Document No. 87333153

Справа № 991/425/20

Провадження №11-сс/991/90/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрювана ОСОБА_1 , захисники Пурлінський Д. Ю. та Канікаєв Ю. О., прокурор Колотило О. О.,

розглянула апеляційні скарги захисників підозрюваної ОСОБА_1 адвоката Пурлінського Дмитра Юрійовича та адвоката Канікаєва Юрія Олеговича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.13.01.2020 ОСОБА_1 затримано на підставі пункту 3 частини 1 статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК.

3.15.01.2020 детектив Національного антикорупційного бюро України Плюшкін А. Ю. подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 475 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 450,00 гривень (далі - клопотання про застосування запобіжного заходу).

4.16.01.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрала підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

5.21.01.2020 на вказану ухвалу захисники підозрюваної ОСОБА_1 адвокат Пурлінський Д. Ю. та адвокат Канікаєв Ю. О. подали апеляційні скарги.

6.21.01.2020 суддя-доповідач призначив апеляційні скарги до розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2020: (1) частково задоволено клопотання детектива; (2) обрано підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на п`ятдесят днів з дня її фактичного затримання, тобто до 02.03.2020 включно; (3) визначено підозрюваній заставу у розмірі 430 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 903 860,00 гривень; (4) покладено на підозрювану такі обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з міста Одеси без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 5) носити електронний засіб контролю.

8.При постановленні ухвали слідчий суддя виходила з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;(3) прокурором не доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеним в клопотанні ризикам; (5) розмір застави визначено з врахуванням майнового стану підозрюваної; (6) такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника Пурлінського Д. Ю.

9.В апеляційній скарзі захисник Пурлінський Д. Ю. висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

10.Апеляційна скарга містить дві групи доводів: (1) щодо неповноти судового розгляду, (2) щодо невідповідності висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

11.В обґрунтування неповноти судового розгляду захисник посилався на те, що слідчий суддя проігнорувала доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для затримання підозрюваної ОСОБА_1 і не вирішила питання про законність та обґрунтованість її затримання.

12.Щодо невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження захисник зазначив таке: (1) відсутня обґрунтована підозра, адже фактичні обставини, вказані в повідомленні про підозру, не підтверджуються належними та допустимими доказами; з наданих доказів вбачаються ознаки провокації зі сторони ОСОБА_4 на вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; (2) відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК; (3) сторона обвинувачення не довела, що більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної; (4) застава понад максимально встановлений КПК розмір визначена слідчим суддею за відсутності виключних випадків та доказів, які б доводили виключність цього випадку.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника Канікаєва Ю. О.

13.В апеляційній скарзі захисник Канікаєв Ю. О. висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

14.Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги захисника Пурлінського Д. Ю., додатково адвокат Канікаєв Ю. О. посилається на істотне порушення вимог КПК, та мотивує це, зокрема, таким: (1) відсутня обґрунтована підозра (протокол обшуку та вилучені в ході обшуку речі, а також відеозапис, оприлюднений детективами в мережі Інтернет, є недопустимими доказами); (2) відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК; (3) слідчий суддя не обґрунтувала чому застосувала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком саме на 50 дів та неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу; (4) при визначенні розміру застави, слідчий суддя не обґрунтувала у чому саме полягає виключність випадку, що надало їй право виходу за межі максимально встановленого КПК розміру застави.

15.У мотивувальній частині апеляційної скарги захисник просить більш ретельно розглянути такі варіанти запобіжних заходів, які можливо застосувати до ОСОБА_1 : особисте зобов`язання, нічний домашній арешт, застава у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

16.В апеляційній скарзі захисник виклав клопотання про дослідження всіх наявних в матеріалах судового провадження доказів.

Позиції учасників судового провадження

17.Захисники та підозрювана підтримали апеляційні скарги.

18.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Оцінка та мотиви Суду

19.З метою правильного вирішення апеляційних скарг Суд має визначити:

(1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

(2) якщо так, то чи вірно визначена слідчим суддею застава в розмірі 430 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 903 860,00 гривень, яка буде достатньою для виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам.

20.Суд на ці питання відповідає ствердно з мотивів, викладених нижче.

21.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

22.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

23.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 20 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційних скарг розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.

(1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

24. ОСОБА_1 (на час ймовірного вчинення злочину виконувала обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області) підозрюється в тому, що вона, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 (на час ймовірного вчинення злочину виконував обов`язки першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області), пропонувала, обіцяла надати та надала неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_4 за невжиття правоохоронними органами Одеської області процесуальних дій щодо забезпечення документування їх (підозрюваних) протиправної діяльності чи підпорядкованих їм осіб, а також за надання їм зазначеної інформації з метою безперешкодного вчинення правопорушень (том 1 а. с. 18-21).

25.Так, за версією сторони обвинувачення у період з вересня 2019 року по 11.12.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після покладення на них виконання обов`язків відповідно начальника та першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області вступили в змову щодо висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 за вчинення вказаних вище діянь.

26.Для цього 11.12.2019 ОСОБА_1 висловила ОСОБА_4 пропозицію надати неправомірну вигоду за вчинення вказаних вище діянь, а у подальшому надавати її щомісячно.

27.16.12.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили ОСОБА_4 раніше висловлену ОСОБА_1 пропозицію надання неправомірної вигоди та обіцяли наступного дня у приміщенні прокуратури Одеської області надати неправомірну вигоду у вигляді 25 000 доларів США.

28.17.12.2019 ОСОБА_1 у службовому кабінеті ОСОБА_4 надала останньому неправомірну вигоду у вигляді 25 000 доларів США.

29.Дії підозрюваної ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 3 статті 369 КК як пропозиція та обіцянка надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

30. ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 3 статті 369 КК).

31.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006).

32.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням а Україні спеціалізованих антикорупційних органів.

33.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

34.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 52019000000001119 обумовлюється: (1) значенням належного функціонування органів державної влади та їх авторитету; (2) зайняттям як підозрюваною ОСОБА_1 , так і особою, у підкупі якої вона підозрюється, високих керівних посад в органах державної влади на регіональному рівні, які поширюють діяльність на територію всієї області; (3) значним розміром наданої неправомірної вигоди та пропозицією її надання у такому розмірі систематично (щомісячно); (4) джерелом походження неправомірної вигоди та способом визначення її розміру - неправомірна вигода була надана у розмірі 10 % від суми грошових коштів, які були отримані протягом попереднього місяця внаслідок ймовірно протиправних дій працівників ГУ ДПС в Одеській області під час виконання ними службових повноважень; (5) метою надання неправомірної вигоди та значенням для суспільства та держави результату її досягнення - невжиття правоохоронними органами Одеської області заходів щодо викриття протиправної діяльності підозрюваної як посадової особи та її підлеглих стосовно платників податків, що обумовлює підвищену небезпеку систематичного порушення прав суб`єктів господарської діяльності та інтересів держави.

35.На час вчинення інкримінованих органом досудового розслідування ОСОБА_5 дій вона виконувала обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області (том 1 а. с. 257, 260). Вказана посада належить до посад державної служби категорії «Б» (том 1 а. с. 242).

36.Державна служба функціонує в інтересах держави і суспільства (преамбула Закону України «Про державну службу»). Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації повноважень державного органу, визначених законодавством (пункт 7 частина 1 статті 1 Закону України «Про державну службу»).

37.Державна податкова служба України (далі - ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (пункт 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019). Основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону (підпункт 1 пункту 3 Положення). ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів) (пункт 7 Положення).

38.ГУ ДПС в Одеській області є територіальним органом ДПС, що забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області. У складі ГУ ДПС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції (абзаци 1, 2, 4 Положення про ГУ ДПС в Одеській області, затвердженого наказом ДПС № 14 від 19.07.2019). ГУ ДПС в Одеській області з метою організації своєї діяльності забезпечує, зокрема, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо запобігання та виявлення корупції у сфері службової діяльності посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області відповідно до вимог антикорупційного законодавства в ГУ ДПС (підпункт 2 пункту 5 цього Положення). Начальник ГУ ДПС у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення підлеглими корупційних правопорушень вживає заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово інформує уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції, вживає заходів щодо недопущення корупційних правопорушень у службовій діяльності з боку підлеглих працівників (підпункти 22 та 25 пункту 10 Положення).

39.За версією сторони обвинувачення підозрювана ОСОБА_1 пропонувала, обіцяла та надала неправомірну вигоду прокурору - начальнику управління прокуратури Одеської області ОСОБА_4

40.В Україні діє прокуратура, яка здійснює серед іншого організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (стаття 131-1 Конституції України).

41.Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України «Про прокуратуру»). У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи, зокрема, управління; прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник підрозділу обласної прокуратури і ця посада є адміністративною (частина 3 статті 10, пункт 11 частини 1 статті 15, пункт 6 частини 1 статті 39 Закону).

42.Окремо Суд звертає увагу на мету надання неправомірної вигоди - невжиття правоохоронними органами Одеської області процесуальних дій щодо документування її протиправної діяльності як посадової особи - керівника ГУ ДПС в Одеській області та підлеглих. При цьому Суд зауважує, що саме на прокуратуру покладаються повноваження не лише зі здійснення нагляду за проведенням всіма органами досудового розслідування (слідчими підрозділами органів Національної поліції, Служби безпеки України, ДПС, Державного бюро розслідувань), а й щодо координації діяльності правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності (частина 1 статті 36, частина 1 статті 38 КПК, частина 2 статті 25 Закону України «Про прокуратуру»).

43.Наданням неправомірної вигоди фактично переслідувалось мета не лише нездійснення прокуратурою покладених державою функцій, а й сприяння протиправній діяльності службовим особам ГУ ДПС в Одеській області.

44.Зі змісту протоколів щодо негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що сума неправомірної вигоди, яка мала щомісяця надаватись ОСОБА_4 , не була фіксованою та визначалася у розмірі10 % від суми коштів, отриманих працівниками ГУ ДПС в Одеській області у попередньому місяці від платників податків в якості неправомірної вигоди, проте її щомісячний розмір не мав бути меншим за 25 000 доларів США (том 1 а. с. 99).

45. ОСОБА_1 підозрюється у надані 17.12.2019 ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США, що станом на дату ймовірного вчинення злочину (17.12.2019) складало 587 259 гривень. Ця сума більше ніж в 250 раз перевищувала встановлений законодавцем прожитковий мінімумів для працездатних осіб (абзац 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). Зі змісту протоколів щодо негласних слідчих (розшукових) дій також вбачається, що сума у розмірі 25 000 доларів США складала 10 % відсотків від суми отриманої неправомірної вигоди у листопаді 2019 року (том 1 а. с. 98-99, 101, 112).

46.Вказане свідчить про організованість та системність отримання неправомірної вигоди працівниками ГУ ДПС в Одеській області у значних розмірах. При цьому Суд бере до уваги масштабність ймовірно неправомірної службової діяльності - як за розміром предмету злочину і способу визначення її розміру, так і за територією поширення - територія Одеської області. За фактом можливого одержання виконуючою обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 , іншими працівниками цього органу неправомірної вигоди за результатами податкових перевірок суб`єктів господарювання 13.01.2020 за № 52020000000000016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК (том 1 а. с. 254).

47.Дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , підривають авторитет органів державної влади та відповідно довіру громадян до діяльності державних органів, становлять загрозу належного функціонування державних органів влади та відповідно створюють у зв`язку із цим підвищену небезпеку порушення прав суб`єктів господарської діяльності (платників податків) та інтересів держави.

48.Вказані обставини в сукупності обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваної ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтованості підозри

49.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

50.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

51.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).

52.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

53.Наявність обґрунтованою підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

54.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення детектив надав серед іншого: (1) заяву ОСОБА_4 від 12.12.2019 про вчинення кримінального правопорушення (том 1 а. с. 22-23); (2) протоколи допиту свідка ОСОБА_6 (том 1 а. с. 24-28, 29-32); (3) протокол огляду місця події від 17.12.2019, предметом огляду якого були грошові кошти у розмірі 25 000 доларів США (том 1 а. с. 33-36); (4) протокол огляду речей від 13.01.2020, предметом огляду були вилучені при затриманні ОСОБА_1 мобільні телефони (том 1 а. с. 48-74); (5) протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій - контролю вчинення злочину аудіо-, відеоконтролю особи (том 1 а. с. 75-91, 92-93, 94-114, 115-135, 136-156, 157-177, 178-195, 196-213, 214-230); (6) накази про призначення та звільнення з посади ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

55.На підставі дослідження вказаних доказів в їх сукупності та взаємозв`язку Суд дійшов висновку про можливе вчинення ОСОБА_1 пропозиції, обіцянки надання та надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США.

56.Так, з наданих детективом документів матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що протягом 16.12.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 17.12.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбувались зустрічі, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні.

57.Зі змісту розмови, яка мала місце 16.12.2019, вбачається, що: (1) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 висловили пропозицію та пообіцяли ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США; при цьому ОСОБА_3 на окремому аркуші паперу написав цифру «25» та значок «$» (том 1 а. с. 92-93, 98); (2) підозрювані зазначили, що ця сума була визначена у розмірі 10 % від суми коштів, отриманих працівниками ГУ ДПС в Одеській області у листопаді 2019 року від платників податків як неправомірна вигода; при цьому ОСОБА_1 пояснила, що 50 % від суми отриманої неправомірної вигоди передається вищестоящому органу, решта - розподіляється на місцевому рівні, а також те, що після її призначення, оновлення структури управління та складу працівників, лише у жовтні почали проводити податкові перевірки, які на щойно завершились (том 1 а. с. 99, 101, 112); (3) підозрювані погодили із ОСОБА_4 , що неправомірна вигода буде надана в обідній час 17.12.2019 в прокуратурі Одеської області (том 1 а. с. 112); (4) також підозрювані запропонували ОСОБА_4 подальше щомісячне надання неправомірної вигоди кожного 10-15 числа наступного місяця, при цьому пояснили, що її розмір не є фіксованим, адже залежить від суми отриманої неправомірної вигоди за конкретний місяць, але не буде менше ніж 25 000 доларів США, а в подальшому планується збільшення цієї суми (том 1 а. с. 100-101); (5) підозрювані повідомили напрями службових повноважень, під час реалізації яких від суб`єктів господарювання отримується неправомірна вигода, та пояснили, що саме за невикриття протиправних дій працівників ГУ ДПС в Одеській області за вказаними напрямками і надається неправомірна вигода ОСОБА_4 (том 1 а. с. 106); (6) з метою запобігання викриття працівників при отриманні неправомірної вигоди визначили порядок їх (підозрюваних) інформування у разі надходження до правоохоронних органів відповідного повідомлення і розв`язання такої ситуації (том 1 а. с. 112)

58.Також в матеріалах провадження наявні докази надання 17.12.2019 ОСОБА_1 в службовому кабінеті ОСОБА_4 останньому пакету з грошовими коштами в розмірі 25 000 доларів США. Під час надання грошових коштів ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_4 власноручно написала прізвища працівників ГУ ДПС в Одеській області, які перебувають в зони ризику викриття.

59.При цьому Суд звертає увагу, що під час зустрічі 16.12.2019 (день тижня - понеділок) учасники розмови неодноразово згадували про зміст розмови, яка відбулась у середу (без зазначення дати - лише з посиланням на день тижня) (том 1 а. с. 96, 99, 103, 113). Це дає підстави Суду обґрунтовано вважати, що мова йшла про зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка відбулась 11.12.2019 (день тижня - середа). Саме після цієї зустрічі 12.12.2019 ОСОБА_4 подав заяву про вчинення злочину до Національного антикорупційного буро України, на підставі якої в цей же день було зареєстроване кримінальне провадження № 52019000000001119 за частиною 3 статті 369 КК (том 1 а. с. 13-14, 22-23). Як вбачається з цієї заяви, ОСОБА_4 повідомив, що 11.12.2019 ОСОБА_1 висловила йому пропозицію надавати щомісяця неправомірну вигоду в розмірі 30 000 доларів США за невчинення дій, пов`язаних з можливим притягненням до кримінальної відповідальності працівників ДПС в Одеській області при отриманні неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання під час виконання службових обов`язків.

60.Суд відхиляє доводи підозрюваної ОСОБА_1 щодо обговорення нею з ОСОБА_4 16-17.12.2019 робочих питань із зазначенням показників діяльності очолюваного нею відомства (а не сум неправомірної вигоди), оскільки це спростовується змістом протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину, протоколами його допитів, а також протоколом огляду місця події від 17.12.2019.

61.Щодо доводів сторони захисту стосовно провокації злочину Суд виходить із наступного. Вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, на цьому етапі досудового розслідування з наявних у Суду матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації.

62.Активна поведінка підозрюваних, яка виражалась у детальних послідовних логічних поясненнях ОСОБА_4 обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні спростовує провокування та відповідний довід сторони захисту. Так, зі змісту розмови, яка мала місце 16.12.2019 між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що саме підозрювані обґрунтовують ОСОБА_4 (а не навпаки, як це було б за умови провокації зі сторони останнього), яким саме чином ними визначено розмір наданої неправомірної вигоди, мету (призначення) її надання, період за який вона надається у грудні 2019 року, можливий розмір та час її надання у подальшому. У цьому випадку активна позиція ОСОБА_4 під час зустрічей 16-17.12.2019, яка полягала у ставленні запитань, була направлена не на підбурення до вчинення злочину, а на його фіксування та викриття, зокрема, викриття джерел та способів (напрямків) отримання грошових коштів, які пропонувались, обіцялись та надавались ОСОБА_1 як неправомірна вигода, тобто подій, які вже мали місце у минулому.

63.Зі змісту матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що саме зацікавленість підозрюваних у невикритті їх протиправної діяльності правоохоронними органами Одеської області обумовлювала ініціативу у пошуку відповідних зв`язків серед правоохоронців для вирішення цього питання. Під час зустрічей 16-17.12.2019 підозрювані на час розмов підтвердили встановлення таких контактів, а також зазначили про необхідність ще у додатковому їх встановленні у зв`язку із утворенням нової структури в органах національної поліції.

64.Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо підтвердження наявності провокації злочину змістом заяви ОСОБА_4 про вчинення злочину та протоколів його допиту, виходячи з наступного. Так, 12.12.2019 у заяві та під час допиту ОСОБА_4 повідомив, що за наявною у нього оперативною інформацією на території Одеської області (1) здійснює діяльність злочинна група з числа посадових осіб ДПС в Одеській області під керівництвом виконуючого обов`язків начальника ДПС ОСОБА_1 , яка (група) створює умови для вимагання та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання під час проведення податкових перевірок; (2) ОСОБА_1 шукає контакти в керівництві правоохоронних органів Одеської області (прокуратури, СБУ, ДБР) з метою встановлення корупційних зв`язків та подальшого використання їх для ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ДПС при можливому отриманні неправомірної вигоди (том.1 а. с. 22-23, 24-28).

65.Зазначеною інформацію ОСОБА_4 міг володіти з огляду на зайняття ним посади керівника управління прокуратури Одеської області, що підтверджується листом прокуратури Одеської області від 23.01.2020 №11-70вих-20. Зокрема, ОСОБА_4 уповноважений перевіряти ведення оперативно-розшукових справ, погоджувати клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та вирішення питання щодо їх використання. При цьому з матеріалів негласних слідчих розшукових дій вбачається, що 16-17.12.2019 ОСОБА_1 дійсно фактично підтвердила повідомлену 12.12.2019 ОСОБА_4 інформацію про (1) отримання у листопаді 2019 року значного розміру неправомірної вигоди від платників податків при здійснення службових повноважень працівниками ГУ ДПС в Одеській області, (2) встановлення та про наміри встановлення ОСОБА_1 контактів з керівництвом інших правоохоронних органів з метою невикриття неправомірної діяльності її підлеглих.

66.Захисник Пурлінський Д. Ю. посилався на недопустимість ряду доказів, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

67.Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору, зокрема, допустимості для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).

68.Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (пункт 1 частини 2 статті 87 КПК). Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані (частина 4 статті 87 КПК).

69.Словосполучення «під час будь-якого судового розгляду» означає розгляд справи судом, у тому числі слідчим суддею на стадії досудового розслідування. За іншого тлумачення стаття 94 КПК не містила би вимоги про оцінку слідчим суддею доказів в тому числі через призму їх допустимості.

70.Зазначене також підтверджується висновком ЄСПЛ, за яким до завдань цього суду не входить дослідження абстрактного питання про прийнятність доказів, ЄСПЛ вважає, що національні суди мають вирішувати це питання до розгляду справи по суті. Таке попереднє судове розслідування, безсумнівно, дало б змогу національним судам можливість засудити будь-які незаконні методи, що використовуються для одержання доказів обвинувачення (§ 91 рішення у справі Hulki Gьneє v. turkey від 19.09.2003, заява № 28490/95).

71.У той же час Суд вважає, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

72.Із врахуванням наведеного Суд відхиляє довід захисника про недопустимість протоколів за результатами негласних слідчих розшукових дій з підстав складення їх з порушенням вимог статті 104 КПК, у період часу, який є недостатнім для складення протоколу з відповідним обсягом інформації мотивуючи невідповідність, оскільки не вбачається обставин, що свідчили б про наявність порушень такого виду, як зазначається у пункті 71 цієї ухвали.

73.Захисник Пурлінський Д. Ю. стверджував, що протокол огляду місця події від 17.12.2019 є недопустимим доказом, оскільки огляд, в ході якого з кабінету ОСОБА_4 було вилучено 25000 доларів США, був проведений без участі понятих.

74.З цього приводу Суд зазначає наступне. Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.12.2019 в службовому кабінеті ОСОБА_4 із здійснення безперервного відеозапису детективи оглянули (1) 25000 доларів США, які перебували на столі в поліетиленовому пакеті накриті картонним аркушем, та які раніше були надані ОСОБА_1 ; (2) аркуш паперу з рукописними записами, виконаними ОСОБА_1 .

75.Суд не вбачає порушень КПК при проведенні огляду службового кабінету ОСОБА_4 без участі понятих.

76.Так, перелік слідчих дій, при здійсненні яких, незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, участь понятих є обов`язковою наведений у абзаці 2 частині 7 статті 223 КПК. До таких слідчих дій віднесено: обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи.

77.Отже, участь понятих є обов`язковою лише при здійсненні слідчих дій, які пов`язані з порушенням недоторканості житла чи іншого володіння особи та її особистої недоторканості. У такому випадку участь понятих як незаінтересованих осіб є однією з гарантій дотримання прав особи при втручанні держави в особі правоохоронних органів у приватну сферу людини під час здійснення кримінального провадження.

78.З матеріалів провадження вбачається, що 17.12.2019 детективи здійснили огляд службового кабінету ОСОБА_4 , який розташований в приміщенні органу державної влади та не є житлом чи володінням будь-якої особи, при цьому безпосереднім предметом огляду були грошові кошти. Огляд проводився за згодою ОСОБА_4 та в його присутності, крім цього, здійснювався безперервний відеозапис цієї слідчої дії.

79.Щодо доводів сторони захисту про те, щовідсутні докази надання 17.12.2019 ОСОБА_1 ОСОБА_4 неправомірної вигоди саме у вигляді коштів в сумі 25 000 доларів США Суд зазначає наступне.

80.Як вбачається з матеріалів негласних слідчих розшукових дій, 17.12.2019 у період часу приблизно з 13:28 по 14:03 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в службовому кабінеті останнього відбулась зустріч, під час якої (1) ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 пакет, який ОСОБА_4 поклав на стіл та накрив аркушем картону, (2) ОСОБА_1 на аркуші паперу власноручно написала перелік працівників ГУ ДПС в Одеській області, які задіяні в протиправній діяльності та які не мають бути викриті. Після завершення зустрічі ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 вийшли з його службового кабінету, та ОСОБА_4 провів ОСОБА_1 до виходу з адміністративної будівлі прокуратури Одеської області. Після цього ОСОБА_4 зайшов до свого службового кабінету вже разом із детективами, де о 14:13 розпочався огляд місця події. Під час огляду у пакеті, який перебував на столі та був накритий картонним аркушем, виявлено 25 000 доларів США, та аркуш паперу із власноручними записами, виконаними ОСОБА_8 . При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила Суду факт передання 17.12.2019 ОСОБА_4 пакету та надала суперечливі пояснення щодо того, чи були в зазначеному пакеті грошові кошти. Вказані обставини в сукупності з іншими наявними у провадженні матеріалами, дають Суду підстави для висновку про надання ОСОБА_1 неправомірної вигоди ОСОБА_4 саме у виді 25 000 доларів США.

81.Захисник Пурлінський Д. Ю. стверджував, що неможливо встановити приналежність оглянутих детективами телефонів, які були вилучені у ОСОБА_1 при її затриманні, саме підозрюваній ОСОБА_1 , оскільки в протоколі затримання не були зазначені ознаки, за якими можна ідентифікувати вилучені у неї телефони (ІМЕІ, серійний номер телефону).

82.Суд відхиляє цей довід захисника, виходячи з наведеного нижче. Так, 13.01.2020 затримано ОСОБА_1 та під час її особистого обшуку вилучено, зокрема, мобільні телефони «Iрhone» та «Iphone 11 ProMaх», які упаковано до окремих номерних сейф-пакетів за № 1028266 та № 0019733 (том 1 а. с. 15-17). Дійсно, Суд погоджується із захисником, що в протоколі не вказано ІМЕІ, серійний номер телефонів, разом тим вказано інший спосіб ідентифікації - марка та колір телефону, а також за допомогою способу упаковки - номерів сейф-пакетів. У цей же день детектив провела огляд телефонів (том 1 а. с. 48-74).

83.У мобільному телефоні Apple iPhone model A1905, який було запаковано у сейф-пакет за № 1028266, виявлено: (1) UserAccount у меседжері «Facebook» під іменем ОСОБА_1; (2) фотозображення власноручно написаної заяви від імені ОСОБА_1 , датованої 27.12.2019, на ім`я директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві Морчука Р. М. із зазначенням персональних даних та зайнятої посади, за якими можливо ідентифікувати особу підозрюваної ОСОБА_1 , в якій вказується про вчинення протиправних дій стосовно неї зі сторони начальника управління прокуратури Одеської області ОСОБА_4 (що узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 про її звернення до Державного бюро розслідувань з відповідною заявою та реєстрацією за її заявою кримінального провадження № 6201910000002008 від 27.12.2019 за частиною 4 статті 190 КК (том 2 а. с. 37)); (3) фотозображення екрану телефону іншого мобільного телефону, які містять текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2019 у справі № 991/2663/19, провадження № 1-кс/991/3263/19 (постановленої в рамках цього кримінального провадження із строком дії до 13.01.2020 - том 1 а. с. 73) про дозвіл на обшук службових приміщень ГУ ДПС в Одеській області, які використовуються саме ОСОБА_1 як керівником.

84.Отже, зі змісту наявної в телефоні інформації вбачається, що вона стосується ОСОБА_1 . При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт надходження на її мобільний телефон фотозображень тесту вказаної вище ухвали слідчого судді.

85.Під час огляду мобільного телефону Apple iPhone model A2160, який було запаковано у сейф-пакет за № 0017733, не вдалось подолати систему логічного захисту цього телефону у зв`язку з чим було унеможливлено ознайомлення з інформаційним наповненням. Разом з тим, при дослідженні наявної у телефоні SIM-карти встановлено номер абонента: НОМЕР_1 . З матеріалів провадження вбачається, що саме вказаний номер телефону ОСОБА_1 повідомляла ОСОБА_4 як свій «основний» номер телефону (том 1 а. с. 31, 95).

86.Наведені вище дані в сукупності, а також у взаємозв`язку з наявними у провадженні документами, не викликають у Суду сумніву, що 13.01.2020 детектив оглядав саме мобільні телефони, які належать підозрюваній ОСОБА_1 та які були вилучені у неї при затриманні.

87.Щодо доводів сторони захисту про незаконність затримання слід зазначити, що підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді та підстави для застосування запобіжного заходу є різними та не є взаємообумовленими.

88.Разом з тим з матеріалів провадження не вбачається очевидних даних, що б свідчили про незаконність затримання. Так, ОСОБА_1 була затримана на підставі пункту 3 частини 2 статті 208 КПК. Як зазначив у клопотанні детектив, підозрювана у зв`язку з обізнаністю проведення щодо неї досудового розслідування та дозволу на обшук, уникала присутності в місті Одесі у період її чинності (з 13.12.2019 по 13.01.2020). Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (том 2 а. с. 41 ). Разом з тим ОСОБА_1 було затримано у місті Києві 13.01.2020 (том 1 а. с. 15). Своє перебування в місті Києві підозрювана пояснила перебуванням на лікуванні, проте жодних доказів перебування у лікарні чи на лікарняному ні слідчому судді, Суду сторона захисту не надала. Вказані обставини дають підстави для висновку про можливе уникнення ОСОБА_1 участі у процесуальних діях в рамках цього кримінального провадження та відповідно про спроби переховування від органу досудового розслідування.

89.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчиненні кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

90.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1-3 частини 1 статті 177 КПК).

91.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

92.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

93.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваної ОСОБА_1 .

Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

94.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

95.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваної ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).

96.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

97.Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (заява № 33977/96, § 80), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

98.Встановлені досудовим розслідуванням обставини, зокрема мета надання неправомірної вигоди, характер інкримінованого кримінального правопорушення свідчать не лише про високий рівень організації, підготовки та конспіративності дій під час вчинення злочину, а й про цілеспрямованість дій ОСОБА_1 саме на уникнення відповідальності за ймовірне вчинення протиправної діяльності як службовою особою всіма доступними їй силами та засобами.

99.При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя правильно врахувала обізнаність підозрюваної ОСОБА_1 з ухвалою слідчого Вищого антикорупційного суду від 13.12.2019 про дозвіл на проведення обшуку у службових приміщеннях ГУ ДПС в Одеській області (том 1 а. с. 50). Як зазначив у клопотанні детектив, у зв`язку з обізнаністю проведення щодо неї досудового розслідування та ухвали про обшук, ОСОБА_1 уникала присутності в місті Одесі у період її чинності (з 13.12.2019 по 13.01.2020).

100.У клопотанні детектива зазначений ризик також обґрунтовується серед іншого, можливістю виїзду підозрюваної на тимчасово окуповану територію України, оскільки підозрюваним має там соціальні зв`язки та житло - квартири у місті Донецьку та місті Макіївці Донецької області (том 1 а. с. 231-232, 235-236).

101.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

102.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність зазначеного ризику та відзначає його високу ймовірність особливо на початковому етапі досудового розслідування.

103.Як вбачається з матеріалів провадження, (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 розпочато 12.12.2019; (2) на початковому етапі отримання доказів здійснювалось переважно шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, контроль за вчиненням злочину; (3) ОСОБА_1 повідомлено про підозру лише 13.01.2020; (4) на момент постановлення оскаржуваної ухвали минув лише один місяць з початку досудового розслідування.

104.Наведені вище обставини та особливості здійснення досудового розслідування у цьому кримінального провадження Суд враховує як при оцінці зазначеного ризику, так і ризиків, яким надає оцінку нижче.

105.Наявність ризику знищити, сховати або спотворити документи підтверджується як встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального правопорушення, так і діями підозрюваної, що мала місце після вчинення інкримінованих слідством дій.

106.Так, встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального правопорушення свідчать про схильність та здатність ОСОБА_1 приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними їй силами та засобами.

107.Оглядом мобільного телефону ОСОБА_1 встановлено, що дані у телефоні містять відомості щодо його використання лише з 26-27.12.2019, а у розділі «Сall Log» - з 03.01.2020. Вказані обставини у взаємозв`язку з обізнаністю підозрюваної з фактом проведення стосовно неї досудового розслідування в рамках цього кримінального провадження, Суд оцінює як вчинення ОСОБА_1 цілеспрямованих дій щодо видалення інформації з телефону.

108.Також Суд звертає увагу на те, що користується номером телефону іноземного оператора мобільного зв`язку (том 1 а. с. 49), що певною мірою може ускладнювати отримання даних у такого оператора мобільного зв`язку.

109.При цьому Суд враховує особисту ситуацію підозрюваної, а саме те, що вона тривалий час (понад 19 років) працює в системі органів ДПС, протягом 2016-2017 працювала на керівних посадах в органах ДПС в Одеській області та з 04.09.2019 по 09.01.2020 виконувала обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області, на даний час є працівником ГУ ДПС в Одеській області. Виходячи з наведеного, підозрювана може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться.

Щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

110.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність цього ризику, який об`єктивно існує на початковому етапі зібрання доказів.

111.Як зазначив у клопотанні детектив, у зв`язку з отриманими під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостями, є необхідність (1) у допиті як свідків працівників ГУ ДПС в Одеській області, перелік яких ОСОБА_1 написала 17.12.2019 при наданні ОСОБА_4 неправомірної вигоди; (2) у встановленні та допиті суб`єктів господарювання, їх представників, стосовно яких працівниками ГУ ДПС в Одеській області можливо вчинялись протиправні дії під час виконання службових обов`язків.

112.Враховуючи те, що підозрюваній відомі як дані зазначених нею працівників, так і ймовірно платників податків, їх представників є ризик незаконного впливу на них як свідків.

113.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

114.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

115.Слід погодитись також із висновками слідчого судді, що ризик можливого впливу на свідків обумовлюється особистою ситуацію, про яку Суд зазначав вище у пункті 109 цієї ухвали.

Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином

116.Суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшла висновку про наявність цього ризику на підставі таких фактичних даних.

117.Наявність у ОСОБА_1 станом на 02.01.2020 тексту ухвали слідчого судді від 13.12.2019 про дозвіл на обшук її службового кабінету до моменту його проведення та до моменту набуття статусу у кримінальному провадженні свідчить про позапроцесуальний спосіб її отримання. Текст ухвали отримано з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний доступ до якого ні підозрювана, ні її захисники не мають. Під час судового засідання ОСОБА_1 пояснила, що фотозображення тексту ухвали їй дійсно надійшло проте від невідомої особи. Повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень має обмежена кількість посадових осіб органів державної влади (суддів, працівники апарату судів, працівників правоохоронних органів, адміністраторів реєстру).

118.Зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_1 можливостей та відповідних зв`язків, за допомогою яких вона може вживати заходів для отримання інформації щодо кримінального провадження у незаконний спосіб. Отримання в позапроцесуальний спосіб ухвали слідчого судді про обшук Суд оцінює як вчинення підозрюваною дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки така обізнаність об`єктивно призводить до того, що обшук не зможе досягнути очікуваного процесуального результату.

119.Про наявність цього ризику можуть свідчити також наступні дії ОСОБА_1 . Так, 27.12.2019 ОСОБА_1 подала заяву до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про неправомірні дії працівників прокуратури Одеської області (вимагання ОСОБА_4 від неї 25 000 доларів США), які мали місце 11, 16-17 грудня 2019 року. В заяві ОСОБА_1 зазначено, що вона 17.12.2019 у зв`язку з вимаганням ОСОБА_4 грошових коштів надала йому 25 000 доларів США, які позичила у свого знайомого. Сторона захисту в апеляційних скаргах зазначила, що підозрювана ОСОБА_1 є жертвою шахрайства та вимагання зі сторони ОСОБА_4 , який у змові з детективами Національного антикорупційного бюро України вчинив провокацію злочину (том 2 а. с. 91, 144). У судовому засіданні ОСОБА_1 надала суперечливі пояснення щодо надання 17.12.2019 ОСОБА_4 25 000 доларів США. Разом з тим підтвердила, що за її заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_4 здійснює досудове розслідування Державне бюро розслідувань.

120.27.12.2019 ОСОБА_1 також подала повідомлення про суттєві зміни майнового стану, згідно з яким 18.12.2019 вона отримала грошову позику у розмірі 586 728 гривень. Слід зазначити, що вказана сума є еквівалентною 25 000 доларів США. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт отримання позики 18.12.2019 без уточнення мети її отримання.

121.Отже, з наведеного слідує, що сторона захисту зазначає про умисне створення ОСОБА_4 умов для надання йому ОСОБА_1 неправомірної вигоди внаслідок чого вона змушена була її надати, попередньо отримавши вказані грошові кошти у позику.

122.Суд відхиляє описану вище версія сторони захисту щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам, встановленим в ході досудового розслідування. Так, за версією обвинувачення ОСОБА_1 надала ОСОБА_4 неправомірну вигоду 17.12.2019. У свою чергу згідно повідомлення про суттєві зміни ОСОБА_1 отримала позику 18.12.2019, тобто на день пізніше ніж вона надала грошові кошти ОСОБА_4 . Також зі змісту розмови, яка мала місце 16.12.2019, вбачається, що станом на 16.12.2019 у ОСОБА_1 вже була в наявності сума у розмірі 25 000 доларів США (том 1 а. с. 112).

123.При цьому Суд також враховує (1) на значний час, який минув з дня неправомірних на думку ОСОБА_1 дій ОСОБА_4 стосовно неї до дня її зверненням із заявою до Державного бюро розслідувань (минуло щонайменше 16 днів); (2) подання ОСОБА_1 заяви про вчинення злочину (27.12.2019) після вчинення нею 26.12.2019 дій з видалення інформації з пам`яті телефону.

124.Надаючи оцінку зазначеним фактичним даним у сукупності та взаємозв`язку з наявними матеріалами провадження, Суд дійшов висновку, що вказані дії підозрюваної спрямовані на приховування (маскування) обставин, які можуть стосуватись цього кримінального провадження.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

125. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївці Донецької області, де зареєстрована, проживає у місті Одесі (том 1 а. с. 248 , том 2 а. с. 41 )

. 126 .Була заміжня (чоловік помер у 2015 році), має неповнолітню дитину, 2003 року народження (том 1 а. с. 248-253).

127.З грудня 2001 року працює в органах ДПС. Протягом грудня 2001 - серпня 2010 року працювала на різних посадах в органах ДПС в Донецькій області, з серпня 2015 по липень 2018 року - в органах ДПС в Одеській області, з серпня 2018 по вересень 2019 року - Офісі платників великих податків, з 04.09.2019 по 09.01.2020 - виконувала обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області. При цьому з вересня 2010 року обіймає керівні посади в органах ДПС. Має п`ятий ранг державного службовця.

128.Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

129.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).

130.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

131.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

132.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.

133.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 не є для неї безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(4) Щодо розміру застави

134.Частиною 3 статті 183 КПК визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

135.У клопотанні детектива ставилось питання про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 450 гривень. Слідчий суддя визначила заставу у розмірі 430 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 903 860,00 гривень.

136.В апеляційних скаргах захисники вказували, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя не обґрунтувала у чому саме полягає виключність випадку, що надало їй право виходу за межі максимально встановленого КПК розміру застави; визначений розмір застави є непомірним для підозрюваної.

137.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності визначення застави в розмірі 903 860,00 гривень.

138.Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (пункт 2, абзац 5 частини 5 статті 182 КПК)

139.Як вже зазначалось Судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 3 статті 369 КК). Обставини цього кримінального провадження Суд оцінює як виключні з підстав, що були наведені у пунктах 30-47 цієї ухвали. З огляду на зазначене, Суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано вийшла за межі максимально встановленого КПК розміру застави.

140.Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86), ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій. З урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ Судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваними фінансових операцій за участю підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, в протоколах за результатами негласних слідчих розшукових дій йдеться про отримання у листопаді 2019 року та подальший розподіл підозрюваними значної суми коштів (приблизно 250 000 доларів США), які ймовірно протиправно отримані працівниками ГУ ДПС в Одеській області від платників податків.

141.При оцінці майнового стану підозрюваної Суд враховує, що ОСОБА_1 на праві власності належать дві квартири (у місті Макіївці та місті Донецьку), автомобіль «Mercedes-Benz A 150», 2008 року випуску, у 2018 році вона задекларувала отримання доходу в розмірі 301 793 гривень, 28.12.2019 отримала позику у розмірі 586 728 гривень. Суд також враховує фактичне перебування у володінні підозрюваної житла у місті Києві та місті Одесі.

142.Суд звертає увагу, що застава станом на час розгляду апеляційної скарги була застава була внесена.

143.З наведеного вище, Суд вважає, що з урахуванням етапу досудового розслідування застава у розмірі 430 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 903 860,00 гривень, визначена відповідно до вимог КПК та здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і запобігти встановленим ризикам.

Щодо інших доводів сторони захисту

144.В апеляційних скаргах та під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

145.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

146.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

147.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).

148.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

149.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні та (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні детектива.

150.Завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням від 14.01.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише шляхом застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.

151.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.

152.Керуючись статями 177, 178, 182, 183, 194, 196, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги захисників Пурлінського Д. Ю. та Канікаєва Ю. О. - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников