Search

Document No. 87480595

  • Date of the hearing: 07/02/2020
  • Date of the decision: 07/02/2020
  • Case №: 760/9083/19
  • Proceeding №: 52016000000000330
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
  • Judge (HACC) : Halabala M.V., Shyroka K.Yu.
  • Lawyer : Borak H.L., Plotky P.Yu., Popovskoi T.V., Tkachenka V.I., Frolovoi O.H., Harnyka O.A.
  • Prosecutor : Kravets V.V.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9083/19

Провадження № 1-кп/4910/21/19

УХВАЛА

28 січня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

обвинувачених: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

здійснивши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_13, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_14, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_15, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и л а :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000330 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду згаданої справи в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Справі присвоєно єдиний унікальний номер 760/9083/19 (т.1 а.с.93).

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 звернувся до суду із письмовими «запереченнями на дії колегії суддів у складі суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 », в яких просить суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 дотримуватися порядку проведення судових засідань, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та у подальшому не допускати порушення порядку проведення судових засідань (т.2а.с.51).

Із змісту згаданих заперечень вбачається, що на думку захисника ОСОБА_9 під час підготовчих судових засідань, проведених у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, та у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, судом в складі зазначеної колегії були допущенні явні порушення процедури та порядку вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень.

З приводу викладеного, в судовому засіданні захисник ОСОБА_9 припустив факт наявності сумнівів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів.

Окрім того, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 звернулися до суду із письмовими «запереченнями на дії колегії суддів у зв`язку з порушенням загальних засад кримінального судочинства», в резолютивній частині яких зазначили таке: «В силу викладеного, вважаємо, що колегія суддів у даному складі унеможливила у цьому провадженні гарантовані ст. 6 Європейської конвенції розгляд незалежним і неупередженим судом питань у справі, визначених ч.3 ст. 314 КПК України, а тому сторона захисту використовує своє право на заперечення на дії колегії суддів, які просимо взяти до уваги при подальшому розгляді справи» (т.2 а.с.42).

Із змісту згаданих заперечень вбачається, що захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 наголошують про наявність підстав вважати зазначену колегію суддів необ`єктивною та упередженою. Така впевненість сторони захисту ґрунтується на тому, що згадана колегія у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.364 КК України, ухвалила рішення про відмову у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта без вирішення питання про об`єднання цього провадження із судовою справою №760/9083/19.

На думку зазначених захисників суд створив «процесуальний колапс», виключивши можливість об`єктивного розгляду питання щодо повернення обвинувального акта прокурору, і не залишивши собі іншої правової альтернативи, окрім як визнати у даному провадженні (справа №760/9083/19) обвинувальний акт таким, що підлягає судовому розгляду.

При цьому захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 посилаються на положення Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, зокрема пункт 2.5, який передбачає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді справи, зокрема, коли 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Як вбачається з викладених в запереченнях доводах захисників, останні не довіряють колегії у зазначеному складі та мають сумніви в об`єктивності й неупередженості суддів. Зазначені висновки суду коригуються із посиланнями захисників на рішення ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява №10644/08) тощо, в яких йдеться в тому числі про безсторонність суддів під час розгляду судових справ.

Під час обговорення зазначених заперечень захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 стверджували, що відвід колегії суддів вони не заявляють, проте викладені в письмових запереченнях сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів підтримали повністю.

Аналіз обставин, на які посилаються захисники в своїх письмових запереченнях та усних виступах, а саме щодо висловленої недовіри до суддів з підстав їх необ`єктивності та упередженості, неможливості подальшого розгляду справи згаданою колегією суддів, дає підстави дійти висновку, що захисники ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, в завуальованій формі заявляють відвід колегії суддів з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів поставила на обговорення учасників судового провадження згадані заяви про відвід з підстав, викладених в письмових запереченнях та усних промовах захисників.

Під час зазначеного обговорення захисники ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, наголошуючи на тому, що на цьому етапі судового засідання відвід колегії суддів не заявляють, проте наполягали на своїх твердженнях про необ`єктивність та упередженість суддів. Інші захисники та обвинувачені підтримали позицію захисників Пльотки, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з цих же підстав.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час обговорення заявленого відводу захисники висловлювали спільну позицію з приводу того, що у випадку відхилення судом у майбутньому їх клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженню №52016000000000330, вони заявлять колегії суддів відвід, так як вважають, що іншої «правової альтернативи» ніж повернути згаданий акт прокурору суд не має.

Прокурор ОСОБА_5 звернув увагу колегії суддів на те, що дійсно захисниками ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подано до суду документ під назвою заперечення на дії суддів, який за своїм змістом є заявами про відвід суддів. На переконання прокурора згадані заяви є безпідставними та надуманими, тому прохає в їх задоволенні відмовити.

Представник цивільного позивача ОСОБА_16, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, звернулася із клопотанням про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.

Заслухавши думки часників судового провадження, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що заяви захисників Пльотки, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про відвід колегії суддів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Враховуючи те, що в своїх письмових запереченнях захисники ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висловили недовіру до колегії суддів у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, колегія суддів розцінила їх як заявлений стороною захисту відвід суду

Відповідно до ст. 80 КПК України, з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України). У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2019 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000330 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України (т.1 а.с.5).

16 вересня 2019 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2019 згаданий обвинувальний акт передано для розгляду до Вищого антикорупційного суду (т.1а.с.89,92).

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду згаданої справи в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Справі присвоєно єдиний унікальний номер 760/9083/19 (т.1 а.с.93).

Підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні призначалося неодноразово, але з різних причин відкладалося не дивлячись на те, що дати судових засіданні (крім першої) заздалегідь погоджувалися з учасниками судового провадження: 25.09.2019 неявка захисників, 28.10.2019 неявка захисника ОСОБА_7, 27.11.2019 зайнятість судді ОСОБА_3 в іншому судовому процесі, 17.01.2020 неявка захисника ОСОБА_7, 27.01.2020 неявка захисника ОСОБА_6

15 жовтня 2019 року затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000460 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

17 жовтня 2019 року згаданий обвинувальний акт надійшов для розгляду до Вищого антикорупційного суду (т.2а.с.47).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду обвинувальний акт передано колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для вирішення питання про об`єднання з іншим кримінальним провадженням. Справі присвоєно єдиний унікальний номер 991/886/19.

27 листопада 2019 року під час підготовчого судового засідання захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заявили клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000460, які, у відповідності до ст. 350 КПК України, були розглянуті та визнані колегією суддів безпідставними (т.2а.с.47).

Із зміступисьмових запереченьзахисників ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_8,усних виступівпредставників сторонизахисту, вбачається, що їх мовити та доводи зводяться до того, що під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №52016000000000460 суд порушив процесуальне законодавство, яке регламентує порядок об`єднання кримінальних проваджень, а також неправомірно відмовив у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акта. Тому, на думку захисників, колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заздалегідь прийнято рішення про об`єднання цього провадження із кримінальним провадженням № 52016000000000330 та наперед вирішено ще незаявлене клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у справі №760/9083/19.

Зазначені вище доводи про порушення колегією суддів процесуального закону, ґрунтуються виключно на хибному та довільному тлумаченні норм чинного процесуального закону, зокрема ст.ст.314-317, 334 КПК України, тому не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченимистаттею 217цього Кодексу.

Частина другазгаданої статтіпередбачає,що у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

В письмових запереченнях захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зазначено таке: «Шановний суд власноручно створив процесуальний колапс, виключивши можливість об`єктивного розгляду питання про повернення обвинувального акта прокурору, і не залишивши собі іншої правової альтернативи з числа передбачених законодавцем, окрім як визнати у даному провадженні обвинувальний акт таким, що підлягає судовому розгляду, до можливого заявлення про це клопотання сторонами кримінального провадження. Отже, рішення шановного суду у даному випадку є повністю передбачуваним, а його розгляд лише імітацією правосуддя» (т.2а.с.44).

Наведена вище логіко-правова конструкція сторони захисту та припущення щодо майбутніх процесуальних рішень, які будуть прийняті колегією суддів, є хибними та неспроможними. Згадані припущення мають деякі ознаки намагання шановних захисників здійснити неправомірний тиск на суд з метою ухвалення зручного для них судового рішення. Ознаки спроби тиску на суд містять також твердження захисників про те, що колегії суддів буде заявлено відвід, якщо вона не задовольнить клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №52016000000000330.

Виходячи із правових норм, закріплених в ст.ст. 75, 76 КПК України, ст.ст. 14, 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку і не є підставою для відводу судді (колегії суддів) у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заяви про відвід колегії суддів, викладенні в письмових та усних запереченнях захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на дії колегії суддів, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3