- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
- Judge (HACC AC) : Nykyforov A.S., Chorna V.V.
- Secretary : Yevfimenko K.M.
Справа № 991/2989/19
Провадження №11-сс/991/69/20
Слідчий суддя: Хамзін Т.Р.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у режимі відеоконференції під час трансляції у дистанційному судовому провадженні з Івано-Франківською установою виконання покарань № 12 в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 13.01.2020 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою з порушенням норм ст. 304 КПК України. Зазначає, що в заяві, надісланій керівнику САП (вих. 963 від 11.12.2019), описав здійснені проти нього корупційні зловживання. Вказує, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі порушив гарантії ст. 21 КПК України, а також ст.ст. 55, 56 КПК України - презумпцію визнання його потерпілим з моменту подання заяви. Крім того, зазначає, що держава Україна шостий рік порушує його конституційно-конвенційне право на своєчасну та якісну безоплатну вторинну правову допомогу та право на захист права власності з моменту його безпідставного затримання.
Просить суд забезпечити йому своєчасну та якісну безоплатну вторинну правову допомогу, швидке та ефективне розслідування, припинення корупційних зловживань - штучне створення обвинувачення і підроблення процесуально недопустимих доказів, перешкоджання доступу до правосуддя, перегляду судами усіх інстанцій в порядку глави 34 КПК України у справі № 161/20481/14-к замовних неправосудних фальсифікацій втручання в авторозподіл, передачу заяв про перегляд суддям-фальсифікаторам, що мають конфлікт інтересів та упередженість.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції у дистанційному судовому провадженні з Івано-Франківською установою виконання покарань № 12 Шабала І.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Олефір Ю.О. через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Також в клопотанні зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019законною та обґрунтованою. Крім того, надав суду копію заяви ОСОБА_1 з додатками датовану 09.12.2018 та зазначив, що за аналогічними обставинами до вищезазначених у цій заяві подій, ним 26.12.2018 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним номером № 42018000000003201. Прокурором долучено до клопотання копію його постанови від 26.12.2018 про доручення проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, слідчим територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого в місті Львові.
Зазначений ОСОБА_1 його представник - адвокат Саюк Н.В., та прокурор у судове засідання не прибули. Вказані особи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду. Прокурор подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Адвокат Саюк Н.В. про причини неявки не повідомив. А тому, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, апеляційна скарга розглядається без участі представника Шабали І.В. та прокурора.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Вказаний висновок відповідає положенням Закону та встановленим обставинам.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Процесуальне обмеження щодо здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду встановлено КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті КПК України.
Згідно з ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України зокрема передбачено такі умови:
1) злочин вчинено суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого складу Національної поліції,
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих при апеляційному розгляді, слідує, що останній вважає підсудною його скаргу слідчому судді Вищого антикорупційного суду у зв`язку з тим, що злочин вчинено суддями, розмір завданої шкоди перевищує 25 000 000 грн., детективи НАБУ можуть розслідувати інші злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів, що мало місце зловживання слідчого при його затриманні та складанні обвинувального акту.
Однак, ні даними заяви ОСОБА_1 , направленої до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, ні його поясненнями в суді апеляційної інстанції не стверджується наявність ознак корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, тобто відсутня підстава здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, визначена ч.2 ст.33-1 КПК України.
Саме лише зазначення заявником вчинення злочину суддями та слідчим за відсутності ознак злочинів, предметна підсудність яких встановлена ч.1 ст.33-1 КПК України, не може бути підставою для розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Посилання ОСОБА_1 на розмір шкоди є безпідставним, так як сам лише розмір шкоди, встановлений п.2 ч.5 ст.216 КПК України, за відсутності інших умов, визначених вказаним пунктом, виключає підсудність скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду.
Крім того, дійсно, відповідно до абзацу третього пункту 3 частини п`ятої статті 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів. Однак, директором Національного антикорупційного бюро України таке рішення не приймалось, і прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не погоджувалось. Тому, також визнається безпідставним посилання ОСОБА_1 на можливість розслідувати детективами НАБУ злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
А тому, оскільки відсутні обставини, визначені ст.ст.33-1, 216 КПК України, що визначають предметну підсудність Вищому антикорупційному суду, правильним є висновок слідчого судді про наявність підстав для повернення скарги, як такої, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Саме лише помилкове посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що ОСОБА_1 не додав до скарги копію заяви та посилання на ч.2 ст.304 КПК України без зазначення пункту другого цієї статті не стверджує невідповідність висновку слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження обставинам та про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, порядок і підстави залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом, в тому числі і обов`язкової участі захисника, визначено ст.ст.48,49,52 КПК України, відповідно до яких захисник залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.
Аналогічні приписи викладено в ст.ст.13, 14, 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну правову допомогу мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Таким чином, положення Кримінального процесуального кодексу України та Закон України «Про безоплатну правову допомогу» не передбачають повноважень слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду залучення захисника для представництва особи, яка оскаржує бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до ст.18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» надання такого виду правових послуг відбувається лише за зверненням особи до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
В силу вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею ухвалено рішення, яке відповідає вимогам КПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 336, 376, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019, якоюскаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, повернуто заявнику - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О. Ф. Павлишин
Судді:
А.С. Никифоров
В.В. Чорна