- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Moisieievoi A.A.
Справа № 991/598/20
Провадження1-кс/991/611/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисників ОСОБА_1 адвокатів Моісєєвої Анжеліки Анатоліївни, Глушка Ігоря Петровича, Маковецької Марини Юріївни про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42017000000000035 від 05.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисники підозрюваного просять надати тимчасовий доступ до документів, з можливістю ознайомлення, виготовлення копій документів та їх вилучення, у тому числі електронних, які перебувають у володінні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, а саме: судової справи № 200/16531/13-ц.
Подане клопотання обґрунтовують тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000035 від 05.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України, за фактом подання народним депутатом України VIII скликання ОСОБА_1 , завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2018 роки.
15 листопада 2019 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України, в порушення вимог п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи свій обов`язок зазначити у декларації всі наявні об`єкти декларування, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2018 роки.
Зокрема, у повідомленні про підозру вказано, що ОСОБА_1 не зазначив про наявність у нього станом на 31.12.2015, 31.12.2016, 31.12.2017 та 31.12.2018 фінансових зобов`язань, що виникли за договором поруки.
Як стверджує орган досудового розслідування, 29.12.2009 між ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ПАТ «Веста-Дніпро» укладено кредитний договір № 191209-К, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 5 000 000,00 доларів США.
Виконання зобов`язань по кредитному договору забезпечувалось договором поруки № 291209-П від 29.12.2009, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався солідарно відповідати перед банком за виконання позичальником зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору.
У зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/16531/13-ц із ОСОБА_1 солідарно з іншими стягнуто на користь ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за вказаним кредитним договором № 291209-К у загальному розмірі 2 320 399,49 доларів США.
Захисники зазначають, що в подальшому, вказане не задеклароване фінансове зобов`язання покладене в основу підозри, врученої ОСОБА_1 .
Натомість, ОСОБА_1 категорично заперечує свою участь у підписанні договору поруки та заперечує свою обізнаність про судовий розгляд цивільної справи № 200/16531/13-ц у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська та постановлене в ній судове рішення.
Обставини підписання чи не підписання договору поруки мають суттєве значення для сторони захисту, оскільки вони можуть довести відсутність підстав для кримінального переслідування ОСОБА_1 .
З метою забезпечення захисту ОСОБА_1 виникла необхідність в отриманні копії судової справи № 200/16531/13-ц, яка перебуває у володінні у Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Підозрюваний та його захисники у судове засідання не прибули, від адвоката Маковецької М.Ю. надійшла письмова заява про розгляд клопотання без участі адвокатів, клопотання підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
У клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються, у тому числі, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (ч. 2 ст. 160 КПК України).
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 15.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України, тобто поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Зокрема, зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України, усвідомлюючи свій обов`язок зазначити у декларації всі наявні об`єкти декларування, в порушення вимог п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, не зазначивши інформацію про наявність у нього станом на кінець звітного періоду фінансових зобов`язань перед ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», які виникли у ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2014 у справі № 200/16531/13-ц, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 291209-К у загальному розмірі 2 320 399,49 доларів США.
На обґрунтування клопотання стороною захисту надано роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 25.02.2014 у справі у справі № 200/16531/13-ц.
Тобто, із наданих захисниками матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 є стороною у цивільній справі № 200/16531/13-ц.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, у тому числі, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником цивільної справи, порядок ознайомлення з матеріалами цивільної справи врегульовано ст. 43 ЦПК України, тому останній та його представники мають можливість ознайомлюватись з ними та робити необхідні копії.
Згідно приписів ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
У відповідності до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Натомість захисниками в клопотанні не наведено та не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість отримання документи, доступ до яких планується, іншим шляхом або спроби їх отримати.
Також захисниками не доведена наявність достатніх підстав для надання тимчасового доступу до зазначених у клопотанні документів, оскільки не зрозуміло, яке саме доказове значення можуть мати зазначені захисниками в клопотанні документи у кримінальному провадженні № 42017000000000035 від 05.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що захисники, порушуючи питання про тимчасовий доступ до речей і документів з метою збирання доказів, намагаються досягти мети, яка саме таким заходам не властива.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 93, 131-132, 159-166, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан