Document No. 87082136

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 752/2792/16-к

Провадження № 51-191 впс 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої Вус С.М.,

суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубенко О.В.

прокурора Сімонова Я.Г.

захисників Пурлінського Д.Ю., Козаченка С.І.,

Федосіна А.В.

розглянувши клопотання прокурора про визначення підсудності обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42015000000001288 від 26 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 359, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2019 року кримінальне провадження № 42015000000001288 від 26 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано з Вищого антикорупційного суду на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ч. 1 ст. 32 КПК України.

До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання прокурора про визначення підсудності у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 359, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Клопотання прокурор мотивує тим, що згідно зі ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Злочин, передбачений ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визначений у примітці до ст. 45 КК України і відповідає умовам, які визначені в п. 1, ч. 5 ст. 216 КПК України, тому прокурор вважає за необхідне передати справу до Вищого антикорупційного суду. Крім того, зазначає, що оскільки на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні органи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були законодавчо визначені, однак фактично не розпочали свою діяльність, працівники Генеральної прокуратури України (як слідчі у цьому проваджені так і прокурори) фактично виконували функції Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а відтак вказане кримінальне провадження відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Учасників судового провадження повідомлено про час та місце розгляду клопотання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив клопотання задовольнити, думку захисників Пурлінського Д.Ю., Козаченка С.І., Федосіна А.В., які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши надані суду матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню на таких підставах.

Частиною 1 ст. 33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

05 вересня 2019 року розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд.

Згідно із п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 року ( набрав чинності 22 вересня 2019 року) підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

Виходячи зі змісту цих положень закону, направленню до Вищого антикорупційного суду підлягають виключно кримінальні провадження, розгляд яких у судах першої та апеляційної інстанції не закінчено, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно наданих суду матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 359, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, здійснювалось з 26 червня 2015 року по 20 листопада 2015 року слідчими та прокурорами Генеральної прокуратури України, обвинувальний акт складений прокурором 28 грудня 2015 року, отже, підстав для направлення цього кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду не вбачається.

Також не підлягає до задоволення прохання прокурора про направлення матеріалів цього кримінального провадження до Святошинського районного суду м. Києва або Оболонського районного суду м. Києва з огляду на положення ч. 2 ст. 34 КПК України, відповідно до якої питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 21, 33-1, ст. 34 КПК України, п. 20-2 Перехідних положень КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про визначення підсудності обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42015000000001288 від 26 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 359, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С.М. Вус С.В. Єремейчук А.О. Чистик