокімнатними, квартири № № 284, 291 є трикімнатними, решта - однокімнатні) у будинку за адресою АДРЕСА_4 . Відповідно до п. 4.1 договору від 30.05.2014 вартість майнових прав на об`єкт нерухомості за 1 кв. м. для однокімнатних квартир складала 11 950 грн., для двокімнатних - 11 690 грн., для трикімнатних - 11 490 грн.

Відповідно до п. 4.4 договору від 30.05.2014 покупець - ТОВ «БВК УРБІ», мало здійснювати оплату відповідно до встановленого порядку, зокрема до 28.02.2015 повинно сплатити 12 740 423,64 грн. Відповідно до п. 1.4 договору від 30.05.2014 майнові права продавця КП «Спецжитлофонд» полягають у набутті права власності на об`єкт нерухомості після введення його в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Станом на 06.03.2015, на виконання вказаного договору від 30.05.2014 ТОВ «БВК УРБІ» переказало на рахунки КП «Спецжитлофонд» суму коштів у розмірі 8 107 542, 32 грн., а саме: 02.06.2014 - 800 000 грн., 03.06.2014 - 800 000 грн., 04.06.2014 - 800 000 грн., 05.06.2014 - 800 000 грн., 06.06.2014 - 274 661 грн., 14.07.2014 - 1 158 220, 33 грн., 05.08.2014 - 1 158 220, 33 грн., 29.01.2015 - 1 158 220, 33 грн., 27.02.2015 - 1 158 220, 33 грн.

Згідно п. 4.7 договору від 30.05.2014, якщо збільшиться вартість об`єкта будівництва або об`єкта нерухомості, покупець зобов`язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення здійснити остаточні розрахунки з продавцем. Відповідно до п. 8.1 договору від 30.05.2014, договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором. Відповідно до п. 8.3 договору від 30.05.2014, продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, лише в випадках: відмови переказати та/або несвоєчасне переказування покупцем коштів; порушення покупцем строків оплати майнових прав більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів.

У клопотанні вказується на те, що 06.03.2015 ОСОБА_1 , одноособово, без погодження з інвестиційним відділом КП «Спецжитлофонд», уклав та підписав 20 договорів щодо відступлення частини прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартири №№ 428, 429, 430, 482, 488, 257, 258, 284, 286, 287, 291, 292, 41, 68, 72, 86, 87, 131, 132, 135 у будинку за заниженою вартістю. Це було здійснено, як вважає детектив, всупереч вимог абз. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 11, 15 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», п.п. 2.4, 4.17, 5.3.5, 5.3.6, 5.5.5 Правил фонду фінансування будівництва, затверджених рішенням правління ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» № 2666 від 31.10.2013. ОСОБА_1 , на думку заявника, вчинив ці дії зловживаючи службовим становищем, будучи обізнаним про реальну ринкову вартість 1 кв. м. об`єкту нерухомості та достовірно знаючи, що оплата взятих на себе зобов`язань зі сторони ТОВ «БВК УРБІ» здійснювалась належним чином.

Цьому передували такі обставини. 19.02.2015 наказом № 31, який підписано ОСОБА_1 , було створено комісію з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту. Упродовж травня 2014 року - грудня 2014 року ціна майнових прав на об`єкт нерухомості (квадратні метри на квартири у вказаному будинку) зростала після її встановлення на засіданнях комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту КП «Спецжитлофонд», про що свідчать протоколи засідань комісії, а саме:

1) протоколом № 193 від 28.05.2014 визначено, що ціна 1 кв. м. для однокімнатних квартир складає 11 950 грн.; для двокімнатних - 11 690 грн.; для трикімнатних - 11 490 грн.;

2) протоколом № 201 від 30.07.2014 визначено, що ціна 1 кв. м. для однокімнатних квартир складає 12 800 грн.; для двокімнатних - 12 500 грн.; для трикімнатних - 12 300 грн.;

3) протоколом № 210 від 02.10.2014 визначено, що ціна 1 кв. м. для однокімнатних квартир складає 13 800 грн.; для двокімнатних - 13 500 грн.; для трикімнатних - 13 500 грн.;

4) протоколом № 215 від 21.11.2014 визначено, що ціна 1 кв. м. для однокімнатних квартир складає 15 200 грн.; для двокімнатних - 14 900 грн.; для трикімнатних - 14 900 грн.;

5) протоколом № 222 від 29.12.2014 визначено, що ціна 1 кв. м. для однокімнатних квартир складає 17 500 грн.; для двокімнатних - 17 200 грн.; для трикімнатних - 17 200 грн.

20.02.2015 на адресу директора КП «Спецжитлофонд» надійшло звернення ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» від 19.02.2015 за вих. № 19/02/2015-1 нд, підписане директором ОСОБА_5 , про намір придбати у відповідному житловому будинку 54 квартири (з зазначенням конкретних номерів квартир). Цього ж дня на засіданні комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва КП «Спецжитлофонд» було розглянуто звернення ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» та залишено незмінною поточну ринкову ціну для укладання договору купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», а саме: однокімнатні - 17 500 грн з ПДВ; двокімнатні - 17 200 грн з ПДВ; трикімнатні - 17 200 грн з ПДВ. За результатами засідання комісії складено протокол № 228 від 20.02.2015. Протягом декількох днів після складання протоколу та підписання його членами комісії його затвердив ОСОБА_1 .

Як вважає детектив, зазначаючи про це у своєму клопотанні, у лютому 2015 року ОСОБА_1 провів переговори з директором ТОВ «БВК УРБІ» ОСОБА_4 та запропонував йому укласти договори відступлення частин прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав від 30.05.2014 з ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», які ще не були оплачені ТОВ «БВК УРБІ». При цьому, відповідно до такої пропозиції, ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» не мало сплачувати кошти ТОВ «БВК УРБІ» за відступлення частин прав та обов`язків. ОСОБА_4 погодився на цю пропозицію ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_1 передав нотаріусу ОСОБА_6 дані для підготовки відповідних договорів щодо 20 квартир, майнові права на які мало намір одержати ТОВ «БВК УРБІ» згідно договору купівлі продажу майнових прав від 30.05.2014. При цьому, як зазначає детектив, всупереч положенню «Про інвестиційний відділ» КП «Спецжитлофонд» від 27.12.2013 до укладення договорів не залучено відповідальних працівників інвестиційного відділу.

Надалі, з метою відчуження майнових прав щодо зазначених 20 квартир на користь ТОВ «Роял Білдінг Девелопмент Україна», 06.03.2015 в приміщенні КП «Спецжитлофонд» ОСОБА_1 не розірвав укладений з ТОВ «БВК УРБІ» договір купівлі продажу майнових прав від 30.05.2014, не ініціював питання укладення додаткової угоди з фінансовою установою - ПАТ «КБ «Хрещатик», якою міг передати відповідні 20 квартир управителю ПАТ «КБ «Хрещатик», не ініціював укладення нових договорів купівлі-продажу майнових прав відповідно до вимог чинного законодавства, а підписав 20 договорів «Про відступлення частини прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав» між КП «Спецжитлофонд», ТОВ «БВК УРБІ» та ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна, зареєстрованих нотаріусом в реєстрі за №№ 1172, 1173, 1174, 1175, 1176, 1177, 1178, 1179, 1180, 1181, 1182, 1183, 1184, 1185, 1186, 1187, 1188, 1189, 1190, 1191.

При цьому, істотні умови зазначених договорів, за якими відступались відповідні права та обов`язки, були кардинально змінені не в інтересах комунального підприємства, оскільки ціна майнових прав на 20 квартир залишилась незмінною та складала 12 106 980 грн., тобто з розрахунку 11 950 грн. для однокімнатних квартир, 11 690 грн. (двокімнатних) та 11 490 грн. (трикімнатних), а не згідно встановлених станом на 06.03.2015 цін у розмірі 17 500 грн., 17 200 грн. та 17 200 грн. за метр квадратний у одно-, двох- та трикімнатних квартирах.

06.03.2015 ОСОБА_1 виключив положення, яке до цього містилось у п. 4.7 договору від 30.05.2014, та яким передбачалося збільшення розміру платежів покупцем у разі збільшення вартості об`єкта будівництва або об`єкта нерухомості.

Цього ж дня ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні КП «Спецжитлофонд» за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 34 не ініціював розірвання договору від 30.05.2014 в односторонньому порядку на підставі п. 8.3, а підписав двосторонній договір № 1 між КП «Спецжитлофонд» та ТОВ «БВК УРБІ» «Про внесення змін та доповнень до порядку проведення подальших розрахунків за договором купівлі продажу майнових прав від 30.05.2014 укладеного з ТОВ «БВК УРБІ». Відповідно до умов договору № 1 від 06.03.2015 «Про внесення змін та доповнень до порядку проведення подальших розрахунків за договором купівлі продажу майнових прав від 30.05.2014» ціна майнових прав на 20 квартир, що передавалися на користь ТОВ «Роял Білдінг Девелопмент Україна» також залишилась незмінною та складала 12 106 980 грн., тобто вартість майнових прав на об`єкт нерухомості за 1 кв. м. складала для однокімнатних квартир - 11 950 грн., для двокімнатних - 11 690 грн., для трикімнатних - 11 490 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 , погодився, що майнові права на 20 квартир не оплачувались, покупець (ТОВ «БВК УРБІ») продавцю (КП «Спецжитлофонд») не переказував жодних коштів в оплату майнових прав на ці квартири (хоча майнові права на 20 квартир оплачувалися ТОВ «БВК УРБІ»). При цьому, відповідно до п. 4 цього договору № 1 від 06.03.2015, оскільки покупець (ТОВ «БВК УРБІ») відступив свої права та обов`язки на квартири на користь третіх осіб, відповідно зобов`язання щодо оплати майнових прав на ці 20 квартир припинилися.

ОСОБА_1 також не вчинив дій з розірвання договору від 30.05.2014 у частині вищевказаних 20 квартир, а відступив на користь ТОВ «Роял Білдінг Девелопмент Україна» частину прав та обов`язків за договорами купівлі-продажу майнових прав на 20 квартир за значно заниженою ціною, що відповідно до висновку № 691/1425 від 22.08.2019 додаткової судової економічної експертизи завдало збитки КП «Спецжитлофонд» у вигляді втрати активів на суму 5 895 430,00 грн.

23.02.2015, ОСОБА_1 , тобто у той самий період часу, діючи в аналогічних правовідносинах, шляхом зменшення на 53 квартири кількості об`єктів інвестування управителем ФФБ (ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик») уклав 53 договори купівлі продажу майнових прав на квартири вказаного будинку, котрі перебували на такій самі стадії будівництва, що й вище вказані 20 квартир, із ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» за ціною 17200 грн. за метр квадратний, тобто за ціною встановленою протоколом комісії № 228 від 20.02.2015.

Таким чином, ОСОБА_1 , на думку сторони обвинувачення, підозрюється у зловживанні службовим становищем тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у розмірі 5 895 430 грн., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Обґрунтування клопотання

Як зазначає детектив, 13.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме примірниками договорів, укладених КП «Спецжитлофонд» щодо 20 квартир за адресою: АДРЕСА_4, які підтверджують факт укладення таких договорів; протоколом засідання комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва КП «Спецжитлофонд», якими залишено незмінною ринкову ціну для укладання договору купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна»; висновком додаткової судової економічної експертизи від 22.08.2019 року, який вказує на те, що КП «Спецжитлофонд» зазнало втрати активів на суму різниці між фактично сплаченою сумою коштів на квартири та вартістю квартир з урахуванням протоколу комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва; копією Положення «Про інвестиційний відділ КП «Спецжитлофонд», якою визначено обов`язки інвестиційного відділу; іншими доказами.

Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив зазначає, що враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2805 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 896 110 (п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто шість тисяч сто десять) гривень, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Також, детектив вказує на те, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_1 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами, в тому числі з ОСОБА_4 (колишній керівник ТОВ «БВК УРБІ»), ОСОБА_7 (заступник директора КП «Спецжитлофонд»), ОСОБА_8 (директор КП «Спецжитлофонд»), ОСОБА_5 (директор ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна») з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБУ, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду);

-здати на зберігання детективу або прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Доводи сторін

Прокурор Луговський О. С. підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він вказав на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Він разом із детективом Єгізаровим Р. А. пояснював позицію сторони обвинувачення стосовно доручення конкретних доказів до клопотання.

Захисник адвокат Семенович С. М. заперечив проти задоволення клопотання. Він вказав на те, що підозра не обґрунтована, зокрема, що сторона обвинувачення не підтвердила факт проведення переговорів ОСОБА_1 з директором ТОВ «БВК УРБІ» ОСОБА_4 стосовно договорів про відступлення частини прав та обов`язків на 20 квартир, факт зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем у власних інтересах чи інтересах ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», факт отримання неправомірної вигоди внаслідок вчинених дій, а також факту того, що саме ОСОБА_1 умисно виключив з договору положення пункту 4.7. В цілому, сторона захисту зазначає про те, що ОСОБА_1 правомірно підписував договори щодо відступлення частини прав та обов`язків на 20 квартир і що така діяльність є звичайною господарською діяльністю. Щодо ризиків, адвокат зазначив, що жоден з них не доведено і ОСОБА_1 раніше виконував усі процесуальні обов`язки. Адвокат також вказав на відсутність підстав для покладення додаткових обов`язків та необґрунтованість розміру застави як надмірного.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання. Він вказав на те, що не виїжджав закордон стільки разів, скільки каже сторона обвинувачення. Підозрюваний також сказав, що не знайомий з представником ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» та бачив його лише раз при укладенні угоди. Також, він вказав на деякі неточності щодо фактів, на які посилається детектив у клопотанні як на обґрунтування розміру застави. Зокрема, підозрюваний стверджував, що продав своїй колишній дружині житло по АДРЕСА_5 , та користується її авто. Він зазначив, що має хорошу репутацію, багато відзнак та вважає себе спеціалістом у будівельній справі. Також, підозрюваний зазначив, що не знає, чому з договору було виключено пункт 4.7.

Вислухавши прокурора, детектива, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:

1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідча суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.

Наявність обґрунтованої підозри

Прокурор зазначає, що про підозру було належно повідомлено, і що вона повністю обґрунтовується наявними доказами. Захисник заперечив проти цього, він зазначив, що склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України не доведено, а тому така підозра не є обґрунтованою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя зазначає, що 13.01.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких зазначено у клопотанні. Зокрема, доказами доведено факт підписання ОСОБА_1 договору № 1 від 06.03.2015 року між КП «Спецжитлофонд» та ТОВ «БВК УРБІ» до договору № б/н від 30.05.2014 року, а також 20 договорів від 06.03.2015 про відступлення частини прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав між КП «Спецжитлофонд», ТОВ «БВК УРБІ» та ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна». Докази також підтверджують те, що після укладення договору ціна за 1 квадратний метр для квартир змінилася - з 11 950 грн. для однокімнатних квартир на 17 500 грн., з 11 690 грн. двокімнатних квартир на 17 200 грн., з 11 490 грн. для трикімнатних квартир на 17 200 грн. (на підставі протоколу № 222 від 29.12.2014 року засідання комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва КП «Спецжитлофонд»). Також, доведено факт того, що 20.02.2015 року комісія з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва КП «Спецжитлофонд» провела засідання, на якому розглянула звернення ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» та залишила незмінною поточну ринкову ціну для укладання договору купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна». Також, необхідно зазначити, що різниця між фактично сплаченою сумою коштів за квартири № № 428, 429, 430, 482, 488, 257, 258, 284, 286, 287, 291, 292, 41, 68, 72, 86, 87, 131, 132, 135 у будинку за адресою: АДРЕСА_4 з урахуванням усіх факторів, відрізняється від тієї, що встановлена протоколом комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту № 228 від 20.02.2015 на 5 895 430,00 грн. (на підставі висновку № 691/1425 судово-економічної експертизи від 22.08.2019 року експерта Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса).

Слідча суддя критично оцінює твердження сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_1 мав розірвати договори з ТОВ «БВК УРБІ», оскільки це твердження (як правильно зазначила сторона захисту) суперечить положенням договору, яке визначає виключні обставини розірвання договору в односторонньому порядку. Разом з тим, слідча суддя звертає увагу на те, що характер посади ОСОБА_1 як керівника КП «Спецжитлофонд» (тобто, особи відповідальної за прийняття рішень щодо укладення договорів від імені КП «Спецжитлофонд»), його зв`язків з ОСОБА_7 , як головою комісії з визначення поточної ціни вимірної одиниці об`єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту, вказують на те, що ОСОБА_1 знав або міг знати про те, що такі договори укладаються з можливим порушенням процедури. Так, слідча суддя вбачає порушення процедури, оскільки після підвищення вартості об`єкта будівництва/нерухомості не було враховано пункт 4.7 договору та в подальшому не враховано нову ціну у договорах про відступлення частини прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав між КП «Спецжитлофонд», ТОВ «БВК УРБІ» та ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна». Також, прийняте ОСОБА_1 рішення щодо підписання договорів було прийняте без залучення інвестиційного відділу КП «Спецжитлофонд», який відповідно до Розділу 2 Положення «Про інвестиційний відділ КП «Спецжитлофонд» зобов`язаний організовувати та забезпечувати контроль за укладеними договорами, а також брати участь у підготовці до укладання господарських та інших договорів.

Сторона захисту надає Акт № 11-30/1016 від 14.11.2017 року Державної аудиторської служби України щодо ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Спецжитлофонд» за період з 01.01.2013 по 30.06.2017 року, у якому не зазначено про недоліки, що стосуються різниці між початковою ціною квадратного метра та тією, що була встановлена протоколом комісії № 228 від 20.02.2015 року у будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Втім, слідча суддя звертає увагу на те, що Акт ревізії не досліджує питання процедури укладення договорів про відступлення прав та обов`язків, укладених з ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент України», а лише встановлює повноту надходжень, достовірності і правильності визначення доходів за договорами.

Також, сторона захисту надає висновок експертного дослідження від 10.12.2018 року № 127/7 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, у якому зазначено про те, що умови договорів (а саме договору від 30.05.2014, договору від 06.03.2015, договору від 27.09.2017), які стосуються фінансово-господарських відносин між КП «Спецжитлофонд» та ТОВ «БВК УРБІ», а також визначення вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за 1 квадратний метр та порядок розрахунків в договорах, відповідають чинному законодавству та вимогам нормативних актів. Насамперед, слідча суддя звертає увагу на те, що адвокат посилається на дослідження, яке було економічною експертизою, тому нею могло бути встановлено лише такі питання: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (підпункт 1.1 пункту 1 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджену Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5). Оскільки інші питання економічною експертизою не вирішуються, слідча суддя зазначає, що з висновків експерта можливо встановити лише відповідність умов договорів нормам законодавства, але не обставини укладення цих договорів. В цьому випадку окремої оцінки заслуговують доводи сторони захисту, що обґрунтовуються висновком науково-правового дослідження Українського науково-дослідного інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України № 126/110-у від 18.06.2019 року, щодо відсутності правових підстав у КП «Спецжитлофонд» відступати майнові права за іншою ціною, ніж була зазначена у договорі, а також неможливості розрахувати упущену вигоду з різниці ціни майнових прав на квартир, за якою вони були продані на підставі договору від 30.05.2014 року та ціною, зазначеною у відповідному протоколі комісії. Оскільки питання, що вирішується, не є спором про право (тобто, про законність підписання договорів), доводи щодо відсутності правових підстав на відступлення майнових прав та неправильний розрахунок упущеної вигоди не впливають на вирішення обґрунтованості підозри, з урахуванням стадії кримінального провадження.

Тому, слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо того, що стороною обвинувачення не доведено склад злочину. Сторона обвинувачення наводить підтвердження обставин, які з урахуванням характеру, змісту та обсягу повноважень, а також кола службових обов`язків ОСОБА_1 можуть вказувати на можливе вчинення ним зловживання службовим становищем всупереч служби та підозру. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Переконливим також є твердження стосовно того, що ОСОБА_1 є службовою особою, оскільки як директор КП «Спецжитлофонд» він був особою, яка постійно обіймає посаду, що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 364 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Прокурор зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , є тяжким корупційним і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дійсний до 19.04.2026; НОМЕР_2 , дійсний до 26.10.2016), що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. За останні 5 років ОСОБА_1 69 разів перетинав державний кордон України. При цьому, протягом листопаду 2019 року - січня 2020 року ОСОБА_1 чотири рази виїжджав на територію Республіки Польща (двічі на транспортному засобі з державним номерним знаком НОМЕР_3 : 06.11.2019 у напрямку «виїзд», 19.11.2019 у напрямку «в`їзд», 30.12.2019 у напрямку «виїзд», 06.01.2020 у напрямку «в`їзд»; двічі літаками до м. Варшави: 24.11.2019 у напрямку «виїзд», 25.11.2019 у напрямку «в`їзд», 11.12.2019 у напрямку «виїзд», 13.12.2019 у напрямку «в`їзд»), тобто останній сукупно протягом двох місяців перебував за кордоном 27 днів. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 , може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду чи спробувати уникнути кримінальної відповідальності.

Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що такий ризик нічим не підтверджується та що до цього ОСОБА_1 сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки.

В розумінні Кримінального кодексу України злочин, інкримінований ОСОБА_1 , є тяжким. Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого заволодіння грошовими коштами комунального підприємства. При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 часто перетинав кордон за останні 5 років, зокрема, він подорожував до Парижу, Мілану, Шарм-Ель-Шейху, Анталії, Барселони та інших місць, у сукупності залишивши територію України близько 70 разів. При цьому, протягом останніх кількох місяців перед розглядом клопотання, ОСОБА_1 їхав у напрямку Республіки Польща через пропускний пункт «Краківець», перебуваючи там у сукупності протягом 27 днів. В цілому, така частота подорожей свідчить про часте перебування підозрюваного закордоном та про те, що ОСОБА_1 може безперешкодно покидати територію України на регулярній основі. Разом з тим, слідча суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо того, що у ОСОБА_1 нема рахунків та нерухомого майна закордоном. Однак відповідно до декларації, ОСОБА_1 має грошові кошті у сумі достатньої для переховування за кордоном.

Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 має реальну можливість перебувати за кордоном протягом тривалого періоду часу. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри та його можливістю бути за кордоном, дають підстави вважати, що він може використовувати своє становище для того, щоби переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Сторона обвинувачення доводить цей ризик, вказуючи на те, що ОСОБА_1 як безпосередньо, так і маючи знайомства та здійснюючи вплив на керівництво КП «Спецжитлофонд» (через призначених ним у 2015 році на керівні посади в КП «Спецжитлофонд» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ), може знищити чи спотворити документи, які планується вилучити на вказаному комунальному підприємстві. При цьому, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підозри вважати про наявність інших епізодів злочинної діяльності ОСОБА_1 . Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається можливість вчинення ОСОБА_1 зловживання службовим становищем під час укладення також інших договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у будинках, замовником будівництва яких виступало КП «Спецжитлофонд» та які також були придбані ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна» (серед іншого, щодо реалізації квартир за адресами будівництва: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , замовником будівництва яких виступало КП «Спецжитлофонд»).

Детектив у клопотанні й прокурор у судовому засіданні також зазначають, що протягом 2015-2018 років ОСОБА_1 тісно співпрацював з керівництвом ТОВ «Роял Девелопмент Україна». Вказане товариство не має постійного офісу та здійснює свою діяльність за різними адресами, при цьому за фактичним місцем реєстрації (АДРЕСА_8) така фірма відсутня. Викладене, в свою чергу дає достатні підстави вважати про можливий вплив на керівництво ТОВ «Роял Девелопмент Україна» з метою знищення, приховування документів пов`язаних з відчуженням квартир у будинку в АДРЕСА_4 , а також впливу на свідків - працівників вказаного товариства та брокерів.

Сторона захисту заперечила. Адвокат зазначив, що відсутні докази, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини по кримінальному провадженню.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення однозначно стверджує, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. Доводи, що стосуються можливого знищення речей і документів не беруться до уваги, оскільки ОСОБА_1 вже не має адміністративного впливу, який він мав, коли був керівником КП «Спецжитлофонд», а тому ймовірно не може ні доручити іншим особам знищити, сховати або спотворити документи, ні робити спроби знищити, сховати або спотворити їх сам, оскільки не має до них доступу. Усі інші твердження сторони обвинувачення, які стосуються того, що він може впливати на інших осіб з метою перешкоджання кримінальному провадженню, є лише припущеннями, оскільки ґрунтуються на факті того, що ОСОБА_1 тісно співпрацював з керівництвом ТОВ «Роял Девелопмент Україна», який не було достовірно встановлено.

Також, сторона обвинувачення не наводить достатніх підтверджень того, що ОСОБА_1 робив спроби перешкоджати таким чином кримінальному провадженню раніше. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.

Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 , використовуючи свій авторитет, досвід та службове становище, матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, а саме: співробітників КП «Спецжитлофонд», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які разом з ним працювали та перебували у підпорядкуванні, співробітників ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», а також інших свідків у кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_1 може впливати на свідків та підбурювати вказаних осіб до надавання неправдивих показань, або відмови від їх надання.

Сторона захисту заперечила проти наявності цього ризику, зазначивши, що раніше він ніколи не перешкоджав кримінальному провадженню та не впливав на осіб у кримінальному провадженні.

Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язків між особами, що є свідками та іншими учасниками цього кримінального провадження. Як і з попереднім ризиком, слідча суддя не знаходить підстав для того, щоби стверджувати, що підозрюваний, як особа, що колись працювала на вказаній посаді, має достатній обсяг адміністративного впливу на осіб, що зараз працюють в КП «Спецжитлофонд» чи інших суб`єктах господарювання. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, 29.10.2019 підозрюваний ОСОБА_1 , подаючи декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.01.2019 по 25.10.2019 (перед звільненням), зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, ці дані не відповідають дійсності, оскільки останній за вказаною адресою фактично не проживає. При цьому, останній може спільно проживати з іншою особою, з якою спільно протягом тривалого періоду часу перетинає державний кордон України. Проте, ОСОБА_1 не зазначає даних цієї особи в деклараціях як особи, яка пов`язана з ним спільним побутом, має з ним взаємні права та обов`язки (є особою, яка спільно проживає із суб`єктом декларування, але не перебуває з ним у шлюбі). Серед іншого, протягом 2018-2019 років останні спільно перетинали державний кордон України у наступні дні: 09.01.2018, 07.04.2018, 19.04.2018, 29.07.2018, 08.08.2018, 24.08.2018, 27.08.2018, 13.10.2018, 21.10.2018, 03.01.2019, 07.01.2019, 11.03.2019. При цьому, останні спільно наприкінці 2019 року - на початку 2020 року перетинали державний кордон в напрямку Польщі. Детектив у клопотанні також наводить інше підтвердження ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме що більшість допитаних співробітників КП «Спецжитлофонд» не змогли згадати ролі ОСОБА_12 , при цьому допитані свідки-покупці надавали покази, що сприймали ОСОБА_12 як представника КП «Спецжитлофонд». Тому, як стверджує детектив, викликають сумніви вже надані раніше покази співробітників КП «Спецжитлофонд» та об`єктивність показів, які останні можуть надати під час проведення подальших допитів останніх як свідків.

Сторона захисту заперечила.

Слідча суддя критично оцінює доводи сторони обвинувачення щодо можливого впливу на співробітників КП «Спецжитлофонд» на прикладі того, що вони не могли навести відомостей про роль ОСОБА_12 , якого, втім, могли впізнати свідки-покупці. Цілком ймовірне інше пояснення цих обставин, за яких ОСОБА_12 міг здійснювати спілкування з покупцями через інший суб`єкт господарювання та не взаємодіяти безпосередньо із КП «Спецжитлофонд». Тому, такі доводи є припущенням.

Разом з тим, слідча суддя зазначає, що факт проживання за адресою: АДРЕСА_2 не є релевантним для встановлення ризику перешкоджання кримінальному провадженню. Це житло зараз на праві власності належить колишній дружині ОСОБА_1 , а тому з часу, коли подавалася декларація за період з 01.01.2019 по 25.10.2019 обставини могли змінитися. В цілому, обставини щодо недекларування іншої особи, з якою ОСОБА_1 проживає, також не є підтвердженням того, що він може перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, не встановлено правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин. Тому, цей ризик не доведено.

Оскільки встановлено наявність одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення не наводить достатнього обґрунтування, чому інший, більш м`який запобіжний захід не зможе попередити або мінімізувати зазначені у клопотанні ризики. Разом з тим, сторона захисту вважає, що запобіжний захід взагалі не має застосовуватися, та зазначає про позитивні характеристики ОСОБА_1 та його відзнаки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Наявність вказаного вище ризику переховування стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 має недостатні соціальні зв`язки (зараз не перебуває у шлюбі, проживає з іншою особою та достовірно не можна встановити, де він постійно проживає) для того, щоби перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам. Разом з тим, з урахуванням розміру шкоди, у завданні якої він підозрюється, його попередніх доходів, достатнього розміру активів, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава

Як зазначалося раніше, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Слідча суддя зазначає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб не буде достатнім для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми у випадку їх невиконання не буде для нього значною, з урахуванням його майнового стану. Так, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказують на те, що у ОСОБА_1 у власності є дві земельні ділянки та садовий будинок. Він також отримав грошові кошти за продаж квартири своїй колишній дружині, за що отримав 3 900 000 гривень (це підтверджується повідомленням про суттєві зміни майнового стану та декларацією). У нього також є наявні грошові активи у розмірі 300 000 гривень, 80 000 доларів США, які відображені у декларації перед звільненням. Таким чином, ОСОБА_1 має достатній майновий стан. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами на підтвердження матеріального стану ОСОБА_1 , слідча суддя вбачає, що встановлення розміру застави у розмірі, який пропонує сторона обвинувачення та прокурор є дещо надмірним з урахуванням кількості грошових коштів, наявність яких у ОСОБА_1 достовірно підтверджена, а тому вважає, що застава у розмірі 2 300 000 гривень забезпечить ним виконання своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом в цілому.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризику, який було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Разом з тим, необхідно врахувати, що пропорційним обов`язком для ОСОБА_1 буде не обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду», про який просить сторона обвинувачення, а обов`язок «не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду», оскільки він проживає у невеликому населеному пункті та може мати необхідність постійно подорожувати до Києва. Також, слідча суддя зважає на те, що перелік осіб, з якими він не може спілкуватися, є недеталізованим, тому необхідно його уточнити. Нарешті, слідча суддя зважає на те, що реалізація дотримання обов`язку «утримуватися від спілкування… з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні» та контролю за його дотриманням є складною, а тому доцільно з урахуванням конкретного списку осіб, обмежити спілкування щодо будь-яких питань з особами у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, так як існує ризик, передбачений підпунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Єгізарова Романа Альбертовича про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, громадянина України, раніше не судимого, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52018000000000251 від 14.03.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 300 000 (два мільйони триста тисяч) гривень.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та з іншими підозрюваними і свідками у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання детективу, прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали було оголошено 21 січня 2020 року о 9 годині 30 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.