Document No. 87207868

справа № 991/409/20

провадження №11-сс/991/82/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4,

за участі особи, яка подала апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_5, який є захисником ОСОБА_6, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2016 року за № 42016000000003517, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

17 січня 2020 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене старшим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 56 днів, тобтодо 08.03.2020 року включно. Одночасно визначено заставуу розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210 200,00 грн. За умови внесення застави на підозрюваного покладені обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що прокурором не доведено достатності встановлених під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставин для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Крім того, захисник стверджує, що ОСОБА_6 не переховувався від органів досудового розслідування та взагалі не знав, що перебуває у розшуку, про що свідчить його активна соціальна поведінка, а саме наявність постійного місця роботи, проведення банківських розрахунків, відвідування судового засідання Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі про стягнення аліментів, тобто, на думку апелянта, ОСОБА_6 мав міцні соціальні та сімейні зв`язки. Крім того, вважає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилаючись на викладене, просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Ухвалою від 17.01.2020 р. апеляційну скаргу призначено до судового розгляду.

В судове засідання 23.01.2020 року прибув захисник ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_7, підозрюваний ОСОБА_6 доставлений до залу судового засідання конвоєм.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу, вважає ухвалу слідчого судді незаконною, обраний запобіжний захід - занадто суворим, а апеляцію такою, що підлягає задоволенню, підозрюваного ОСОБА_6, який просив скасувати ухвалу слідчого судді та обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступні обставини.

Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003517 від 17.11.2016 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.366 КК України. Вказане провадження виділено із кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України.

17жовтня 2016 року прокурором військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.366 КК України.

Постановою від 24.10.2016 р. підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, у зв`язку з чим повідомлення про підозру направлено поштовим зв`язком у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, а також через житлово-експлуатаційну організацію.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2019 р. надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 101-IX від 18.09.2019 р. у Кримінальному кодексі України виключено статтю 205. Вказана норма набрала чинності з 25.09.2019 року.

У зв`язку із зазначеними змінами у кримінальному законодавстві, постановою прокурора від 14.01.2020 р. кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 42016000000003517 від 17.11.2016 року в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Під час перебування у розшуку, 13 січня 2020 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 був затриманий відповідно до вимог ст. 208 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2019 р., якою надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14 січня 2020 року детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, погодженим прокурором, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативною можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає або перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обґрунтовуючи підстави подання до суду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детективом було зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, згідно з приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів; крім того, існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. На думку органу досудового розслідування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За результатами розгляду зазначеного клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду погодився з доводами детектива, наведеними у клопотанні, та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також характер та суспільну небезпеку самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається детектив у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177КПК Українивизначено,що метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття обґрунтованої підозри, тому суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж «переконання поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд зазначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом «обґрунтована», залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

Матеріалами провадженняпідтверджено,що 17.10.2016року уповноваженимпрокурором складеноповідомлення пропідозру ОСОБА_6 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28,ч.2ст.205,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.4ст.28,ч.2ст.366КК України. Постановою від 24.10.2016 р. підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, у зв`язку з чим повідомлення про підозру направлено поштовим зв`язком у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, а також через житлово-експлуатаційну організацію.

Станом на час розгляду клопотання детектива слідчим суддею встановлено наявність у кримінальному провадженні достатніх доказів, які об`єктивно переконують, що ОСОБА_6 міг вчинити злочини, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 5262/10748/15-45, відповідно до якого документально підтверджується завдання матеріальних збитків Національному банку України в сумі 787 396 148,99 грн. при видачі Національним банком України у листопаді 2013 року стабілізаційного кредиту ПАТ «РЕАЛ БАНК»; договір купівлі-продажу (відступлення) частки в Статутному капіталі ТОВ «Юрай» від 29.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_11 передав ОСОБА_6 свою частку у статутному капіталі товариства, яка складає 380,00 грн., що становить 100 % статутного капітулу, а ОСОБА_6 прийняв у власність вказану частку; протокол № 29/11 загальних зборів учасників ТОВ «Юрай» від 29.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_11 передав частку у статутному капіталі ТОВ «Юрай», що складає 100 % від загального розміру статутного капіталу, на користь ОСОБА_6, і останній призначений на посаду директора товариства; наказ ТОВ «Юрай» № 4 від 30.11.2012, відповідно до якого ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Юрай»; статут ТОВ «Юрай», в якому визначено права та обов`язки директора підприємства; акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «РЕАЛ БАНК» за період з 01.01.2013 по 01.09.2014, відповідно до якого кошти, отримані в якості депозиту від ТОВ «Юрай», фактично сформовані за рахунок коштів самого ПАТ «РЕАЛ БАНК», наданих у цей же день у якості кредитів ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ» та ТОВ «Київмонтаж», а кошти стабілізаційного кредиту, наданого ПАТ «РЕАЛ БАНК» для дострокового повернення депозитів та підтримання ліквідності банку, використано у період з 12.11.2013 по 18.11.2013, у тому числі, через перерахування їх частини на банківський рахунок ТОВ «Юрай» та низки наступних транзакцій - для покриття витрат фізичних та юридичних осіб, внаслідок чого НБУ завдано шкоди (збитків) на суму 787 396 148,99 грн.; іншими матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та зазначає, що підозра про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане належним чином встановлено слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали про застосування запобіжного заходу, та не спростовано стороною захисту під час апеляційного розгляду.

Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України під час перебування його у розшуку, а також з урахуванням даних, які характеризують особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, характер і суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Зокрема, наявні в матеріалах провадження документи дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наведені в ухвалі ризики є реальними.

Так, згідно зі ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду», при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги, поряд з іншими обставинами, той факт, що особа вже ухилялася від правоохоронних органів. Так, у параграфі 76 рішення Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії» (« Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 р. суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду на те, що заявник уже ухилявся від кримінального процесу в Німеччині, мав численні ділові зв`язки за кордоном і що йому загрожувало відносно суворе покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003) суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

З матеріалів судового провадження за клопотанням про обрання запобіжного заходу встановлено, що згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 був затриманий за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-27). Під час розгляду в суді апеляційної інстанції підозрюваний пояснив, що за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, він не проживає, фактично місцем його мешкання є адреса, за якою його було затримано (а.с. 25). Водночас, матеріали судового провадження не містять жодних відомостей, які б підтверджували наявність у ОСОБА_6 правових підстав для постійного проживання за вказаною адресою у м. Лозова Харківської області. Під час апеляційного розгляду такі відомості стороною захисту теж не надані.

Крім того, підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення, ОСОБА_6 може продовжити переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про намірухилитися відслідства ісуду можутьсвідчити,зокрема,неявки підозрюваногоза викликамидо органівдосудового розслідування,непроживання упродовжтривалого часуза адресоюреєстрації,у зв`язкуз чимостанній бувоголошений урозшук, при цьому наявний ризик незаконного перетину підозрюваним державного кордону, у зв`язку з відсутністю контролю за частиною державного кордону на сході країни, де також можуть переховуватись інші члени злочинної організації, згідно фабули інкримінованих підозрюваному злочинів.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя врахував характер інкримінованих злочинів у складі чітко структурованої злочинної організації, із залученням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення (протягом майже 5-ти років), чіткий розподіл функцій кожного співучасника, відкритий характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів, що в своїй сукупності може свідчити про можливість вчинення підозрюваним приховування майна, яке належить йому чи злочинній організації, та здобутих злочинним шляхом коштів.

Колегія суддівтакож враховує,що згідноз витягомз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осібпідприємців тагромадських формувань,сформованим станомна 14.01.2020року, ОСОБА_6 до теперішньогочасу єзасновником такерівником однієїз юридичнихосіб,створеної (придбаної)з метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації, а саме ТОВ «Юрай», код ЄДРПОУ 22886866 (а.с. 58-60). Зазначена юридична особа не ліквідована та не перебуває у стані ліквідації, що також дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів зазначає, що стороною захисту не спростовано доводи органу досудового розслідування та не доведено наявності міцних соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_6 в місці його постійного проживання, у тому числі наявності у нього родини й утриманців, наявності постійного місця роботи, тощо. Натомість, в суді апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_6 підтвердив, що на даний час постійного місця роботи не має, за місцем реєстрації в м. Харкові тривалий час не проживає. До твердження сторони захисту про наявність на утриманні підозрюваного неповнолітніх дітей колегія суддів ставиться критично, оскільки надані під час судового засідання фотокопії свідоцтв про народження двох неповнолітніх дітей не завірені належним чином, їх оригінали для огляду суду не надані, крім того, ОСОБА_6 не зазначений у відповідній графі як батько цих дітей. Також, на даний час підозрюваний не працює, а тому твердження про наявність у нього утриманців не є обґрунтованим.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи наявність пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, яка обґрунтовується доданими до клопотання матеріалами, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому необхідність у застосуванні щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою.

З огляду на обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6, дані про його особу, а також з огляду на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України,суми завданоїкримінальним правопорушеннямзбитків, колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що такий розмір застави здатен буде забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і не суперечить положенням п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який є захисником ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3