- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
- Judge (HACC): Kryklyvyi V.V., Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Chumachenko A.O.
- Lawyer : Honchariuk T.V., Sviatyny I.A., Sevastianova S.V.
- Prosecutor : Kymlyk R.V.
Справа № 523/2545/19
Провадження № 1-кп/991/151/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 лютого 2020 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В. у підготовчому судовому засіданні розглянула клопотання захисника Гончарюк Т.В. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000947. Даним обвинувальним актом прокурор висуває обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.
Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: Кимлика Р.В.,
представника потерпілого: Ізвєкова К.В.,
захисників: Гончарюк Т.В., Святини І.А., Севастьянова С.В.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: Чумаченко А.О.
У процесі розгляду суд встановив:
1.04 листопада 2019 року з Суворовського районного суду м. Одеси до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 27 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000947, щодо ОСОБА_1 .
2.У судовому засіданні захисник Гончарюк Т.В. заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через його невідповідність вимогам КПК України, а саме: формулювання обвинувачення викладено не чітко та не зрозуміло; прокурор кваліфікує дії ОСОБА_1 у співучасті з іншою особою, якій по даному епізоду не вручено повідомлення про підозру, тому ОСОБА_1 не може бути співучасником та вступати в попередню змову з іншим фігурантом; взагалі відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки ОСОБА_1 як керуючий санацією ПАТ «Одеська ТЕЦ» підписав договір на постачання природного газу № 97 на виконання рішення комітету кредиторів; прокурор в обвинувальному акті зазначає «у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці», тобто фактичні обставини не відображають часових параметрів та місця вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій; стороною обвинувачення не відображено мотиву і мети діяння, а тому немає підстав стверджувати, що ПАТ «Одеська ТЕЦ» перераховувала на рахунки ПрАТ «ХК «Енергомережа» кошти неправомірно; прокурор звернувся з новим обвинувальним актом 29 травня 2019 року, по закінченню строків досудового розслідування, що є порушенням; матеріали справи містять два оригінали обвинувального акта від 06 лютого 2019 та 27 травня 2019 року, а також два примірники цивільного позову.
Інші захисники та обвинувачений підтримали клопотання про повернення обвинувального акта.
Прокурор заперечував проти заявленого клопотання. Зазначив, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а недоліки, на які посилається захисник, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України. Більше того, аргументи, зазначені у клопотанні захисника за своєю суттю не підлягають розгляду на даній стадії кримінального провадження.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.
3.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.1.Доводи клопотання захисника щодо повернення обвинувального акта від 27 травня 2019 року значною мірою зводяться до того, що дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані згідно з законом про кримінальну відповідальність. Дані аргументи сторони захисту можуть бути перевірені судом лише на стадії судового, а не підготовчого розгляду. Це пояснюється тим, що відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Таким чином, відповідність або невідповідність між юридично-значущими ознаками інкримінованого ОСОБА_1 посяганням та ознаками злочину, передбаченими КК України, колегія суддів може встановити лише після оцінки доказів. Зокрема, йдеться про аргументи захисту щодо: відсутності співучасті в інкримінованих діях; підписання договору на постачання природного газу № 97 на виконання рішення комітету кредиторів; вчинення обвинуваченим не розтрати, а законної оплати на виконання вимог договору тощо.
3.2.Посилання сторони захисту на той факт, що висунуте обвинувачення є незрозумілим та не конкретизованим не знаходить свого підтвердження, оскільки, на переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення.
3.3.Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
3.4.Що стосується доводів сторони захисту про необхідність повернення обвинувального акта від 27 травня 2019 року прокурору з тих мотивів, що його було направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, колегія суддів зазначає, що кримінальним процесуальним законом не передбачено строку, протягом якого прокурор повинен вчинити цю процесуальну дію після виконання ухвали суду про повернення обвинувального акта. Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено таке: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.» Частиною 1 ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Отже, повторне звернення до суду з обвинувальним актом повинне бути здійснене в розумні строки, а не в межах строку досудового розслідування.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси про повернення обвинувального акта прокурору було постановлено 07 березня 2019 року. Її залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року. На виконання вищезазначених судових рішень обвинувальний акт від 27 травня 2019 року було отримано судом першої інстанції 06 червня 2019 року. Таким чином, дана процесуальна дія була вчинена в розумні строки.
3.5.Відносно аргументів захисника про те, що матеріали кримінального провадження містять два оригінали обвинувального акта та цивільного позову, то суд звертає увагу на те, що обвинувальний акт від 27 травня 2019 року затверджений прокурором на виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 07 березня 2019 року, якою було повернуто обвинувальний акт від 06 лютого 2019 для усунення недоліків. Цивільний позов від 24 травня 2019 року, заявлений Фондом державного майна України, не містить жодних розбіжностей з первісним цивільним позовом від 22 січня 2019 року, тому його повторне подання пов`язане із поверненням первісного обвинувального акта прокурору.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:
1.У задоволенні клопотання захисника Гончарюк Т.В. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000947 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.В. Галабала
Судді: В.В. Крикливий
В.В. Ногачевський