Document No. 87148221

Справа № 991/501/19

Провадження1-кс/991/1567/19

У ХВ АЛ А

20 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, заявника ОСОБА_4, детектива ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві, скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42018000000003131 від 18.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на рішення слідчого (детектива) про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, у якій адвокат прохає скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 27.09.2019, про відмову в задоволенні його клопотання № 201-к від 25.09.2019, в якому він просив про проведення слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42018000000003131 від 18.12.2018.

В обґрунтування вимог скарги зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Також адвокат посилається на те, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003131 від 18.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У цьому кримінальному провадженні ще у квітні 2019 року ОСОБА_4 був допитаний в якості свідка, за змістом питань, що могли бути використані проти нього, як обвинувачення у скоєнні ним кримінального правопорушення, однак дотепер повідомлення про підозру йому не вручено.

До клопотання детектива про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 52017000000000785 долучено низку документів та протоколів процесуальних дій, проведених у кримінальному провадженні № 42018000000003131, що дає підстави вважати, що останнє кримінальне провадження здійснюється фактично стосовно ОСОБА_4 .

25.09.2019 адвокат ОСОБА_3 звернувся до детектива із клопотанням про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні

№ 42018000000003131 з метою доведення відсутності у діях ОСОБА_4 складу злочину, в тому числі, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У клопотанні адвокат прохав надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 42018000000003131, надати копію відеозапису обшуку, який був проведений за місцем мешкання ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, провести одночасний допит ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, надати копію ухвали слідчого судді про знищення речових доказів, а також висновок експерта.

Постановою детектива від 27.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, яку скаржник вважає незаконною, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню. Свою відмову у задоволенні клопотання детектив обґрунтував відсутністю у ОСОБА_4 процесуального статуту підозрюваного, через що у нього не виникли процесуальні права, якими наділений підозрюваний, у тому числі, право заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

Адвокат посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та вимоги ст.ст. 9, 42, 46, 93 КПК України вважає, що оскаржуваним рішенням детектив грубо порушує вимоги Кримінального процесуального законодавства та позбавляє його можливості здійснювати ефективний захист ОСОБА_4, як особи, щодо якого фактично здійснюється досудове розслідування. ОСОБА_4, на думку скаржника, є особою, відносно якої по суті розпочато досудове розслідування, а тому, виходячи із положень ст. 9 КПК України, він має процесуальні права, якими наділений підозрюваний, у тому числі, право заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

Адвокат у судовому засіданні підтримав скаргу, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні її тексту.

Детектив в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, прохав відмовити. Надав письмові заперечення та додатково пояснив, що у межах кримінального провадження № 42018000000003131 від 18.12.2018, ОСОБА_4 у розумінні практики Європейського суду з прав людини офіційно не доведено до його відома компетентним органом твердження про те, що він вчинив кримінальне діяння у цьому провадженні. Відповідно до цього, ОСОБА_4 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відносно належного йому майна чи рахунків не вирішувалось питання про накладення арешту. Скаржником не надано доказів, що стороною обвинувачення були використані докази, отримані у кримінальному провадженні № 42018000000003131, для оголошення підозри або обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу. Адвокатом не доведено, що ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у формі інших заходів у розумінні практики Європейського суду з прав людини.

Вислухавши пояснення захисника та заперечення прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003131 від 18.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Станом на день розгляду скарги ОСОБА_4 у межах кримінального провадження

№ 42018000000003131 від 18.12.2018 про підозру не повідомлено.

25.09.2019 адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, звернувся до детектива із клопотанням про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42018000000003131, в якому прохав надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 42018000000003131, надати копію відеозапису обшуку, який був проведений за місцем мешкання ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, провести одночасний допит ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, надати копію ухвали слідчого судді про знищення речових доказів, а також висновок експерта.

За наслідком розгляду зазначеного клопотання детективом НАБ України ОСОБА_5 27.09.2019 винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні цього клопотання, з тих підстав, що ОСОБА_4 не має процесуального статусу, який би надавав йому право порушувати перед детективом питання про проведення слідчих (розшукових) дій. Зокрема, ОСОБА_4 не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Зі змісту ч.ч. 1,3 ст. 93, ч. 6 ст. 223КПК України вбачається, що правом ініціювання перед органом досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій наділені сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, стороною кримінального провадження із боку захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій іншою особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування нормами КПК України не передбачено.

В силу ч. 1 ст.42КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 ст. 222 КПК України регламентовано, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

З аналізу наведених вище норм законодавства та обставин справи, слідчій суддя приходить до висновку, що через відсутність у ОСОБА_4 процесуального статуту підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000003131, у нього, відповідно, відсутнє і процесуальне право на ініціювання перед органом досудового розслідування проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій, ознайомленні із матеріалами кримінального провадження та отриманні процесуальних документів у межах цього кримінального провадження.

Окрім того, в силу вимог ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється; при проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор з урахуванням конкретних обставин справи на власний розсуд визначають обсяг відомостей та фактів, які належить перевірити, які, за їх переконанням, будуть достатніми для прийняття вмотивованого рішення. Отже, детектив правомірно відмовив у задоволенні клопотання адвоката, оскільки вчинення або не вчинення певної слідчої (розшукової) дії є виключною прерогативою органу досудового розслідування, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, передчасними або такими, що перешкоджають досягненню мети та завданням кримінального провадження.

Оцінюючи обґрунтованість відмови детектива у задоволенні вимоги адвоката, щодо надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 42018000000003131 від 18.12.2018, та низки інших процесуальних документів, слідчий суддя констатує, що така вимога суперечить вимогам ч. 1 ст. 222, 290 КПК України, а тому відмова детектива є обґрунтованою.

Нормою п. 7 ч. 1 ст.303КПК України передбачено право на оскарження відмови слідчого, прокурора у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. В той же час, як вбачається із суті вимог скарги адвоката, ним оскаржується відмова детектива у проведенні не слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, а саме процесуальних дій, зокрема: відмова у наданні для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, наданні копій документів. А тому відмова детектива у вчиненні процесуальних дій не може бути предметом оскарження до слідчого судді на досудовому провадженні.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 369 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого (детектива) Національного антикорупційного бюро України про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42018000000003131 від 18.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1