- Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
- Judge (HACC) : Halabala M.V., Nohachevskyi V.V.
- Lawyer : Denysiuka S.F., Liaskovtsia O.V., Vylkov S.V., Podosinova A.O.
- Prosecutor : Perov A.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/12275/18
Провадження № 1-кп/991/95/19
УХВАЛА
27 січня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
обвинуваченої ОСОБА_11,
здійснивши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 375 КК України,
в с т а н о в и л а :
04 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду передано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 375 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду згаданої справи в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.4 а.с.124).
У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_7 кожному з членів колегії суддів було заявлено відвід з підстав їх упередженості зазначених в письмовій заяві захисника.
Відвід судді ОСОБА_3 вмотивований тим, що ще у 2005 році він працював у прокуратурі м. Рівне з прокурором ОСОБА_12, який входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000000011 стосовно ОСОБА_11, а також підписав та затвердив відповідний обвинувальний акт.
Відвід судді ОСОБА_2 вмотивований тим, що у 2016 році він, як адвокат, надавав правову допомогу ОСОБА_13 . На думку захисника згадана обставина може вплинути на об`єктивність судді під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_11, так як останній інкриміновано ухвалення неправосудного рішення на користь підприємства, підконтрольного ОСОБА_13 .
Відвід судді ОСОБА_1 вмотивовано тим, що захисник ОСОБА_7 нібито має відомості про те, що між суддями Вищого антикорупційного суду та «заінтересованими особами» здійснюється позапроцесуальне спілкування, метою якого є постановлення незаконного обвинувального вироку стосовно його доньки обвинуваченої ОСОБА_11 . З поведінки головуючого ОСОБА_1 в судовому засіданні, з його висловів захисник ОСОБА_7 припустив, що суддя обізнаний про таке спілкування. З огляду на вказане припущення ОСОБА_7 має сумніви в неупередженості судді ОСОБА_1 та решти суддів.
Захисником ОСОБА_8 теж подано заяву про відвід кожному члену колегії суддів з аналогічних підстав. Окрім того, заявляючи відвід колегії суддів у цілому, захисник ОСОБА_8 зазначив, що підтвердженням упередженості суддів слугує, на його думку, процесуальні рішення ухвалені колегією під час підготовчого судового засідання раніше.
Обвинувачена ОСОБА_11 та інші захисники одностайно підтримали заявлені відводи з тих же підстав.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення заяв про відвід колегії суддів заперечував та пояснив, що вважає згадані заяви безпідставними, а доводи щодо упередженості суддів надуманими. Прокурор звернув увагу на те, що прийняті колегією суддів під час підготовчого судового засідання процесуальні рішення не можуть бути підставою для відводу, рівно як і факт роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_12 в одній прокуратурі у 2005 році. Інші обставини, на які посилається сторона захисту як на підставу для відводу суддів вже були предметом дослідження в попередніх судових засіданнях і з цього приводу судом виносилися відповідні рішення.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що зазначені заяви про відвід колегії судді є проявом зловживання процесуальним становищем з боку сторони захисту, метою якого є затягування строків розгляду справи.
Представники потерпілого погодилися із позицією прокурора.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяв сторони захисту про відвід суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
З матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.364 та ч. 1 ст.375 КК України, передано до Вищого антикорупційного суду 04 жовтня 2019 року (т.4 а.с.120).
В підготовчому судовому засіданні 05.11.2019 суддя ОСОБА_3 здійснив розкриття інформації та повідомив учасникам судового розгляду про те, що у 2005 році він працював в прокуратурі м. Рівне, в якій на той час працювало близько 30 осіб. Серед цих осіб працював і прокурор ОСОБА_12 . Після звільнення ОСОБА_3 займався приватною адвокатською практикою і будь-якого спілкування із ОСОБА_12 не підтримував. При ознайомлені із матеріалами судової справи за обвинуваченням ОСОБА_11 суддя ОСОБА_3 дізнався, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017000000000011 підписаний та затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 . Суддя ОСОБА_3 переконаний, що підстави для його самовідводу відсутні, проте вважає за необхідне розкрити зазначену інформацію.
Від учасників судового провадження заяв про відвід судді ОСОБА_3 з приводу розкритої інформації не надходило. Між тим, захисником ОСОБА_8 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_5 з тих підстав, що останній у Вищому антикорупційному суді підтримує державне обвинувачення у справі за обвинуваченням ОСОБА_11, яка на думку сторони захисту є невинуватою (т.4 а.с.182).
Ухвалою колегії суддів від 05.11.2019 заяву про відвід прокурору ОСОБА_5, зважаючи на її очевидну безпідставність, було залишено без задоволення (т.5 а.с.22).
Окрім того, колегією суддів під час підготовчого судового засідання 05.11.2019 були ухвалені й інші процесуальні рішення.
Так, захисник ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання з тих підстав, що він звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення, але відповіді він не отримав (т.4 а.с.187). Прокурор ОСОБА_5 повідомив учасникам судового провадження, що підтримує пред`явлене ОСОБА_11 обвинувачення і не має наміру відмовлятися від нього, тим більше, що на стадії підготовчого судового засідання відмова від підтримання державного обвинувачення неможлива.
З наведених прокурором підстав клопотання про відкладення судового засідання колегією суддів було визнано необґрунтованим та у його задоволенні було відмовлено.
Від захисника ОСОБА_10 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження (т.4 а.с.226). Суть зазначених в клопотанні підстав для закриття кримінального провадження фактично зводилась до оцінки допустимості доказів вини обвинуваченої, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи, що згідно чинного кримінального процесуального законодавства на стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості встановлювати належність та допустимість доказів, згадане клопотання про закриття кримінального провадження є очевидно безпідставним, тому колегія суддів відмовила в його задоволенні (т.5а.с.24).
10грудня 2019року підчас продовженняпідготовчого судовогозасідання усправі заобвинуваченням ОСОБА_11 суддя ОСОБА_2 здійснив розкриття інформації та повідомив учасникам судового провадження про те, що у 2016 році він, як адвокат, надавав правову допомогу ОСОБА_13 . Однак, захисником останнього він не був (т.5 а.с.117).
Зважаючи на вказану інформацію, захисник ОСОБА_9 заявив відвід судді ОСОБА_2, який колегією суддів визнано безпідставним й у задоволення якого було відмовлено (т.5 а.с.153).
Окрім того, від захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 надійшли клопотання про повернення обвинувального акта (т.5 а.с.34, 46, 100), які визнано колегією суддів безпідставними й у задоволенні яких теж було відмовлено (т.5 а.с.150).
17 грудня 2019 року при постановленні ухвали про призначення судового розгляду колегією суддів було відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_10, в якій останній прохав винести ухвалу про позбавлення ПАТ «Укргазвидобування» процесуального статусу потерпілого у цій справі (т.5 а.с.104). Цією ж ухвалою було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про витребування доказів (т.5 а.с.147).
17 грудня 2019 року під час судового розгляду захисник ОСОБА_7 звернувся до суду із згаданою вище заявою про відвід колегії суддів (т.5 а.с.157), яку не було вирішено у той же день у зв`язку із закінченням робочого часу та наполегливим проханням захисників не порушувати їх трудові права.
27 січня 2020 року під час продовження судового засідання захисник ОСОБА_8 теж звернувся до суду із заявою про відвід колегії суддів (т.5 а.с.223).
Вирішуючи по суті заяву про повторно відвід судді ОСОБА_2, колегія суддів виходить з наступного.
Так, сторона захисту відвід судді ОСОБА_2 обґрунтовує наявністю підстав, які викликають сумнів у неупередженості судді. На думку захисників, надання адвокатом ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_13 може впливати на об`єктивність судді ОСОБА_2 під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 . Тому, на переконання захисника, наявність таких сумнівів, виключає участь судді у цій справі.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_11 звинувачується у тому, що, перебуваючи на посаді судді господарського суду Харківської області, під час розгляду судової справи, зловживала своїм службовим становищем, що спричинило істотної шкоди державним інтересам, а також постановила завідомо неправосудне рішення у цій справі.
За версією сторони обвинувачення, починаючи з 17.11.2016 в провадженні судді ОСОБА_11 перебувала справа за господарським позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ТОВ «Карпатнадраінвест» про стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність від 13.10.2004 та за зустрічним позовом ТОВ «Карпатнадраінвест» до ПАТ «Укргазвидобування» про зобов`язання до виконання зобов`язань за договором про спільну діяльність шляхом передачі спірного природного газу та газового конденсату. Предметом спору за зустрічним позов, крім іншого, виступав природний газ, на який ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2016 було накладено арешт в межах кримінального провадження №52015000000000002 від 04.12.2015.
Із змісту обвинувального акта вбачається, що достовірно знаючи про те, що на згаданий спірний газ накладено арешт з метою забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_11, за версією сторони обвинувачення, ухвалила завідомо неправосудне рішення, яким задовольнила вимоги ТОВ «Карпатнадраінвест» за зустрічним позовом та зобов`язала ПАТ «Укргазвидобування» передати арештований природний газ та газовий конденсат, не враховуючи положень кримінального процесуального закону, яким регламентовано порядок скасування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні, під час роз`яснення права відводів, суддя ОСОБА_2 здійснив розкриття інформації та повідомив учасникам судового провадження про те, що у 2016 році він, як адвокат, надавав правову допомогу ОСОБА_13 . Однак, захисником останнього він не був, у тому числі в кримінальному провадженні №52015000000000002. Разом із тим, суддя ОСОБА_2 зазначив, що підстав для самовідводу не вбачає.
Зважаючи на вказану інформацію, 10.12.2019 у підготовчому судового засіданні захисник ОСОБА_9, заявив відвід судді ОСОБА_2, обґрунтувавши його наявністю підстав, які викликають сумнів у неупередженості судді. На думку захисника, надання суддею ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_13 може впливати на об`єктивність судді під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 . Тому, на переконання захисника, наявність таких сумнівів, виключає участь судді у цій справі.
Ухвалою суду від 10.12.2019 у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_2 було відмовлено.
Повторна заява про відвід судді ОСОБА_2 вмотивована аналогічними підставами.
З матеріалів справи вбачається, що Національним антикорупційним бюро України починаючи з 04.12.2015 розслідувалося кримінальне провадження №52015000000000002 за підозрою ОСОБА_13 та інших осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.3641, ч.2 ст.366 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_13 та інші підозрюються у тому, що протягом 2013-2016 років у складі злочинної організації вчиняли особливо тяжкі злочини, направленні на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Способом вчинення злочинів керівники та учасники злочинної організації обрали реалізацію природного газу підпорядкованими підприємствами, у тому числі ТОВ «Карпатнадраінвест», пов`язаним підприємствам за істотно нижчими від ринкових цінами шляхом підроблення первинних документів на придбання природного газу.
В межах згаданого кримінального провадження 10.10.2016 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва задоволено клопотання детективів НАБУ та накладено арешт на природний газ ПАТ «Укргазвидобування», що зберігається у газосховищах ПАТ «Укртрансгаз».
Рішенням господарського суду Харківської області під головуванням ОСОБА_11 від 13.12.2016 (справа № 922/3947/16) задоволено вимоги ТОВ «Карпатнадраінвест» за зустрічним позовом та зобов`язано ПАТ «Укргазвидобування» передати спірний природний газ та газовий конденсат ТОВ «Карпатнадраінвест».
Відповідно до Указу Президента України № 128/2019 від 11 квітня 2019 року ОСОБА_2 було призначено на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Із змісту розкритої суддею ОСОБА_2 інформацією вбачається, що останній, будучи практикуючим адвокатом у 2016 році надавав ОСОБА_14 правову допомогу, яка не пов`язана із зазначеними вище кримінальними провадженнями та господарською справою.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про відвід судді ОСОБА_2 з огляду на таке.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен бути відсторонений від участі у розгляді справи, зокрема, коли раніше при розгляді цього самого предмета спору він виступав як адвокат. ОСОБА_2 не був учасником судового процесу в господарській справі № 922/3947/16 та не надавав жодної правової допомоги, що б була пов`язана з предметом спору у ній.
Прокурором судді ОСОБА_11 інкриміновано ухвалення завідомо неправосудного рішення від 13.12.2016 в інтересах ТОВ «Карпатнадраінвест», яке, у свою чергу, за версією органів досудового розслідування в іншій справі є підконтрольним ОСОБА_13 підприємством. Окрім того, за версією сторони обвинувачення під час розгляду зазначеної господарської справи суддя ОСОБА_11 зловживала своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що здійснення у 2016 році ОСОБА_2 адвокатської діяльності та надання громадянину ОСОБА_13 консультативних послуг правового характеру жодним чином не можуть ставити під сумнів об`єктивність та неупередженість судді ОСОБА_2 під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_15 . У стороннього спостерігача не може викликати обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді при розгляді кримінальної справи № 638/12275/18.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведені доводи захисників не містять у собі достатніх підстав, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді.
Інших обставин, які передбачені ст. ст.75,76 КПК Українита які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_2 у згаданому кримінальному провадженні захисником у заяві зазначено не було.
За таких обставин, заявлений захисниками повторний відвід судді ОСОБА_2 є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи по суті заяву про відвід судді ОСОБА_16, колегія суддів виходить з наступного.
В підготовчому судовому засіданні 05.11.2019, під час роз`яснення права відводів, суддя ОСОБА_3 здійснив розкриття інформації та повідомив учасникам судового розгляду про те, що у 2005 році він працював в прокуратурі м. Рівне, в якій на той час працювало близька 30 осіб. Серед цих осіб працював і прокурор ОСОБА_12 . Після цього рік пропрацював у прокуратурі Рівенської області та звільнився. Починаючи з 2009 року займався приватною адвокатською практикою. При ознайомлені із матеріалами судової справи за обвинуваченням ОСОБА_11 суддя ОСОБА_3 дізнався, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017000000000011 підписаний та затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 .
Суддя ОСОБА_3 переконаний, що зазначена обставина жодним чином не впливає на його об`єктивність у даній справі, підстави для його самовідводу відсутні. Проте вважає за необхідне розкрити зазначену інформацію.
На думку сторони захисту спільна робота в одній прокуратурі ОСОБА_3 у 2005 році з прокурором ОСОБА_12 може вплинути на об`єктивність судді під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 . Тому, на переконання захисників, наявність таких сумнівів, виключає участь судді у цій справі.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами захисту, оскільки вони не ґрунтуються на нормах закону та суперечать практиці ЄСПЛ, зокрема у справі «Паунович проти Сербії» (заява № 54574/07). Пункт 41 вказаного рішення передбачає, що той факт, що суддя раніше у своїй кар`єрі виконував обов`язки прокурора сам по собі не є підставою для побоювання, що йому бракує неупередженості». Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаному рішенні ЄСПЛ міститься посилання на те, що побоювання заявника щодо неупередженості судді є достатніми, якщо суддя колись був співробітником прокуратури у справі, яку спочатку розслідувало це відомство, проте він ніколи не займався цією справою безпосередньо, не брав активної чи формальної участі у підготовчих стадіях кримінального провадження чи в складанні обвинувального акта прокуратурою.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт було складено та затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 14 серпня 2018 року (т.1 а.с.2).
Відповідно до Указу Президента України № 128/2019 від 11 квітня 2019 року ОСОБА_3 було призначено на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Після звільнення ОСОБА_3 з прокуратури м. Рівне і до призначення його на посаду судді минуло більше 12 років. ОСОБА_3 будь-якої участі у розслідуванні справи стосовно ОСОБА_11 не приймав.
Крім того, в заяві про відвід захисник ОСОБА_8 зазначив про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_12 тривалий час сиділи в одному кабінеті та до цього часу залишаються хорошими друзями, хочя це не відповідає дійсності.
Розглядаючи вказані доводи суд виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_3 позиція захисників, які заявляють відвід, має важливе, але не вирішальне значення.
Вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
У цьому зв`язку, на переконання колегії суддів, сам лише факт спільної роботи судді і прокурора в одному органі, понад десять років тому, без наявності аргументованих даних, які б свідчили про існування між ними стосунків дружнього характеру, не може розглядатись як обставина, що викликає розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості судді.
З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що вищенаведені доводи захисників ґрунтуються виключно на припущеннях та не містять у собі достатніх підстав, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді.
Інших обставин, які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, захисниками у заявах зазначено не було.
За таких обставин, заявлений захисниками відвід судді ОСОБА_3 є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи по суті заяву про відвід судді ОСОБА_1, колегія суддів виходить з наступного.
Відвід судді ОСОБА_1 вмотивовано тим, що захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нібито мають відомості про те, що між суддями Вищого антикорупційного суду та «заінтересованими особами» здійснюється непроцесуальне спілкування, метою якого є постановлення незаконного обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_11 . З поведінки головуючого ОСОБА_1 в судовому засіданні, з його висловів захисник ОСОБА_7 припустив, що суддя обізнаний про таке спілкування. З огляду на вказане припущення ОСОБА_7 має сумніви в неупередженості судді ОСОБА_1 та решти суддів.
Більш того, захисник ОСОБА_7 в заяві про відвід зазначив про те, що головуючий суддя ОСОБА_1 неодноразово розмежовував повноваження захисту та обвинувачення, переривав виступи захисника та не надавав йому права завершити свої виступи. Крім того, захисник ОСОБА_7 звертає увагу на те, що у поведінці головуючого просліджуються ознаки роздратування, нестриманості, що, на його думку, свідчать про емоційний зрив головуючого, що вказує на його упередженість в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_11 .
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів не погоджується з доводами захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що у поведінці головуючого судді ОСОБА_1 прослідковуються ознаки його упередженості в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_11 з наступних підстав.
Так, відповідно до технічного запису судового засідання від 10.12.2017 на обговорення учасників судового провадження головуючим у справі була поставлена усна заява захисника ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 з приводу розкритою останнім інформації. Під час обговорення згаданої заяви всі захисники, у тому числі і захисник ОСОБА_7 відвід судді підтримав (о 14 год. 53 хв. 20 с.). Після цього, захисник ОСОБА_7 звернувся до суду із наступною промовою: «Хотів би суду донести. На сьогоднішній день ми перевіряємо інформацію про спілкування суддів Вищого антикорупційного суду, непроцесуального спілкування в частині цієї справи. Що не мається на увазі це мається на увазі те, що особи, які заінтересовані у вирішенні цього питання, щоб був обвинувальний уклін даної справи. Я по цим основаним, поки ми перевіряємо цю інформацію…»
Зрозумівши, що захисник ОСОБА_7 вийшов за межі питання, яке поставлено на обговорення учасників судового провадження та фактично намагається завуальовано здійснити тиск на колегію суддів заявами про вигадане непроцесуальне спілкування, головуючий ОСОБА_1 зупинив виступ захисника, закликам повернутися до суті заяви про відвід судді ОСОБА_2 та не використовувати зал судового засідання в якості трибуни для своїх непроцесуальних заяв. Всім учасникам судового провадження головуючий роз`яснив право заявляти колегії суддів відвід також з інших підстав, в тому числі з приводу непроцесуального спілкування. Наразі додаткових заяв про відвід суддів не послідувало.
Відповідно до Нового тлумачного словника української мови (К.2005. Т.1. С.780.), рекомендованого Міністерством освіти України, слово «зрозуміти» має наступні значення 1. Сприйняти розумом. 2. Сприйняти, витлумачити певним чином. 3. Спостерігати за кимось, чимось, враховуючи певні ознаки і т.д. 4. Збагнути; проникнути у суть чогось. 5. Зробити висновок, підсумовуючи, зіставляючи і т.д. 6. Пройнятися свідомістю чогось, усвідомити.
Мотивуючи відвід судді ОСОБА_1 захисники обвинуваченої ОСОБА_11 трактують вислови судді в судовому засіданні у зручному для себе світлі. Так, фразу головуючого: «я зрозумів про що йде мова» захисники витлумачили як підтвердження його обізнаності про факт непроцесуального спілкування, хоча є очевидним, що слово «зрозумів» було вжито в іншому значенні, а саме, що головуючий збагнув, проникнувся у суть повідомлення захисника та визначив, що воно не стосується питання відводу судді, яке обговорювалося.
З огляду на викладене, трактування стороною захисту зазначених висловів головуючого у справі як його обізнаність про непроцесуальне спілкування суддів по цій справі є хибним і тому, ці вислови не можуть свідчити про упередженість судді ОСОБА_1 та колегії суддів у цілому.
Колегія суддів не має будь-яких відомостей про згадане в припущеннях захисників непроцесуальне спілкування по справі за обвинуваченням ОСОБА_11 . Така інформація відсутня і в матеріалах судової справи, докази про наявність навіть можливості такого спілкування учасниками судового провадження не надавалися.
Також не заслуговують на увагу твердження захисника ОСОБА_7 щодо роздратованості та нестриманості судді ОСОБА_1, так як вони є надуманими і спростовуються технічним записом судового засідання.
Відповідності до ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальний прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
З огляду на викладене, зауваження головуючого учасникам судового провадження з приводу дотримання порядку в судовому засіданні, розумних строків виступів, з приводу затягування судового розгляду не можуть бути розцінені як упередженість судді та не є підставою для його відводу.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід має бути вмотивованим. Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості судді є підставою для відмови у задоволенні відводу.
З урахуванням цього, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведені доводи захисника не містять у собі достатніх підстав, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді.
Вирішуючи по суті заяву про відвід колегії суддів, суд виходить з наступного.
Заявляючи відвід колегії суддів у цілому, захисники обвинуваченої ОСОБА_11 зазначили, що підтвердженням упередженості суддів слугує, на їх думку, процесуальні рішення ухвалені колегією під час підготовчого судового засідання. А саме щодо відмови у задоволенні клопотань захисників про повернення обвинувального акта, закриття провадження у справі, позбавлення ПАТ «Укргазвидобування» статусу потерпілого, витребування доказів, щодо вирішення заяв про відвід тощо.
З приводу наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи із правових норм, закріплених в ст.ст.75, 76 КПК України, ст. ст. 14, 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст.126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку і не є підставою для відводу судді (колегії суддів) у справі. Тому наведені захисниками обставини не можуть бути підставою для відводу судді або колегії суддів у цій справі.
Заперечення на постановлені під час судового розгляду судові рішення, які не оскаржуються, можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення у цій справі.
Обставин, які передбачені ст. ст. 75, 76 КПК України та які б унеможливлювали участь суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у згаданому кримінальному провадженні не встановлено.
За таких обставин, заявлений захисниками відводи є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяв захисника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3