Document No. 87269922

Справа № 991/706/20

Провадження1-кс/991/718/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Пономаренка В.П., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Базько Т.О. та Посвистака І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мойсеєва О.С., погоджене начальником відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Яровою О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000323 від 20.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 258-5, ч.4 ст. 358 КК України -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Мойсеєва Олександра Сергійовича, погоджене начальником відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Яровою О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 258-5, ч. 4 ст. 358 КК України.

У клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2540,44 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5339080 (п`ять мільйонів триста тридцять дев`ять тисяч вісімдесят) гривень 88 коп., з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов`язків: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Одеси, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , службовими особами та працівниками Одеської філії ДП «АМПУ».

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 підозрюється в тому, що протягом 2015-2016 років, будучи головним інженером Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», тобто, будучи службовою особою, умисно, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в ході виконання договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 про державну закупівлю послуг і робіт при будівництві об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт», укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», використав своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ЛІГОС УА» на загальну суму 21360062,64 грн., що в 15500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину та є тяжкими наслідками відповідно до примітки 4 статті 364 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України;

-зазначений злочин є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчинених злочинів, а також на інших підозрюваних, які є співучасниками злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі. Крім того зазначив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави зумовлено досягненням мети забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчинених злочинів, а також на інших підозрюваних, які є співучасниками злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід. При цьому, враховуючи тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, розмір одержаної неправомірної вигоди, його майновий стан, внесення застави саме в такому розмірі, який визначений у клопотанні, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Захисники підозрюваного - адвокати Базько Т.О. та Посвистак І.М. заперечували проти задоволення клопотання з підстав його невмотивованості та вважали, що у його задоволенні слід відмовити.

В обґрунтування своєї позиції захисники зазначили, що:

- підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є необґрунтованою та безпідставною, без жодного долученого належного доказу, який би підтверджував версію сторони обвинувачення, більшість висновків детектива та прокурора про нібито допущені правопорушення є суперечливими, нелогічними і такими, що не відповідають положенням законодавства, а надані до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріали не здатні переконати неупередженого об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, що не відповідає позиції Європейського суду з прав людини;

- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є ймовірними, зазначені у клопотанні лише титульно, докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення;

- розмір застави, визначений у клопотанні детектива, незаконний та надмірно обтяжливий, не відповідає матеріальному становищу підозрюваного;

- такі характеризуючі дані про підозрюваного, як позитивна характеристика останнього з місця проживання та з місця роботи, наявність міцних соціальних зв`язків в Україні, а також те, що підозрюваний має на утриманні дочку, дружину та батьків-пенсіонерів, а також постійне місце проживання, мають також оцінюватися слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, а також доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 5339080 гривень 88 коп. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість розміру застави.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що протягом 2015-2016 років, будучи головним інженером Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», тобто, будучи службовою особою, умисно, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в ході виконання договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 про державну закупівлю послуг і робіт при будівництві об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт», укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», використав своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ЛІГОС УА» на загальну суму 21360062,64 грн., що в 15500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину, та є тяжкими наслідками відповідно до примітки 4 статті 364 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та його філій у змові із службовими особами та вигодоотримувачами ТОВ "ЛІГОС УА", ТОВ «Компанія «Нові Технології-Україна», та іншими особами, за посередництвом ОСОБА_4 , в ході проведення процедур державних закупівель робіт та послуг з будівництва причалів та днопоглиблення та виконання договорів, укладених за наслідками проведення таких процедур, використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами.

Так, протягом 2015-2016 років ОСОБА_4 , якого невстановленими досудовим розслідуванням особами залучено до контролю за проведенням державних закупівель ДП «АМПУ» та його філіями, здійснювалася координація діяльності директора ТОВ «Компанія «Нові Технології-Україна» ОСОБА_2 , директора ТОВ "ЛІГОС УА" ОСОБА_3 з одного боку та начальника Одеської філії ДП «АМПУ» ОСОБА_6 і головного інженера Одеської філії ДП «АМПУ» ОСОБА_1 з іншого, які в ході виконання договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 про державну закупівлю послуг і робіт при будівництві об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт», укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», використали своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ЛІГОС УА» на загальну суму 21360062,64 грн., що в 15500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину, та є тяжкими наслідками відповідно до примітки 4 статті 364 КК України.

В свою чергу, органом досудового розслідування встановлено, що під час реалізації злочинного плану на заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ», роль ОСОБА_1 , який на момент вчинення вищезазначеного злочину обіймав посаду головного інженера Одеської філії ДП «АМПУ», полягала в тому, що він:

- будучи членом Комітету з конкурсних торгів ОФ ДП «АМПУ», сприяв розгляду пропозиції конкурсних торгів ТОВ «ЛІГОС УА» із закупівлі робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Будівництво об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом» з метою недопущення відхилення пропозицій конкурсних торгів учасника та відміни торгів, а саме, - у період з 07.05.2015 по 04.06.2015 під час розгляду та оцінки пропозиції конкурсних торгів, поданої ТОВ «ЛІГОС УА», ОСОБА_1 , з метою усунення обставин, що перешкоджають вчиненню злочину, діючи умисно з корисливих мотивів, координуючи свої дії з ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, на виконання спільного злочинного плану, приховав від членів Комітету з конкурсних торгів ОФ ДП «АМПУ» інформацію щодо невідповідності пропозиції конкурсних торгів ТОВ «ЛІГОС УА» умовам документації конкурсних торгів. За такого, ОСОБА_1 , з метою забезпечення перемоги ТОВ «ЛІГОС УА» в конкурсних торгах, в порушення ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» не звернувся за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції з метою отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв та як член Комітету з конкурсних торгів ОФ ДП «АМПУ» не відхилив пропозицію конкурсних торгів ТОВ «ЛІГОС УА» як таку, що не відповідає документації конкурсних торгів відповідно до ч.3 ст. 29 ЗУ «Про здійснення державних закупівель». Таким чином, внаслідок відповідних дій, Комітетом з конкурсних торгів ОФ ДП «АМПУ», до складу якого входив ОСОБА_1 , переможцем конкурсних торгів із закупівлі робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Будівництво об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом» було визначено ТОВ «ЛІГОС УА»;

-прийняв акти виконаних робіт за завищеними цінами при виконанні договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 про державну закупівлю послуг і робіт при будівництві об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт», укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», що стало передумовою здійснення ДП «АМПУ» в особі Одеської філії оплати за виконані роботи на користь ТОВ «ЛІГОС УА», та надало можливість заволодіти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошовими коштами ДП «АМПУ». Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ», 10.11.2015 ОСОБА_1 , знаходячись в будівлі ОФ ДП «АМПУ» на Митній площі 1 в м. Одесі, координуючи свої дії із ОСОБА_4 , умисно, з метою одержання ТОВ «ЛІГОС УА» неправомірної вигоди використав своє службове становище всупереч інтересам служби, підписавши підготовлений та попередньо підписаний директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_7 акт № 1 виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року на суму 26027369,48 грн. (з ПДВ) по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, в якому збільшена вартість оренди земкаравану та трудомісткість в порівнянні з договірною ціною, підписаною начальником ОФ ДП «АМПУ» ОСОБА_6 та директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 25.06.2015, та локальними кошторисами, поданими ТОВ «ЛІГОС УА» в складі пропозиції конкурсних торгів, на підставі яких розрахована договірна ціна.

Надалі, на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ДП «АМПУ», 21.12.2015 ОСОБА_1 , знаходячись в будівлі ОФ ДП «АМПУ» на Митній площі 1 в м. Одесі, координуючи свої дії із ОСОБА_4 , умисно, з метою одержання ТОВ «ЛІГОС УА» неправомірної вигоди, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, підписавши підготовлений та попередньо підписаний директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_7 акт № 2/5 виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на суму 27022280,46 грн. (з ПДВ) по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, в якому збільшена вартість оренди земкаравану та трудомісткість в порівнянні з договірною ціною, підписаною начальником ОФ ДП «АМПУ» ОСОБА_6 та директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 25.06.2015, та локальними кошторисами, поданими ТОВ «ЛІГОС УА» в складі пропозиції конкурсних торгів, на підставі яких розрахована договірна ціна.

Окрім цього, 30.12.2016 ОСОБА_1 , знаходячись в будівлі ОФ ДП «АМПУ» на Митній площі 1 в м. Одесі, підписав раніше підготовлений та підписаний директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_7 акт № 7/1 виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на суму 25454310,72 грн. (з ПДВ) по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, в якому збільшена вартість оренди земкаравану та трудомісткість в порівнянні з договірною ціною, підписаною начальником ОФ ДП «АМПУ» ОСОБА_6 та директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 25.06.2015, та локальними кошторисами, поданими ТОВ «ЛІГОС УА» в складі пропозиції конкурсних торгів, на підставі яких розрахована договірна ціна.

Органом досудового розслідування встановлено, що, зокрема, зазначені протиправні дії ОСОБА_1 призвели до втрати активів державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на загальну суму 21360062,64 грн. в ході виконання договору від 25.06.2015 року № 653-В-ОДФ-15, укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», тобто спричинено тяжкі наслідки, які в 15500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на момент вчинення злочину.

Зазначена сума збитків підтверджується висновком експерта за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 02.12.2019 № 9981/9982/18-72/32321?32324/19-72, висновком аудиторського звіту від 12.07.2017 року № 14-2-03/10, складеного Управлінням внутрішнього аудиту та контролю Міністерства інфраструктури України.

Дії підозрюваного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 2 статті 364 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, наказом Начальника Філії про прийом на роботу № 1К 1-807 від 13.06.2013 на посаду головного інженера Філії з 13.06.2013 ОСОБА_1 ; посадовою інструкцією головного інженера Філії, введеної 04.03.2014 індекс 01А/02 та затвердженої наказом начальника ОФ ДП «АМПУ» № 112 від 04.03.2014, відповідно до п. 3.2 якої головний інженер зобов`язаний для підтвердження фактичних обсягів виконаних робіт з капітального будівництва, реконструкції та ремонту портових споруд візувати або підписувати відповідні акти здачі-прийняття робіт; договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 на будівництво об`єкту: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями «ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом» з додатками до нього; актом № 1 виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року на суму 26027369,48 грн. (з ПДВ) по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, в якому збільшена вартість оренди земкаравану та трудомісткість в порівнянні з договірною ціною, підписаною начальником ОФ ДП «АМПУ» ОСОБА_6 та директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 25.06.2015, та локальними кошторисами, поданими ТОВ «ЛІГОС УА» в складі пропозиції конкурсних торгів, на підставі яких розрахована договірна ціна; рахунком на оплату № 31 від 11.11.2015, виставленим директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 , на загальну суму 25382330,66 (з ПДВ), в який включено оплату за роботи, виконані ТОВ «ЛІГОС УА» по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 в листопаді 2015 року, в тому числі на підставі акту №1 виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року; актом № 2/5 виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на суму 27022280,46 грн. (з ПДВ) по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, в якому збільшена вартість оренди земкаравану та трудомісткість в порівнянні з договірною ціною, підписаною начальником ОФ ДП «АМПУ» ОСОБА_6 та директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 25.06.2015, та локальними кошторисами, поданими ТОВ «ЛІГОС УА» в складі пропозиції конкурсних торгів, на підставі яких розрахована договірна ціна; рахунком на оплату № 38 від 21.12.2015, виставленим директором ТОВ «ЛІГОС УА» ОСОБА_3 , на загальну суму 40144951,03 (з ПДВ), в який включено оплату за роботи, виконані ТОВ «ЛІГОС УА» по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 в грудні 2015 року, в тому числі на підставі акту № 2/5 виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року; висновком експерта № 19/17-3/1/60-СЕ/18 від 21.03.2018, згідно якого підпис від імені головного інженера ОФ ДП "АМПУ" ОСОБА_1 в графі "Замовник" на сторінці № 4 акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, виконаний ОСОБА_1 ; підпис від імені головного інженера ОФ ДП "АМПУ" ОСОБА_1 в графі "Замовник" на сторінці № 4 акту № 2/5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року по договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015, виконаний ОСОБА_1 ; висновком експерта за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 02.12.2019 № 9981/9982/18-72/32321?32324/19-72, згідно якого висновки аудиторського звіту від 12.07.2017 року № 14-2-03/10, складеного Управлінням внутрішнього аудиту та контролю Міністерства інфраструктури України, у частині неправомірного завищення вартості прийнятих за актами приймання будівельних робіт № 1, № 2/5, № 7/1 (днопоглиблювальних робіт) на загальну суму 31488068,40 грн. з ПДВ, з яких сплачено 21360062,64 грн. з ПДВ за актами № 1, № 2/5), що призвело до втрати активів державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на загальну суму 21360062,64 грн в ході виконання договору від 25.06.2015 року № 653-В-ОДФ-15, укладеного між Одеською філією ДП «АМПУ» та ТОВ «ЛІГОС УА», підтверджуються документально; протоколами допиту свідків; протоколом огляду образу ноутбука ОСОБА_4 від 06-19.11.2018, відповідно до якого в ході огляду резервної копії мобільного телефону ОСОБА_4 , яка знаходилася на ноутбуці останнього, знайдено переписку ОСОБА_4 із ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка стосувалася діяльності ОФ ДП «АМПУ» та виконання робіт з будівництва об`єкту «Причал № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП «Одеський морський торговельний порт», а також доказами.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015 р. щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Станом на теперішній час ОСОБА_1 володіє достатніми майновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного за межами України, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час судового розгляду встановлено, що більшість свідків у кримінальному провадженні є працівниками Одеської філії ДП «АМПУ», які перебувають із ОСОБА_1 не тільки в дружніх відносинах, а й у його безпосередньому підпорядкуванні, що надає йому потенційну можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.

Підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час має ділові зв`язки із керівниками ДП «АМПУ» та Одеської філії ДП «АМПУ», за такого, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Отже, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_1 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище буди встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду і ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи впливати на його хід, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

Обґрунтованість розміру застави

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив в клопотанні по застосування запобіжного заходу у вигляді застави просив визначити заставу у розмірі 5339080 гривень 88 коп., тобто, у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів не здатне забезпечити виконання підозрюваним визначених процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, враховуючи його майновий стан, а сам, - наявність у його родини майна: квартири АДРЕСА_3 , автомобіля марки Toyota Rav 4, ДНЗ НОМЕР_1, 2002 р.в., а також загальна сума доходів, отримана за 1998 р. -3 квартал 2019 р. - 4635619,84 грн.

Разом з тим, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення розміру застави в межах, встановлених законом (п.2 ч.5 ст.182 КПК України), а саме, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням наявності достатніх матеріальних активів згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а зі службовими особами та працівниками Одеської філії ДП «АМПУ» з питань щодо обставин кримінального провадження.

Що стосується вимоги детектива про покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із м. Одеси, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, на даний момент ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків, мінімальний з огляду на визначений розмір застави, який в достатній мірі може запобігти цьому ризику.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мойсеєва О.С., погоджене начальником відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Яровою О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160,00 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят)грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA НОМЕР_2.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу, наступні обов`язки:

- прибувати за вимогою до слідчого(детектива), прокурора та суду;

- повідомляти слідчого(детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а зі службовими особами та працівниками Одеської філії ДП «АМПУ» з питань щодо обставин кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 23.03.2020 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько