- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Poberezhnoho D.V.
Справа № 991/435/20
Провадження1-кс/991/438/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Побережного Д. В.,
представника КНДІСЕ Кального Д.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИЛА
Клопотання було заявлене в кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року.
15 січня 2020 року Побережний Дмитро Валерійович (заявник), що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася із клопотанням про доступ до речей і документів до Вищого антикорупційного суду у зазначеному провадженні.
Адвокат зазначає, що провадженні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) перебуває кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 року в межах якого 08.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України).
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Захисник ОСОБА_1., адвокат Побережний Д. В., зазначає у клопотанні, що відповідно до змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника управління енергоринку НКРЕКП, вступив у злочину змову з іншими службовими особами НКРЕКП, а також ТОВ «ДТЕК Енерго» та з метою одержання неправомірної вигоди генеруючими компаніями групи ДТЕК вчинив дії щодо розробки і прийняття регуляторного акту, зокрема постанови НКРЕКП від 03.03.2016 №289, якою затверджено Порядок розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію. Це спричинило настання тяжких наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків на суму 18,8 млрд. грн.
В той же час при виконанні повноважень сторони захисту, адвокат Побережний Д. В. з`ясував, що в межах кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 року, з ініціативи сторони обвинувачення, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз провів декілька судових експертиз щодо економічної обґрунтованості застосування Порядку розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 03.03.2016 №289 (Порядок), а саме судово-товарознавчу та судово-економічну експертизи (висновок №19548/17-45/16935-16937/18-72/16938-16939/18-71/16940/18-53 від 02.11.2018), а також додаткову комісійну судово-економічну експертизу (висновок №24340/18-72/24341/18-71/24342/24345/18-72 від 14.11.2018).
Адвокат вказує, що у цих експертних висновках зазначається, що затверджена формула розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії є економічно обґрунтованою, що відповідно спростовує повідомлену підозру та виключає кримінальну відповідальність.
При цьому, проведення зазначених судових експертиз було підтверджено прокурором у кримінальному провадженні, зокрема прокурором САП Пономаренком В. П. 09.10.2019 в ході розгляду судової справи №760/25108/19 (провадження № 1-кс/4910/45/19).
Захисник стверджує, що прокурор Пономаренко В. П. підтвердив і той факт, що експертні висновки не підтверджують наявності матеріальних збитків.
Обґрунтування клопотання
Адвокат просить отримати тимчасовий доступ до речей і документів стосовно висновків експертиз КНДІСЕ, оскільки іншим способом отримати доступ до цих відомостей неможливо.
Додає, що з метою збору доказів, які спростовують повідомлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, сторона захисту вживала заходи щодо ознайомлення з експертними висновками, а саме подавала клопотання на адресу НАБУ та САП, в порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Проте, у їх задоволенні стороною обвинувачення було відмовлено.
Окрім того, з метою збору доказів, що спростовують повідомлену підозру, сторона захисту неодноразово запитувала копії зазначених експертних висновків і у КНДІСЕ.
Враховуючи вищевикладене, у сторони захисту є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик того, що вищезазначені експертні висновки і у подальшому не будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та, відповідно, не будуть надані суду для їх оцінки у сукупності з іншими доказами, що відповідно буде викривляти дійсні обставини справи.
У зв`язку з цим є необхідність перевірки відомостей, що містяться у висновках експертів, які були отримані стороною обвинувачення від КНДІСЕ. Тобто, документи, до яких захисник просить надати доступ, можуть вказувати на приховування стороною обвинувачення доказів невинуватості ОСОБА_1
Тимчасовий доступ до речей і документів запитується у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) щодо:
- висновку судово-товарознавчої та судово-економічної експертизи №19548/17-45/16935-16937/18-72/16938-16939/18-71/16940/18-53 від 02.11.2018.
- висновку додаткової комісійної судово-економічної експертизи №24340/18-72/24341/18-71/24342/24345/18-72 від 14.11.2018, шляхом надання належним чином засвідчених копій вказаних документів, без надання можливості вилучення їх оригіналів.
Мотивація суду
Заявник адвокат Побережний в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник КНДІСЕ Кальной Д.В. заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.69 КПК України експерт зобов`язаний не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати.
Слідча суддя перевірила клопотання на відповідність вимогам статті 160 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Клопотання містить усі обов`язкові елементи та відповідає цим вимогам. Тому, суд розглядатиме клопотання по суті.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні нема, тому кримінальне провадження щодо розгляду клопотання здійснюється відкрито.
Далі, слідча суддя вирішує питання про виклик і повідомлення особи, у володінні якої знаходяться запитувані речі і документи, тобто представника КНДІСЕ.
Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, не зазначає про підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, слідча суддя вирішила розглянути клопотання з викликом представника КНДІСЕ.
Слідча суддя, дослідивши доводи, викладені заявником у клопотанні, перевіривши додані до клопотання матеріали, дійшла до такого.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення є тимчасовий доступ до речей і документів (стаття 131 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. (стаття 159 КПК України)
Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи
Оцінюючи обставини у сукупності, а саме матеріали що обґрунтовують клопотання, зокрема лист КНДІСЕ про надання інформації адвокату Одинець І.В. де підтверджено факт перебування у них експертних проваджень та підстави відмови в розгляді запиту про надання висновків, постанову детектива НАБУ про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про надання експертних висновків, слідча суддя приходить до висновку, що доведено достатні підстави на підтвердження перебування речей або документів у володінні відповідної юридичної особи.
Самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні
Захисник вказує на те, що отримання таких документів дозволить досягнути конкретної мети - довести (або спростувати) факт завдання вчиненням кримінального правопорушення збитків. Оскільки висновок експерта є одним з видів доказів, що використовуються у кримінальному провадженні та передбачені КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що вони можуть допомогти встановити важливі обставини у кримінальному провадженні.
Не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю
Сторона захисту може ознайомитися з матеріалами досудового розслідування 1) до його завершення, подавши про це клопотання (за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими може зашкодити досудовому розслідуванню; відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається) та 2) у випадку завершення досудового розслідування в порядку надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 221 та ст. 290 КПК України відповідно).
Сам по собі висновок експерта не містить охоронюваної законом таємниці. Втім, до нього можуть включатися відомості, що становлять таємницю, в тому числі відомості та інформація, передбачені ч. 1 ст. 162 КПК України (перелік речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю), а також інша інформація, доступ до якої обмежено. Зокрема, така інформація може становити відомості досудового розслідування, нерозголошення яких часто є необхідним для ефективного здійснення кримінального провадження у справі. У випадку якщо такий висновок експерта містить відомості досудового розслідування, інформацію у ньому можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (ч. 1 ст. 222 КПК України). Стосовно висновку експерта, у КПК України є також інше обмеження щодо розголошення відомостей у ньому, яке випливає із обов`язків експерта. Так, експерт зобов`язаний не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати (п. 4 ч. 5 ст. 69 КПК України).
З клопотання чітко вбачається, що захисник просить отримати тимчасовий доступ до висновків експерта (експертів) КНДІСЕ.
До загальнодоступних документів можуть належати матеріали, на підставі яких приймалось рішення про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дані, які підтверджують відповідний процесуальний статус у кримінальному провадженні тощо. Прикладом такого документа може бути судове рішення, яке має преюдиційне значення; документ, який не має грифу таємності, не містить відомостей про особисте й інтимне життя особи, та є відкритим для багатьох людей.
Також, захисник вказує на той факт, що ці висновки було зроблено на запит прокурора САП (на підставі постанов, якими було призначено експертизи), а тому уповноважена особа САП є особою, яка залучила експерта. Таким чином, КНДІСЕ надає відомості щодо ходу проведення експертизи та її результатів лише особі, яка залучила експертів або суду.
Разом з тим, КНДІСЕ у своїй відмові вказує на те, що вони не можуть розкрити відомості, що містяться в цих висновках експерта, оскільки вони стосуються досудового розслідування. Слідча суддя зазначає, що розкриття цієї інформації не належить до повноважень слідчої судді, натомість обсяг матеріалів для ознайомлення з цими відомостями визначається слідчим або прокурором. Таке обмеження не порушує права сторони захисту, яка має право звернутися з клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стосовно інших матеріалів; а також ознайомитися з ними у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, коли досудове розслідування буде завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази будуть визнані достатніми для складання обвинувального акта.
Отже, слідча суддя приходить до висновку, що отримання доступу до таких документів пов`язане з обов`язком експерта не розголошувати відомості про результати проведення експертизи іншим особам, а також що такі документи можуть містити таємницю досудового розслідування. Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів заявника.
Керуючись статтями 160, 162, 163, 221, 222, 290 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , заявленого у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року.
Повний текст ухвали було оголошено 07 лютого 2020 року о 09 годині 00 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Широка К. Ю.