Document No. 87269963

Справа № 991/3013/19

Провадження №11-сс/991/70/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

30 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк Ю.С.,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В., Павлишина О.Ф. -

ВСТАНОВИЛА:

В судовому засіданні 30 січня 2020 року ОСОБА_1 заявив відвід складу суду, яким розглядається його апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 про повернення скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019, а саме суддям Никифорову А.С. , Чорній В.В., Павлишину О.Ф. Підставою для відводу є те, що колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення Судом захисника із Центру безоплатної вторинної допомоги. Така відмова, на думку ОСОБА_1 , свідчить про упереджене ставлення Суду до розгляду його скарги та порушення принципу змагальності, а колегія суддів не сприяє реалізації його конституційного права на захист. Вважає, що наявність у нього сумнівів у неупередженості суду є підставою для його відводу.

Заслухавши позицію особи, що подала заяву про відвід, колегія суддів вважає, що підстави для її задоволення відсутні.

Так, обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.

Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Саме на цю підставу посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід.

Статтею 52 КПК України передбачені випадки обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

Однак, обов`язкова участь захисника у даному судовому провадженні з перегляду ухвали слідчого судді не входить до визначених законом обов`язкових підстав. Окрім того, у судовому засіданні головуючим суддею ОСОБА_1 було роз`яснено його право на звернення до Центру безоплатної вторинної допомоги із заявою про призначення захисника. А у випадку відмови у призначенні захисника - із заявою до відповідної Кваліфікаційно дисціплінарної комісії адвокатури. Оскільки незгода ОСОБА_1 із рішенням колегії суддів про відмову у задоволенні його клопотання про призначення захисника не є обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні, таке твердження ґрунтується як на чинному кримінальному процесуальному законодавстві, так і на усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були висвітлені у справі "Мироненко і Мартенко проти України".

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

У даному випадку основною та єдиною підставою для відводу складу суду стала суб`єктивна думка ОСОБА_1 щодо упередженості колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді його клопотання про призначення Судом захисника у судовому провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 р. Тобто, через незгоду ОСОБА_1 з таким рішенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у неупередженості складу суду, а саме, суддів Никифорова А.С., Чорної В.В., Павлишина О.Ф. немає обґрунтованих сумнівів, які дозволяють піддати сумніву безсторонність суду при розгляді даного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В., Павлишина О.Ф. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна