Document No. 87207717

Date of the hearing: 12/02/2020
Date of the decision: 12/02/2020
Case №: 991/787/20
Proceeding №: 42016000000003427
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of detention

Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.

Справа № 991/787/20

Провадження1-кс/991/798/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3

детектива ОСОБА_4

захисників: адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фрунзе, Сакського району АР Крим, який мешкає по АДРЕСА_1, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні №42016000000003427, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду 27.01.2020 надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003427 від 16.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1.На підставі спільного наказу Міністерства економіки України і Міністерства палива та енергетики України від 12.05.2010 №537/173 ОСОБА_8 був призначений заступником голови Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля.

1.2.2.Надалі на виконання розробленого злочинною організацією у складі ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших осіб плану вчинення злочину, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 протягом травня 2010 року лютого 2014 року як члени Аукціонного комітету, шляхом особистого голосування, а також впливу на інших членів Аукціонного комітету на користь підконтрольних підприємств, забезпечили вигідне їм затвердження регламенту організації та проведення аукціону, розгляд та схвалення заявок на участь в аукціоні та подані пропозиції, затвердження стартової ціни кожного лота, прийняття рішення про проведення аукціону, контроль виконання біржею договору про організацію та проведення аукціонів тощо.

1.2.3.За вказаних обставин підконтрольні товариства, а саме ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Модус-Вівенді» та ТОВ «Чернівці-СПБТ» отримували доступ до участі у спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, на яких у період 2010-2014 років здійснювали закупівлю скрапленого газу для потреб населення за ціною, яка є значно нижчою від ринкової ціни, тобто у протиправний спосіб набували скраплений газ, належний ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі. Незаконно придбаний на спеціалізованих аукціонах скраплений газ зазначені товариства використовували у комерційних цілях, реалізуючи суб`єктам господарювання, а не для задоволення побутових потреб населення України.

1.2.4.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, а саме незаконного заволодіння згідно єдиного спільного злочинного умислу майном ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі, а саме виробленим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах склала 2 196 176 418,64 грн., тобто в особливо великих розмірах.

1.3.Обґрунтовуючи роль ОСОБА_8 у вчиненні цього злочину, детектив зазначає, що він, будучи уповноваженим на виконання функцій держави, перебуваючи на посаді заступника Міністра палива та енергетики України та директора Департаменту з питань нафтової, газової, торф`яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива, будучи зобов`язаним організувати діяльність Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, умисно використав надані йому службові повноваження всупереч інтересам служби і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими членами злочинної організації ОСОБА_14, забезпечував безперешкодне прийняття явно необґрунтованих від підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності заявок на участь у спеціалізованих аукціонах, безперешкодне прийняття рішення про допуск до участі таких підприємств у спеціалізованих аукціонах, контроль цільового використання придбаного на спеціалізованих аукціонах скрапленого газу, сприяв вчиненню злочину шляхом організації погодження довідок про закупівлю та реалізацію скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах зі значно більшими необґрунтовано завищеними неіснуючими обсягами реалізації скрапленого газу для потреб населення, а також забезпечував нівелювання контролю за цільовим використанням скрапленого газу цими підприємствами шляхом невиконання відповідних функцій та приховування факту вчинення злочину, як при відомчих так і сторонніх перевірках.

1.4.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_8 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

1.5.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованих злочинів, які є особливо тяжкими, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

1.6.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510 000 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваного, наявність у його власності об`єктів нерухомості.

1.7.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.8.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваного, згідно з якою ОСОБА_8 отримав ці документи 27.01.2020 о 12 год. 12 хв.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у виді застави у вказаному розмірі. Вказав на підтвердження доказами підозри та наявність ризиків кримінального провадження. Вважає, що саме застава в розмірі 10510000 грн, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти ризикам кримінального провадження. Пояснив, що розмір альтернативного запобіжного заходу обрахований з урахуванням майна, яким володіє родина підозрюваного. Додатково повідомив про накладені арешти на майно, яке на праві власності належить підозрюваному.

2.2.Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання містить недостовірні відомості і суперечить матеріалами кримінального провадження. Вважає, що обвинуваченням допущені порушення при повідомленні про підозру, сам підозрюваний не був обізнаний про наявне кримінальне провадження, оскільки лишив територію України у зв`язку з необхідністю лікування. Стверджує про необґрунтованість підозри у зв`язку з тим, що підозрюваний не мав перевіряти зміст заявок, кількість і спрямування газу, а всі аукціони перевірялися компетентними органами. Також вказав на відсутність ризиків кримінального провадження, стверджуючи про те, що підозрюваний повернувся в Україну свідомо для участі у кримінальному провадженні.

2.3.Захисник ОСОБА_7 посилався на те, що одні й ті саме факти розслідуються двома різними органами досудового розслідування, в чому вбачає конфлікт інтересів. Вказував на необґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки повідомлення про підозру втратило свою актуальність, та непомірність альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Просив врахувати рішення грузинського суду, яким на заміну екстрадиційного арешту підозрюваному було застосовано заставу; вік підозрюваного, його стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан і засовувати до підозрюваного особисте зобов`язання або заставу в межах розмірів, передбачених у ст. 182 КПК України.

2.4.Захисник ОСОБА_5 зазначив про неправильність кваліфікації діяння з посиланням на відсутність у кримінальному провадженні потерпілих та належного підтвердження шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Вважає доводи прокурора припущеннями, оскільки аукціонний комітет, членом якого був підозрюваний, є колегіальним органом, отже всі рішення приймаються колегіально. Зазначив, що всі аукціони були предметом розгляду господарських судів, рішення яких підтвердили їх законність. Посилається на те, що підозрюваний не ухилявся від участі у кримінальному провадженні, а надавав показання, будучи свідком, що спростовує ризики кримінального провадження.

2.5.Підозрюваний підтримав думку своїх захисників. Додатково пояснив, що виїхав за межі України у липні 2016 року за відсутності кримінального провадження щодо нього. Спочатку прибув до Туреччини, де один тиждень перебував на лікуванні, після чого три тижні перебував у республіці Білорусь, а потім в Російській Федерації. Не повертаючись в Україну, 29.03.2017 прибув до Грузії, де був затриманий у зв`язку із запитом про міжнародний розшук. До підозрюваного було застосовано екстрадиційний арешт, який через 8,5 місяців замінений на заставу. Зазначає, що прибув в Україну за власною волею з метою співпраці з досудовим розслідуванням. На даний час не працює з лютого 2014 року, не є пенсіонером або безробітним. Вказує на відсутність грошових коштів на внесення застави та просить у задоволенні клопотання відмовити.

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є, в тому числі, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003427 розпочате 16.11.2016.

22.09.2016 прокурором Генеральної прокуратури України складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. У зв`язку з невстановленням його місцезнаходження органом досудового розслідування вжиті заходи для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме воно направлене 22.09.2016 супровідними листами № 10/1/2-22342-15 ОСОБА_8 та № 10/1/2-22342-15 житлово-експлуатаційній організації за адресою його відомого місця проживання, що підтверджується відмітками поштового відділення.

В матеріалах справи міститься повідомлення про підозру з підписом підозрюваного про отримання 27.01.2020.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_8 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

3.1.4.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2.Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах в складі злочинної організації шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. В примітці до ст. 185 КК України деталізовано, що в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини заволодіння майном ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» (більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі), а саме виробленим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах склала 2 196 176 418,64 грн. Вказаний розмір більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а отже становить особливо великий розмір.

3.2.3.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.2.4.Для визначення причетності ОСОБА_8 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-спільний наказ Міністерства економіки України та Міністерства палива та енергетики України № 537/173 від 12.05.2010 «Про затвердження складу Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля», відповідно до якого ОСОБА_8 призначений заступником голови Аукціонного комітету (а.с. 186-188 том 4);

-протокол засідання Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля №409 УАБ-СГ від 19.04.2011 «Про зобов`язання члена Аукціонного комітету, першого заступника директора ДК «Газ України» ОСОБА_12 здійснювати візування довідок спеціалізованих підприємств про закупівлю та реалізацію скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах (а.с. 68 том 2);

-протокол засідання Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля №410 УАБ-СГ від 21.04.2011 «Про внесення змін до форми довідки спеціалізованих підприємств про обсяг та напрями реалізації скрапленого газу, придбаного на спеціалізованому аукціоні. Відповідно до внесених змін кожна довідка повинна була погоджуватися представниками ДК «Газ України» (а.с. 66-67 том 2);

-протокол огляду документів від 12.10.2016, вилучених під час проведення обшуку в приміщенні Української аграрної біржі, а саме заявок на участь в аукціоні з продажу скрапленого газу для потреб населення таких підприємств: ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Чернівці-СПБТ» (а.с.100-145 том 2);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29.04.2014 у приміщенні ПАТ «Укрнафта» з додатками, в яких зазначений перелік договорів, укладених за результатами спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу, проведених у 2010-2014 роках, реєстр заявок на такі аукціони, та перелік документів з реалізації скрапленого газу в ПАТ «Укрнафта» (а.с. 153-182 том 2);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.04.2014 у приміщенні ПАТ «Укргазвидобування», згідно з яким були вилучені копії договорів купівлі скрапленого газу, заявок на проведення аукціонів з відповідним описом, в яких міститься інформація про укладення договорів з ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Модус-Вівенді» та ТОВ «Чернівці-СПБТ» (а.с. 190-227 том 2);

-протокол огляду речей від 09.02.2015, а саме оптичного диску для лазерного зчитування, на якому записана інформація оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» щодо з`єднань абонента ОСОБА_13, з якого вбачаються наявність регулярних з`єднань з номером телефону ОСОБА_8 протягом 2012-2013 років (а.с. 4-50 том 4);

-протокол огляду речей від 11.02.2015, а саме оптичного диску для лазерного зчитування, на якому записана інформація оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» щодо з`єднань абонента ОСОБА_8, з якого вбачаються наявність його регулярних зв`язків із ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 протягом 2012-2013 років (а.с. 50- 77 том 4);

-листі Міністра економічного розвитку та торгівлі України від 23.04.2012 №3715-04/15256-06 до Міністра енергетики та вугільної промисловості України про скасування результатів проведення спеціалізованих аукціонів № 143-1 (від 08.12.2011) та № 143-2 (від 09.12.2011) з продажу скрапленого газу для потреб населення, як таких, що проведені з порушенням чинного законодавства в частині недотримання вимог пункту 74 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 № 1064 «Про деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» (а. с. 187-189 том 5);

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 11.08.2016, яка показала, що будучі секретарем Аукціонного комітету виконувала вказівки ОСОБА_8 та погоджувала з ним наявність пропозицій від продавців, протокольні рішення Аукціонного комітету, після чого у більшості випадків за погодженням з останнім, підписувала їх у інших членів цього комітету (а.с. 1-69 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 15.06.2016, який показав, що будучи членом Аукціонного комітету, під час аукціону, на якому були присутні всі його члени, висловив підозри щодо продажу всього річного об`єму, що виробляється ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» скрапленого газу (а.с. 70-76 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 23.07.2014, який був присутній під час проведення Аукціонного комітету з боку продавця ПАТ «Укргазвидобування», та у якого виникли сумніви щодо реальної реалізації ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз» населенню скрапленого газу (а.с. 77-84 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 06.09.2016, який зазначив про запровадження ОСОБА_13 незаконної схеми реалізації скрапленого газу через Аукціонний комітет з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, що супроводжувалось підтвердженням завищеного обсягу скрапленого газу з боку облдержадміністрацій; встановленням заниженої ціни ні ці об`єми з боку Мінекономіки та Мінпаливенерго; наявністю лояльної біржі. Також свідок показав, на осіб які працювали разом з ОСОБА_13 в Аукціонному комітеті, серед яких назвав ОСОБА_8 (представник Мінпаливенерго);

-протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 06.07.2016, який повідомив про недопуск до аукціону 15 підприємств постачальників скрапленого газу для потреб населення, які пройшли акредитацію, а також про те, що за результатами аукціону обсяг газу 10036 тон був реалізований 3-м компаніям, та відповідні заходи реагування з боку Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (а.с. 90-125 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 13.07.2016, який показав, що ОСОБА_8 був відповідальний від Міністерства палива та енергетики за виконання доручень, що стосуються реалізації скрапленого газу та був призначений на посаду за певними домовленостями (а. с. 126-167 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 30.08.2016, в якому він повідомив, що пропозиції щодо включення до складу Аукціонного комітету заступника директора ДК «Газ України» ОСОБА_12 та заступника голови правління НАК «Нафтогаз України ОСОБА_22, що здійснено наказом Міністерства економіки України та Міністерством палива та енергетики України №1483/776 від 30.12.2009, надавались заступником Міністра палива та енергетики України ОСОБА_8 за поданням керівника НАК «Нафтогаз України» (а.с. 171-176 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 28.07.2014, який є директором ПП «Компанія Надежда», що неодноразово зверталася до Аукціонного комітету з проханнями допустити її до проведення спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу населенню, однак відповідно до листів заступника голови Аукціонного комітету ОСОБА_8 та члена Аукціонного комітету ОСОБА_12 було безпідставно відмовлено у зв`язку з нібито невідповідністю чинному законодавству (а.с. 177-184 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 18.03.2015, який показав, що з 2011 року почав отримувати дзвінки від заступників та губернаторів деяких областей, зі скаргами на те, що вони отримують на спеціалізованому аукціоні менше газу по пільгових цінах для потреб населення ніж як вони вважали це необхідно для потреб області. У зв`язку з цим він викликав ОСОБА_8, який надав пояснення спільно з ДК «Газ України», з яких слідувало, що насправді потреби населення задовольняються в повному обсязі, а вимоги щодо продажу більших обсягів газу витікають з того, що він в подальшому реалізовується на комерційних заправках (а.с. 185-196 том 3);

-протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 18.02.2015, яка будучи провідним спеціалістом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, була задіяна у підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу», та показала, що начальник відділу ОСОБА_15, складала сам проект та всі його положення, а директор Департаменту ОСОБА_8, його заступник ОСОБА_26 його візували (а.с. 206-210 том 3);

-висновок комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи № 14116/14117/14-45/2123/15-53/7388-7409/15-45 від 24.04.2015, якими підтверджено факт нанесення матеріальної шкоди ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 грн (без ПДВ) та ПАТ «Укрнафта» в сумі 1 042 059 971,17 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз» ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000» упродовж 2010-2014 років, за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств (а.с. 9-25 том 5);

-висновок комісійної судово-економічної експертизи № 13404/13405/14958/15-45 від 27.08.2015 підтверджено факт нанесення матеріальної шкоди ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 грн. (без ПДВ) та ПАТ «Укрнафта» в сумі 1 042 059 971,17 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000» упродовж 2010-2014 років, за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств (а.с. 32-61 том 5).

3.2.5.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.2.6.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.2.7.Дослідження зазначених вище відомостей формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України. Отже, в цій справі наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним зазначених кримінальних правопорушень.

3.3.Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

3.3.3.Заявлені ризики заслуговують на увагу з огляду на таке:

3.3.3.1. ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. Санкція відповідних частин статей відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_8, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі обмеження застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та достатність фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України, зважаючи на тривале перебування підозрюваного за кордоном до його екстрадиції.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням характеру інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного). Також слідчий суддя враховує, що лишивши територію України у липні 2016 року, підозрюваний за дев`ять місяців до моменту його фактичного затримання змінив чотири країни, не повертаючись до Україниу. Посилання захисту на те, що він виїхав на лікування, не приймаються слідчим суддею, з огляду на відсутність відповідного підтвердження. Під час перебування ОСОБА_8 закордоном, щодо нього в Україні здійснювалося кримінальне провадження. Оцінюючи ризик переховування, слідчий суддя також вважає його вірогідним з огляду на тривалість проживання підозрюваного за кордоном з моменту виїзду (липень 2016 року) до моменту затримання у Грузії (березень 2017 року) та після заміни екстрадиційного арешту заставою (з кінця 2017 року) до моменту його фактичної екстрадиції (січень 2020 року) без офіційних джерел існування в Україні та закордоном.

Постановою слідчого Генеральної прокуратури України від 22.09.2016 ОСОБА_8 оголошено у розшук, а 31.03.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (яка залишена в силі рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017) стосовно нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відповідно до інформації Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України (від 13.01.2017), 12.01.2017 РА Укрбюро Інтерполу до Генерального секретаріату Інтерполу внесене клопотання про публікацію циркулярного розшукового повідомлення щодо міжнародного розшуку з метою арешту та екстрадиції громадянина України ОСОБА_8 . 27.01.2020 ОСОБА_8 екстрадований до України.

Ці обставини свідчать про схильність підозрюваного до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Ці обставини є передумовами та можливістю для її втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Твердження про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в Україні також відхиляються слідчим суддею, адже по-перше, належних підтверджень цьому не надано, по-друге, відповідні соціальні зв`язки не завадили підозрюваному лишити територію України у липні 2016 року.

У зв`язку з цим, слідчий суддя доходить висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим

3.3.4.Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний з 26.06.2009 по 18.03.2011 працював на посаді Заступника Міністра палива та енергетики України, а в подальшому директором департаменту з питань нафти, газу, торф`яної та нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива (в 2011 році) та радником Міністра (в 2013-2014 роках) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Ці посади наділяли його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників міністерства. А враховуючи тривалий час діяльності в системі енергетики та вугільної промисловості, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

3.3.5.Що стосується ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, то слідчий суддя не бере його до уваги, адже відповідні твердження обвинувачення не підтверджені належним чином, зважаючи на те, що ОСОБА_8 з 2014 року не працює у відповідній системі, а з 2016 року не перебував на території України і не мав доступу до таких документів.

3.3.6.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.4.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування(в тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

3.5.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності обґрунтованої підозри і ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

3.5.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

-інкриміновані злочини КК України відносяться до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна і без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_8 виповнився 61 рік, підтверджені належним чином дані що стану його здоров`я несумісного з триманням під вартою відсутні;

-даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України не надані;

-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння його сім`єю (дружиною ОСОБА_27 і сином ОСОБА_28 ) шістьома земельними ділянками та житловим будинком, площею 1183,4 кв.м. в Обухівському районі Київської області, в с. Плюти, двома машиномісцями та квартирою у м. Києві. Згідно із даними ДФС України про доходи за 2017-2019 роки загальні доходи сина ОСОБА_29, доньки ОСОБА_29 та дружини ОСОБА_27 загалом склали 116816,64 грн;

-підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Даних, які б давали уявлення про його репутацію, слідчому судді не надано. Слідчий суддя також не може прийняти твердження про те, що підозрюваний власною волею прибув в Україну, адже його бажання щодо екстрадиції до України за спрощеною процедурою вбачається лише із заяви його адвоката, датованої 25.12.2019.

3.6.Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину, та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому в клопотанні в цій частині слід задовольнити.

3.6.2.Разом з тим, слідчий суддя не вбачає обґрунтованим клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою на визначений у клопотанні строк. Враховуючи відсутність жодного обґрунтування з цього приводу, слідчий суддя, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних правопорушень, а також той факт, що виділене кримінальне провадження здійснюється з листопада 2016 року, вбачає за достатнє застосування тримання під вартою на строк 45 днів (з дня фактичного затримання), до 06 березня 2020 року.

3.6.3.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.4.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного. Згідно із даними ДФС України про доходи за 2017-2019 роки загальні доходи сім`ї підозрюваного склали 116816,64 грн. Оскільки сторонами не надано інформацію про доходи підозрюваного та членів його сім`ї, а сам підозрюваний зазначив про відсутність доходів, слідчий суддя виходить із того, що він, не маючи офіційних доходів з 2014 року, не будучі пенсіонером, не маючи статусу безробітного і не отримуючи грошову допомогу від держави, тривалий час проживав як на території України так і за її межами. Хоча до компетенції слідчого судді не входить оцінка способу життя підозрюваного, сама можливість проживання без офіційних доходів з 2014 по січень 2020 року (за виключенням його перебування під екстрадиційним арештом) свідчить про досить міцний фінансовий стан. Тому обставина тривалого проживання підозрюваного за кордоном враховується слідчим суддею як підтвердження наявності у ОСОБА_8 достатніх фінансових ресурсів для цього.

Зважаючи на те, що матеріалами клопотання підтверджується арешт на власне майно ОСОБА_8, посилання прокурора на його наявність в обґрунтування розміру застави слідчий суддя не враховує. Однак враховує майновий стан його сім`ї, оскільки підозрюваний вказував на повну фінансову підтримку сина. А матеріалами клопотання підтверджується володіння дружиною підозрюваного ОСОБА_27 та сином ОСОБА_28 шістьома земельними ділянками та житловим будинком, площею 1183,4 кв.м. в Обухівському районі Київської області, в с. Плюти, двома машиномісцями та квартирою у м. Києві.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави 2850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5990700,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням ризиків кримінального провадження і майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

3.6.5.У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, уточнивши їх зміст, а саме:

-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;

-повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003427;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178,182,183,193,194,196,195,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

2.Обрати підозрюваному ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 (сорок п`ять) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 06 березня 2020 року, включно.

3.Визначити підозрюваному ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу - 2850 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5990700,00 (п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто тисяч сімсот) грн.

4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами:

код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

13.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14.Повний текст ухвали складений, підписаний та оголошений 28.01.2020

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 87207717

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: