- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Nadich N.D.
- Prosecutor : Skybenko O.I.
Справа № 991/593/20
Провадження1-кс/991/606/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Надіч Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, в якому прокурор просив змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Знам`янка Кіровоградської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженому, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 002 760 гривень, з покладенням на 2 (два) місяці на підозрюваного наступних обов`язків: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду в період часу з 22.00 год до 6.00 год; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 6:00 год. визначено до 25.01.2020 та продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, граничний шестимісячний строк, встановлений законом, завершується 31.01.2020. Разом з тим, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , закінчується 25.01.2020.
При цьому, прокурор зазначає, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим виникла необхідність у зміні запобіжного заходу ОСОБА_1 та покладення процесуальних обов`язків з метою забезпечення їх виконання підозрюваним та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що підставою для зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на заставу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити підозрюваним іншого кримінального правопорушення. При цьому, зазначив, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, є складність кримінального провадження, необхідність проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, в тому числі проведення почеркознавчої експертизи. За такого, прокурор наголосив, що, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , необхідно змінити покладений на нього судом запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на заставу та покласти на нього процесуальні обов`язки терміном на 2 місяці.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність підозри ОСОБА_1 , відсутність доказів того, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час існують, а зазначені в клопотанні прокурора ризики нічим не доведені, а тому не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу, та взагалі, - для застосування будь-якого запобіжного заходу, та покладення на нього обов`язків, просила відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.
Підозрюваний позицію захисника підтримав, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , заслухавши думку учасників судового процесу з цього приводу, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
25.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки. Строк дії ухвали судом визначено до 28.09.2019 включно.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год. Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 на ОСОБА_1 , залишено без змін.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 р. строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 26.11.2019. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 р. строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 25.01.2020. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.
28 грудня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 9-ти місяців, тобто до 25.04.2020.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Слідчим суддею встановлено, що граничний шестимісячний строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 від 10.11.2017, встановлений законом, завершується 31.01.2020.
При цьому, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 25.01.2020.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Слідчим суддею встановлено, що прокурор просить змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 002 760 гривень, з покладенням на два місяці на підозрюваного з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, наступних обов`язків: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду в період часу з 22.00 год до 6.00 год; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави, з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 5 002 760 гривень виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4)обґрунтованість розміру застави.
Щодо обґрунтованості підозри
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Знам`янка Кіровоградської області, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, при цьому, наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Крім того, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному та клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується прокурором тим, що ОСОБА_1 всіляко ухиляється від участі у проведенні з ним слідчих та процесуальних дій, зокрема, від проведення обшуку у його помешканні, а також на думку прокурора ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 має тісні зв`язки із працівниками поліції, а тому він може вплинути на підпорядкованих раніше йому працівників правоохоронних органів з метою знищення або зміни документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні та зберігаються в ГУНП в Одеській області, в тому числі щодо обставин укладення договорів із ПП «Імпо-Укр-Груп» та ТОВ «Агат 2016».
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав керівні посади в органах внутрішніх справ, в тому числі заступника начальника ГУ НП в Одеській області та відповідно зберіг тісні зв`язки із працівниками поліції та інших правоохоронних органів, а тому він зможе впливати через підпорядкованих раніше йому працівників правоохоронних органів на свідків, які ще не допитані у кримінальному провадженні, з метою викривлення та приховання правдивих показань, які викривають його протиправну діяльність.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , особисто та через інших осіб має стійкі зв`язки з працівниками правоохоронних органів, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників кримінального провадження, відслідкування в незаконний спосіб дій сторони обвинувачення. Крім того, підозрюваний всіляко затягував проведення почеркознавчої експертизи, відмовлявся виконувати вимоги прокурора щодо моніторингу електронного засобу контролю працівниками ГУНП в м. Києві.
На обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, за твердженням прокурора, свідчить та обставина, що наразі групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000003131 від 18.12.2018, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, за фактом подання колишнім заступником начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2018 роки, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в рамках якого детективами Національного бюро здійснюється перевірка фактів недекларування ОСОБА_1 майна, що належить на праві власності колишній дружині ОСОБА_4 , як члену його сім`ї, із якою ОСОБА_1 продовжував проживати протягом 2016-2018 років однією сім`єю. Крім того, зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що більшість майна колишнього подружжя зареєстроване саме на ОСОБА_4 , а отже фіктивне розлучення позбавило необхідність декларувати активи дружини, законних доходів на придбання яких не було ні у ОСОБА_1 , ні у ОСОБА_4 .
Оцінюючи наведені ризики, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовуються лише тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав керівні посади в органах внутрішніх справ, в тому числі заступника начальника ГУ НП в Одеській області, та відповідно зберіг тісні зв`язки із працівниками поліції та інших правоохоронних органів, на яких може впливати через підпорядкованих раніше йому працівників правоохоронних органів. Доказів на підтвердження здійснення впливу ОСОБА_1 на колишніх підлеглих - працівників правоохоронних органів до суду не надано. Інших доводів на підтвердження наявності вказаних ризиків стороною обвинувачення не наведено, а тому вказані твердження не можуть бути визнаними достатніми для доведення існування зазначених ризиків.
При цьому ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, обґрунтований наявністю кримінального провадження № 42018000000003131 від 18.12.2018, за фактом подання застуником начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2018 роки, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, не може братися до уваги судом, оскільки вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину не доведено, обвинувального вироку, який набрав законної сили у даному кримінальному провадженні немає, а тому вказане твердження прокурора суперечить положенням ст. 62 Конституції України.
Так, наразі прокурор не переконав слідчого суддю в тому, що вказані ризики існують, не довів існування жодного із вищезазначених ризиків, окрім як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що вимірюється суворістю можливого покарання.
Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризик, який вище був встановлений слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановленого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти вказаному ризику.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання вказаному ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
Обґрунтованість розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
В клопотанні прокурора ставиться питання про встановлення підозрюваному ОСОБА_1 застави у розмірі 2380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 002 760 гривень, саме такий її розмір на думку сторони обвинувачення забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи наявність завданих збитків внаслідок вчиненого злочину на загальну суму 13 464 280 грн., частина з яких в подальшому була отримана ОСОБА_1 .
Разом з тим, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, попередню процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України за весь період дії застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, починаючи з 31.07.2019, будь-яких порушень підозрюваним не допускалося та таких даних до суду не надано, на підставі чого слідчий суддя приходить до висновку, що визначення розміру застави в межах, встановлених законом (п.3 ч.5 ст.182 КПК України), а саме, - у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням наявності значних матеріальних активів.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
З огляду на встановлені та описані вище обставини, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину та ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст.177 КПК, слідчий суддя приходить до висновку, що завдання, для виконання якого детектив звернувся з даним клопотанням, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленому ризику, може бути виконане саме через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 гривень (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень).
Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведеного вище ризику на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Що стосується вимоги детектива про покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду в період часу з 22.00 год до 6.00 год, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, на даний момент ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та/або суду, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків, мінімальний з огляду на визначений розмір застави, який в достатній мірі може запобігти цьому ризику.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Знам`янка Кіровоградської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженому, раніше не судимому, запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 гривень (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень), з покладенням на два місяці на підозрюваного наступних обов`язків:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 678201720355279004000096000.
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 22.03.2020 включно.
Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокуратура.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько