Document No. 87148219

Справа № 991/253/20

Провадження1-кс/991/253/20

У ХВ АЛ А

21 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 13.12.2019 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 13.12.2019 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

Свою скаргу адвоката ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 10.12.2019 ним до прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 було подано клопотання за вих. №8134, з проханням допитати за участі сторони захисту судових експертів Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України ОСОБА_6, ОСОБА_7, з приводу обставин проведення, дослідження та фактичних даних здобутих під час проведення оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №42016000000003019, а також висновків зроблених за результатами такої. Оскільки висновок експертизи містить дві різні експертні грошові оцінки земельної ділянки прощею 23,4912 га, а саме 92132585, 02 грн та 62798692, 87 грн.

27.12.2019 засобами поштового зв`язку адвокатом було отримано постанову від 13.12.2019 про відмову у задоволенні клопотання, яку прокурор мотивував тим, що під час експертного дослідження було використано дві моделі оцінки земельної ділянки. За результатами застосування першої моделі ймовірна ціна земельної ділянки була визначена в розмірі 92132585, 02 грн. За результатами застосування другої моделі ймовірну ціну земельної ділянки було визначено в розмірі 62798692, 87 грн. Проте перевірити другий результат не виявилося можливим, з наведених у висновку причин. Експертами наголошено, що така вартість земельної ділянки може лише слугувати показником найближчого цінового рівня продажу в умовах розвитку песимістичних настроїв на ринку нерухомості.

Вважаючи зазначену постанову прокурора незаконною та невмотивованою адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з проханням скасувати постанову прокурора ОСОБА_4 від 13.12.2019 та зобов`язати прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 допитати судових експертів Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України ОСОБА_6, ОСОБА_7 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу. Пояснення надав аналогічні тим, що викладені у ній. Просив задовольнити у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Дослідивши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та доводи, якими вона обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, слідчий суддя керується наступним.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчим суддею встановлено, що постановою прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 13.12.2019 було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 10.12.2019 про проведення слідчих (розшукових) дій з підстав зазначених раніше.

Даючи оцінку обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови суд керується загальними засадами кримінального провадження та відповідними положеннями Кримінального процесуального кодексу, які визначать загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, містять перелік фундаментальних прав підозрюваного та обвинуваченого та визначають способи участі сторін кримінального провадження в отриманні роз`яснення чи доповнення висновку експерта.

За приписами ст.7,9,20,22,23,26КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність тощо.

Статтею 42 КПК України, визначено права, які мають підозрюваний та обвинувачений. Частиною 5 зазначеної статті закріплено, що підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Частиною 7 ст. 101 КПК України, встановлено, що кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Кореспондуючою нормою до зазначеної статті є ч.5 ст.69 КПК України, яка встановлює обов`язок експерта прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених положень КПК України, сторони кримінального провадження можуть клопотати про допит експерта лише в суді, а не на досудовому розслідуванні. Право брати участь у допиті експерта сторона захисту може реалізувати в судовому засіданні, і таке положення є практичною реалізацією принципу безпосередності.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що у клопотанні про допит експерта і скарзі на постанову прокурора, з якою звернувся захисник, поставлені питання щодо фактичних даних здобутих під час проведення експертизи та висновків зроблених експертом, проте у судовому засіданні, захисник вимоги підстав допиту змінив, що не були поставлені перед прокурором у клопотанні про допит експерта і вже стосувалися методики проведення експертизи. Таким чином прокурору не відомі були зазначені питання, коли він виносив постанову про відмову у задоволенні клопотання про допит експерта.

Враховуючи наведене слідчий суддя дійшов висновку, що постанова прокурорап`ятого відділупроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 13.12.2019про відмовув задоволенніклопотання пропроведення слідчих(розшукових)дій, є обґрунтованою і цією постановою права підозрюваного не порушені, а отже підстав для задоволення скарги не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 303 - 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора п`ятого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 13.12.2019 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1