- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Tkhorivskoho M.S.
Справа № 760/19296/19
Провадження1-кс/991/3477/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Тхорівського М. С.,
іншого володільця майна ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Тхорівського М. С., що діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року,
ВСТАНОВИЛА
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Тхорівського М. С., що діє в інтересах ОСОБА_1 (заявника), про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Площа квартири складає 55,8 квадратних метри, а реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616130646258.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2018 у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року (справа № 760/2310/18) накладено арешт на майно, що перебуває у власності ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32789941), зокрема на об`єкт житлової нерухомості, про який згадується вище.
Заявник вважає, що він може звернутися з таким клопотанням, оскільки має статус іншого власника або володільця майна. Він обґрунтовує це таким чином.
21.04.2015 року ОСОБА_1 та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» уклали договір оренди житла з викупом НАН 325328 (далі - договір, договір оренди житла з викупом), посвідчений приватним нотаріусом. За цим договором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» передав, а ОСОБА_1 прийняв квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було укладено на 10 років, а вартість житла становить 334 800 гривень. Відповідно до умов договору, договір є документом, що свідчить про перехід права власності на зазначене житло від орендодавця до орендаря з відкладальними обставинами, якими є повна сплата орендарем усіх платежів на викуп житла, передбачених договором. Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується актом. Право власності переходить до орендодавця до орендаря з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; підставою для державної реєстрації права власності на житло орендарем є також акт, що підтверджує сплату орендарем орендних платежів у повному обсязі.
Як зазначає заявник, ОСОБА_1 належним чином виконав свої обов`язки зі сплати орендних платежів. Він також сплачує комунальні послуги за цією квартирою. Втім, станом на зараз, як зазначає заявник, він не може зареєструвати право власності на цю квартиру, оскільки на неї було накладено арешт у кримінальному провадженні. Заявник переконаний, що арешт має бути скасовано, оскільки правовідносини між ним та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» виникли задовго до проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року, у нього була добросовісна поведінка, зокрема, щодо належного виконання своїх грошових зобов`язань, бо відсутнє підтвердження причетності заявника до можливих незаконних дій, а також враховуючи той факт, що договір не було визнано недійсним і ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» вже отримало грошові кошти у розмірі вартості житла.
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання, попросив його задовольнити. Також зазначив, що майно було арештовано у кримінальному проваджені № 22016000000000243 від 06.09.2018, зазначене провадження не було направлено до суду з обвинувальним актом та по ньому проводиться досудове розслідування.
Детектив у судове засідання не з`явився, подав заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Він також надав письмові заперечення, у яких зазначив, що 28 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку обвинувальний акт у кримінальному проваджені №52018000000000856 від 06.09.2018 скеровано до Вищого антикорупційного суду (попередній судовий розгляд призначено на 21 січня 2020 року). Ухвала якою накладено арешт на вищезазначене майно в оригіналі виділено постановою прокурора з матеріалів кримінального провадження № 22016000000000243 від 22.06.2016 та перебуває у матеріалах кримінального провадження №52018000000000856 від 06.08.2018.
Встановлені обставини
Слідча суддя проаналізувала клопотання заявника та заслухала думку учасників провадження.
Фактичні обставини вказують на те, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2018 року (справа № 760/2310/18, провадження № 1-кс/760/1805/18) у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року. Метою накладення такого арешту було стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Таким чином, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відображається обтяження (арешт), що було накладено цією ухвалою.
Також, на об`єкті нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відображається інше обтяження - накладене договором оренди житла з викупом, укладеним 21.04.2015 року. Цей договір було посвідчено нотаріально. Відповідно до цього договору, орендодавцем було ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», а орендарем був ОСОБА_1 . У пунктах 6.1 та 6.2 цього договору передбачено, що договір є документом, який свідчить про перехід права власності на зазначене житло з відкладальними обставинами, якими є повна сплата орендарем усіх платежів на викуп житла, передбачених договором. Вартість житла складає 334 800 гривень, що також є сумою усіх платежів на викуп житла, передбачених договором. Пунктом 6.4 договору передбачено, що сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується актом, а пунктом 6.5 передбачено, що право власності за цим договором переходить від орендодавця до орендаря з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту, що підтверджує сплату усі орендних платежів.
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3773 за квітень 2015 року - грудень 2018 року, квитанцій та рахунку на оплату № 211 від 15.11.2018 року свідчать про те, що ОСОБА_1 сплачував орендні платежі двічі на місяць у розмірі 2 790 гривень, а також 01.10.2018 у розмірі 55 800 гривень та 19.11.2018 у розмірі 224 888,33 гривень, тобто перерахував ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» усю суму за договором. Це підтверджується актом про сплату у повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків за Договором оренди житла з викупом від 21 квітня 2015 року, що було складено як додаток до цього договору 21.11.2018 року.
Станом на 15.04.2019 квартира за адресою: АДРЕСА_1 повністю належить ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» на праві приватної власності (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Мотивація суду
Відповідно до частини 1 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Клопотання було подане заявником, який зазначає, що уклав договір оренди житла з викупом із ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», сплатив за ним усі орендні платежі, а тому є законним володільцем цього об`єкта. Як вбачається з ухвали слідчого судді Солом`янського суду від 30.01.2018 року, у судовому засіданні був присутній лише детектив Самойленко М. В. , а заявник, відповідно, не був присутнім при розгляді питання про арешт майна.
Щодо можливості звернення із клопотанням про скасування арешту майна власником або володільцем, то клопотання було подане представником заявника, який зазначає, що заявник уклав договір оренди житла з викупом щодо об`єкта нерухомості, і станом на зараз є фактичним та законним володільцем цього об`єкта. Таким чином, слідча суддя встановлює, чи є заявник особою, яка уповноважена звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.
Договір як підтвердження законного володіння об`єктом нерухомості
Договірні відносини у сфері оренди з викупом регулюються положеннями Цивільного кодексу України (ЦК України).
За договором оренди житла з викупом одна сторона підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря (ч. 2 ст. 810-1 ЦК України). Істотні умови договору оренди житла з викупом визначені ч. 5 ст. 810-1 ЦК України. Договір найму житла укладається у письмовій формі. Договір оренди житла з викупом підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. (ч. 1, ч. 2 ст. 811 ЦК України)
Як вбачається з матеріалів клопотання, договір було укладено у письмовій формі, посвідчено нотаріально, а також він містить усі істотні умови договору (найменування сторін, характеристики житла, строк, умови щодо орендних платежів, умови дострокового розірвання договору, порядок повернення коштів, права та зобов`язання сторін, відповідальність сторін). Оскільки такий договір не було визнано недійсним у передбаченому законом порядку, він діє відповідно до його умов, зокрема, в частині переходу права власності на об`єкт нерухомості. В цілому, такий договір може слугувати підтвердженням законного володіння об`єктом нерухомості.
Із клопотанням про скасування арешту майна може звернутися підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна (стаття 174 КПК України). Таким чином, слідча суддя має встановити процесуальний статус заявника та, відповідно, встановити, чи може він звертатися із таким клопотанням про скасування арешту майна та у якому обсязі. У цьому випадку, заявник зазначає про законне володіння ним об`єктом нерухомого майна, арешт якого просить скасувати.
Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе (ч. 1 ст. 397 ЦК України). Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України). Право володіння виникає, зокрема, на підставі договору з власником (ч. 1 ст. 398 ЦК України). Відповідно до умов договору оренди житла з викупом НАН 325328 від 21.04.2015 року житло повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 5 днів з моменту укладення договору за актом приймання-передачі (розділ 4 договору).
Оскільки заявник зараз проживає у цьому житлі, сплачує комунальні платежі та до кінця 2018 року сплачував орендні платежі за договором, слідча суддя приходить до висновку, що він є законним володільцем такого майна, а тому може звертатися за скасуванням арешту.
Заявник звертається зі скасуванням арешту майна з метою реєстрації його права власності. При цьому, слідча суддя зазначає, що заявник звертається за скасуванням арешту, накладеного на майно власника ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» на підставах, визначених в ухвалі слідчого судді Солом`янського суду від 30.01.2018 року. Хоча заявник і є законним володільцем цього об`єкту нерухомості, слідча суддя звертає увагу на те, що володіння цим об`єктом нерухомості не обмежується накладенням арешту на нього.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України). При цьому, переданням майна вважається вручення його набувачеві (ч. 2 ст. 334 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України). Такими правами є право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення (ч. 1 ст. 182 ЦК України). Така реєстрація здійснюється відповідно до процедури, передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до його положень, загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Слідча суддя звертає увагу на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.04.2019 квартира за адресою: АДРЕСА_1 повністю належить ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» на праві приватної власності. Також, у договорі між орендодавцем (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») та орендарем (заявником) зазначається, що право власності на житло, за цим договором, переходить від орендодавця до орендаря з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а підставою для такої реєстрації є акт, що підтверджує сплату орендарем орендних платежів у повному обсязі (пункт 6.5 договору).
Необхідно враховувати той факт, що заявник сплатив усю суму за договором у розмірі 334 800 гривень, тобто виконав свої зобов`язання за договором. Це підтверджується квитанціями та рахунками на оплату сум ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3773 за квітень 2015 року - грудень 2018 року, що містяться у матеріалах клопотання. Факт виконання зобов`язань за договором підтверджується актом про сплату у повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків за договором оренди житла з викупом від 21 квітня 2015 року. Таким чином, єдиною перешкодою для переходу у власність заявнику цього об`єкту нерухомого майна (квартири) є неможливість внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через накладений арешт.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту.
Слідча суддя критично оцінює доводи заявника щодо того, що слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва при прийнятті рішення не врахував обтяження, накладене на квартиру договором оренди з викупом, а також доводи стосовно того, що на момент прийняття рішення слідчий суддя не володів підтвердженням факту заподіяння збитків та їх розміру. Ці доводи взагалі не стосуються розгляду клопотання по суті, оскільки слідча суддя не уповноважена на такий розгляд - це може здійснювати лише суд апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 31 КПК України. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду в апеляційному порядку, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
Таким чином, перевіряються лише ті обставини, на які у клопотанні посилається заявник при доведенні необґрунтованості подальшого накладення арешту на майно.
Щодо вирішення питання про обґрунтованість арешту слід також звернутися до практики Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Також, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (стаття 41 Конституції України).
Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що арешт майна у кримінальному провадженні може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі East West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається - так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwards проти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання або арешту майна, у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.
Слідча суддя зазначає, що у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року було накладено арешт з метою стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт було накладено 30.01.2018 року, тобто близько двох років тому. Обставини вказують на безпідставність подальшого арешту цього майна з урахуванням того факту, що у майна є інший законний володілець ( ОСОБА_1 , тобто заявник), який добросовісно уклав договір до моменту накладення арешту та не знав і не міг знати про можливе подальше обтяження майна. Слід також враховувати той факт, що у випадку реалізації цього майна з ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» з метою стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, заявник втратить реальну можливість отримати це майно у власність. Арешт майна у цьому випадку є непропорційним втручанням у право заявника на власність. Тому, слідча суддя не вбачає законної підстави для подальшого накладення арешту на цей об`єкт нерухомого майна станом на момент розгляду клопотання.
Слідча суддя критично ставиться до твердження детектива на те, що долю арешту майна необхідно вирішувати під час судового розгляду обвинувального акту, складеного у кримінальному провадженні №52018000000000856 від 06.08.2018. Слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Кримінальне провадження № 22016000000000243 від 22.02.2016 в рамках якого був накладений арешт не було передане до суду з обвинувальним актом, а тому контроль за досудовим слідством здійснюється слідчим суддею.
Враховуючи вищезазначене, слідча суддя приходить до висновку про задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна як необґрунтованого та такого, в подальшому застосуванні якого відпала потреба.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання адвоката Тхорівського М. С., що діє в інтересах ОСОБА_1 (заявника), про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616130646258) - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2018 року (справа № 760/2310/18, провадження № 1-кс/760/1805/18) у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.02.2016 року, у частині накладення арешту на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616130646258).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддяШирока К. Ю.