Document No. 87484959

Справа № 752/25834/18

Провадження1-кп/991/107/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої Білоус І. О.,

суддів: Кравчука О. О., Гавриленко Т. Г.,

секретар судового засідання Манохіна О. Є.,

за участі:

прокурора Колотила О. О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Марфіна В. В., Долобашка О. С.,

Чернявського Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000362 від 06 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тарутине Одеської області, проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

11 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Голосіївського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої Білоус І. О., суддів Кравчука О. О., Гавриленко Т. Г.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 грудня 2019 року призначено судовий розгляд вказаного кримінального провадження. Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Колотила О. О. про витребування документів та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , шляхом покладення на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника Марфіна В. В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

04 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання захисника Марфіна В. В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, в якому він просить повернути заставодавцю ТОВ «Нафтотрейд Ойл» грошові кошти у розмірі 1 233 400 (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста) гривень, внесені у якості застави за ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що зазначені кошти були внесені на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві згідно з договором доручення, укладеного між матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ТОВ «ТОЛД ЛТД». З урахуванням додаткових угод до цього договору на даний час право вимоги повернення сплачених коштів є ТОВ «Нафтотрейд Ойл». Таким чином, грошові кошти у розмірі 1 233 400 грн, внесені у якості застави за ОСОБА_1 були фактично позичені ОСОБА_3 у ТОВ «Нафтотрейд Ойл».

Враховуючи викладене, захисник Марфін В. В. зазначає, що неодноразове відтермінування виконання умов договору доручення з боку ОСОБА_3 та зміни його сторін з підстав неможливості повернення грошових коштів через їх відсутність може призвести до негативних наслідків для неї (нарахування пені та штрафних санкцій, судові тяжби тощо). Крім цього, захисник зазначає, що у заставодавця виникла необхідність у поверненні коштів, внесених як застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з необхідністю їх використання у поточній фінансово-господарській діяльності, через ускладнення економічного становища товариства.

2. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши на його необґрунтованість.

Інші учасники судового провадження підтримали клопотання захисника Марфіна В. В. та просили його задовольнити.

3. Оцінки та мотиви суду

Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши зміст клопотання захисника Марфіна В. В. та доданих до нього документів, суд приходить до висновку про необґрунтованість цього клопотання і відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Положеннями ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання убачається, що необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язаннязахисник Марфін В. В. обґрунтовує виникненням у заставодавця необхідності у поверненні коштів, внесених як застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку із необхідністю їх використання у поточній фінансово-господарській діяльності, через ускладнення економічного становища товариства, а також відсутністю коштів у ОСОБА_3 для повернення їх заставодавцю, у зв`язку з чим виконання умов договору доручення неодноразово відтерміновувалось.

Разом із цим захисником не надано жодних доказів на підтвердження вищевказаних обставин, а саме, доказів ускладнення економічного становища заставодавця. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання у частині зміни запобіжного заходу.

Щодо повернення грошових коштів, сплачених як застава, суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Зважаючи на те, що на цей час дія запобіжного заходу не припинена, відповідно відсутні підстави для повернення застави. Отже, у задоволенні клопотання в цій частині також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника Марфіна В. В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Білоус І. О.

Судді: Кравчук О. О.

Гавриленко Т. Г.