Document No. 87333133

Справа № 991/147/20

Провадження1-кс/991/148/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діють в інтересах ОСОБА_7 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 21.12.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001197 від 21.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчогосудді Вищогоантикорупційного судунадійшли скаргиадвокатів ОСОБА_4 (справа№ 991/147/20,провадження №1-кс/991/148/20)та ОСОБА_5 (справа№ 991/152/20,провадження №1-кс/991/153/20),які діютьв інтересах ОСОБА_7,на постановупрокурора Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 21.12.2019про зупиненнядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №52019000000001197.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2020 вищевказані скарги об`єднано в одне провадження з присвоєнням справі № 991/147/20,провадження №1-кс/991/148/20.

Скарга обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664від 08.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України.

21.12.2019 відносно ОСОБА_7 виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження за № 52019000000001197 від 21.12.2019.

Того ж дня прокурором САП ГПУ ОСОБА_3 винесено постанову про зупинення виділеного провадження кримінального провадження за № 52019000000001197від 21.12.2019.

У судовому засіданні адвокати повністю підтримали свої скарги та просили слідчого суддю задовольнити останні.

Прокурор ОСОБА_3 не погоджується з доводами заявників з приводу поданих скарг та просить слідчого суддю відмовити у задоволенні останніх.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши скарги та додані до них матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.

Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч.1 вказаної статті КПК України передбачено право потерпілого,його представникачи законногопредставника,підозрюваного,його захисникачи законногопредставника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження оскаржити рішення слідчого про зупинення кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Частиною 2 вказаної вище статті Кодексу визначено, що до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимипунктом 2 частини першоїцієї статті.

Разом з тим, ч. 4 ст. 280 КПК України встановлено, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право оскаржити її слідчому судді.

За твердженнями адвокатів, оскаржувана постанова жодним чином необґрунтована, оскільки підозра вручена ОСОБА_7 лише формально, що не вважається достатнім для набуття статусу підозрюваної. Також адвокати зазначають, що органу досудового розслідування було відомо про місцезнаходження ОСОБА_7 у Австрійській Республіці станом на 29.11.2019 та не було вжито будь-яких заходів щодо встановлення її місцезнаходження до 29.11.2019, а відтак при врученні підозри НАБ України мало дотримуватись порядку, передбаченого ст.ст. 276-279 КПК України.

Отже, за доводами сторони захисту, ОСОБА_7 не набула статусу підозрюваної у зв`язку із грубим порушенням стороною обвинувачення КПК України, що регламентують порядок та спосіб вручення повідомлення про підозру, та відсутні належні, достатні та допустимі докази на доведення протилежного.

Крім того, стороною обвинувачення при прийнятті постанови про оголошення в розшук підозрюваної ОСОБА_7 також було грубо порушено норми КПК України в частині того, що оголосити підозрювану у розшук можна з моменту належного вручення їй чи отримання нею повідомлення про підозру, що підтверджується належними та допустимими доказами.

За наведених адвокатами обставин, постанова про зупинення кримінального провадження за № 52019000000001197 від 21.12.2019 була винесена прокурором САП ГПУ передчасно, фактично без набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної, а також у зв`язку з відомим місцезнаходженням органу досудового слідства останньої взагалі відсутні підстави для оголошення ОСОБА_7 у розшук.

В свою чергу прокурор, під час судового засідання, заперечував проти безпідставності та порушення норм КПК України при винесенні оскаржуваної постанови.

Як слідує з постанови про зупинення досудового розслідування від 21.12.2019, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12016100000001664від 08.10.2016 встановлено, що ОСОБА_7, здійснюючи у період з 0410.2014 по 13.10.2014 керівництво спостережною радою ПАТ «ВіЕйБі Банк», діючи умисно у власних корисних інтересах, у співучасті та за попередньою змовою з головою Правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_8, бенефіціарним власником ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_9, першим заступником Голови НБУ ОСОБА_10 внаслідок зловживання учасниками змови своїм службовим становищем, в також за пособництва заступника голови Правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_11, директора ТОВ «Станіславська торгова компанія» ОСОБА_12, засновника та директора ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» ОСОБА_13 і ОСОБА_14, директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ ОСОБА_15, директора Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_16, головного економіста відділу нагляду за діяльність банків 2 групи управління нагляду за банками 1 та 2 групи Департаменту пруденційного нагляду НБУ ОСОБА_17, першого заступника начальника ГУ НБУ по м. Києву та Київської області ОСОБА_18, начальника управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_19, начальника відділу роботи із заставою управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_20 здійснила заволодіння грошовими коштами НБУ під виглядом стабілізаційного кредиту в сумі 1200000000 грн та фінансові операції з незаконно отриманими таким чином грошовими коштами з метою маскування джерела їх походження та місцезнаходження на загальну суму 247943821 грн.

За результатами розслідування вказаного кримінального провадження 11.11.2019 ОСОБА_7, серед інших, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

21.11.2019 ОСОБА_7 оголошено у розшук у зв`язку з тим, що її місце перебування не відоме.

Слідчий суддя не погоджується з вищевикладеними доводами адвокатів та вважає оскаржувану постанову достатньо вмотивованою для розуміння її змісту та такою, що відповідає чинному законодавству.

Як слідує з поданих стороною обвинувачення матеріалів, наявна ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2019 про арешт майна підозрюваної ОСОБА_7, з якої вбачається, що описана у клопотанні та повідомленні про підозру від 11.11.2019 фабула у сукупності з поясненнями всіх учасників провадження формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Факти та інформація, викладені під час судового засідання, переконали слідчого суддю в тому, що відповідне правопорушення могло бути вчинене, отже прокурором дотримано вимоги ст. 132 КПК України. За таких умов на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, про які стверджує прокурор, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Таким чином, у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/3432/19) за розглядом клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_7 прокурором було доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що встановлено та підтверджено слідчим суддею ВАКС.

Обов`язковість судового рішення до виконання закріплена у ст. 129-1 Конституції України, за якою держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку ; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Разом з тим, ст. 533 КПК України визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Тож, розглядаючи об`єднані в одне провадження скарги, слідчий суддя не вправі ставити під сумнів вищевказану ухвалу слідчого судді ВАКС, яка наразі набрала законної сили та якою вже встановлено наявність обґрунтованої підозри.

Стосовно того, що органам слідства було відомо адресу місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_7, у зв`язку з поданням адвокатом повідомлення про її адресу в НАБ України, слідчий суддя не приймає цей факт як підставу для скасування оскаржуваної постанови, оскільки місцеперебування підозрюваної ОСОБА_7 нічим не підтверджено, жодних доказів, окрім наявних повідомлень матеріали не містять, натомість наявний факт оголошення підозрюваної у розшук органом досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваної постанови орган досудового слідства виконав всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких було необхідне та можливе, було дотримано вимог ст. 280 КПК України, а тому у задоволенні заявлених адвокатами скарг, об`єднаних в одне провадження, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.303,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарг адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діють в інтересах ОСОБА_7 на постанову прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 21.12.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001197 від 21.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1