Document No. 87333269

Справа № 991/558/20

Провадження1-кс/991/567/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., з участю секретаря Сташака Я.В., прокурора Пономаренка В.П., адвоката Побережного Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення строку в порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Побережний Д.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із вказаним клопотанням.

Вимоги клопотання адвокат мотивує тим, що починаючи з 24.03.2017, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) при розробленні порядку розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (далі - Порядок), який затверджений постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2016.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває вже майже 3 роки, остаточного процесуального рішення у ньому досі не прийнято. При цьому, досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться групою детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, до складу якої входять 15 детективів, а процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється 6 прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У вказаному провадженні щодо ОСОБА_1 повідомлення про підозру складено 08.08.2019, тобто офіційні звинувачення висунуті лише через 28 місяців розслідування.

Таким чином, протягом тривалого терміну ОСОБА_1 перебував у невизначеному статусі в кримінальному провадженні, що відповідно позбавляло його можливості використовувати права, які надані стороні захисту. Після вручення повідомлення про підозру з ОСОБА_1 не проведено жодної процесуальної дії, окрім як, вручення процесуальних документів пов`язаних з продовженням строку досудового розслідування, а також пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу та продовженням дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України.

Сторона захисту посилається на те, що положеннями ч. 5 ст. 28 та ч. 1 ст. 283 КПК України закріплено право особи щодо розумних строків проведення досудового розслідування. Проте, незважаючи на тривалість досудового розслідування, що передувала повідомленню про підозру, яка вочевидь на думку детектива та процесуального керівника була «обґрунтованою» на момент її складання, у кримінальному провадженні вже двічі прийнято процесуальне рішення про продовження строку досудового розслідування, зокрема 07.10.2019 до 4-х місяців та 02.12.2019 до 6-ти місяців, а саме до 08.02.2020. При цьому, в обґрунтування необхідності продовження строків досудового розслідування у процесуальних рішеннях кожен раз зазначаються однакові підстави, що свідчить про невиконання групою детективів НАБУ процесуальних дій, задля проведення яких прокурором приймається рішення про продовження строку досудового розслідування. Більше того, з метою продовження строку досудового розслідування використовуються обставини, які не можуть бути підставою для продовження строку досудового розслідування, зокрема, розшук ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З наведеного вбачається, що сторона обвинувачення використовує формальні підстави для продовження строку досудового розслідування, внаслідок чого не забезпечується проведення розслідування у розумні строки.

Також сторона захисту вказує на те, що під час досудового розслідування проведено декілька судових експертиз щодо економічної обґрунтованості «формули Роттердам+», якими підтверджено економічну обґрунтованість «формули Роттердам +», що відповідно спростовує пред`явлену підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, до теперішнього часу зазначені експертні висновки приховуються стороною обвинувачення і не надаються для ознайомлення.

Аналогічні експертизи були проведені і в межах адміністративних справ №826/13858/16, №826/15038/17. Вказані експертизи були отримані стороною захисту у встановленому законом порядку та передані стороні обвинувачення для їх оцінки у сукупності з іншими доказами.

Крім того, стороні обвинувачення були надані і судові рішення від 29.12.2016 та від 07.11.2018, що набрали законної сили, які прийняті Окружним адміністративним судом м. Києва у судових справах №826/15038/17 та №826/15038/17 відповідно. Зміст вказаних судових рішень дає чітке розуміння того, що за встановленими судом обставинами постанова НКРЕКП від 03.03.2019 №289 прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів. Також, суд зазначив, що визначення показників «формули Роттердам+» належить до дискреційних повноважень НКРЕКП, а тому правомірність визначення її показників є формою втручання в дискреційні повноваження.

Адвокат вважає, що така бездіяльність з боку сторони обвинувачення вочевидь вказує на недодержання розумних строків, внаслідок чого має місце триваюче порушення права, закріпленого ч. 5 ст. 28 та ч. 1 ст. 283 КПК України. У зв`язку з чим задля захисту порушених прав ОСОБА_1 , 27.12.2019 стороною захисту подано скаргу на недотримання розумних строків у порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, проте доводи скарги були проігноровані, про що свідчить відповідь прокурора.

У зв`язку з викладеними обставинами, сторона захисту просить встановити у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 строк для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали.

Адвокат у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та просив про його задоволення.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що продовження строку досудового розслідування є розумним і необхідним, оскільки в межах кримінального провадження досліджено тільки половина періоду (2016-2017), в який діяв Порядок розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії; за період з 2018 по першу половину 2019 сформована тільки довідка спеціаліста, на підставі якої планується проведення ряду експертиз та інших необхідних слідчих дій. Тому зі спливом строку досудового розслідування (08.02.2020) є необхідність звернення до заступника Генерального прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування.

Заслухавши пояснення адвоката, прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Частиною 6 ст. 28 КПК України визначено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

З огляду на зміст ч. 6 ст. 28 КПК України, при розгляді цього клопотання слідчому судді необхідно встановити: 1) чи подано воно належним суб`єктом; 2) чи доведені обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Так, обґрунтовуючи наявність права на звернення до слідчого судді із цим клопотанням адвокат Побережний Д.В. стверджує про те, що він подав дане клопотання з метою захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 , якому в межах кримінального провадження №52017000000000209 від 24.03.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Отже наведене дає підстави для висновку про наявність підстав для звернення з поданим клопотанням, клопотання подано належним суб`єктом.

Вирішуючи питання щодо можливості та доцільності обмеження строків досудового розслідування слідчий суддя виходить із такого.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при розробленні порядку розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2016.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 року щодо розумності строків досудового слідства зазначив, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідності проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Виходячи із норм чинного національного законодавства та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, час, який враховується для визначення розумності строків, починається з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. З цього моменту згідно зі ст.219 КПК України (до редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) починається і відлік строків досудового розслідування, персоніфікується кримінальне провадження - з`являється підозрюваний (ст. 42 КПК України).

Відповідно до долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 08.08.2019 ОСОБА_1 складено та вручено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, який згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно зі ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Статтею 219 КПК України (в редакції до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) встановлюються рамки, в межах яких повинно бути здійснено досудове розслідування кримінального провадження, а саме - протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовженим до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з тим, ст. 114 КПК України, на яку посилається заявник, як на підставу звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку проведення досудового розслідування, не є тією нормою, яка регламентує порядок подання та розгляду даної категорії клопотань, оскільки вказана норма передбачає лише право, а не обов`язок слідчого судді, суду встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для забезпечення дотримання сторонами кримінального провадження розумного строку прийняття процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії.

Окрім того, як прямо передбачено ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Крім того, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об`єм доказів, які необхідно зібрати у кримінальному провадженні.

При цьому при вирішенні клопотання необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності прокурора, що передбачена ст. 36 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя, не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Отже предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.

Також, за ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017неможливо завершити через його складність та специфіку, у зв`язку з чим строк досудового розслідування був продовжений.

З матеріалів клопотання вбачається, що постановами заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 07.10.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 продовжено до 4-х місяців, тобто до 08 грудня 2019 та від 02.12.2019 до 6-ти місяців, а саме до 08.02.2020, обґрунтовуючи тим, що вказане кримінальне провадження у двохмісячний строк не вдається завершити через те, що у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на зібрання усіх доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обстави справи, у тому числі: залучити спеціалістів для проведення спеціальних економічних досліджень та розрахунків з метою забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин справи у їх сукупності; отримати результати виконання запитів про міжнародну правову допомогу; отримати висновки судово-почеркознавчої експертизи, судово-товарознавчої, комп`ютерно-технічної експертиз; додатково оглянути накопичувачі на жорстких магнітних дисках, мобільні телефони, які в установленому порядку були вилучені та визнані речовими доказами; за результатами цих огляді призначити додаткові комп`ютерно-технічні експертизи; провести економічні дослідження для встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків), допитати як свідків посадових осіб, які раніше не були допитані та їм можуть бути відомі обставини скоєного кримінального правопорушення тощо.

Слідчий суддя враховує те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 08.02.2020, питання його подальшого продовження вирішується прокурором у порядку, встановленому ч. 2 ст. 294, ч. 6-8 ст. 295 КПК України. Тобто саме прокурор повинен переконатися у необхідності додаткового строку досудового розслідування, у іншому випадку прокурор відмовляє у продовженні строку досудового розслідування, внаслідок чого здійснює одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 цього Кодексу.

Посилання адвоката на обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку досудового розслідування в порядку розгляду клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, враховуючи правову позицію Верховного суду України у справі №757/37346/18-к, не приймається слідчим суддею, оскільки у даній справі йдеться про можливість розгляду слідчим суддею клопотань в порядку ч. 6 ст. 28, ст. 114 КПК України в контексті права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката.

Керуючись ст. 28, 113, 114 КПК України та ст. 219, 283 КПК України (в редакції, що діяв до внесення змін Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII),

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення строку в порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування та прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. В. Олійник